Повна назва проєкту. Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо уточнення положень про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження, скасування запобіжного заходу для проходження військової служби в умовах воєнного стану

Номер і дата реєстрації: 7494 від 27.06.2022.

Ініціатори: Маслов Денис Вячеславович, Бакумов Олександр Сергійович, Дирдін Максим Євгенович, Вельможний Сергій Анатолійович.

Фракції: “Слуга народу”, “Довіра”.

Мета проєкту: уточнення окремих положень Кримінального процесуального кодексу України про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження, скасування запобіжного заходу для проходження військової служби в умовах воєнного стану.

Основний зміст 

1. Проєкт закону пропонує уточнити положення статті 615-1 КПК України, передбачивши можливість відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження, у якому не закінчено судове провадження. Крім того, у разі неможливості точного відновлення їх передбачена можливість відновити матеріали в обсязі, необхідному для ухвалення судового рішення.
2. Неможливість точного відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження не може бути підставою для відмови в розгляді відповідного клопотання або підставою для закриття розгляду клопотання про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження.
3. Доповнити частину третю статті 616 КПК України таким положенням: якщо особа, яку було звільнено з-під варти для проходження військової служби, отримала відмову від ТЦК та СП у проходженні військової служби або отримала висновок про непридатність до несення військової служби в умовах воєнного стану, це є підставою для подання прокурором клопотання про обрання стосовно цієї особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Переваги 

1. Відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження в умовах воєнного стану є надзвичайно актуальним. Оскільки нині такої можливості немає, то внесення запропонованих змін покликане закрити цю прогалину і, як наслідок, дасть можливість відновлювати матеріали втраченого кримінального провадження в тому обсязі, який, на думку суду, буде достатнім для ухвалення судового рішення на відповідній стадії судового провадження. 
2. Унесення змін до ч. 3 ст. 616 КПК також є необхідним з огляду на таке. Відповідно до цієї норми особи звільняються з-під варти з метою проходження військової служби. Якщо особа не вступає на військову службу з певних причин, у тому числі через відмову від ТЦК та СП чи отримання висновку про непридатність, тобто умова звільнення з-під варти не виконується, то виникають підстави для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Недоліки

Проблемою на практиці може стати зловживання суддями своїми повноваженнями, зважаючи на те, що судді надається право відновлювати матеріали втраченого кримінального провадження в тому обсязі, який, на його думку, буде достатнім для ухвалення судового рішення. Така оціночна категорія може поставити під загрозу принцип доведеності вини і, як наслідок, презумпцію невинуватості. 

Офіс Генерального прокурора та НАБУ загалом підтримують законопроєкт з пропозиціями: доповнити законопроєкт положеннями, які передбачають можливість відновлення втрачених матеріалів слідчим суддею, судом не лише за клопотанням сторін кримінального провадження, а й за власною ініціативою.

НАБУ вважає, що доцільно передбачити положення, відповідно до яких ТЦК та СП має поінформувати прокурора про відмову в проходженні військової служби особі з метою подальшого обрання запобіжного заходу щодо неї.

НАБУ зазначило, що запропоновані зміни фактично позбавляють можливості суд відмовити у відновленні матеріалів кримінального провадження, якщо зібраних матеріалів недостатньо для прийняття такого рішення. Згідно із запропонованою редакцією слідчий суддя, суд уповноважений прийняти рішення про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження повністю або частково; відновити матеріали втраченого кримінального провадження в обсязі, достатньому для ухвалення судового рішення, яким суд завершує відповідну стадію судового провадження. А тому вважає за доцільне надати суду можливість відмови у відновленні таких матеріалів із можливістю повторного звернення.

Законопроєкт підтримують Міноборони, ДБР, БЕБ, Національна поліція. Омбудсмен — без зауважень.

ГНЕУ погоджується з доцільністю запропонованих у законопроєкті змін до КПК та підтримує його прийняття.

Комітет з питань правоохоронної діяльності прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України законопроєкт за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу.

Рекомендація Юридичної сотні: доопрацювати.

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”3_4″][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Повна назва проєкту: Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту державного кордону України

Номер і дата реєстрації: № 7475 від 19.06.2022.

Ініціатори: Здебський Юрій Вікторович, Ватрас Володимир Антонович, Захарченко Володимир Васильович, Лаба Михайло Михайлович, Негулевський Ігор Петрович, Яременко Богдан Васильович та ін. 

Мета проєкту: поліпшення загальнодержавної системи охорони і захисту державного кордону, визначення порядку та способів залучення підрозділів ЗСУ, інших військових формувань та правоохоронних органів України до виконання завдань з посилення охорони (прикриття) державного кордону і суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні. 

Основний зміст

Пропонується:

• передавати землі територій та об’єктів природно-заповідного фонду вздовж лінії державного кордону військовим частинам ДПСУ для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік і комунікацій. При цьому вздовж лінії державного кордону з Республікою Білорусь і рф для ДПСУ з цією метою надаються у постійне користування земельні ділянки до двох кілометрів. У цих межах уряд встановлюватиме спеціальний прикордонний режим щодо заборони вільного в’їзду, перебування, проживання, пересування осіб і провадження робіт, які не пов’язані з обороною чи охороною державного кордону України;
• спростити процедуру примусового видворення з України нелегальних мігрантів шляхом надання права ухвалення таких рішень ДПС, замість ухвалення такого рішення судом;
• означені загальні аспекти здійснення координації діяльності із захисту державного кордону України, порядок якої затверджуватиме Президент України;
• визначити на законодавчому рівні роль центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, СБУ, Національної поліції України та інших  уповноважених органів у охороні державного кордону у взаємодії з ДПСУ;
• врегулювати порядок та способи залучення ЗСУ до виконання завдань з посилення охорони державного кордону та прикриття державного кордону;
• додати до повноважень морської охорони ДПСУ  участь в операціях з пошуку та рятування суден (кораблів) і людей, які зазнали лиха на морі; припинення у взаємодії із ЗСУ провокацій на державному кордоні України, а також участь у ліквідації збройного конфлікту.

Державна прикордонна служба України, Державна міграційна служба України, Міністерство аграрної політики та продовольства України підтримують законопроєкт.

Міністерство оборони України підтримує із зауваженнями. Міністерство пропонує виключити зміни щодо діяльності органів військового управління ЗСУ із прикриття державного кордону.

Міністерство фінансів України наголошує на необхідності доопрацювати законопроєкт у зв’язку з необхідністю надати фінансово-економічне обгрунтування, оскільки реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових бюджетних видатків для Адміністрації Держприкордонслужби, у тому числі на 2022 рік, обсяг яких не обраховано. 

Рекомендація Юридичної сотні: підтримати після доопрацювання.

20.09.2020 прийнято за основу зі скороченням строків підготовки до другого читання.

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][tm_pb_column type=”1_4″][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”3_4″][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Повна назва проєкту. Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо формування та реалізації державної політики у сфері захисту критичної інфраструктури

Номер і дата реєстрації: 7607 від 28.07.2022.

Ініціатори:  Федієнко Олександр Павлович, Костюх Анатолій Вячеславович, Швець Сергій Федорович, Любота Дмитро Валерійович, Мезенцева Марія Сергіївна та ін.

Фракції: “Слуга народу”, “Довіра”.

Мета проєкту: належне забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері критичної інфраструктури, створення сприятливих умов щодо виконання функцій уповноваженого органу з питань захисту критичної інфраструктури України Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України.

Основний зміст. Пропонується надати Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України функції уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури України на період дії воєнного стану, а також протягом дванадцяти місяців після його закінчення. Вона відповідатиме за формування і реалізацію державної політики у сфері захисту критичної інфраструктури, координацію діяльності суб’єктів національної системи захисту критичної інфраструктури. 

Переваги. Реалізація проєкту закону потенційно дозволить без створення нового центрального органу виконавчої влади забезпечити формування та реалізацію державної політики у сфері критичної інфраструктури та виконання функцій уповноваженого органу з питань захисту критичної інфраструктури України Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України. 

Недоліки. Зміни, пропоновані законопроєктом, не відповідають Конституції України в частині визначення повноважень уряду держави. Оскільки визначено, що Кабінет Міністрів України спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади, утворює, реорганізує та ліквідовує відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади, то внормування питання захисту критичної інфраструктури України не узгоджується з конституційними повноваженнями парламенту.

Надання повноважень у сфері захисту критичної інфраструктури ДССЗЗІ не зможе повністю вирішити проблему забезпечення захисту об’єктів критичної інфраструктури, оскільки такий захист є набагато ширшою діяльністю за наявні нині в ДССЗЗІ повноваження, що може спричинити неможливість виконання таких повноважень наявними силами та засобами.

У законопроєкті відсутнє фінансово-економічне обґрунтування.

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки рекомендує Верховній Раді України прийняти проєкт Закону в другому читанні та в цілому в запропонованій Комітетом редакції.

ГНЕУ у своєму висновку висловило ряд зауважень.

Рекомендація Юридичної сотні: доопрацювати законопроєкт.

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][tm_pb_column type=”1_4″][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”3_4″][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Повна назва проєкту. Про внесення змін до Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час

Номер і дата реєстрації: № 7687 від 22.08.2022.

Ініціатори: Кабінет Міністрів України.

Мета проєкту: визначення категорій осіб, які підлягають бронюванню, та можливості їхньої мобілізації за згодою.

Основний зміст

За ініціативою уряду зареєстровано законопроєкт, що визначає категорії осіб, які підлягають бронюванню. Ідеться про громадян, які працюють:

• в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів в особливий період;
• на підприємствах, в установах і організаціях:

• яким доведено мобілізаційні завдання (замовлення), якщо це необхідно для виконання таких завдань (замовлень);
• які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг оборонного призначення для задоволення потреб ЗСУ, інших військових формувань в особливий період, якщо це необхідно для виконання таких заходів;
• які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. 

Крім цього, проєкт визначає, що такі особи можуть бути призвані на військову службу лише за їхньою згодою.

Недоліки, визначені у висновку ГНЕУ:

• для того, щоб забезпечити діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування, окремих підприємств, установ та організацій, що має вплив на економіку та успішне виконання мобілізаційних завдань, варто передбачити , бо заброньовані громадяни можуть бути мобілізованими не лише за їхньою згодою, а й за згодою роботодавця;
• є потреба в уніфікації термінів, адже в проєкті під час визначення категорій громадян, які можуть бути заброньованими, є прив’язка до особливого періоду, хоча він значно ширший, ніж мобілізація та воєнний стан. Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” у контексті бронювання військовозобов’язаних використовує прив’язку до мобілізації та воєнного стану;
• законодавством не визначено, що таке “критерії бронювання”, тому доречніше залишити формулювання, визначене чинною ч. 2 ст. 25 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, а саме “організація, порядок, обсяги та переліки посад і професій” тощо.

Рекомендація Юридичної сотні: підтримати після технічного доопрацювання.

20.09.2022 законопроєкт був прийнятий парламентом у першому читанні зі скороченими строками підготовки до другого читання.

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][tm_pb_column type=”1_4″][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”3_4″][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Повна назва проєкту: “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання учасниками бойових дій осіб, які брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та інших питань”

Номер і дата реєстрації: № 7322 від 27.04.2022.

Ініціатори: Третьякова Галина Миколаївна, Остапенко Анатолій Дмитрович, Кузьміних Сергій Володимирович, Мошенець Олена Володимирівна, Мезенцева Марія Сергіївна та інші.

Мета проєкту: розширити коло осіб, які мають право на статус учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника та Захисниці.

Основний зміст

Проєкт пропонує надати статус учасника бойових дій добровольцям, які брали безпосередню участь у здійсненні необхідних заходів після 24 лютого 2022 року не менше 30 календарних днів, зокрема за сукупністю днів перебування в районах їхнього проведення, у взаємодії із ЗСУ, МВС, Держприкордонслужбою, НПУ, НГУ, СБУ та іншими законними військовими формуваннями та правоохоронними органами. 

У проєкті ідеться про осіб, які добровільно забезпечували або добровільно залучалися до забезпечення захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України відповідно до ЗУ «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України» або ЗУ «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону». 

Положення проєкту не поширюється на працівників.

Особливості процедури надання статусу:

• рішення приймається міжвідомчою комісією Мінветеранів;
• порядок надання (позбавлення) статусу, категорії таких осіб, а також райони проведення заходів визначаються КМУ;
• підставою для надання статусу є документи, як-от: 

а) довідка, видана командиром (начальником) в/ч (органу, підрозділу) або іншим керівником підприємства, установи та організації ЗСУ, МВС, а також Держприкордонслужбою, НПУ, НГУ, СБУ й іншими законними військовими формуваннями та правоохоронними органами, у взаємодії з якими особа брала безпосередню участь у здійсненні заходів;

б) витяг із наказу Об’єднаного оперативного штабу ЗСУ про залучення особи до заходів.

У разі відсутності вказаних документів підставою для надання статусу УБД є 

 свідчення (заяви) не менше ніж 3 свідків про період безпосередньої участі особи в здійсненні заходів, підпис на яких засвідчено нотаріально; а

 для осіб, які отримали поранення, контузії, каліцтва:

– свідчення (заяви) не менше ніж 3 свідків про період безпосередньої участі в здійсненні заходів, підпис на яких засвідчено нотаріально;

– медичні документи, що підтверджують отримання поранення, контузії, каліцтва. 

До уваги беруться свідчення (заяви) осіб, що є військовослужбовцями, службовими та/або особами ЗСУ, МВС, Держприкордонслужби, НПУ, НГУ, СБУ та інших законних військових формувань та правоохоронних органів, які мають документальне підтвердження своєї участі в здійсненні заходів у період, за який вони свідчать, у взаємодії з якими особа брала участь. 

