Обставини справи 

Військовослужбовці перебували на бойовій позиції та нібито в присутності командування відмовилися від виконання наказу щодо несення бойового чергування на спостережному пункті, хоча об`єктивно могли та зобов`язані були виконати цей наказ. Відмову від виконання наказу військовослужбовці виклали в рапорті.

 

Позиція військовослужбовців

Обидва військові стверджували, що в кінці травня 2022 року вони в складі відділення зайняли спостережний пункт з метою візуального спостереження за діями противника, однак згодом, приблизно через 3 тижні перебування на бойовому чергуванні, ситуація із забезпеченням стала критичною і вони поскаржилися своєму безпосередньому командиру взводу. Після цього приїхав командир роти, забрав їх з бойової позиції та відвіз у штаб, де вони написали рапорти про відмову від виконання наказу, вважаючи, що це допоможе із подальшим вирішенням питання забезпечення їхнього підрозділу. Водночас виправдані наголосили, що вони не відмовлялися від виконання бойового наказу, а хотіли лише вирішити питання із забезпеченням.

Командир взводу підтвердив, що військовослужбовці підрозділу виконали його наказ та заступили на бойове чергування, а далі вони не відмовлялися виконувати вказаний наказ, а лише просили спілкування з керівництвом щодо вирішення питань належного забезпечення їхнього підрозділу.

 

Позиція сторони обвинувачення:

• суди попередніх інстанцій неповно дослідили докази;
• показання окремих свідків та письмові докази (рапорти, акт службового розслідування, доповіді командира) підтверджують відмову від виконання наказу;
• наявні процесуальні порушення під час розгляду справи.

 

Обґрунтування Верховного Суду

Суд звертає увагу, що самих лише рапортів, без оцінки обставин їх написання та реального встановлення факту невиконання наказу недостатньо для притягнення до кримінальної відповідальності.

Під час розгляду справи Верховний Суд розглянув показання свідків, які не підтвердили факт наявності відкритої відмови від виконання наказу. Відтак Суд залишив у силі судові рішення, якими обвинувачені визнані не винуватими у вчиненні непокори.

 

 

Джерело: Постанова ВС від 16 грудня 2025 року у справі № 335/4879/22

Родини військовослужбовців, які потрапили в полон, мають право на безкоштовну правову допомогу та представництво їхніх інтересів від міжнародних організацій. 

 

Ми зібрали основну інформацію про те, хто може представляти інтереси полонених військових, до яких органів можна звертатися, які документи підготувати і як отримати допомогу.

 

Інтереси військовополоненого можуть представляти:

• законний представник;
• один із подружжя (якщо на момент потрапляння в полон подружжя перебувало в шлюбі);
• батьки;
• повнолітні діти.

 

Представники мають право укласти договір з адвокатом, який представляє  їхні інтереси в судах чи перед державними органами.

 

Підтвердження факту позбавлення особистої свободи

 

Для того, щоб родина полоненого могла скористатися безкоштовною правовою допомогою, необхідно підтвердити свій статус.

 

Підставою для встановлення факту позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України є заява особи, її законного представника або члена сім’ї.

 

Форму заяви затверджує центральний орган виконавчої влади, який формує державну політику у сфері тимчасово окупованих територій України.

 

Де родини полонених військових можуть отримати безкоштовну міжнародну правову допомогу?

 

1. Міжнародний комітет Червоного Хреста

 

Бюро Центрального агентства МКЧХ з розшуку надає допомогу сім’ям у пошуку зниклих безвісти військових та цивільних — як живих, так і загиблих.

 

Інформація про зниклого військового, яка може знадобитись:

• ПІБ, дата народження, номер мобільного телефону;
• копії паспорта та військового квитка;
• військова частина або ТЦК, звідки призивався;
• посада, звання, військово-облікова спеціальність (якщо відома);
• дата і місце, обставини зникнення;
• дата, час і спосіб останнього зв’язку;
• контакти побратимів;
• фото, опис особливих прикмет (татуювання, шрами, імпланти, тощо);
• інші докази (фото, відео, свідчення очевидців).

 

Куди звертатися?

 

1. Онлайн-форма:
Українською | Англійською

• Електронна пошта: KYI_tracing_services@icrc.org
• Телефон (безкоштовно в Україні): 0 800 300 155

2. Адреса офісу: вул. Велика Васильківська, 6, корпус “О”, Київ, 01024

• Графік роботи: понеділок – п’ятниця, 09:00–18:00

 

2. Робоча група ООН з питань насильницьких або недобровільних зникнень

 

Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими інформує, що сім’ї зниклих військових можуть звертатися до Робочої групи ООН з питань насильницьких або недобровільних зникнень.

 

Робоча група:

• отримує повідомлення про насильницькі зникнення;
• передає їх державам для розслідування;
• сприяє встановленню місця перебування людей або інформації про їхню долю.

 

Як подати звернення?

1) Завантажити та заповнити форму українською або іншою офіційною мовою ООН;

2) надіслати її на hrc-wg-eid@un.org;

3) або скористатися онлайн-формою: http://spsubmission.ohchr.org/ (виберіть “disappearances”, щоб звернення було передано до Робочої групи).

 

Такі звернення можуть подавати родичі осіб, місце перебування яких невідоме, зокрема тих, чий полон не підтверджений країною-агресором через МКЧХ.

 

3. Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ)

 

ЄСПЛ може застосувати тимчасові заходи за правилом 39 Регламенту Суду, якщо є реальна загроза життю чи здоров’ю людини, наприклад, у разі:

• зникнення безвісти в зоні бойових дій;
• потрапляння в полон;
• незаконного затримання;
• перебування цивільних у небезпечних умовах.

 

Що потрібно подати:

• Лист-звернення (українською, англійською або іншою мовою Ради Європи);
• формуляр заяви та довіреність;
• документи, що підтверджують родинний зв’язок (за наявності);
• докази небезпеки для життя (офіційні повідомлення, фото, відео, свідчення тощо);
• звернення до державних органів і їхні відповіді (якщо є).

 

Куди надсилати?

• Факсом:
  +33 (0)3 90 21 43 50
  +33 (0)3 88 41 39 00

• Листом із додатками варто продублювати поштою:
  European Court of Human Rights, Strasbourg Cedex, F-67075, France

 

Наші юристи також надають безкоштовні консультації та повний юридичний супровід родинам військовополонених, зниклих безвісти, загиблих військовослужбовців і ветеранів.

 

Гаряча лінія: 0 800 308 100
Електронна пошта: yursotnia@legal100.org.ua
Або пишіть нам у соціальних мережах: Facebook/Instagram

 

Проєкт юридичних консультацій реалізується в межах Програми реінтеграції ветеранів, яку втілює IREX за підтримки Державного департаменту США.