Бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та воєнного стану: Постанова КМУ №1332 від 22.11.2024

1. Відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, які були надані до 01.12.2024 р. є чинними протягом строку, на який вони надані, але не довше ніж до 28 лютого 2025 р.;
2. Відстрочки анулюються, якщо:

• закінчився строк їх дії;
• завершені роботи для потреб ЗСУ, інших військових формувань;
• підприємства позбавлені статусу критично важливих;
• ліквідовано орган державної влади, місцевого самоврядування, підприємство, установу чи організацію;
• військовозобов’язаного звільнено (крім переведення на іншу посаду в одній організації);
• трудовий договір військовозобов’язаного з підприємством, установою, організацією тимчасово припинений;
• відстрочка надана з інших підстав, визначених ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”;
• прийнято обґрунтоване подання керівника органу чи установи;
• закінчився контракт або строк призначення для працівників спеціалізованих установ ООН та міжнародних організацій, учасником або спостерігачем у яких є Україна;
• оператор протимінної діяльності не виконав роботи з розмінування протягом 6 місяців.

Відстрочка анулюється рішенням Мінекономіки на основі подання органів влади або підприємств. Ці органи повинні протягом 5 днів надати ТЦК витяг з наказу Мінекономіки про бронювання. Мінекономіки надсилає рішення про анулювання відстрочки у відповідні органи влади, а також Міністерству цифрової трансформації та Міноборони.

Якщо працівник змінює роботу (наприклад, прийнятий, переміщений чи звільнений), органи, які є критично важливими для ЗСУ або економіки, повинні подати відповідні відомості Пенсійному фонду через електронний портал.

Рішення про визнання підприємств критично важливими, які діють до 01.12.2024, будуть продовжені до 31 грудня 2024 року.

Центральні органи виконавчої влади повинні:

1. установити критерії для визначення критично важливих підприємств протягом 10 днів з 01.12.2024;
2. переглядати ці рішення кожні 3 місяці.

 Бронювання військовозобов’язаних  на період мобілізації   та  воєнного стану

Бронювання здійснюється через Єдиний державний вебпортал електронних послуг (Портал Дія). Заброньовані військовозобов’язані отримують відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Не підлягають бронюванню військовозобов’язані, які за законом не підлягають мобілізації, наприклад, багатодітні батьки чи опікуни осіб з інвалідністю І-ІІ груп.

Можуть бути заброньовані військовозобов’язані, які працюють 

• у державних органах, органах місцевого самоврядування, прокуратурі, поліції, судовій системі, органах досудового розслідування та ін.

Строк: до завершення мобілізації.

• У критично важливих підприємствах, установах та організаціях, які забезпечують потреби ЗСУ та інших військових формувань.

Строк: до завершення контракту або договору.

• У критично важливих установах, що забезпечують функціонування економіки та життєдіяльності населення.
• В операторах протимінної діяльності, які займаються розмінуванням.

Строк: 12 місяців.

• У спеціалізованих установах ООН, міжнародних судових органах, міжнародних і неурядових організаціях, у яких Україна є учасником або спостерігачем.

Строк: до завершення контракту або призначення.

Бронюванню підлягають військовозобов’язані, які займають такі посади:

1. Категорія “А” державної служби та штатні працівники патронатних служб державних органів, що діють на всій території України.
2. Керівники обласних, районних, міських (Київської та Севастопольської) держадміністрацій.
3. Категорія “Б” державної служби, які тимчасово виконують обов’язки посад категорії “А”.
4. Голови обласних, районних рад та міські голови.
5. Кінцеві бенефіціарні власники критично важливих підприємств та установ, які не є їх працівниками.
6. Члени наглядових рад підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки України і вартість активів яких або річний розмір чистого доходу перевищує 200 млн грн, а також особливо важливих для економіки підприємств, вартість активів яких перевищує 2 млрд грн або річний розмір чистого доходу перевищує 1,5 млрд грн; 
7. Працівники критично важливих підприємств та установ у сферах оборонно-промислового комплексу, паливно-енергетичного комплексу та в інших критичних галузях.
8. Працівники спеціалізованих установ ООН, дипломатичних установ, міжнародних організацій.
9. Працівники в галузях спорту, енергетики, електронних комунікацій, що є критично важливими для функціонування економіки та життєдіяльності населення.

Бронюванню підлягають 50% військовозобов’язаних, які займають посади:

1. Категорії “Б” та “В” державної служби.
2. В органах державної влади, поліції, прокуратурі, БЕБ, ДСНС, судовій системі, органах досудового розслідування.
3. В органах місцевого самоврядування.
4. На критично важливих підприємствах і в установах.

Мінімум 50% цих працівників може бути заброньовано, але при необхідності кількість може перевищувати 50% за рішенням Міністра оборони.

3. Процедура бронювання через Дію

Мінекономіки формує і веде Єдиний перелік органів влади, підприємств та установ, що можуть бронювати військовозобов’язаних. Це:

1. державні органи;
2. критично важливі підприємства та установи;
3. окремі правоохоронні органи, суди, органи досудового розслідування.