Проєкт також пропонує надати статус осіб з інвалідністю внаслідок війни:

• особам, які отримали інвалідність унаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення заходів, необхідних для відсічі збройної агресії після повномасштабного вторгнення рф;

• особам, які отримали інвалідність унаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у визначених вище заходах після 24 лютого 2022 року під час здійснення самооборони при виконанні завдань, пов’язаних із запровадженням і здійсненням заходів воєнного стану.

Також запропоновано надати статус сім’ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України в разі загибелі (смерті) осіб:

• які добровільно забезпечували або добровільно залучалися до забезпечення проведення заходів, необхідних для відсічі збройної агресії рф після повномасштабного вторгнення, зокрема здійснювали волонтерську діяльність, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в таких заходах;
• які померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у визначених заходах у період дії воєнного стану при здійсненні самооборони під час виконання завдань, пов’язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану.

До того ж проєкт пропонує надати таким особам з інвалідністю та членам сімей загиблих Захисників право на одноразову грошову допомогу.

Крім того, проєкт уточнює, що:

• норми, які регулюють питання електронного посвідчення та вибору одного з посвідчень, якщо особа має кілька статусів, також поширюються на членів сімей загиблих Захисників;
• особам, які внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у визначених заходах після 24 лютого 2022 року, отримали ушкодження, що призвели до необоротної втрати, зокрема ампутації, верхніх та/або нижніх кінцівок (їхніх частин), необоротної втрати іншого органа або повної стійкої втрати органом його функцій, що призвело до інвалідності, група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду (безстроково) та на ступінь вище визначених законодавством критеріїв установлення групи інвалідності, але не вище I групи. 

Недоліки:

• немає належного фінансово-економічного обґрунтування, хоча розширення кола пільговиків вимагатиме додаткових видатків. Це, зокрема, порушує положення статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію положень закону, які мають вплив на показники бюджету;
• у проєкті вживаються різні формулювання для визначення осіб, які мають право на статус УБД (“… добровільно забезпечували (або добровільно залучалися до забезпечення) захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України відповідно до Закону України “Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України”) та осіб з інвалідністю внаслідок війни, членів загиблих Захисників (“… внаслідок поранення…, одержаних під час безпосередньої участі … у період дії воєнного стану при здійсненні самооборони під час виконання завдань, пов’язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану”) та інші техніко-юридичні зауваження.

Рекомендація Юридичної сотні: підтримати в другому читанні після доопрацювання.

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][tm_pb_column type=”1_4″][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”3_4″][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Повна назва. Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства з питань проходження служби цивільного захисту

Дата і номер реєстрації. 6230 від 28.10.2021.

Ініціатор: КМУ.

Мета: удосконалення норм Кодексу цивільного захисту України в частині  надання відпусток, звільнення, приведення спеціальних звань молодшого начальницького складу до стандартів провідних європейських країн та НАТО.

Зміст

1. Проєктом передбачено, що особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, а також інші військовослужбовці, депутати місцевих рад та інші особи, на яких поширюється дія п. 1 ч. 1 ст. 3 ЗУ “Про запобігання корупції” мають право бути членами пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення місцевої та добровільної пожежної охорони у вільний від служби час та отримувати за це матеріальну винагороду. Передбачено можливість продовження виконання обов’язків цивільного захисту особам, яким установлено втрату працездатності (нагадаємо, така можливість для військовослужбовців ЗСУ на законодавчому рівні передбачена з 2018 року), перелік посад має бути визначений ДСНС. Також проєкт передбачає зняття обмежень щодо сумісництва та суміщення служби з іншими видами діяльності, які є в ст. 25 ЗУ “Про запобігання корупції” для осіб молодшого начальницького складу служби цивільного захисту. Особи молодшого начальницького складу служби цивільного захисту також будуть звільнені від обов’язку подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Довідково. Відповідно до Порядку функціонування добровільної пожежної охорони, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2013 р. № 564, для забезпечення функціонування добровільної пожежної охорони утворюються пожежно-рятувальні підрозділи:

за рішенням керівника суб’єкта господарювання — із числа його працівників;

за рішенням органу місцевого самоврядування — із числа жителів відповідного населеного пункту. Членом пожежної дружини (команди) на добровільних засадах може бути особа, яка досягла 21-річного віку й здатна за своїми здібностями та станом здоров’я виконувати покладені на неї обов’язки.

2) Для потреб органів та підрозділів цивільного захисту можуть бути прийняті на службу цивільного захисту громадяни України із числа осіб, звільнених зі служби цивільного захисту, які не досягли граничного віку перебування на службі цивільного захисту та визнані лікарсько-експертними комісіями непридатними до служби за станом здоров’я через наслідки захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання службових обов’язків (крім розумових, сенсорних, психологічних вад, розладів психіки, поведінки та інших захворювань, визначених центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Призначення таких осіб на посади (або продовження контракту чи укладення нового контракту) можливе тільки у випадку відсутності підвищеного ризику для життя і здоров’я під час виконання обов’язків за такою посадою, а також після висновку експертної комісії про придатність до служби цивільного захисту на такій посаді. Перелік посад установлюватиметься ДСНС.

3) Проєкт пропонує зміни до тривалості контрактів про проходження служби цивільного захисту. Мінімальний строк контракту встановлено на рівні 1 року (з особами, які приймаються на службу за контрактом на посади, що заміщуються особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, або проходять службу цивільного захисту). Наразі мінімальна тривалість контракту складає 3 роки.

4) Визначено нові звання в системі служби цивільного захисту для приведення у відповідність зі стандартами НАТО: молодший начальницький склад — сержант служби цивільного захисту, майстер-сержант служби цивільного захисту, головний майстер-сержант служби цивільного захисту.

5) Серед підстав розірвання контракту проєкт передбачає також розірвання контракту за власним бажанням.

6) Проєкт розширює перелік відпусток для осіб, що проходять службу цивільного захисту. Пропонується додати відпустку у зв’язку з усиновленням дитини, відпустку для проходження медико-психологічної реабілітації. В особливих випадках з дозволу відповідного керівника щорічна основна відпустка або її невикористана частина може надаватися за минулий рік до кінця наступного року, але не пізніше  12 місяців після закінчення календарного року, за який надається відпустка. Наразі відпустка за попередній рік може бути надана лише в першому кварталі поточного року.

7) Відпустка за сімейними обставинами, відповідно до проєкту, надаватиметься незалежно від використання основної щорічної чи інших видів відпусток. Наразі використання відпустки за сімейними обставинами можливе тільки у випадку, якщо інші види відпусток використані.

Позитив. Проєкт розширює соціальні гарантії у сфері надання відпусток, передбачає можливість продовження виконання обов’язків цивільного захисту особами, яким установлено втрату працездатності (нагадаємо, така можливість для військовослужбовців ЗСУ на законодавчому рівні передбачена з 2018 року). Також проєкт удосконалює термінологічний апарат відповідно до вимог чинного законодавства України. Розширення можливостей щодо строків укладання контракту також сприяє захисту прав осіб, які здійснюють службу цивільного захисту.

Ризик. Можливість розірвання контракту за власним бажанням, незалежно від строків його тривалості, може мати негативний вплив на рівень укомплектування служби цивільного захисту.

Техніко-юридичне зауваження. Зміни до ЗУ “Про запобігання корупції” у контексті внесення до переліку дозволених для державних службовців видів зайнятості діяльності, пов’язаної з виконанням обов’язків із проведення заходів із запобігання виникненню пожеж та гасіння їх, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, у пожежно-рятувальних підрозділах для забезпечення місцевої та добровільної пожежної охорони, надасть можливість здійснювати таку діяльність також посадовим особам ЗСУ, інших силових формувань, державним службовцям тощо. Це виходить за межі предмету регулювання законопроєкту.

Позиція ЦОВВ. Відповідно до висновку Міністерства фінансів України, реалізація проєкту не впливатиме на показники державного бюджету. Мінекономіки, ДПСУ, Мінфін та МОЗ не мають зауважень до тексту проєкту.

Рекомендація Юридичної сотні: підтримати законопроєкт.

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][tm_pb_column type=”1_4″][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”3_4″][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Повна назва проєкту. Проєкт Закону про виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров’ю, завдану спричиненими військовою агресією проти України пораненням або загибеллю під час проходження публічної служби, виконання обов’язків на об’єктах критичної інфраструктури та здійснення професійної журналістської діяльності

Номер і дата реєстрації: 7353 від 05.05.2022.

Ініціатори: Фролов Павло Валерійович, Третьякова Галина Миколаївна, Корнієнко Олександр Сергійович, Шкрум Альона Іванівна та ін.

Мета проєкту: визначення правових та організаційних засад для встановлення одноразових грошових виплат особам, уповноваженим на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, працівникам об’єктів критичної інфраструктури та журналістам, які загинули або отримали поранення під час виконання своїх обов’язків у період дії воєнного стану.

Основний зміст. Автори законопроєкту пропонують запровадити одноразову грошову допомогу (далі — ОГД) для

Ø осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування,

Ø  працівників об’єктів критичної інфраструктури,

Ø  журналістів,

які отримали поранення (контузії, травми) під час виконання посадових (службових) обов’язків у зв’язку з військовою агресією проти України, а також членів сімей загиблих (померлих).

Передбачається, що допомога буде призначатися і виплачуватися в разі:

1) установлення I, ІІ, ІІІ групи інвалідності — 800 000/500 000/200 000 грн відповідно;

2) втрати працездатності без установлення інвалідності — 100 000 грн;

3) загибелі (смерті) — 1 млн грн для членів сім’ї.

ОГД виплачуватиметься за рахунок резервного фонду державного бюджету.

Порядок призначення і виплати ОГД визначатиме уряд.

Після набрання чинності законом пропонується застосовувати його положення, починаючи з 24 лютого 2022 року.

16.08.2022 законопроєкт прийнято за основу зі скороченням строку підготовки до другого читання.

Переваги. Передбачений додатковий соціальний захист для працівників державних органів та органів місцевого самоврядування, а також працівників об’єктів критичної інфраструктури.

Недоліки. Визначення розмірів допомоги пропонується фіксувати в конкретних грошових сумах без прив’язки до прожиткового мінімуму. Хоча такий підхід є більш зрозумілим та простішим для сприйняття громадянами, однак порушує системність та уніфікованість законодавства, оскільки в інших нормативно-правових актах здебільшого розмір ОГД прив’язується до прожиткового мінімуму. Окрім цього, у такий спосіб розмір ОГД не буде переглядатися в сторону збільшення в новому бюджетному періоді.

Крім цього, потрібно зазначити, що питання ОГД для журналістів вже врегульовані в спеціальному нормативно-правовому акті — Законі України “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”. Згідно з нещодавніми змінами, установленими Законом 2382-IX, у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного журналісту під час виконання ним професійних обов’язків, йому виплачується з державного бюджету одноразова грошова допомога в розмірі 50 прожиткових мінімумів, що на сьогодні становить 130 тисяч гривень.

У наведеному законопроєкті пропонується цю виплату зафіксувати на рівні 100 тисяч гривень, якщо не буде встановлено групи інвалідності. Така норма звужує обсяг існуючих прав журналістів та, відповідно, суперечить статті 22 Конституції України.

На наш погляд, потребує уточнення запропоноване в законопроєкті визначення членів сім’ї загиблого (померлого). Для системного викладення законодавства варто застосовувати уніфікований підхід та уточнити, що отримати ОГД мають право, зокрема, один із подружжя, який не одружився вдруге, та діти, які не досягли повноліття (як це було зафіксовано нещодавно в законопроєкті за реєстр. № 7415, що зараз чекає на підпис Президента України).

Міністерство фінансів України висловлює зауваження щодо джерела фінансування виплати ОГД — резервного фонду, адже це не узгоджується зі статтею 24 Бюджетного кодексу України, у якій указано, що кошти резервного фонду спрямовуються на здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру та не могли бути передбачені під час складання проєкту бюджету, з огляду на що кошти резервного фонду державного бюджету не можуть бути джерелом виплати ОГД.

Рекомендація Юридичної сотні: підтримати після доопрацювання.

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][tm_pb_column type=”1_4″][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”3_4″][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Повна назва проєкту. Проєкт Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо захисту честі і гідності громадян та працівників правоохоронних органів

Номер і дата реєстрації: 5050-1 від 24.02.2021.

Ініціатори: Медяник В’ячеслав Анатолійович, Припутень Дмитро Сергійович, Павлюк Максим Васильович, Арешонков Володимир Юрійович, Мамка Григорій Миколайович.

Фракції: “Слуга народу”, “Довіра”, “ОПЗЖ”.

Мета проєкту: запровадити адміністративну відповідальність за образу поліцейських, працівників Державної прикордонної служби України при виконанні ними своїх службових обов’язків, а також членів громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону під час залучення їх до охорони громадського порядку.

Основний зміст. Проєкт пропонує збільшити розмір штрафу за вчинення дрібного хуліганства (за новим проєктом його розмір буде від 170 до 510 грн) та водночас зменшує максимальну тривалість громадських робіт. Крім того, запроваджується додаткова правова кваліфікація повторності таких дій (додається нова частина).

Також проєкт розширює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 та 185-10 КУпАП, включаючи туди, окрім злісної непокори законному розпорядженню представника Нацполіції, військовослужбовця або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, також образу таких осіб. Таке порушення каратиметься штрафом від 850 до 1700 грн. У випадку вчинення діяння повторно протягом року або групою осіб передбачатимуть штраф від 1700 до 5100 грн або адміністративний арешт. 

У випадку такої образи при виконанні службового обов’язку поліцейським або військовослужбовцем під час охорони ним громадського порядку, передбачено штраф від 340 до 680 грн або громадські роботи. 

