Грошове забезпечення - Юридична Сотня

Постанова Уряду № 1207 від 17 листопада 2023 р.

Особи рядового та начальницького складу служб цивільного захисту (ДСНС України) , які зникли безвісті або позбавлені свободи, мають право на збереження:

• грошового забезпечення в розмірі посадового окладу

• окладу за спеціальним званням

• надбавки за вислугу років

• інші щомісячні додаткові види грошового забезпечення постійного характеру

• інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм забезпечення.

Грошове забезпечення членам сімей виплачується з дня позбавлення особи свободи або захоплення заручниками, а також зникнення безвісти за особливих обставин.

Заява на виплати подається до апарату ДСНС, територіального органу, підрозділу оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, закладу освіти, наукової установи та іншого підрозділу, у яких особа проходить службу цивільного захисту. Заява подається в паперовій або електронній формі на адресу електронної пошти органів та підрозділів цивільного захисту.

До заяви додаються:

• копія документа, що посвідчує особу, а в разі подання документів законним представником або уповноваженою особою — документів, що посвідчують особу тих, від імені кого подається заява, а також документа, який надає повноваження законному представнику або уповноваженій особі представляти таких осіб;

• копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера і мають відмітку в паспорті громадянина України);

• копія свідоцтва про народження службовця ДСНС— для виплати грошового забезпечення батькам;

• копія свідоцтва про шлюб — для виплати грошового забезпечення дружині (чоловікові);

• копія свідоцтва про народження дитини — для виплати грошового забезпечення дитині;

• копія рішення місцевої ради або суду про встановлення опіки чи піклування над дитиною, позбавленою батьківського піклування, — для осіб, які здійснюють опіку або піклування над дітьми службовця цивільного захисту;

• копія рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджує факт перебування на утриманні — для осіб, які не були членами сім’ї такої особи, але перебували на її утриманні;

• витяг з реєстру територіальної громади — для повнолітніх дітей, які проживають разом з особою;

• витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (за наявності);

• виписка з Єдиного реєстру осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України (за наявності).

Керівник органу та підрозділу цивільного захисту розглядає протягом 15 днів подані документи та приймає рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення. У рішенні про відмову у виплаті грошового забезпечення обов’язково зазначаються підстави для такої відмови:

• подання заяви невідповідними особами;

• подання не в повному обсязі документів;

• подання заяви з порушенням строків;

• подання завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів;

• подання заяви громадянами рф або Республіки Білорусь, чи особами, які постійно проживають на територіях цих держав;

• подання заяви засудженими за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Прийняття рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення у зв’язку з поданням не в повному обсязі документів залишає право на повторне звернення я до керівника органу та підрозділу цивільного захисту повторно.

Грошове забезпечення виплачується дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності — повнолітнім дітям, які проживають разом з позбавленим свободи чи зниклим безвісти, або законним представникам чи усиновлювачам дітей (осіб з інвалідністю з дитинства — незалежно від віку) такої особи, а також особам, які перебувають на утриманні, або батькам рівними частками, якщо особа не перебуває у шлюбі і не має дітей.

Якщо після призначення та виплати грошового забезпечення за його отриманням звертаються інші члени сім’ї, які мають на нього право, органи та підрозділи цивільного захисту здійснюють подальшу його виплату рівними частками між такими членами сім’ї.

Можливість отримувати виплати не поширюється на осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили місця служби.

27.09.2023 набрав чинності наказ Міноборони № 556 від 26.09.2023, який вносить зміни до розділу про виплату додаткової винагороди. І тепер військові ЗСУ зможуть отримати всі виплати.

