Повага до людської гідності та дотримання рівних прав військових є важливими складовими соціальної держави та демократичного суспільства. Саме тому законодавство поступово посилює механізми запобігання дискримінації, сексуальним домаганням і насильству за ознакою статі. 

25 лютого 2026 року ВРУ проголосувала за Закон № 13037, який удосконалює механізми забезпечення військової дисципліни, запобігання і протидії проявам дискримінації та сексуальним домаганням. 

Станом на 10 березня 2026 закон переданий на підпис Президенту України.

Що передбачає новий закон?

Закон встановлює додаткові механізми запобігання та реагування на випадки дискримінації, сексуальних домагань, насильства за ознакою статі, а також правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканності у військових колективах.

Зокрема, якщо військовослужбовцю стало відомо про такі факти, він зобов’язаний повідомити:

• свого безпосереднього командира;
• представника підрозділу з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків
• або радника з питань гендерної рівності та запобігання насильству за ознакою статі.

Закон також уточнює, що військова дисципліна забезпечується не лише виконанням наказів, а й дотриманням принципів рівності та поваги до гідності кожної людини.

Кожен військовослужбовець зобов’язаний:

• дотримуватися норм законодавства щодо рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, а також запобігання і протидії дискримінації;
• поводитися з гідністю і честю, поважати честь і гідність кожної людини;
• не допускати самому і стримувати інших від негідних дій, виражених вербально або невербально (слова, жести, рухи тіла тощо), зокрема пов’язаних із дискримінацією за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, а також запобігати вчиненню насильства за ознакою статі, сексуальним домаганням, правопорушенням проти статевої свободи та статевої недоторканності у військовому колективі.

Також військовослужбовці повинні запобігати проявам сексуальних домагань, насильства за ознакою статі та правопорушень проти статевої свободи і недоторканності у військовому колективі.

Нові обов’язки командирів

Якщо підлеглий вчинив або спробував вчинити правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканності, командир зобов’язаний:

• вжити заходів для його затримання;
• негайно доставити затриманого до уповноваженої службової особи або повідомити про його затримання та місцезнаходження.

Службові розслідування

У кожному випадку, пов’язаному з дискримінацією, сексуальними домаганнями або насильством за ознакою статі, командир має призначити службове розслідування — за власною ініціативою або за поданням відповідального підрозділу.

Розслідування проводитиме комісія, до складу якої входитимуть:

• представники обох статей (тобто жінки та чоловіки);
• представник підрозділу або радник з питань гендерної рівності;
• психолог органу військового управління для оцінки психологічних аспектів ситуації та організації допомоги постраждалим.

Захист постраждалих

На час проведення службового розслідування, якщо між постраждалою людиною та ймовірним кривдником є відносини підлеглості або вони змушені взаємодіяти під час служби, командир може відрядити постраждалу особу до іншого підрозділу.

Таке рішення може бути за ініціативою командира або за зверненням постраждалої людини, або за поданням радника з питань гендерної рівності.

Гарантії для тих, хто повідомляє про порушення

Закон передбачає гарантії для військовослужбовців, які повідомляють про факти правопорушень. Їх не можна звільнити чи змусити звільнитися зі служби, притягнути до дисциплінарної відповідальності тощо у зв’язку з поданням такого повідомлення.

Як повідомити про правопорушення?

Якщо військовослужбовцям стало відомо про факти дискримінації, сексуальних домагань чи інших порушень, вони мають право подавати заяви та скарги або особисто звертатися до:

1. посадових осіб;
2. органів військового управління; 
3. органів управління Служби правопорядку;
4. органів досудового слідства;
5. інших державних органів.

Зміни для служби цивільного захисту

Аналогічні підходи запроваджуються і в органах та підрозділах цивільного захисту (зміни до Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту).

Зокрема, службова дисципліна зобов’язує службовців цивільного захисту:

• дотримуватися законодавства щодо рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
• не допускати дискримінації та стримувати інших від негідної поведінки;
• запобігати порушенням службової дисципліни, зокрема сексуальним домаганням, насильству за ознакою статі та правопорушенням проти статевої свободи і недоторканності.

Службовці цивільного захисту мають право звертатися зі скаргами, заявами або пропозиціями до посадових осіб, відповідних органів чи до суду, якщо є  такі порушення.

Закон набере чинності з наступного дня після опублікування.

Якщо ви або ваші рідні потребуєте роз’яснення законодавства чи допомоги в захисті прав військовослужбовців, можна звернутися на нашу гарячу лінію за безкоштовною юридичною консультацією: 0 800 308 100.

Матеріал підготовлено за сприяння Національного фонду на підтримку демократії (NED)

Скарги на дискримінацію чи домагання у військових та державних структурах тривалий час розглядалися без єдиного зрозумілого алгоритму. Закон містив загальні гарантії, однак на практиці бракувало чіткої процедури: хто приймає звернення, у які строки його розглядають тощо.

Юристи нашої гарячої лінії також отримують багато звернень з таких питань, що свідчить про те, що проблема є досить поширеною.

Зважаючи на це, громадська організація “Юридична сотня” у співпраці з партнерськими організаціями неодноразово проводила адвокаційні кампанії, що стосуються протидії сексуальним домаганням та насильству за ознакою статі в ЗСУ: подавали петицію № 22/220188-еп (набрала 25519 підписів), закликали Міністерство оборони запровадити механізми протидії, пропонували інструкцію із запобігання та протидії сексуальним домаганням, насильству за ознакою статі.