Переваги. Законопроєкт сприятиме захисту честі та гідності працівників Національної поліції України, членів громадських формувань з охорони громадського порядку й державного кордону та військовослужбовців.

Недоліки. Проєкт передбачає відповідальність за образу військовослужбовця лише під час виконання ним завдань з охорони громадського порядку, а не виконання всіх обов’язків військової служби, що не матиме ефективного впливу на захист честі та гідності. Окрім того, можливість притягнення до відповідальності за образу осіб, які здійснюють охорону громадського порядку під час проведення мирних протестів, демонстрацій може бути спрямована на залякування протестувальників.

Комітет з питань правоохоронної діяльності підтримав законопроєкт.

ГНЕУ підтримує законопроєкт із певними техніко-юридичними зауваженнями.

Рекомендація Юридичної сотні: підтримати після доопрацювання.

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][tm_pb_column type=”1_4″][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”3_4″][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Повна назва проєкту. Проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про лікарські засоби» щодо обмеження обігу лікарських засобів, виробництво яких розташовано на території Російської Федерації або Республіки Білорусь

Номер і дата реєстрації: 7313 від 25.04.2022

Ініціатори: Радуцький Михайло Борисович, Мезенцева Марія Сергіївна, Пасічний Олександр Станіславович, Безгін Віталій Юрійович, Богданець Андрій Володимирович та ін.

Мета проєкту: обмеження обігу в Україні лікарських засобів, виробництво яких хоча б частково розташовано на території рф або Республіки Білорусь.

Основний зміст

Пропонується:

• установити можливість відмови в державній реєстрації лікарських засобів, а також припинити чи скоротити термін дії реєстраційного посвідчення лікарського засобу, якщо буде виявлено, що принаймні якийсь з етапів його виробництва здійснюються підприємствами, виробничі потужності яких розташовані на території рф або Білорусі;
• на період дії воєнного стану надати повноваження уряду за поданням Міністерства охорони здоров’я тимчасово зупиняти експорт лікарських засобів у разі незабезпечення потреб України в таких лікарських засобах у повному обсязі.

Недоліки: запропонована норма щодо можливості відмовити в державній

реєстрації лікарських засобів та скоротити термін дії реєстраційного посвідчення надає дискреційні повноваження Міністерству охорони здоров’я, у зв’язку із чим є необхідність доопрацювати вказану норму та встановити чіткі критерії для її застосування.

Висновок комітету: прийняти за основу і в цілому з урахуванням пропозицій Комітету, з техніко-юридичними правками.

03.05.2022 законопроєкт прийнято за основу, готується на друге читання.

Рекомендація Юридичної сотні: підтримати після доопрацювання.

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][tm_pb_column type=”1_4″][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”3_4″][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Повна назва проєкту. Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про запобігання корупції” щодо особливостей застосування законодавства у сфері запобігання корупції в умовах воєнного стану

Номер і дата реєстрації: 7280 від 12.04.2022

Ініціатори: Радіна Анастасія Олегівна, Мошенець Олена Володимирівна, Фріз Ірина Василівна, Юрчишин Ярослав Романович, Кабаченко Володимир Вікторович та ін.

Мета проєкту: урегулювати застосування обмежень на одержання подарунків для осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, під час воєнного стану, а також визначити правила декларування таких подарунків.

Основний зміст

На період воєнного стану пропонується не поширювати вимоги щодо обмеження вартості подарунків на:

1) одержання коштів, використаних у повному обсязі (за умови підтвердження) для переказів на підтримку ЗСУ та/або гуманітарної допомоги українцям, а також благодійних пожертв;

2)  одержання безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової, товарів, наданих у повному обсязі з припиненням на них права власності:

–   ЗСУ або іншим військовим формуванням, добровольчим формуванням територіальних громад, розвідувальним та правоохоронним органам;

–   як благодійних пожертв чи гуманітарної допомоги особам, які постраждали внаслідок збройної агресії рф (за умови підтвердження надання таких товарів у повному обсязі на зазначені цілі);

3)  одержання безоплатно або за ціною, меншою за мінімальну ринкову, особами, які проживають на тимчасово окупованих територіях України, територіях ведення бойових дій, або які були змушені покинути своє місце фактичного проживання внаслідок ведення (загрози) бойових дій, тимчасової окупації (загрози):

•   послуг із тимчасового проживання чи розміщення;
•   транспортних послуг чи послуг із перевезення з місця фактичного проживання та/або повернення до нього;
•   медичних послуг та лікарських засобів;
•   товарів, робіт або послуг, визнаних гуманітарною допомогою;
•   матеріальної допомоги від іноземної держави або міжнародної організації.

         При цьому пропонується не декларувати перелічені об’єкти та не подавати щодо них повідомлення про суттєві зміни в майновому стані.

Довідково. Під вимогами щодо обмеження вартості подарунків мається на увазі положення ч. 2 ст. 23 Закону України «Про запобігання корупції», якими забороняється отримання подарунка, що коштує понад 2481 грн, від однієї особи. Водночас сукупна вартість подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року не може перевищувати 4962 грн (цифри актуальні для 2022 року).

Недоліки. На практиці можуть виникнути проблеми з підтвердженням використання перелічених коштів та товарів у повному обсязі для підтримки ЗСУ, гуманітарної допомоги тощо. Це пов’язано з тим, що в законопроєкті не конкретизовано, які саме документи можуть бути підтвердженням цільового використання таких коштів та товарів, що може спричинити зловживання з боку осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Висновок комітету: за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу з техніко-юридичним опрацюванням та з урахуванням пропозицій Комітету.

Позиція Міністерства юстиції України: підтримує із зауваженнями.

Позиція Міністерства фінансів України: зауважень не має.

Позиція ГО “Інститут законодавчих ідей”, яка здійснює антикорупційну експертизу: підтримує ініціативу, однак з метою усунення можливих ризиків та уникнення перевантаження тексту закону пропонує конкретизувати запропонований механізм на підзаконному рівні.

21 квітня 2022 року проєкт прийнятий у першому читанні зі скороченими строками підготовки до другого читання.

Рекомендація Юридичної сотні: підтримати після доопрацювання.

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][tm_pb_column type=”1_4″][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”3_4″][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Повна назва проєкту. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення повноважень суб’єктів забезпечення цивільного захисту та імплементації норм міжнародного гуманітарного права у сфері цивільного захисту

Номер і дата реєстрації: № 7255 від 05.04.2022.

Ініціатори: Бондаренко Олег Володимирович, Задорожний Андрій Вікторович, Мандзій Сергій Володимирович, Криворучкіна Олена Володимирівна, Матусевич Олександр Борисович та ін.

Мета проєкту: удосконалення механізмів захисту цивільного населення і територій під час військової агресії з дотриманням норм міжнародного гуманітарного права. 

Основний зміст

Проєкт уносить доповнення до деяких положень законів з уточненням, що в Україні повинні виконуватися норми міжнародного гуманітарного права. Також, відповідно до проєкту, до ліквідації наслідків воєнних дій можуть залучатися військові формування, правоохоронні органи спеціального призначення та добровольці.

Крім того, законопроєкт визначає суб’єкти, які повинні забезпечувати цивільний захист:  центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, Рада міністрів АРК, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, суб’єкти господарювання, громадські об’єднання та громадяни України.

Проєкт уточнює функції у сфері цивільного захисту деяких з таких суб’єктів, наприклад:

1. Уряд:

• створює безпечні зони для захисту цивільних;
• вживає заходів щодо евакуації та розшуку зниклих безвісті, загиблих, поранених;
• під час воєнного стану визначає порядок ідентифікації загиблих та здійснення їхнього поховання;
• установлює порядок маркування будівель та споруд, транспортних засобів розпізнавальними знаками, а також видання деяким особам відповідних посвідчень, передбачених Женевською конвенцією.

1. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад:

• готують, затверджують, організовують виконання місцевих програм;
• забезпечують діяльність комунальної аварійно-рятувальної служби, пожежно-рятувальних підрозділів і т.д.; 
• організовують і забезпечують навчання; 
• утворюють місцеві комісії з питань надзвичайних ситуацій для координації діяльності, спеціальні комісії з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; 
• утворюють органи з евакуації, планують, готують та проводять у разі необхідності евакуації населення, культурних і матеріальних цінностей;
• утворюють комісії з визначення розміру шкоди, забезпечують надання довідок про визнання особи постраждалою; 
• забезпечують оповіщення та інформування населення про надзвичайні ситуації;
• забезпечують укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту; 
• вживають заходів для забезпечення сталого функціонування суб’єктів господарювання; 
• підтримують у готовності засоби індивідуального захисту від хімічного забруднення ТОЩО.

Недоліки:

• декларативні доповнення проєкту до інших законів щодо виконання норм міжнародного гуманітарного права не мають практичної цінності, оскільки ст. 9 Конституції України вже визначає, що чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана ВР України, є частиною національного законодавства;
• віднесення громадян України та громадського сектору до переліку суб’єктів забезпечення цивільного захисту є нелогічним, оскільки цивільний захист — це насамперед функція держави щодо захисту населення;
• з початку та до закінчення воєнного конфлікту на КМУ покладається обов’язок розшуку зниклих безвісті, загиблих та поранених, хоча такі дії не повинні припинятися закінченням воєнного конфлікту;
• проєкт покладає на місцеві ради обов’язок затверджувати програми у сфері цивільного захисту, хоча відповідно до ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні” вони можуть затверджувати програми лише соціально-економічного та культурного розвитку та цільові програми з інших питань місцевого самоврядування;
• відповідно до проєкту, органи місцевого самоврядування можуть утворювати комісії щодо надзвичайних ситуацій, проте ні кодекс, ні проєкт не визначають характер їхніх повноважень, форми і методи діяльності тощо;
• проєкт наділяє органи місцевого самоврядування деякими повноваженнями, які вже покладені на місцеві державні адміністрації, наприклад організація евакуації та проведення навчання;

Техніко-юридичні зауваження:

• доречніше вживати термін “збройний конфлікт”, як це зроблено в чинній редакції кодексу, замість “воєнний конфлікт”;
• використовуються оціночні поняття, як-от: “забезпечення сталого функціонування”, “забезпечення життєдіяльності постраждалих”.

Рекомендація Юридичної сотні: доопрацювати. 

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][tm_pb_column type=”1_4″][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]

Повна назва. Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про правовий режим воєнного стану” щодо функціонування місцевого самоврядування у період дії воєнного стану

Номер і дата реєстрації: 7269 від 09.04.2022. 

Ініціатори: Безгін Віталій Юрійович, Іванов Володимир Ілліч, Поляк Владіслав Миколайович, Клочко Андрій Андрійович, Мінько Сергій Анатолійович та інші (IX скликання).

Фракції: ПП “Слуга народу”, “За майбутнє”.

Мета: забезпечення належного та безперервного функціонування органів місцевого самоврядування в умовах воєнного стану.

Зміст. Якщо на території окремої територіальної громади не ведуться бойові дії та не створено військову адміністрацію під час дії воєнного стану, проєкт пропонує надати можливість сільському/селищному/міському голові приймати рішення про зміни у виконавчому органі відповідної ради, затвердження тимчасової структури таких органів (на строк не більше ніж 30 днів після закінчення воєнного стану). Про такі рішення протягом 24 годин має бути поінформований начальник обласної військової адміністрації. 

Також голова матиме право передати частину коштів із місцевого бюджету на потреби ЗСУ чи здійснення заходів, передбачених правовим режимом воєнного стану,  створення за рахунок коштів місцевого бюджету установ з надання безоплатної первинної правової допомоги тощо, створення та реорганізацію комунальних підприємств тощо, вирішення питань благоустрою, боротьби зі стихійними лихами тощо. У цьому випадку інформування обласної ВЦА не потрібне, а договір, який укладається головою, не потребує затвердження відповідної сільської, селищної чи міської ради. Якщо такими діями  голова порушує законодавство, начальник обласної військової адміністрації порушує перед Президентом України питання про утворення військової адміністрації населеного пункту.

У період дії воєнного стану на акти органів місцевого самоврядування, військово-цивільних адміністрацій та військових адміністрацій, а також їхніх посадових осіб не поширюються вимоги законодавства щодо оприлюднення проєктів актів.

Проєкт передбачає, що у випадку ведення в територіальній громаді бойових дій, порядок надання адміністративних послуг визначатиметься окремими міністерствами. У період дії воєнного стану в територіальних громадах, на територіях яких ведуться бойові дії, зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших публічних послуг і строків надання таких послуг, якщо інше не визначено КМУ. 

Позитив. Проєкт визначає порядок діяльності військових адміністрацій у разі тимчасової окупації або оточення адміністративного центру області.

Негатив. На час дії воєнного стану вакантні посади в органах місцевого самоврядування, посади керівників комунальних підприємств, установ, організацій підлягають заміщенню на підставі призначення без проведення конкурсу: достатньо заяви, заповненої особової картки та документів, які підтверджують громадянство, рівень освіти та відповідний досвід роботи. Спеціальна перевірка кандидатів на посаду не проводиться, декларація та документи, що підтверджують рівень володіння державною мовою призначена особа має подати не пізніше ніж через три місяці після закінчення воєнного стану. Це спрощує закриття вакантних посад, однак містить значний корупційний ризик. Особа, призначена без конкурсу, може перебувати на посаді не більше 12 місяців.

Окрім того, розширення одноосібних повноважень сільських/селищних/міських голів в умовах, коли населений пункт не перебуває під загрозою оточення чи окупації, створює ризик для підзвітності  діяльності голови  мешканцям конкретної територіальної громади.