Розміри виплат та умови отримання їх

100 00 грн отримують військовослужбовці, які

а) беруть безпосередню участь у бойових діях /або/

б) у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій, на тимчасово окупованій території, між позиціями сил оборони та противника, у період здійснення зазначених заходів та виконують бойові (спеціальні) завдання:

на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових завдань підрозділом першого ешелону оборони або наступу;
у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей противника;
із здійснення польотів на територіях, де ведуться бойові дії;
з вогневого ураження противника, його повітряних та морських цілей;
на території противника ;
з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
кораблями, катерами, суднами (поза межами місць тимчасового базування);
у районах ведення бойових дій медичному персоналу частин та підрозділів;
з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об’єкти, що охороняються, звільнення таких об’єктів;
у районах ведення бойових дій з розмінування.

Крім цього, додаткову винагороду 100 000 грн отримують військові, які:

загинули (померли) внаслідок отриманого після введення воєнного стану поранення — за весь місяць;
захоплені в полон або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у тому числі, якщо це сталося до введення воєнного стану) — за весь період відсутності;
перебувають на стаціонарному лікуванні (у т.ч. за кордоном) у зв’язку з пораненням, а також у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком ВЛК — за всі періоди перебування на лікуванні або у відпустці.

50 000 грн виплачується військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі:

а) органу військового управління, /або/

б) штабу угруповання військ (сил) /або/

в) штабу тактичної групи включно до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ /або/

г) командування та штабу військової частини,

які здійснюють оперативне управління підрозділами, що ведуть бойові дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових завдань першого ешелону оборони або наступу.

Є важливе уточнення, що такі військові мають право на виплату, навіть якщо виконують завдання і поза районами ведення бойових дій.

30 000 грн отримують військовослужбовці, які виконують бойові або спеціальні завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями).

При цьому також уточнюються умови завдань, які виконуються військовими:

з інтенсивної підготовки для ведення бойових дій у складі підрозділів, включених до резерву Головнокомандувача ЗСУ;
з управління угрупованнями військ (сил) у складі розгорнутих пунктів управління Генерального штабу ЗСУ;
з управління підпорядкованими силами відповідно до завдань, які покладаються на Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту;
у складі робочої групи або одиночним порядком, визначені Головнокомандувачем ЗСУ, начальником Генерального штабу ЗСУ на територіях, де ведуться бойові дії;
з розмінування поза районами ведення бойових дій;
у складі діючих угруповань військ (сил) згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України;
із забезпечення діючих угруповань військ (сил) безпосередньо в районах ведення бойових дій;
з протиповітряного прикриття та наземної оборони об’єктів критичної інфраструктури.

Крім цього, 30 000 грн отримують військові, які відряджені (із залишенням на військовій службі) до складу сільських, міських, районних та обласних військових адміністрацій, на території (або частині цієї території) яких ведуться бойові дії, та виконують бойові чи спеціальні завдання.

15 000–30 000 грн виплачується військовим на посадах керівного та інструкторсько-викладацького складу

у навчальних частинах (центрах, підрозділах) з урахуванням рівня кваліфікації пропорційно часу навчання персоналу в розрахунку на місяць.

Розмір винагороди за конкретними категоріями посад керівного та інструкторсько-викладацького складу затверджує Кабінет Міністрів України (про це ми детальніше писали тут).

20 100 грн щомісячно виплачується військовим, які

визнані ВЛК обмежено придатними або непридатними до військової служби з переоглядом через 6–12 місяців (у зв’язку з пораненням) після перебування в розпорядженні відповідних командирів понад 2 місяці (без урахування часу перебування у відпустці та на лікуванні). Нагадаємо, упродовж перших двох місяців перебування у розпорядженні виплачується повний розмір грошового забезпечення без урахування додаткової винагороди.

Додаткова винагорода для курсантів та строковиків ЗСУ

Для строковиків — 6 000 грн пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць.

2 350 грн пропорційно часу перебування на службі (навчанні) у розрахунку на місяць для курсантів:

вищих військових навчальних закладів;
закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання;
закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри або відділення військової підготовки;
закладів фахової передвищої військової освіти.