У єдиний перелік вноситься:

• повне найменування органу чи підприємства;
• код ЄДРПОУ;
• ПІБ уповноваженої особи;
• інформація про бронювання (ліміт, дата, підстави).

Як подається повідомлення?

1. Повідомлення формують через Дію.
2. Уповноважена особа державного органу чи підприємства подає повідомлення, авторизувавшись через кваліфікований електронний підпис.
3. Включення до переліку відбувається на підставі інформації з ЄДР.

Зміни в Єдиному переліку можливі:

• якщо підприємство або установа стають критично важливими для забезпечення ЗСУ чи інших військових формувань, або при зміні ліміту бронювання;
• виключення з переліку можливе при завершенні контракту або ліквідації органу чи підприємства.

Зміни до Єдиного переліку

1. Подання змін:
   • про підтвердження критичності підприємства чи установи для ЗСУ чи економіки;
   • про зміни ліміту бронювання.
2. Подання виключення з переліку:
   • якщо підприємство або установа більше не є критично важливими;
   • якщо підприємство завершило роботу для ЗСУ або інших військових формувань;
   • якщо організація ліквідована.

Подання списків та бронювання

1. Керівники організацій можуть подавати списки через Дію для бронювання військовозобов’язаних.
2. Інформація про військовозобов’язаних зберігається в Єдиному реєстрі:
   • ПІБ, дата народження, номер паспорта;
   • строк дії відстрочки.
3. Військовозобов’язані, що працюють у критично важливих установах чи міжнародних організаціях, можуть отримати відстрочку через подання списку через Дію. Це стосується:
   • органів, що забезпечують діяльність президента, ВРУ та КМУ;
   • донорських організацій, міжнародних судів та установ ООН.
4. Бронювання військовозобов’язаних
   • Переведення на спеціальний військовий облік та надання відстрочки від мобілізації здійснюється автоматично через реєстр протягом 72 годин після подання списку.
5. Формування списків
   • Для бронювання військовозобов’язаних необхідно подати список через Портал Дія з кваліфікованим електронним підписом.

Як працює автоматизація?

• Якщо військовозобов’язаний працює на важливому підприємстві чи установі та відповідає певним вимогам (зарплата, наявність документів тощо), система автоматично переведе його на спеціальний військовий облік.
• Інформація про бронювання відображається в електронному обліковому документі військовозобов’язаного.
• Керівники можуть отримати дані про військовозобов’язаних, що мають відстрочку або переведені на спеціальний облік з єдиного реєстру.

Відстрочка та переведення на спеціальний військовий облік

• Військовозобов’язані, яких забронювали, автоматично переводяться на спеціальний військовий облік у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Відстрочка анулюється у випадку закінчення дії бронювання, припинення виробництва товарів для потреб ЗСУ або ліквідації підприємства чи організації.

Законопроєкт пропонує новий Закон України “Про промислову політику та прогнозованість реального сектору економіки”, який серед іншого для виконання цілей цього закону покладає на КМУ повноваження затверджувати порядок бронювання військовозобов’язаних.

Метою такого бронювання зазначається – “забезпечення прогнозованості (безперервності) кадрової політики суб’єктів господарювання протягом дії правового режиму воєнного стану”.

У зв’язку із цим законопроєкт також містить пропозицію розширити коло осіб, які підлягають бронюванню і відповідно отримують відстрочку від мобілізації. 

А саме, бронюванню підлягатимуть військовозобов’язані, які працюють або проходять службу:

• у суб’єктів господарювання, які за кожного заброньованого працівника щомісячно сплачують до державного бюджету збір за бронювання, та у яких відсутня заборгованість по заробітній платі, податках, зборах та/або інших обов’язкових платежах.

Такий збір встановлюватиметься Податковим кодексом України.

Крім цього, скористатись таким бронюванням зможуть ФОПи та/або їх наймані працівники, але за умови обсяг доходу ФОП протягом календарного місяця становить не менше трикратного розміру збору за бронювання, та ведення господарської діяльності протягом попереднього річного звітного (податкового) періоду

Пропонується, щоб особливості бронювання за цим пунктом, встановлювалися окремим порядком КМУ.

Мінагрополітики не підтримує законопроєкт, оскільки “запропоновані проектом Закону цифрові параметри щодо обсягу доходу фізичної особи – підприємця протягом календарного місяця є зависокими для певних регіонів країни та галузі сільського господарства, оскільки середньомісячна заробітна плата штатних працівників у сільському господарстві України є меншою за інші галузі економіки.”

Міноборони не підтримує законопроєкт (а також висловлює тотожні зауваження до альтернативних). “Бронювання військовозобов’язаних, за умови сплати до державного бюджету відповідного збору за бронювання військовозобов’язаних порушить один з принципів мобілізаційної підготовки – гарантованої достатності, який визначає необхідність дотримання балансу щодо забезпечення національної економіки робочою силою з одного боку, та, з іншого боку, можливість комплектування війська особовим складом.”