Договори, укладені головою одноособово, можуть мати більш тривалий строк, ніж час дії воєнного стану, проте в цьому випадку проєкт не передбачає необхідності їхнього затвердження радою після закінчення воєнного стану, що теж може призвести до зловживань.

Техніко-юридичні зауваження: можливість під час дії воєнного стану звільняти працівника за невиконання законного наказу начальника може суперечити підставам для звільнення за ініціативою роботодавця, які закріплені в КЗпП (у випадку систематичних порушень своїх обов’язків або одноразового грубого порушення законодавства про працю). Тому навряд чи доцільно визначати окремі правила припинення трудових відносин в іншому законодавчому акті.

Згадуючи про сільських та селищних голів, проєкт ігнорує наявність інституту старости в Україні, безпосередньо не згадуючи їх серед суб’єктів, права та обов’язки яких змінюються відповідно до проєкту.

Громадська думка. На думку експертів всеукраїнської громадської кампанії “Атестація депутатів місцевих рад“, ці зміни дають змогу швидко й ефективно вирішувати проблеми, які виникають у громадах, та значно зменшують ризики негативного впливу на процес прийняття рішень депутатами “проросійських” політичних сил. Однак це створює ризики щодо можливих зловживань такими широкими повноваженнями з боку очільників громад.

Рекомендація Юридичної сотні: доопрацювати проєкт.

Коротка назва. Особливості земельних відносин в умовах воєнного стану

Повна назва. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану.

Номер і дата реєстрації: №7289 від 15.04.2022.

Фракції: “Слуга народу”, “За майбутнє”.

Мета проєкту: установлення спеціальних правил володіння, користування та розпорядження землею, які забезпечать нагальні потреби в земельних ділянках суб’єктів, що є вагомими для національної економіки, аграрного сектору та громадян України в умовах воєнного стану.

Основний зміст 

1. Земельні ділянки, вилучені в державну власність відповідно до Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів», передаються в постійне користування спеціалізованому державному підприємству.
2. Спільним рішенням обласних військових адміністрацій попереднього і бажаного розміщення виробничих потужностей підприємств, переміщених із зони бойових дій(у тому числі тих, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави), має здійснюватись оперативне надання земельних ділянок державної, комунальної власності в оренду без проведення земельних торгів із жорсткими обмеженнями умов оренди. Порядок визначення підприємств виробничі потужності яких підлягають переміщенню (евакуації) із зони бойових дій, та осіб, яким надається право на одержання в оренду без проведення земельних торгів земельної ділянки державної, комунальної власності для розміщення виробничих потужностей підприємств, переміщених (евакуйованих) із зони бойових дій, затверджується Кабінетом Міністрів України. Такий порядок повинен передбачати, у тому числі, збирання відомостей, необхідних для розгляду питання про встановлення та зміну цільового призначення земельної ділянки відповідно до Земельного кодексу України та Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
3. Виконавчі органи місцевих рад мають право надавати в постійне користування земельні ділянки комунальної власності для розміщення об’єктів для тимчасового перебування внутрішньо переміщених осіб. Спрощується передача ділянок за відсутності затвердженої містобудівної документації на місцевому рівні.

Для розміщення об’єктів для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб земельні ділянки комунальної власності надаються у постійне користування виконавчим органам сільських, селищних, міських рад. Передача земельних ділянок державної, комунальної власності для таких цілей фізичним, юридичним особам на інших речових правах забороняється.

4. Установлення та зміна цільового призначення земельних ділянок, надання земельних ділянок в оренду для розміщення виробничих потужностей переміщених підприємств та інших установ може здійснюватися без розроблення документації із землеустрою, без супутніх витрат та затвердженої містобудівної документації на підставі мотивованого висновку органу містобудування та архітектури місцевої ради. Використовувати природоохоронні території, землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, земель лісогосподарського призначення призначення заборонено.
5. Функціонування Державного земельного кадастру вважається призупиненим.земельного кадастру. Передача органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування земельних ділянок державної, комунальної власності у власність, користування у період, коли функціонування Державного земельного кадастру призупинено, не здійснюється (крім передачі в оренду земельних деяких ділянок);
6. У період зупинки роботи Державного земельного кадастру встановлюються спеціальні правила реєстрації зміни цільового призначення ділянок районними військовими адміністраціями в Книзі реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану.
7. Через зупинку роботи Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру територіальним громадам дозволено передавати в оренду земельні ділянки, що переходять до комунальної власності територіальних громад, без державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.
8. У разі неможливості надання витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки Міністерство аграрної політики та продовольства України уповноважується затверджувати усереднені показники нормативної грошової оцінки земель.
9. Для оперативного вирішення завдань експлуатації об’єктів технічної інфраструктури в умах воєнного часу операторам важливих систем та комунікацій надається право безперешкодного та безкоштовного доступу до земельних ділянок усіх форм власності, на яких розташовані їхні об’єкти.
10. Закон визначає передумови для забезпечення громадян та суб’єктів підприємницької діяльності в умовах воєнного часу послугами зі складання документації із землеустрою, топографо-геодезичних і картографічних робіт, оцінки майна, експертної грошової оцінки земельних ділянок, що є критичними для функціонування земельно-майнових відносин. У період воєнного стану запроваджується надання органами Служби безпеки України спеціальних дозволів на виконання топографо-геодезичних вишукувань.

Переваги. Закон створює передумови спрощення у воєнний час правил регулювання земельних відносин мирного часу. Визначаються також підстави для забезпечення техногенної безпеки, розміщення виробничих потужностей підприємств, переміщених із зони бойових дій і захисту внутрішньо переміщеного населення через значне спрощення прийняття управлінських рішень щодо надання земельних ділянок відповідного цільового призначення, проведення землеустрою та реєстрації прав на землю тощо.

Недоліки. Закон залишає поза увагою законодавчий статус земельних ділянок, на яких будуть розміщені об’єкти за спрощеними правилами, після завершення воєнного часу. У зв’язку із цим необхідно доопрацювати механізм зміни цільового призначення земельних ділянок, якщо їхнє цільове призначення не може бути збережене після завершення воєнного стану.  Є потреба вирішення питання повернення до звичайних показників нормативної грошової оцінки земель після завершення воєнного стану для земельних ділянок, щодо яких застосовувались усереднені показники нормативної грошової оцінки.

Крім того, деякі з нововведень можуть створити певні корупційні ризики. Наприклад, на етапі прийняття рішення про надання права оренди земельної ділянки без проведення земельних торгів для розміщення виробничих потужностей підприємствам, переміщеним з зони бойових дій.

Головне науково-експертне управління також висловлює низку зауважень для пропозицій доопрацювання закону.

Висновок комітету: прийняти за основу та в цілому з урахуванням пропозицій Комітету, з техніко-юридичними правками.

Рекомендація Юридичної сотні: підтримати після доопрацювання.

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”3_4″][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Повна назва проєкту. Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України

Номер і дата реєстрації: 7270 від 11.04.2022.

Ініціатори: Веніславський Федір Володимирович, Копитін Ігор Володимирович, Кузьміних Сергій Володимирович, Горбенко Руслан Олександрович, Герасименко Ігор Леонідович та ін.

Фракція: “Слуга народу”.

Мета проєкту: унести зміни до нормативної бази у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації проти суверенітету України, уведенням воєнного стану та тимчасовою окупацією частини території України.

Основний зміст: 

1) установлює незаконність тимчасової окупації Російською Федерацією територій України, закріплює дати початку окупації окремих її територій;

2) визначає терміни «гуманітарний коридор», «деокупація», «лінія зіткнення», «окупаційна адміністрація Російської Федерації», «тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія)» тощо.; 

3) установлює цілі державної політики на тимчасово окупованій території:

• деокупація тимчасово окупованої території; 
• забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб;
• забезпечення незалежності, єдності та територіальної цілісності України.

4) визначає напрями захисту прав і свобод цивільного населення на тимчасово окупованих територіях; 

5) уточнює порядок в’їзду осіб на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї; виїзд може здійснюватися:

 1) через адміністративну межу — контрольні пункти в’їзду-виїзду, на яких здійснюється тимчасовий прикордонний контроль, за умови пред’явлення будь-якого документа;

 2) через лінію розмежування — гуманітарні коридори (якщо на окупованій території тривають бойові дії, в’їзд обмежується);

6) на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України або навпаки заборонено (виняток — особисті речі в ручній поклажі та майно, яке було у вжитку та вивозиться громадянами під час евакуації); переміщення товарів на окуповану територію можливе лише для надання гуманітарної допомоги;

7) ліцензії (дозволи), надані суб’єктам господарювання до набрання чинності цим законом, не можуть бути продовженими, крім випадків, коли до закінчення строку дії таких ліцензій (дозволів) здійснено деокупацію відповідної тимчасово окупованої території;

8) військовослужбовці України, зараховані до збройних формувань рф, що документально підтверджено, виключаються зі списків особового складу силових структур України.

Переваги: законопроєкт має на меті систематизувати та оновити приписи чинного законодавства України, пов’язані з тимчасовою окупацією рф частини території України, у контексті повномасштабного збройного вторгнення росії на територію України.

Недоліки: наявність декларативних положень, адресованих державі та притаманних здебільшого нормам Конституції України. На відміну від конституційних норм, положення законів повинні містити конкретні механізми діяльності державного апарату, повноваження органів, відповідальних за виконання тих чи інших функцій держави. Проєкт закону пропонує визнати таким, що втратив чинність, Закон України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», посилання на який міститься в низці чинних законів України. Однак змін до зазначених законів законопроєктом не передбачено. У тексті законопроєкту неодноразово згадується категорія «цивільне населення», проте визначення цього поняття в проєкті відсутнє. Відсутній порядок здійснення деокупації чи порядок установлення моменту деокупації тимчасово окупованої території, хоча з моментом деокупації в законопроєкті повʼязана низка правових наслідків.

ГНЕУ підтримує законопроєкт з певними пропозиціями, зокрема:

1) передбачити збереження права власності на нерухоме майно, земельні ділянки, що знаходяться на тимчасово окупованій території, за державою, місцевими радами, фізичними та юридичними особами;

2) надати Кабінету Міністрів України повноваження визначати адміністративну межу між тимчасово окупованою територією та іншою територією України, а також лінію зіткнення. Законопроєкт пропонує надати ці повноваження Президенту, що суперечить Конституції України;

3) порядок в’їзду та виїзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповану територію України та навпаки затверджується Кабінетом Міністрів України;

4) передбачити притягнення до кримінальної відповідальності не лише громадян рф, але й інших осіб, які беруть участь у збройній агресії проти України;

Рекомендація Юридичної сотні: доопрацювати законопроєкт.

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][tm_pb_column type=”1_4″][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]

Закон установлює розміри та умови виплати винагороди за добровільно передану Збройним Силам України бойову техніку держави-агресора.

Отримати винагороду можуть військовослужбовці росії, для яких у такому випадку передбачені безпечні умови передачі техніки та перебування на території України, а також військовослужбовці та громадяни України. КМУ має  розробити механізм приймання техніки та виплати винагороди. Виплата надається лише в період воєнного стану в Україні. Винагорода передбачена у доларах США за:

• бойовий літак (винищувальної та штурмової авіації) — 1 000 000$;
• бойовий вертоліт — 500 000$;
• реактивну систему залпового вогню — 25 000–35 000 $;
• танк, наземну артилерію (самохідну) — 100 000 $;
• бойову машину піхоти (десанту), бронетранспортер, броньовану розвідувально-дозорну машину — 50 000 $;
• військовий автомобіль (вантажний, спеціалізований), військовий тягач, військову інженерну машину: розвідки, розмінування, мінного загородження, мостоукладну, розгородження, для прокладання шляхів, для здійснення землерийних робіт, для подолання водних перешкод — 10 000 $;
• корабель 1 або 2 рангу — 1 000 000 $;
• корабель 3 або 4 рангу — 500 000 $;
• судно військового (допоміжного) забезпечення — 200 000 $;
• судно малогабаритного бойового (розвідувального) призначення — 50 000 $.

Повна назва проєкту. Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо заходу із запобігання загрозам національної безпеки — позбавлення осіб державних нагород

Номер і дата реєстрації: 6163 від 11.10.2021.

Ініціатори: Лозинський Роман Михайлович, Корнієнко Олександр Сергійович, В’ятрович Володимир Михайлович, Гузь Ігор Володимирович, Безгін Віталій Юрійович та інші.

Фракції: “Голос”, “Слуга народу”, “Європейська Солідарність”, “За майбутнє”, “Довіра”, “Батьківщина”.

Мета проєкту: удосконалення українського законодавства щодо позбавлення державних нагород України осіб, які вчинили дії, спрямовані на популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та її посадових осіб, виправдання, визнання правомірності або публічне заперечення збройної агресії проти України, анексії території України державою-агресором, порушення територіальної цілісності, суверенітету України.

Основний зміст: 

1. пропонується до підстав для позбавлення державних нагород додати такі:
   1. нагороджений вчинив дії, спрямовані на популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та її посадових осіб;
   2. нагороджений вчинив дії, спрямовані на виправдання, визнання правомірності або публічне заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, анексії території України державою-агресором, порушення територіальної цілісності, суверенітету України;
   3. правоохоронні органи України встановили участь нагородженого в здійсненні збройної агресії проти України або окупаційних силах та/або окупаційних адміністраціях держави-агресора;
2. окрім цього, позбавляти державних нагород пропонується не лише за тяжкий злочин, як це є нині, але й за вчинення особливо тяжких злочинів;
3. уносити подання на розгляд Президенту України можуть Верховна Рада України чи Рада національної безпеки і оборони України;
4. ​​рішення про позбавлення нагороди ухвалює Президент України.