При цьому обов’язковою умовою для виплати є неперебування такого курсанта перед зарахуванням на військовій службі (у тому числі строковій).

Крім цього, строковики та курсанти можуть отримувати додаткову винагороду 100 тисяч гривень, якщо виконують відповідні завдання.

Додаткова винагорода для військовослужбовців
військової частини А0515

Особливості виплати винагороди на період дії воєнного стану військовим частини А0515 та підпорядкованих їй частин визначаються командиром з урахуванням цього наказу МОУ.

Особливості підтвердження участі в бойових діях або заходах, а також виконання завдань у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління визначаються також командиром.

Необхідні документи

Для підтвердження участі:

бойовий наказ (розпорядження);
журнал бойових дій або ведення оперативної обстановки / бойове донесення / постова відомість ;
рапорт командира підрозділу про участь кожного військового у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

2. Для поранених:

довідка про обставини травми, видана командиром військової частини;
для винагороди за відпустку — медичні висновки про ступінь важкості поранення, які надаються ВЛК.

3.Для відряджених:

командир частини, до якої відряджений військовий, повідомляє органи управління за місцем штатної служби відрядженого військового (щомісячно до 5 числа).

Додаткова винагорода виплачується на підставі наказів:

командирів військових частин — особовому складу;
керівника органу військового управління — командирам військових частин,

які видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

Визначення днів участі в завданнях

Період, протягом якого військовослужбовець залучався до участі в бойових діях або заходах, незалежно від кількості та тривалості таких залучень за добу з 00 годин до 24 години календарної доби вважається 1 днем участі.

Період виконання завдань, який розпочато до 24 години однієї доби і закінчено після 00 годин наступної доби вважається 2 днями участі.

Додаткова винагорода НЕ виплачується, якщо військовий:

відмовився виконувати бойові накази (розпорядження) — за місяць, у якому здійснено таке порушення ;
самовільно залишив частину, вчинив дезертирство — за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період відсутності, включаючи місяць повернення;
добровільно здався в полон — з дня з’ясування обставин добровільної здачі в полон;
усунутий від виконання службових обов’язків, відсторонений від посад чи виконання службових повноважень — з дня усунення (відсторонення) до дня завершення;
вживав алкогольні, наркотичні або психотропні речовини; виконував завдання в такому стані — за місяць, у якому здійснено порушення;
вчинив інші дії, за які суд притягнув до відповідальності (за правопорушення — кримінальні, військові адміністративні, адміністративні, пов’язані з корупцією) — за місяць, у якому постанова (вирок) суду надійшла до військової частини;
навмисно спричинив ушкодження своєму здоров’ю або вчинив самогубство (виняток — доведення до самогубства, встановленого судом) — за місяць, у якому це сталось;
відбуває покарання на гауптвахті — за час відбування.

Наразі грошове забезпечення військовослужбовців стає предметом суспільних дискусій, особливо з огляду на тривалу загальну мобілізацію і збільшення кількості тих, хто змушений одночасно захищати незалежність держави та дбати про добробут своїх родин. Тому варто детальніше розібратися з проблемами, які мають військовослужбовці з виплатами за свою службу в умовах воєнного стану.

Додаткова винагорода під час дії воєнного стану

Якщо у 2022 році однією з проблем, які заважали ефективному захисту прав військовослужбовців, була відсутність інформації (винагорода могла бути обмежена чи знята на підставі телеграм, яких не було в публічному доступі), то наразі порядок виплати винагороди чітко закріплений наказом МОУ від 07.06.2018 № 260 зі змінами (у відповідності до постанови КМУ № 168). Винагорода 100 000 гривень виплачується військовим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення їх. Винагорода 30 000 грн зараз виплачується тим, хто виконує бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями). До них належать, наприклад, військові, які здійснюють протиповітряне прикриття та наземну оборону критичних об’єктів, забезпечення Сил оборони згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями. Також наказ визначає вичерпний перелік випадків, коли винагорода не виплачується. Проте питання грошового забезпечення все ще має невирішені проблеми, які, зокрема, впливають на реабілітацію військових.