18 лютого 2026 року Уряд, відповідно, ухвалив постанову № 226, якою затвердив Порядок реагування на випадки дискримінації за ознакою статі, насильства за ознакою статі та сексуальних домагань у державних органах і секторі безпеки та оборони.

Фактично йдеться про створення внутрішньої процедури: хто приймає скаргу, як її розглядають, у які строки та які права мають усі учасники процесу. Раніше такі питання часто вирішувалися в загальному дисциплінарному порядку — без спеціалізованого механізму.

Наша юристка напряму захисту прав військовослужбовців Юлія Засоба проаналізувала постанову № 226 і розкрила ключові питання процедури оскарження дискримінації чи домагання.

На кого поширюється новий порядок?

Постанова № 226 стосується не лише військовослужбовців, а й широкого кола працівників публічного сектору, зокрема в:

• органах державної влади;
• ЗСУ; 
• інших військових формуваннях; 
• правоохоронних органах спеціального призначення; 
• силах цивільного захисту; 
• оборонно-промисловому  комплексі; 
• органах місцевого самоврядування; 
• підприємствах, установах та організаціях, що належать до сфери їх управління.

Що саме змінюється?

1. У кожному органі створюють спеціальні комісії

Відтепер у відповідних структурах мають діяти комісії з розгляду звернень щодо:

1. дискримінації за ознакою статі;
2. сексуальних домагань;
3. насильства за ознакою статі.

2. Тягар доказування — не на заявнику

Одна з ключових новацій — обов’язок довести відсутність порушення покладають на людину, щодо якої подано звернення, а не на заявника.

3. Обов’язкове навчання членів комісій

Члени комісії обовʼязково мають пройти професійне навчання з питань протидії дискримінації за ознакою статі, насильства за ознакою статі та сексуальним домаганням.

Навчання має бути підтверджене сертифікатом.

Хто може подати звернення?

1. Будь-яка людина, яка вважає себе постраждалою від дискримінації за ознакою статі, насильства за ознакою статі та сексуальних домагань ( незалежно від форми зайнятості та посад, включаючи тих, які навчаються, приймаються на роботу, проходять стажування, а також звільнені працівники);
2. Люди, яким стали відомі будь-які обставини дискримінації за ознакою статі, насильства за ознакою статі та сексуальних домагань. 

Звернення може бути:

• усним (через гарячу лінію);
• письмовим;
• електронним.

Паперове чи електронне звернення повинне містити: 

1. опис ситуації; 
2. відомості про дату, час та місце, де стався випадок; 
3. відомості про особу, яка подала звернення (ПІБ, посада, адреса задекларованого / зареєстрованого місця проживання (перебування), контактні дані);
4. аналогічні відомості про особу, щодо якої подано звернення; 
5. інформацію, чи вживалися заходи з відновлення порушених прав до звернення; 
6. докази (повідомлення, електронні листи, фотографії, відео-, аудіоматеріали тощо (за наявності));
7. спосіб інформування про результати розгляду звернення (пошта, телефон, адреса тощо); 
8. підпис і дату.

Якщо звернення не містить усіх зазначених вимог, його не розглядатимуть.

Також залишать без розгляду й анонімні звернення (якщо не вказано місце проживання, підпис, ПІБ).

Постраждалі мають право на:

• безоплатну психологічну допомогу в загальних та спеціалізованих службах підтримки;
• психосоціальну підтримку; 
• консультації в центрах життєстійкості;
• направлення до загальних та спеціалізованих служб підтримки та/або центрів життєстійкості (за бажанням постраждалих). 

Також вони можуть отримати соціальну, медичну та безоплатну правничу допомогу.

Особи, щодо яких подано звернення, мають право:

• подавати в паперовій або електронній формі заперечення, пояснення щодо обставин, викладених у зверненні, протягом 5 робочих днів з дня отримання повідомлення про надходження звернення. 
• бути присутніми на засіданні комісії; 
• ознайомлюватися з матеріалами, запитувати та отримувати відповідні документи, їх копії; 
• надавати відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; 
• заявляти клопотання про необхідність одержання та долучення до матеріалів нових документів, одержання додаткових пояснень; 
• користуватися іншими правами, передбаченими Конституцією та законами України. 

Строки розгляду

• Збір інформації — до 10 робочих днів.
• Загальний строк розгляду звернення — до 1 місяця, У разі потреби — до 45 календарних днів.

Важливо! Якщо під час розгляду звернення виявлено ознаки адміністративного або кримінального правопорушення, звернення надсилається до Національної поліції або іншого органу досудового розслідування, не пізніше ніж протягом 1 робочого дня з дати ухвалення комісією висновку. 

Інформація, отримана під час розгляду звернення, є конфіденційною.

Вона може бути розголошена лише правоохоронним органам, сторонам провадження та керівництву відповідного органу — у межах необхідного.

Якщо ви зустрічались із подібними ситуаціями під час проходження військової служби, звертайтеся на гарячу лінію ГО “Юридична сотня” — юристи нададуть вам безоплатну консультацію: 0 800 308 100.