Переваги: цей проєкт закону сприятиме відновленню високого статусу державних нагород, а також запровадить ефективний механізм, який дозволить практично реалізувати положення, передбачені Законом України “Про санкції”.

Недоліки: одним з органів подання є Рада національної безпеки і оборони України, яка є органом при Президентові України. Поновити право на державні нагороди може лише Президент України своїм указом. Таким чином, існує незначний ризик зловживання в частині позбавлення нагород. 

Висновок  Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. У визначених Конституцією України повноваженнях ВРУ відсутнє внесення Президентові України обґрунтованих подань щодо позбавлення державних нагород. Отже, одна з пропонованих законопроєктом норм не відповідає Конституції. 

Аналогічно не узгоджується з Конституцією України норма в частині повноваження РНБО вносити Президенту України подання про позбавлення осіб державних нагород. Закон України «Про санкції» уже передбачає такий вид санкцій, як «позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення». 

Рекомендація Юридичної сотні: доопрацювати.

Повна назва проєкту. Проєкт Закону про внесення змін до статті 30-1 Закону України „Про охорону дитинства” щодо представництва деяких дітей під час ведення в Україні воєнного стану

Номер і дата реєстрації: 7200 від 19.03.2022.

Ініціатори: Гривко Сергій Дмитрович, Остапенко Анатолій Дмитрович, Павліш Павло Васильович.

Фракція: “Слуга народу”.

Мета проєкту: забезпечення законного представництва дітей, зарахованих до закладів на цілодобове перебування, при відселенні за кордон унаслідок воєнних дій чи збройних конфліктів.

Основний зміст

 Передбачити, що при відселенні за кордон дітей, зарахованих до закладів на цілодобове перебування, адміністрації відповідних закладів (або уповноважені працівники їх) тимчасово виконують повноваження законних представників дітей до повернення на територію України або до моменту возз’єднання із сім’ями. Проте це не поширюється на: 

• учинення правочинів, пов’язаних із житловими та майновими правами, від імені та в інтересах дитини;
• надання згоди на її усиновлення;
• зміну громадянства.

Переваги: реалізація акта матиме вплив на ключові інтереси дітей, які залишилися без піклування батьків та евакуйовані до інших держав унаслідок вторгнення рф в Україну.

Недоліки: законопроєкт містить прогалини, про які вказано нижче.

Висновок ГНЕУ:

• необхідно узгодити проєкт закону з Правилами перетину державного кордону громадянами України, зазначивши додаткові категорії осіб, у супроводі яких діти можуть виїжджати за межі України;
• додати обов’язки законних представників або інших уповноважених осіб щодо взяття на консульський облік дітей у державі тимчасового влаштування;
• потрібно врегулювати питання визначення законних представників дітей, які відселяються з України в держави тимчасового перебування без супроводження такими представниками.

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Міністерство юстиції України підтримують законопроєкт із певними техніко-юридичними зауваженнями. 

Комітет з питань молоді і спорту рекомендує ВРУ прийняти законопроєкт за основу з урахуванням пропозицій Комітету: передбачити, що законне представництво дітей, які перебувають у закладах, відбувається до повернення на територію України або до моменту возз’єднання таких дітей з одним з батьків чи інших повнолітніх членів сім’ї, оскільки возз’єднання дитини з усією сім’єю може бути ускладненим.

Міністерство охорони здоров’я України та Міністерство соціальної політики України підтримують законопроєкт без зауважень.

Техніко-юридичні зауваження. Уточнити назву законопроєкту: слова «під час ведення в Україні воєнного стану» замінити словами «під час дії в Україні воєнного стану», оскільки евакуація дітей відбувається на час дії воєнного стану.

Слова «У разі відселення за кордон дітей, які не досягли 18-річного віку» замінити словами «у разі переміщення за кордон дітей з метою евакуації під час дії воєнного стану в Україні ». Адже евакуація дітей поза межі України тимчасова і після забезпечення безпечних та необхідних умов на території України передбачає прийняття рішення про повернення їх.

Рекомендація Юридичної сотні: доопрацювати законопроєкт.

Повна назва проєкту. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реінтеграції та відновлення прав дитини

Номер і дата реєстрації:  № 7231 від 30.03.2022

Ініціатори: Третьякова Г. М., Горбенко Р. О., Вацак Г. А., Клименко Ю. Л., Мінько С. А. та ін.

Мета проєкту: урегулювати питання створення та функціонування Єдиного державного реєстру дітей, які потребують реінтеграції та поновлення своїх прав, а також удосконалити визначення окремих термінів Закону України “Про охорону дитинства”.

Основний зміст

У законопроєкті пропонується:

• створити Єдиний державний реєстр дітей, які потребують реінтеграції та поновлення своїх прав;
• доповнити Закон України «Про охорону дитинства» новим терміном —  «реінтеграція та відновлення прав дитини» — комплекс заходів держави, які включають соціальний та правовий захист, надання пільг, соціальних гарантій, необхідних для забезпечення гідних умов життя;
• установити, що перегляд цільових загальнодержавних програм реінтеграції та відновлення прав дитини відбуватиметься не рідше одного разу на 5 років;
• переглянути дефініцію поняття «дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів», зокрема, додавши у визначення категорію дітей, які внаслідок воєнних дій осиротіли чи були розлучені зі своїми сім’ями, викрадені або незаконно вивезені за межі України та яких змусили залишити своє місце проживання.

Переваги: законопроєктом розширюється поняття “дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів”, що дозволить отримати соціальний захист більшій кількості дітей.

Недоліки: законопроєкт містить низку понять, що не притаманні юридичній термінології та, відповідно, потребують перегляду й узгодження із чинним законодавством. До того ж дискусійним є запровадження реєстру дітей, які потребують реінтеграції та поновлення своїх прав, а також заміна в окремих нормах понять “соціальний захист дітей”, “захист прав та інтересів дітей”, на “реінтеграцію та відновлення прав дитини” (див. позицію міністерств та омбудсмена нижче). 

Висновок комітету: за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу.

Міністерство соціальної політики України не підтримує законопроєкт, звертаючи увагу на те, що постраждалі діти можуть перебувати у складних життєвих обставинах, які пов’язані не лише з наслідками воєнних дій та збройних конфліктів, а також бути дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, тому недоцільно вносити відомості про них до іншого реєстру, оскільки це може унеможливити запровадження комплексного підходу до організації соціального захисту дітей. Окрім цього, у міністерстві наголошують, що поняття “соціальний захист дітей”, “захист прав та інтересів дітей”, є значно ширшими за поняття “реінтеграція”, “відновлення прав дитини”, якими їх пропонується замінити в окремих нормах, та передбачають, окрім відновлення порушених прав, превентивні заходи щодо недопущення порушень прав. 

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини вважає, що законопроєкт потребує доопрацювання. На думку омбудсмена, проєком закону пропонується суттєво звузити напрями проведення державної політики, спрямованої на реалізацію цільових програм з охорони дитинства, адже відповідно до його змісту державна політика матиме за мету лише реінтеграцію та відновлення прав дітей.

Міністерство фінансів України зауважило, що реалізація положень акта впливатиме на збільшення видатків державного бюджету з огляду на створення нового реєстру. Міністерство висловило думку, що доцільно вдосконалити наповнення реєстрів для забезпечення обліку постраждалих дітей, які вже існують, аніж формувати новий.

Законопроєкт прийнятий за основу та очікує на розгляд у другому читанні.

Рекомендація Юридичної сотні: доопрацювати законопроєкт.

Повна назва проєкту: проєкт Закону про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією рф

Номер і дата реєстрації: № 7198 від 24.03.2022

Ініціатор: Шуляк О. О., Чорний Д. С., Безугла М. В., Неклюдов В. М., Кузьміних С. В. та ін.

Мета проєкту: забезпечення компенсації громадянам України за пошкодження та знищення нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією рф, а також збір інформації для майбутніх позовів України до рф.

Основний зміст

Пропонується запровадити компенсацію за пошкоджену та знищену нерухомість внаслідок військової агресії рф.

Право на таку компенсацію матимуть громадяни України:

• які є власниками пошкодженої та/або знищеної нерухомості;
• які здійснили інвестування в об’єкти житлового будівництва, що не прийняті в експлуатацію;
• члени житлово-будівельних кооперативів, які викупили житлове приміщення, але не оформили право власності на нього;
• спадкоємці зазначених осіб.

Окрім цього, компенсацію зможуть отримати ОСББ для відновлення пошкодженого спільного майна багатоквартирного будинку.

Подати заяву щодо такої компенсації можна буде у двох формах:

1)  електронній (з використанням Дії);

2)  паперовій, звернувшись до ЦНАПу, органів соціального захисту населення або нотаріуса.

При цьому очікується, що ЦНАПи та органи соціального захисту населення  створюватимуть виїзні пункти для прийому таких заяв.

Заяву можна буде подати під час дії воєнного стану та протягом 90 календарних днів після його припинення або скасування.

У законопроєкті встановлюються три можливі варіанти отримання компенсації:

1. грошова;
2. фінансування будівництва об’єкта нерухомого майна;
3. фінансування будівельних робіт з відновлення пошкодженого спільного майна багатоквартирного будинку.

Водночас отримувач компенсації укладатиме договір про відступлення державі права вимоги до рф щодо відшкодування збитків за пошкодження або знищення нерухомості.

Порядок надання компенсації встановлюватиметься урядом.

Розмір грошової компенсації буде визначатися за результатами оцінки вартості відновлення відповідного майна з урахуванням ступеня його пошкодження відповідно до встановленої урядом методики.

Компенсація буде здійснюватись у порядку черговості надходження заяв. Проте пріоритетне право матимуть багатодітні сім’ї, особи з інвалідністю І і ІІ групи та ветерани війни. Облік черговості надходження заяв та черговості компенсації відбуватиметься автоматично з використанням Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

При цьому згідно з положеннями законопроєкту виконавчі органи ради створюватимуть комісії з розгляду питань щодо надання компенсації як тимчасові колегіальні органи.

Механізм отримання компенсації включатиме три етапи, а саме:

1) подання заяви про надання компенсації;

2) розгляд заяви Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації (протягом 30 днів з дня подання заяви);

3) забезпечення виконавчим органом ради надання компенсації.

Джерелами фінансування компенсації будуть кошти фонду відновлення майна та зруйнованої інфраструктури України у зв’язку з військовою агресією рф, міжнародна фінансова допомога та інші джерела, не заборонені законом.

Одночасно пропонується звільнити від сплати судового збору заявників у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв’язку із збройною агресією рф. Окрім цього, у законопроєкті встановлюється право на безоплатну правову допомогу у справах щодо втрати документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджену та знищену нерухомість.

У разі прийняття Закон набирає чинності через два місяці з дня його опублікування.

Переваги: законопроєкт установлює можливість отримати компенсацію та відновити пошкоджене або знищене нерухоме майно українців внаслідок військової агресії рф.

Недоліки: існують ризики, що коштів державного бюджету та міжнародної допомоги не буде достатньо для відшкодування всієї завданої шкоди внаслідок збройної агресії росії. Окрім цього, звертаючись до доктрини міжнародного права, необхідно зазначити, що шкода, завдана об’єктам нерухомості на території України, пов’язана з вчиненням рф міжнародних злочинів, у зв’язку із чим саме росія має понести матеріальну відповідальність та відшкодовувати завдані громадянам України збитки. Натомість у законопроєкті запропоновано здійснювати компенсацію за рахунок коштів державного бюджету України та міжнародної допомоги.

До того ж низка положень законопроєкту потребує конкретизації, усунення суперечностей та термінологічної неузгодженості, на що звертає увагу, зокрема, Головне науково-експертне управління.

Висновок комітету: за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу.

Законопроєкт прийнятий за основу та очікує на розгляд у другому читанні.

Рекомендація Юридичної сотні: законопроєкт потребує доопрацювання, зокрема в частині визначення джерел фінансування.

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”3_4″][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Повна назва. Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування суб’єктів господарювання, пов’язаних економічними зв’язками з державою-агресором

Номер і дата реєстрації: № 7232 від 30.03.2022.

Статус: 01.04.2022 проєкт прийнято за основу зі скороченими строками підготовки до другого читання.

Ініціатори: Гетманцев Данило Олександрович, Железняк Ярослав Іванович, Сова Олександр Георгійович, Діденко Юлія Олександрівна, Марусяк Олег Романович та ін.

Мета проєкту: збільшення оподаткування компаній, які продовжують вести бізнес у рф, зокрема Metro, Auchan та Leroy Merlin та інші, покликане створити додатковий стимул для припинення їхньої діяльності на території рф та фінансування військової агресії.

Основний зміст

Проєкт пропонує під час оподаткування в Україні міжнародних компаній, що пов’язані економічними зв’язками з рф, застосовувати коефіцієнт 1,5 до ставок податків: 

• на прибуток;
• екологічного;
• ренти; 
• на майно. 

У разі прийняття проєкту його положення застосовуватимуться з 1 березня 2022 року. Компанії будуть зобов’язані подати уточнюючі декларації із застосуванням коефіцієнта 1,5.

Відповідні компанії також не можуть перебувати на спрощеній системі оподаткування. 

Перелік таких підприємств буде оприлюднений на вебсайті Державної податкової служби України. 

Варто звернути увагу, що положення також стосуються учасників міжнародних груп компаній, якщо материнська компанія або будь-який інший учасник такої групи отримує дохід у рф.

Зобов’язання не поширюється на підприємства, якщо їхня діяльність має соціальне, гуманітарне чи економічне значення для України, наприклад, якщо така компанія здійснює постачання товарів, устаткування та обладнання, які не виробляються та не мають аналогів в Україні. Критерії для визначення таких компаній установлюватиме КМУ. У разі подання до контролюючого органу недостовірної інформації в цьому контексті на компанію буде накладений штраф у розмірі 1,5 % суми доходу за кожний податковий період, за який мав застосовуватися підвищений коефіцієнт.