Перш за все йдеться про проблему захисників, які за станом здоров’я були визнані непридатними до військової служби з подальшим переоглядом (що може бути, наприклад, через 6 або 12 місяців). На сьогодні це ще не є підставою для звільнення, тож такі військовослужбовці наразі не втрачають свій статус та проходять лікування.

Згідно з пунктом 10 розділу XXXIV військовослужбовці, які у зв’язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я або у відпустці для лікування після тяжкого поранення, за висновком ВЛК отримують щомісячну винагороду в розмірі 100 тисяч гривень.

Керуючись пунктом 11 статті 10–1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров’я та у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою не повинен перевищувати 4 місяці, крім випадків, установлених законом.

Водночас, згідно з підпунктом 15 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ, перебування військовослужбовців на тривалому лікуванні є підставою для зарахування в розпорядження для вирішення питання щодо їхньої подальшої служби (так зване виведення поза штат).

Відповідно до пункту 1 розділу XXVIII наказу МОУ № 260 грошове забезпечення військовослужбовцям, зарахованим у розпорядження, виплачується в розмірі грошового забезпечення, яке військовослужбовці отримували за займаними посадами до зарахування в розпорядження, але не більше ніж 2 місяці. При цьому час перебування військовослужбовця на лікуванні (не більше ніж 2 місяці), виключається із загального періоду перебування в розпорядженні. Тобто загальний строк збереження грошового забезпечення військового на лікуванні може складати 4 місяці, а далі потрібен висновок ВЛК та індивідуальне рішення про продовження виплат. Після спливу 2 місяців, якщо не можна прийняти кадрове рішення щодо подальшої служби військовослужбовця, рішення про продовження нарахування грошового забезпечення військовослужбовцю в розпорядженні має прийняти Міністр оборони України, що ускладнює продовження отримання виплат.

Отож, існує колізія між зазначеними НПА і на практиці виникає проблема з виплатою додаткової винагороди 100 тисяч гривень для тих військовослужбовців, які лікуються понад 2 місяці, та виплатою в цілому грошового забезпечення після перебування в розпорядженні понад 2 місяці.

Тому необхідно узгодити ці нормативні акти. Крім цього, важливо належним чином унормувати питання зарахування в розпорядження військовослужбовців, які перебувають на лікуванні та/або визнані непридатними, з подальшим переоглядом і збереженням за ними виплат, зокрема, переглянути в цілому доцільність зарахування в розпорядження таких військовослужбовців з урахуванням права на гідне грошове забезпечення.

Принагідно зауважимо, що наразі на підпис Президента очікує Закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення окремих питань виконання військового обов’язку та проходження військової служби”, що надає право на звільнення за станом здоров’я тим військовослужбовцям, які непридатні до військової служби з переоглядом через 6–12 місяців.

Інша проблема: ні постанова КМУ № 168, ні відомчі накази, які її конкретизують, не згадують підставою для продовження виплати додаткової винагороди перебування військового на лікуванні у зв’язку із захворюванням, а не пораненням чи травмою. У випадку, якщо загострення чи поява такого захворювання пов’язані із захистом Батьківщини, існує нерівність у підходах щодо виплати додаткової винагороди. Наразі судова практика з цього питання лише починає формуватися.

Накази про районування

Отримати додаткову винагороду до 100 тисяч гривень мають право військовослужбовці, які беруть безпосередню участь у бойових діях. При цьому райони ведення воєнних дій визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача ЗСУ (пункт 5 Розділу XXXIV наказу МОУ № 260). Однак, за повідомленнями військовослужбовців, окремі райони, де ведуться бойові дії, не включені до відповідних наказів, тому військові позбавлені можливості отримати додаткову винагороду за участь у бойових діях.