Мінекономіки висловлює зауваження. “така модель (бронювання) має забезпечити збалансований і справедливий підхід, соціальну рівність у бронюванні військовозобов’язаних, сприяти збереженню кадрового потенціалу національної економіки та врахувати при цьому потребу Збройних Сил в людському ресурсі. Слід зауважити, що рівень оплати праці працівників вже є одним з галузевих Критеріїв, якими насьогодні керується Мінекономіки під час визначення підприємств критично важливими для національної економіки.”

Відповідно до зауважень Державної податкової служби, проєкт, у випадку розгляду із системно пов’язаним законопроєктом 11332, який передбачає зміни до ПКУ щодо збору за бронювання, може нести ризики для вже заброньованих відповідно до чинного законодавства осіб, роботодавці яких можуть бути змушені сплатити цей збір або, у випадку несплати, таких дійсно критичних осіб можуть мобілізувати.

Альтернативний № 1 (№ 11331-1 від 17.06.2024)

На відміну від попереднього законопроєкту, у цьому бронювання згадується лише у “Прикінцевих положення” у контексті внесення змін до Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

У цьому варіанті пропонується надавати бронювання військовозобов’язаним, які працюють або проходять службу на підприємствах, установах, організаціях, де середньомісячна заробітна плата такого працівника становить не менше 12 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня календарного року, та у яких відсутня заборгованість по заробітній платі, податках, зборах та/або інших обов’язкових платежах.

Довідково: ПМдПО на 01.01.2024 становить 3028 грн, відтак пропонована заробітна плата як критерій буде не менше 36 336 грн.

Варто зауважити, що цей законопроєкт вже не надає право на бронювання за цим пунктом для ФОПів.

Альтернативний № 2 (№ 11331-2 від 17.06.2024)

Цей законопроєкт схожий до попереднього альтернативного, проте він як перший також враховує і наявність ФОПів у контексті бронювання.

Аналогічне формулювання норми:

• пропонується надавати бронювання військовозобов’язаним, які працюють або проходять службу на підприємствах, установах, організаціях, де середньомісячна заробітна плата такого працівника становить не менше 12 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня календарного року, та у яких відсутня заборгованість по заробітній платі, податках, зборах та/або інших обов’язкових платежах.

Проте також додається, що ФОПи або їх наймані працівники також матимуть право на бронювання, за умов:

1. ФОП зареєстрована у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та громадських формувань не пізніше ніж за 6 календарних місяців до набрання чинності цим Законом;
2. обсяг доходу ФОП протягом останнього для місячного податкового (звітного) періоду, становить не менше трикратного розміру збору за бронювання.

Аналогічно до першого законопроєкту міститься вказівка на “збір за бронювання, який встановлюватиметься Податковим кодексом України”, а також, що особливості бронювання суб’єктів господарювання та/або їх найманих працівників, визначених цим пунктом, встановлюватиметься окремим порядком КМУ.

Зауваження:

Промисловість та наповнення державного бюджету є безумовно важливими елементами функціонування держави. Проте “в умовах збройної агресії рф проти України, коли під загрозу поставлено життя, здоров`я, безпека громадян та саме існування держави, існує нагальна потреба у належному комплектуванні Збройних Сил України для відсічі агресії” . 

Зважаючи на це, при виборі критерії для бронювання має бути досягнутий баланс між економікою країни та захистом її суверенітету. Таким чином має бути проведений системний аналіз, а також взаємодія між сектором економіки та сектором оборони й безпеки.

Першочергово має бути врахована потреба в кількості осіб для наповнення Сил оборони. І вже з урахуванням цих потреб визначати критерії важливості підприємств / посад / спеціальностей, які можуть не підлягати мобілізації. Відповідно чим більше є потреба у комплектування Сил оборони, тим вищий критерій для бронювання має застосовуватись. Це означає, що вони мають бути затверджені на рівні підзаконних нормативно-правових актів, аби процес адаптування критерії під умови був оперативнішим.

Варто зауважити, що вищезгадані 2 з 3 законопроєкти містять відсильну норму до Податкового кодексу України, при цьому не пропонуючи зміни до цього кодексу в частині впровадження збору за бронювання. Відтак це робить законопроєкт розмитим та не окреслює його кінцеву мету. Оскільки при визначенні необхідності прийняття таких змін, чи не найважливішим є питання розмір цього збору.

Також авторами законопроєктів ніяким чином не обгрунтовується критерій відбору за рівнем заробітної плати, і чому саме такі працівники мають отримати бронювання.

З 18 травня 2024 року набули чинності зміни в частині підстав для відстрочки та звільнення з військової служби, що пов’язані з члена сім’ї цих осіб. Порівняння підстав для військовозобов’язаних та військовослужбовців показує, що останні значно обмежені у можливості звільнитись зі служби відносно можливості отримання відстрочки особами, які не проходять військову службу. За такої ситуації запровадження бронювання за кошти поставить військовослужбовців, для яких навіть не встановлені чіткі строки служби, у несправедливе становище. У той час, як діяльність держави має першочергово бути спрямована на захист прав військових, їх належне забезпечення, а також створювати й підтримувати інститут поваги до військових.

Позиція ЦОВВ: висловлюють зауваження, за змістом подібні до проаналізованих вище.

Рекомендація Юридичної сотні: відхилити.