Законопроєкт передбачає повідомлення компаній про збільшення податкового навантаження, що дає їм можливість ужити певних дій щодо втрати економічних зв’язків з рф задля звільнення від збільшення оподаткування. 

Переваги: збільшення оподаткування компаній, які продовжують свою роботу на території рф, слугуватиме додатковим стимулом для її припинення, що однозначно є перевагою, оскільки через податки і збори, які надходять до бюджету росії, фінансується армія агресора.

Недоліки:  

• не надано фінансово-економічного обґрунтування, хоча реалізація проєкту:

1. сприятиме збільшенню надходжень до держбюджету через додаткове податкове навантаження на міжнародні компанії, які продовжують свою діяльність на території рф;  
2. потребуватиме додаткових коштів на створення і ведення реєстру вказаних компаній;

• викликає сумніви положення про незастосування збільшеного оподаткування  підприємств, якщо їхня діяльність має соціальне, гуманітарне чи економічне значення для України:

1. присутня правова невизначеність, оскільки не зрозуміло, які саме підприємства відповідають даним критеріям; 
2. зазначене може призвести до спроб ухилення від зобов’язання через формальне та незначне за обсягом постачання відповідної продукції виключно для цілей мінімізації податків.

Висновок комітету: прийняти за основу зі скороченими строками підготовки до другого читання.

Рекомендація Юридичної сотні: підтримати з доопрацюванням.

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][tm_pb_column type=”1_4″][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”3_4″][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Коротка назва.  Заборона символіки та пропаганди акту агресії росії проти України.

Повна назва. Проект Закону про заборону пропаганди російського неонацистського тоталітарного режиму, акту агресії проти України з боку Російської Федерації як держави-терориста, символіки, яка використовується збройними та іншими воєнними формуваннями Російської Федерації у війні проти України.

Номер і дата реєстрації: №7214 від 26.03.2022

Фракції: “Європейська солідарність”, “Слуга народу”, “Голос”, “Батьківщина”, “За майбутнє”.

Мета проєкту: захист України в інформаційному просторі, запобігання використанню неонацистської символіки в Україні і світі, визнання сучасної росії державою-терористом.

Основний зміст: 

– росію пропонується визнати державою-терористом, однією із цілей політичного режиму якої є державний геноцид українського народу, фізичне знищення, масові вбивства громадян України, вчинення міжнародних злочинів проти цивільного населення, використання заборонених методів війни, руйнування цивільних об’єктів та об’єктів критичної інфраструктури, створення штучних гуманітарних катастроф в окремих регіонах України;

– політичний режим росії визнається нацистським і тоталітарним, таким, що за своєю практикою та ідеологічно наслідує націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарний режим, який був у гітлерівській Німеччині;

– засуджується військове вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну;

– забороняється будь-яка пропаганда російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії росії як держави-терориста проти України;

– використання символіки військового вторгнення в Україну визнається окремим видом пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії росії як держави-терориста проти України.

– визначається, які зображення є символікою військового вторгнення російського неонацистського тоталітарного режиму в Україну (літери “Z”, “V” та символи військових формувань росії пропонується визнати символікою військового вторгнення росії в Україну.

​​Також у прикінцевих та перехідних положеннях вносяться зміни до законів України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про політичні партії в Україні», «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», «Про телебачення і радіомовлення», «Про боротьбу з тероризмом». За текстом пояснювальної записки, для запровадження відповідальності за порушення норм цього закону пропонується прийняття окремого закону для встановлення кримінальної відповідальності за пропаганду неонацистського режиму сучасної росії та символіки війни росії проти України.

Переваги: проєкт закріплює на рівні закону основи належного реагування на прояви підтримки росії та пропагадну символіки підтримки війни в умовах широкомаштабної воєнної агресії з боку росії проти України.

Недоліки: наразі текст проєкту містить низку положень, які надають визначення понять та констатують певні факти, що не відповідає меті прийняття законів: “врегулювання суспільних відносини шляхом встановлення загальнообов’язкових правил поведінки суб’єктів цих відносин”; Додатково, проєкт потребує доопрацювання та уточнення термінології, детальнішого роз’яснення основних понять і прикладів символіки.  

Висновок комітету: прийняти за основу та в цілому з урахуванням пропозицій Комітету, у редакції, запропонованій Комітетом, з внесенням відповідних техніко-юридичних правок.

Техніко-юридичні зауваження: необхідною є уніфікація поняття «держава-терорист» в основному тексті законопроєкту та в тексті Закону України «Про боротьбу з тероризмом»; уніфікація визначення акту агресії проти України з боку Російської Федерації; визначення терміну «російський неонацистський тоталітарний режим» та іншої термінології закону; крім того,  вживання терміну “неонацистський режим” не є абсолютно відповідним історичному визначенню термінів “нацизм” та “неонацизм” та може стати підставою для неоднозначного трактування закону.

Наразі зареєстрований альтернативний проєкт Закону України “Про внесення змін до Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів щодо заборони використання символіки підтримки нападу Російської Федерації на Україну”(№7220 від 28.03.2022), який є більш детальним та містить норми, що мають практичне застосування.

Рекомендація Юридичної сотні: доопрацювати.

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][tm_pb_column type=”1_4″][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]

Повна назва: Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо порядку скасування запобіжного заходу для призову на військову службу під час мобілізації або його зміни з інших підстав

Номер і дата реєстрації: 7149 від 13.03.2022

Ініціатори: Іонушас Сергій Костянтинович, Бакумов Олександр Сергійович, Медяник В’ячеслав Анатолійович, Власенко Сергій Володимирович, Михайлюк Галина Олегівна та ін.

Фракції: Слуга народу, ВО “Батьківщина”, ОПЗЖ.

Мета: удосконалення кримінального процесуального законодавства, яке діє в умовах воєнного стану.

Основний зміст: передбачається можливість скасування запобіжного заходу особам, які тримаються під вартою, під час воєнного стану для призову на військову службу під час мобілізації. 

Це не стосуються осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями ККУ:

• ст. 115 (умисне вбивство);
• ст. 146-147 (викрадення людини, насильницьке зникнення, захоплення заручників);
• ст. 152-156 (злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи); 
• ст. 255 (участь у злочинній організації);
• ст. 255-1 (встановлення або поширення злочинного впливу);
• ст. 257 (бандитизм);
• ст. 258-262 (деякі злочини проти громадської безпеки);
• ст. 305-321 (злочини, повʼязані з обігом наркотиків);
• ст. 330 (збирання відомостей, що становлять службову інформацію);
• ст. 335-337 (ухилення від призову);
• ст. 401-414 (деякі військові злочини, як-от: дезертирство, невиконання наказу, СЗЧ тощо);
• ст. 426-433 (деякі військові злочини, як-от: мародерство, добровільна здача в полон, насильство над цивільним населенням тощо);
• ст. 436 (пропаганда війни);
• ст. 437-442 (застосування зброї масового знищення, екоцид, геноцид). 

Рішення про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прийматиметься слідчим суддею або судом. 

Крім того, підозрюваний чи обвинувачений, до якого застосовано інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, може звернутися до прокурора для його скасування та призватися на військову службу під час мобілізації.

Переваги: передбачено скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для тих, хто бажає долучитися до військової служби. Це дозволить доукомплектувати армію та інші військові формування для протидії агресії РФ.

При цьому цей нормативно-правовий акт унеможливлює звільнення осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів проти національної безпеки, життя та безпеки людей та інших тяжких й особливо тяжких злочинів.

Висновок ГНЕУ:

1. У законі зазначається про право прокурора звернутися до слідчого судді або суду з клопотанням про скасування особі запобіжного заходу у виді тримання під вартою для призову під час мобілізації. Проте, коли йдеться про необхідність оперативного доукомплектовування армії, доцільно передбачити не право, а такий обов’язок прокурора вчинити ці дії. В іншому випадку таке рішення може бути неприйняте прокурором безпідставно, зокрема, унаслідок упередженого ставлення до підозрюваного, обвинуваченого;
2. оскільки в умовах воєнного стану цілком вірогідною є об’єктивна неможливість звернення до суду в певній місцевості про скасування запобіжного заходу, варто передбачити порядок дій прокурора в зазначених умовах аналогічно до визначеного в ст. 615 КПК;
3. у законі відсутні положення, якими б передбачалось, що відповідний механізм має застосовуватися тоді, коли органи комплектування збройних сил вважають доцільним призов відповідної особи по мобілізації. Тому має бути передбачений механізм отримання висновку про доцільність мобілізації особи, щодо якої застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, на військову службу в умовах воєнного стану;
4. потребує врегулювання питання про те, чи є можливим повернення в майбутньому коштів, переданих у заставу та в подальшому внесених на спеціальні рахунки НБУ для цілей оборони України, якщо особа звертається з відповідним клопотанням у разі її виправдання.

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”3_4″][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Повна назва проєкту: Проект Закону про внесення зміни до пункту 10-2 розділу ХІІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про виконавче провадження” щодо виконання рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги у період дії воєнного стану

Номер і дата реєстрації: №7531 від 07.07.2022. 

Ініціатори: Костін Андрій Євгенович, Бакумов Олександр Сергійович, Батенко Тарас Іванович,  Бакунець Павло Андрійович, Власенко Сергій Володимирович та ін. 

Фракції: “Слуга народа”, “За майбутнє”, “Батьківщина”, “Довіра”, “Опозиційна платформа – за життя”.

Мета проєкту: забезпечення захисту конституційних прав і свобод людини та громадянина в умовах воєнного стану.

Основний зміст 

Законопроєкт пропонує:

•  Зупинення у період дії воєнного стану вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги.
•  Забороняє подавати до суду за борги з комуналки на підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 
•  Від відповідальності тимчасово звільнено органи військового управління, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи установ вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних сил України. 

Переваги: Забезпечення конституційних прав і свобод людини та громадянина в умовах воєнного стану, що реалізується завдяки забороні примусовому стягненню заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Недоліки: В законопроєкті прописано, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше дня набрання чинності Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності приватних виконавців та примусового виконання судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб) у період дії воєнного стану”. Хоча зазначений проєкт прямо передбачає заборону на стягнення боргів за житлово-комунальні послуги, і при цьому має ширші норми, але на нього накладено вето Президента. При подоланні вето в нас з’являється ризик паралельного існування двох законів з тотожними нормами щодо заборони на стягнення боргів за житлово-комунальні послуги з населення.

Комітет з питань правової політики повторно розглянув законопроект щодо заборони примусового виконання рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги в умовах воєнного стану та рекомендує парламенту його прийняти.

Рекомендація Юридичної сотні: доопрацювати.

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][tm_pb_column type=”1_4″][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”3_4″][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Повна назва проєкту: Проєкт Закону про внесення змін до статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” щодо відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації науковим, науково-педагогічним та педагогічним працівникам

Номер і дата реєстрації: 7352 від 05.05.2022.

Ініціатори: Грищук Роман Павлович, Колебошин Сергій Валерійович, Коваль Ольга Володимирівна, Бабак Сергій Віталійович та Гришина Юлія Миколаївна.

Фракція: “Слуга народу”.

Мета проєкту: збереження педагогічного (викладацького) та наукового кадрового потенціалу України шляхом забезпечення права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації для наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників незалежно від наявності в них вченого звання та/або наукового ступеня.

Основний зміст:

1) усунути вимогу щодо обов’язкової наявності в наукових та науково-педагогічних працівників закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій вченого звання та/або наукового ступеня; 

2) поширення права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на педагогічних працівників закладів вищої та фахової передвищої освіти, які працевлаштовані за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.

Переваги: пропоновані зміни сприятимуть збереженню викладацького та наукового кадрового потенціалу України.

Недоліки: запропонованою нормою не охоплюються працівники закладів дошкільної, позашкільної, післядипломної освіти, а також установ освіти (інклюзивно-ресурсних центрів, центрів професійного розвитку педагогічних працівників тощо), що може стати проблемою при організації освітнього процесу в таких закладах та потребуватиме змін до національного законодавства.

ГНЕУ, Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, Міністерство оборони України та Уповноважений Верховної Ради України з прав людини підтримують прийняття законопроєкту.

Рекомендація Юридичної сотні: доопрацювати законопроєкт.

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][tm_pb_column type=”1_4″][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”3_4″][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Повна назва проєкту: Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” щодо рівних можливостей матері і батька, які є військовослужбовцями, на догляд за дитиною в особливий період

Номер і дата реєстрації: 7464 від 13.06.2022.

Ініціатори: Федина Софія Романівна, Климпуш-Цинцадзе Іванна Орестівна, Фріз Ірина Василівна, Геращенко Ірина Володимирівна, Констанкевич Ірина Мирославівна та ін.

Мета проєкту: забезпечити рівні можливості військовослужбовців — матері та батька — на догляд за дитиною та поєднання військової служби із сімейними обов’язками.

Основний зміст

У законопроєкті пропонується унормувати деякі питання відпустки військовослужбовців для догляду за дитиною та встановити, що на випадок, якщо батьки дитини одночасно проходять військову службу, правом на таку відпустку під час особливого періоду може скористатися не лише матір, а й батько. Тобто скористатися правом на відпустку по догляду за дитиною зможуть також військовослужбовці-чоловіки. Питання, хто саме з батьків буде оформлювати таку відпустку, вирішуватиметься ними за згодою. 

Недоліки: На думку ГНЕУ, автори проєкту залишили поза увагою можливість надання такої відпустки у випадку, якщо один з батьків є військовослужбовцем, а інший ні, що потребує окремого законодавчого врегулювання. 