Зважаючи на те, що документи про визначення районів бойових дій не є в публічному доступі, а також на те, що такі райони можуть достатньо швидко змінюватися, існує необхідність систематичного перегляду їх.

Схожа проблема виникає, коли до участі в бойових діях залучаються, наприклад, військовослужбовці зі складу Державної прикордонної служби України. Наразі не можна однозначно стверджувати, що належність до районів у різних силових відомствах визначається однаково, а з огляду на існування окремого підзаконного регулювання для ДПСУ щодо виплати додаткової винагороди, іноді виникає проблема різних розмірів виплат для людей, які виконують ідентичні завдання, проте в різних силових відомствах.

З огляду на це, варто на підзаконному рівні встановити правила нарахування додаткової винагороди для військовослужбовців усіх відомств, які беруть участь у бойових діях.

Виплата строковикам

В умовах воєнного стану військовослужбовці строкової служби продовжують проходити службу понад установлені законом строки та можуть звільнитися лише за станом здоров’я чи певними сімейними обставинами.

З 24 лютого 2022 року для строковиків також була встановлена додаткова винагорода за проходження військової служби згідно з постановою КМУ № 168. Однак після змін до підходу щодо виплати додаткової винагороди на початку цього року, оплата строковикам, які не беруть участь у бойових діях, зводиться наразі до посадового окладу (пункт 5 розділу І наказу МОУ № 260), що складає від 350 до 700 грн, залежно від тарифного розряду (Додаток 12 до постанови КМУ від 30 серпня 2017 р. № 704).

Зважаючи на те, що наразі по завершенню року строкової служби більшість строковиків не мають підстав звільнитися, є нагальна потреба змінити механізм обчислення посадового окладу строковиків. Іншим можливим виходом є зміни до відомчих наказів щодо додаткової винагороди, де за строковиками зберегли б право не лише на виплати до 100 000 грн, але й на додаткову винагороду до 30 000 грн, якщо строковик нарівні з іншими військовослужбовцями виконував обов’язки військової служби відповідно до бойових розпоряджень чи інших згаданих документів.

Грошове забезпечення ДФТГ

На практиці члени ДФТГ, які залучаються до виконання завдань територіальної оборони, не отримують грошового забезпечення. Це може бути пов’язане з тим, що відповідний порядок відсутній, адже ні постанова КМУ № 704 від 30 серпня 2017 року, ні наказ МОУ № 260 від 07 червня 2018 року, які регулюють порядок отримання грошового забезпечення військовослужбовців, не згадують про членів ДФТГ. Відповідно до Кодексу законів про працю, за цими особами зберігається виплата заробітної плати на той час, поки вони виконують свій обов’язок, однак за більш активного залучення ДФТГ до відсічі агресії, держава має комплексно розв’язати цю проблему, оскільки ДФТГ є частиною системи національного спротиву.

Усі ці (та інші потенційні проблеми) потребують ефективного вирішення. Адже грошове забезпечення — один із пріоритетних обов`язків держави перед тими, хто наразі обстоює її незалежність.

ВИПЛАЧУЄТЬСЯ 2 РАЗИ НА МІСЯЦЬ (ст. 115 Кодексу про працю)

Постанова Кабміну №100 від 08.02.1995
«Про затвердження Порядку обчислення середньої зарплати»

УВАГА! У вересні 2021 Кабмін затвердив постанову від 01 липня 2021 року № 917, до якої змінився порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ № 100. Відтепер під час обчислення середньої заробітної плати не враховуються виплати, пов'язані зі святковими датами, і грошова винагорода за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов'язків. Також змінено порядок нарахування премій та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період. Такі суми нараховуються помісячно, навіть якщо виплачені за інший період. Тобто премія в кінці кварталу, наприклад, розбивається на три частини.

УВАГА! При відсутності виплат за останні два місяці, беруться попередні два місяці або робиться розрахунок згідно окладу. Якщо особа пропрацювала менше 2-х місяців, то за фактично відпрацьований час.