Міністерство оборони України та Державна прикордонна служба України підтримують законопроєкт. Міністерство фінансів України не має зауважень.

Висновок комітету: за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу.

18.07.2022 законопроєкт прийнято за основу зі скороченням строку підготовки до другого читання.

Рекомендація Юридичної сотні: підтримати.

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][tm_pb_column type=”1_4″][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”3_4″][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Повна назва проєкту: “Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального та Кримінально-виконавчого кодексів України щодо врегулювання процедури обміну осіб як військовополонених”

Номер і дата реєстрації: 7436-д від 07.07.2022.

Ініціатори: Іонушас Сергій Костянтинович, Бакумов Олександр Сергійович, Медяник В’ячеслав Анатолійович, Неклюдов Владлен Михайлович, Колєв Олег Вікторович та ін. 

Фракції: “Слуга народу”, “Довіра”.

Мета проєкту: удосконалення кримінального та кримінального процесуального законодавства в частині врегулювання процедури обміну обвинувачених, засуджених осіб як військовополонених.

Основний зміст: пропонується передбачити можливість звільнення від відбування покарання засудженого, щодо якого уповноваженим органом прийнято рішення про передачу для обміну як військовополоненого та яким надано згоду на проведення такого обміну.

Слідчий суддя за клопотанням прокурора може скасувати запобіжний захід підозрюваному, обвинуваченому, якщо уповноваженим органом прийнято рішення про передачу підозрюваного, обвинуваченого для обміну як військовополоненого.

Якщо обмін засудженого не відбувся, суд за клопотанням прокурора направляє такого засудженого для подальшого відбування призначеного раніше покарання.

У разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про скасування запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений повинен бути негайно звільнений та переданий під нагляд уповноваженого органу.

Стосовно підозрюваного, щодо якого було прийнято рішення про передачу для обміну як військовополоненого і обмін якого відбувся, буде проведено спеціальне досудове розслідування.

Судовий розгляд щодо обвинуваченого, стосовно якого було прийнято рішення про передачу для обміну як військовополоненого і обмін якого відбувся, також буде здійснюватися за його відсутності.

Якщо обмін такого військовополоненого не відбудеться або якщо він до закінчення строків давності знову братиме участь у бойових діях на території України, буде притягнутий до відповідальності.

Переваги: збільшиться кількість російських військовополонених для обміну українських військових та, як наслідок, збільшаться обсяги обміну. У цьому законопроєкті були враховані концептуальні зауваження та пропозиції, які були висловлені щодо проєктів № 7436 та № 7436-1. Як наслідок, у проєкті № 7436-д більш повно врегульована процедура обміну осіб як військовополонених.

Комітет з питань правоохоронної діяльності підтримує законопроєкт.

ГНЕУ має певні техніко-юридичні зауваження.

Рекомендація Юридичної сотні: підтримати законопроєкт.

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][tm_pb_column type=”1_4″][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]

Повна назва проєкту: “Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо підтримки позичальників, майно яких було знищено або зазнало пошкоджень внаслідок збройної агресії російської федерації проти України”.

Номер і дата реєстрації: № 7441-1 від 14.06.2022.

Ініціатори: Гетманцев Данило Олександрович, Арахамія Давид Георгійович, Третьякова Галина Миколаївна, Підласа Роксолана Андріївна, Колюх Валерій Вікторович та інші.

Мета проєкту: підтримка позичальників, майно яких було знищене або зазнало пошкоджень внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.

Основний зміст

1. Передбачається, що в період дії в Україні воєнного стану та протягом трьох місяців після дня його завершення, позичальник або його представник має право звернутися до кредитодавця або нового кредитора із заявою про призупинення сплати грошового зобов’язання за договором про споживчий кредит, предметом забезпечення за яким є нерухоме майно (квартира, інше житлове приміщення в будівлі, приватний житловий будинок, садовий та дачний будинки, об’єкт незавершеного будівництва) або автомобіль, що відповідає хоча б одній з таких ознак:

а) станом на дату подання заяви нерухоме майно розташоване на тимчасово окупованій території або на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), визначених відповідно до актів Кабінету Міністрів України;

б) пошкоджене внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації (може бути відновлене шляхом ремонту чи реконструкції);

в) знищене внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації (відновлення якого є неможливим або є економічно недоцільним).

1. Запроваджується можливість “замороження” кредиту.

Позичальник або його представник має право звернутися до кредитора із заявою та підтвердними документами про призупинення сплати грошового зобов’язання за договором про споживчий кредит на нерухоме майно / автомобіль, що відповідає хоча б одній з наведених вище ознак. Якщо позичальник знаходиться на окупованій території, то підтвердні документи можна надати  протягом 90 днів після завершення воєнного стану.

Кредитор звільняє позичальника, нерухоме майно якого розташоване на тимчасово окупованій території, від обов’язку сплати грошового зобов’язання за договором про споживчий кредит (основної суми кредиту, відсотків, комісій та інших платежів) з робочого дня, наступного за днем подання заяви, до дев’яностого дня включно після дня припинення або скасування воєнного стану в Україні або до дня подання підтвердних документів. 

Кредитор звільняє позичальника, майно якого знаходиться на підконтрольній території України, від обов’язку сплати грошового зобов’язання за договором про споживчий кредит (основної суми кредиту, відсотків, комісій та інших платежів), з робочого дня, наступного за днем подання заяви з підтвердними документами, до моменту отримання позичальником відповідно до закону компенсації від держави за знищене внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації нерухоме майно / автомобіль та подальшого врегулювання відносин з кредитором.

Кредитор протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем подання позичальником (його представником) заяви про призупинення сплати грошового зобов’язання за договором про споживчий кредит або заяви з підтвердними документами, здійснює прощення (анулювання) відсотків за таким кредитом, нарахованих з 24 лютого 2022 року до дня відповідного звернення.

1. Запроваджується можливість “прощення” кредиту. 

Позичальник не пізніше ніж протягом 90 днів після припинення або скасування воєнного стану в Україні має право звернутися до кредитора із заявою про прощення (анулювання) заборгованості за договором про споживчий кредит, який відповідає одночасно таким умовам:

1) предметом забезпечення за таким договором є знищене внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації нерухоме майно (квартира або майнові права на квартиру) загальна площа якого не перевищує для квартири 140 квадратних метрів, для житлового будинку — 250 квадратних метрів, та яке є єдиним місцем проживання сім’ї позичальника, або знищений єдиний автомобіль, робочий об’єм двигуна якого не перевищує 2500 сантиметрів;

2) станом на 23 лютого 2022 року відсутня прострочена заборгованість за таким договором;

3) метою отримання кредиту згідно договору є придбання, реконструкція чи будівництво такого нерухомого майна або придбання такого автомобіля.

Позичальник разом із заявою зобов’язаний подати одночасно підтвердні документи, що доводять відповідність нерухомого майна або автомобіля всім умовам, визначеним у цьому пункті.

Кредитор здійснює прощення (анулювання) усієї заборгованості протягом десяти робочих днів із дня отримання заяви та повного пакета підтвердних документів. Після прощення (анулювання) заборгованості кредитор набуває право на отримання компенсації від держави відповідно до закону. Проєкт установлює, що кредитор після отримання заяви не має права здійснювати відступлення права вимоги за таким договором, а також здійснювати заходи з урегулювання простроченої заборгованості, у тому числі через колекторські компанії.

Аналогічна процедура пропонується для осіб, які придбали новозбудоване нерухоме майно (квартира, інше житлове приміщення в будівлі, об’єкт незавершеного будівництва) у забудовника в кредит із розстроченням або відстроченням платежу.

Переваги: прийняття законопроєкту та його реалізація може стати частиною підтримки найбільш вразливої категорії позичальників за споживчими кредитами, забезпеченням за якими є єдине житло, та звільнить від боргового тягаря тих, хто втратив майно у зв’язку з війною російської федерації проти України.

Недоліки: у проєкті не наведений перелік документів, які має надати позичальник для звільнення від обов’язку сплати грошового зобов’язання (основної суми кредиту, відсотків, комісій та інших платежів) за договором купівлі-продажу нерухомого майна в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу, зобов’язаний надати кредитору підтвердні документи щодо належності йому певного виду майна. Такі прогалини можуть значно ускладнити реалізацію закону.

ГНЕУ — управління висловлює низку зауважень до тексту проєкту. Зазначається зокрема, що  в проєкті не надано фінансово-економічне обґрунтування, яке є необхідним, зважаючи на положення проєкту. Оскільки заборгованості позичальника за кредитом можуть підлягати прощенню (анулюванню), що відноситься до безнадійної заборгованості, це може негативно позначитися на обсягах бюджетних надходжень з податку на прибуток підприємств.  Висловлюються також  сумніви щодо  визначення в проєкті строку в 90 днів для подання відповідної заяви, оскільки воєнний стан може тривати в окремих місцевостях різний час, а окремі категорії громадян України, наприклад, військовослужбовці, будуть залучені до виконання військових завдань та не зможуть подати заяви в пропонований строк. Крім того, цей час є замалим, тому що частина тимчасово окупованих територій є замінованою і, щоб потрапити до своїх об’єктів нерухомості та дізнатися про їхній стан, громадянам доведеться чекати щонайменше розмінування, а цей час може перевищити терміни, указані в проєкті. ГНЕУ висловлює також низку інших змістовних та технічних зауважень.

Комітет — комітет  погоджується з правками ГНЕУ та рекомендує підтримати проєкт.

Статус проєкту — 09.07.2022 проєкт прийнятий за основу в першому читанні зі скороченими строками підготовки до другого читання.

Рекомендація Юридичної сотні: підтримати після доопрацювання.

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”3_4″][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Повна назва. Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вирішення батьками питань тимчасового виїзду дітей за межі України

Номер і дата реєстрації: № 6146 від 07.10.2021. 

Ініціатори: Кабінет Міністрів України.

Мета проєкту: забезпечити можливість кожного з батьків надавати згоду на тимчасовий виїзд за кордон дитини, яка не досягла 16-річного віку, у супроводі другого з батьків шляхом внесення відомостей про таку згоду до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Основний зміст

Пропонується змінити правила надання згоди батьками на перетин кордону дітьми до досягнення ними 16 років, а саме:

• установити можливість кожного з батьків надавати згоду на виїзд дитини за кордон у супроводі другого з батьків двома  способами:
  • шляхом самостійного внесення відомостей про згоду до Державного реєстру актів цивільного стану громадян через Єдиний державний вебпортал електронних послуг;
  • звернувшись до нотаріуса, який безпосередньо вносить відповідні відомості до реєстру на підставі нотаріально посвідченої письмової згоди одного з батьків в день такого посвідчення.
• При цьому виїзд дитини за межі України в супроводі особи, яка не є одним із батьків, здійснюватиметься за нотаріально посвідченою згодою обох батьків або одного з них (у виключних випадках);
• передбачити можливість надавати таку згоду на значні проміжки часу, але не більше ніж на 3 роки;
• закріпити на рівні закону вичерпний перелік підстав, коли тимчасовий виїзд за кордон дитини в супроводі одного з батьків дозволяється без згоди другого з батьків.

Недоліки

Дискусійним виглядає положення щодо можливості надання згоди на перетин кордону дитиною строком на три роки. Такий період охоплює значний обсяг часу, протягом якого зміна тих чи інших сімейних обставин може потребувати перегляду прийнятого рішення щодо згоди на перебування дитини за кордоном. 

Окрім цього, як зауважує ГНЕУ, не є доречним унесення до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відомостей про згоду одного з батьків на тимчасовий виїзд дитини, адже за своєю суттю це є “…правочином, тобто дією особи, спрямованої на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (ч. 1 ст. 202 ЦК), яка оформлюється відповідним документом”.

08.07.2022 проєкт прийнятий за основу зі скороченням строків підготовки до другого читання.

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][tm_pb_column type=”1_4″][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”2_3″][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Повна назва проєкту. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо державної статистичної діяльності

Номер і дата реєстрації:  № 5108 від 19.02.2021

Ініціатори: Кабінет Міністрів України

Мета проєкту: створення правових умов для отримання органами державної статистики об’єктивної статистичної інформації про соціально-демографічний стан населення країни.

Основний зміст

У законопроєкті пропонується:

• установити можливість заповнення респондентами переписної документації за допомогою спеціального програмного забезпечення в Інтернеті;
• здійснювати перепис населення, зокрема, за допомогою використання інформації із національних електронних інформаційних ресурсів;  
• врегулювати питання перепису окремих категорій населення, зокрема малолітніх та неповнолітніх; 
• закріпити регулярність проведення Всеукраїнського перепису населення, що має здійснюватися не рідше одного разу на десять років (дата й термін визначатимуться урядом) тощо.

         Недоліки: можливість заповнення респондентами переписної документації за допомогою спеціального програмного забезпечення в Інтернеті становить певні ризики для ідентифікації особи та, зокрема, достовірного визначення її місцерозташування. Як наслідок, результати здійснення перепису населення в такий спосіб можуть не відповідати фактичному стану речей.

Окрім цього, Кабінету Міністрів України надаються дискреційні повноваження розширювати своїм рішенням перелік напрямів програми перепису населення, виходячи за межі напрямків, що визначені законом.

Висновок Комітету з питань інтеграції України до ЄС: не суперечить міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції.

Висновок Комітету з питань цифрової трансформації: потребує доопрацювання щодо заповнення переписної документації в електронній формі, збереження та захисту відповідної інформації.

Висновок профільного комітету: за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу.

01.07.2022 прийнято за основу, готується на друге читання.

Рекомендація Юридичної сотні: доопрацювати законопроєкт.

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][tm_pb_column type=”1_3″][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”2_3″][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Повна назва проєкту. Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей встановлення юридичних фактів в умовах воєнного чи надзвичайного стану

Номер і дата реєстрації: №7310 від 21.04.2022. 

Ініціатори: Бабій Роман Вячеславович, Совгиря Ольга Володимирівна, Фріс Ігор Павлович, Ватрас Володимир Антонович, Горбенко Руслан Олександрович та ін. 

Фракції: “Слуга народу”, “За майбутнє”, “Голос”, “Довіра”, “Україна-Вперед!”, “За майбутнє”, “Наш край” та позафракційні депутати.

Мета проєкту: спрощений порядок установлення фактів народження або смерті особи в межах території, на якій діє воєнний чи надзвичайний стан; роз’яснення підстав для надання пільг при сплаті судового збору заявниками у цій категорії справ.

Основний зміст 

Законопроєкт пропонує

•  Унести зміни до Цивільного процесуального кодексу України задля запровадження спрощеної процедури встановлення юридичних фактів народження та смерті в межах території, на якій діє воєнний чи надзвичайний стан.
•  Уточнення норми стосовно пільг щодо сплати судового збору цієї категорії справ.

Переваги. Розширення правових підстав для надання пільг при сплаті судового збору заявниками в даних справах; негайне виконання судових рішень; можливість належної реєстрації фактів народження і смерті в період воєнного чи надзвичайного стану.

Недоліки 

• Законопроєкт передбачає впровадження норми в межах території, на якій діє воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України. Треба зазначити, що правовий статус території України, на якій запроваджено воєнний стан, але яка не є тимчасово окупованою, та правовий статус тимчасово окупованої території і території, на якій ведуться бойові дії, суттєво відрізняються між собою. Але не на всіх територіях, які мають певні статуси, не функціонують органи державної реєстрації актів цивільного стану, тому дана пропозиція є актуальна для встановлення таких юридичних фактів на територіях, де внаслідок воєнного стану не функціонують органи державної реєстрації актів цивільного стану.
• Виникнення колізій у разі оновлення норми, де передбачається подання до будь-якого суду України, що здійснює правосуддя. 
• Подання заяви про встановлення факту смерті іншими заінтересованими особами (тобто невизначеним колом заявників) може погіршити права особи, щодо якої така заява подається, внаслідок зловживання правом.
• Звільнення від судового збору за заявами про порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно не пов’язане з темою законопроєкту. 

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини підтримує прийняття Законопроєкту.

Рекомендація Юридичної сотні: доопрацювати законопроєкт.

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][tm_pb_column type=”1_3″][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”3_4″][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Повна назва проєкту. Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо обрання запобіжного заходу до військовослужбовців, які вчинили військові злочини під час дії воєнного стану)

Номер і дата реєстрації: 7431 від 02.06.2022.

Ініціатор:  Власенко Сергій Володимирович.

Фракція: ВО “Батьківщина”.

Мета проєкту: унеможливлення застосування будь-яких інших запобіжних заходів, крім тримання під вартою, до військовослужбовців, які вчинили окремо визначені військові злочини під час дії воєнного стану.

Основний зміст. Пропонується доповнити Кримінальний процесуальний кодекс України частиною сьомою статті 176, якою передбачити, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402–408, 410, 420–425, 427, 431–433 ККУ, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. 

До злочинів, у вчиненні яких підозрюється або обвинувачується військовослужбовець, у цьому випадку відносяться непокора, невиконання наказу, опір начальникові або примушування його до порушення службових обов’язків, погроза або насильство щодо начальника, порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості, СЗЧ, дезертирство, викрадення зброї, бойових чи іншого військового майна, порушення правил несення бойового чергування, порушення статутних правил внутрішньої служби, розголошення державної таємниці, недбале ставлення до військової служби, залишення ворогові засобів ведення війни, злочинні дії полоненого, мародерство та насильство над населенням у районі воєнних дій.

Пропонується, що в такому разі строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 30 днів.

Переваги. Такі зміни сприятимуть підвищенню рівня дотримання військовослужбовцями норм чинного законодавства та унеможливлять застосування будь-яких інших запобіжних заходів, крім як тримання під вартою.

Недоліки. Рішенням Конституційного Суду України від 25.06.2019 № 7-р/2019 подібне положення було визнано таким, що не відповідає Конституції України, а тому існує ризик визнання неконституційною запропоновану норму. 

Запропонований перелік злочинів є занадто широким і потребує суттєвих уточнень, оскільки не враховані рівень суспільної небезпеки діянь, кримінальна відповідальність за вчинення яких передбачена перерахованими в проєкті статтями ККУ, та тяжкість покарання, що загрожує особі в разі визнання винуватою у вчиненні відповідного кримінального правопорушення.

Припис про строк дії ухвали про тримання під вартою не більше 30 днів не узгоджується з абз. 1 ч. 1 ст. 197 КПК, у якому передбачено, що “строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів”. При цьому в абз. 1 ч. 1 ст. 197 КПК відсутні застереження щодо можливих винятків у частині строку дії ухвали про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою.

Комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендував ВРУ прийняти проєкт у першому читанні за основу з урахуванням пропозицій.

ГНЕУ не підтримує вказані законодавчі пропозиції.

Рекомендація Юридичної сотні: відхилити законопроєкт.

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][tm_pb_column type=”1_4″][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”3_4″][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

15.03.22 Верховною Радою України було прийнято закон, який передбачає додаткові підстави для звільнення з військової служби (№7140-1 від 14.03.2022) 

Закон розширює підстави для звільнення від деяких видів військової служби. Зокрема, до осіб, які звільняються від призову на строкову військову службу додаються:

• мають інвалідність;
• виховують дітей з інвалідністю до 18 років;
• виховують дітей, які мають тяжкі захворювання, наприклад, тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітей, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органів, паліативної допомоги;
• зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, батьками (своїми та дружини (чоловіка);
• мають дружину (чоловіка), своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю І, ІІ групи;
• здійснюють опіку за особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною, здійснюють догляд за особою І, ІІ групи інвалідності.

Закон передбачає також додаткові підстави для звільнення для військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період: 

під час особливого періоду:

• утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи (*раніше було обмеження до 23 років);
• необхідність постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
• мають дружину (чоловіка), своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю І, ІІ групи;
• виховують дітей з інвалідністю віком до 18 років;
• виховують дітей, які мають тяжкі захворювання, наприклад, тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітей, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органів, паліативної допомоги.

Додаткові підстави для звільнення під час воєнного стану:

• виховання дитини з інвалідністю віком до 18 років; 
• виховання дітей, які мають тяжкі захворювання, наприклад, тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітей, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органів, паліативної допомоги;
•  необхідність постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
• мають дружину (чоловіка), своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю І, ІІ групи.

Додаткові підстави для відстрочки від мобілізації для:

• осіб з інвалідністю;
• жінок та чоловіків, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
• жінок та чоловіків, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів дітей, які мають тяжкі захворювання, наприклад, тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітей, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органів,  паліативної допомоги;

• осіб, які зайняті постійним доглядом  за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
• осіб, які мають дружину (чоловіка), своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю І, ІІ групи;
• опікунів (піклувальників) особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною або обмежено дієздатною.

Очікується підпис президента. 

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][tm_pb_column type=”1_4″][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”3_4″][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Закон має на меті підвищити забезпечення військових і правоохоронних підрозділів через визначення особливостей адміністрування деяких податків і зборів під час воєнного стану. Так, на рівні Бюджетного кодексу України встановлено, що:

• операції відчуження та/або вилучення пального в юридичних та фізичних осіб на потреби оборони України без відшкодування його вартості не оподатковуються; 
• не оподатковуються суми благодійної допомоги, отриманої фізичними особами, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії, та/або вимушено покинули місце проживання, учасниками бойових дій, що беруть участь та захищають (захищали) незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України; 
• ставка акцизного податку на бензини моторні, важкі дистиляти та скраплений газ становить 0 євро за 1000 літрів, а ПДВ — 7 %; 
• не сплачується ПДВ за товари, що були знищені під час війни, а також передані на потреби оборони; 
• не є постачанням товарів та послуг випадки, коли товари та послуги передаються/надаються ЗСУ, іншим державним і правоохоронним органам, військовим формуванням, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів держбюджету, для потреб забезпечення оборони, крім випадків, коли такі операції з постачання товарів та послуг оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ;
• тимчасово до 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний стан, не сплачується земельний податок та орендна плата, а також екологічний податок за 2022 рік, загальне мінімальне податкове зобов’язання протягом 2022 та 2023 року за земельні ділянки державної та комунальної власності, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або вони є тимчасово окупованими тощо.

Закон також уносить зміни до інших нормативно-правових актів, зокрема Законів України “Про Національний банк України”, “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, “Про банки і банківську діяльність”, “Про споживче кредитування”, якими серед іншого передбачається звільнення споживачів від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит у період дії в Україні воєнного стану та в 30-денний строк після дня його завершення або скасування тощо. На такий самий період забороняється стягнення майна по іпотеці та виселення мешканців.

Деякі зміни стосуються і самозайнятих осіб, зокрема:

• з 1 березня 2022 року і рік після припинення або скасування воєнного стану всі фізичні особи-підприємці мають право не сплачувати ЄСВ, якщо не отримують доходу;
• ФОПи, які належать до 2 та 3 груп, а також юридичні особи, які належать до 3 групи, мають право не сплачувати ЄСВ за найманих працівників, призваних під час мобілізації на військову службу до ЗСУ;
• з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану ФОП 3 групи можуть сплачувати єдиний податок у розмірі 2% (замість 5 %), ФОПи 1 та 2 групи можуть не сплачувати його взагалі;
• на період дії воєнного стану та протягом 3 місяців після його припинення або скасування платникам єдиного внеску не нараховується пеня та штрафні санкції.

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][tm_pb_column type=”1_4″][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”3_4″][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Повна назва проєкту: “Про внесення змін до деяких законів України щодо здійснення моніторингу потенційних загроз національній безпеці України у сфері економіки”

Номер і дата реєстрації: № 7176 від 19.03.2022.

Статус: проєкт прийнято в першому читанні та готується до другого.

Ініціатори: Наталуха Дмитро Андрійович, Лічман Ганна Василівна, Скорик Микола Леонідович, Марчук Ігор Петрович, Приходько Борис Вікторович та ін.

Мета проєкту: попередження загроз національній безпеці України у сфері економіки, запобігання впливу потенційних загроз на діяльність державних підприємств, товариств та банків в умовах війни.

Основний зміст

Проєкт пропонує на період дії воєнного стану та протягом 180 днів із дня його припинення або скасування визначити обов’язок здійснювати моніторинг наявних або потенційних загроз національній безпеці України та у випадку виявлення уживати заходів для нейтралізації впливу для:

• суб’єкта управління або керівника державного банку;
• суб’єкта управління або керівника державного унітарного підприємства, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 % акцій (часток) належать державі;
• суб’єкта управління або керівника господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 % акцій (часток) належить господарському товариству, у статутному капіталі якого більше 50 % акцій (часток) належать державі. 

Перелік конкретних заходів визначається суб’єктом управління або за його рішенням керівником державного банку, підприємства або товариства. Заходи можуть включати встановлення особливого режиму роботи та визначення адреси місцезнаходження такого підприємства або банку виключним місцем виконання обов’язків для: 

• керівника;
• заступників керівника;
• членів колегіального виконавчого органу;
• членів наглядової ради та інших посадових осіб.

У разі прийняття рішення про такі заходи вказані особи зобов’язані невідкладно (але не пізніше 48 годин) прибути за адресою місцезнаходження підприємства або банку. Порушення обов’язку є підставою для дострокового припинення повноважень (звільнення), розірвання контракту без виплат відповідних компенсаційних платежів.

Недоліки 

1. Незрозуміло, як суб’єкт управління має здійснювати такий моніторинг та які заходи вживати для нейтралізації впливу загроз. До того ж, перелік заходів не є вичерпним, а отже КМУ зможе встановити будь-які заходи, невиконання яких буде підставою для звільнення.
2. Проєкт ставить у нерівне становище керівників і членів наглядових рад підприємств і державних банків, адже вони зобов’язані працювати лише з визначеного місця, водночас уряд може засідати в режимі відеоконференції (р. № 7153),   народні депутати матимуть право брати участь у дистанційних засіданнях ВРУ (р. № 7129). 
3. Положення проєкту порушують гарантії незалежності управління державними підприємствами й банками, адже запропоновано відповідний порядок увести не лише на період воєнного стану, а й протягом 180 днів із дня його припинення або скасування.
4. Такий механізм може зіпсувати відносини із західними державами через безпідставне звільнення незалежних членів наглядових рад, які є іноземними громадянами, у зв’язку з тим, що вони прислухалися рекомендацій свого уряду й покинули Україну.

Техніко-юридичні зауваження: підстави розірвання трудового договору (зокрема контракту) з ініціативи роботодавця визначаються КЗпП України, тому доречно зробити посилання на підстави, визначені у КЗпП (п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП передбачає таку підставу розірвання трудового договору як припинення повноважень посадових осіб), оскільки це дозволить, зокрема, визначити чіткий порядок розірвання контракту.

Висновок комітету: прийняти за основу та в цілому з техніко-юридичними правками.

Рекомендація Юридичної сотні: доопрацювати.

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][tm_pb_column type=”1_4″][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”3_4″][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Повна назва. Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування суб’єктів господарювання, пов’язаних економічними зв’язками з державою-агресором

Номер і дата реєстрації: № 7232 від 30.03.2022.

Статус: 01.04.2022 проєкт прийнято за основу зі скороченими строками підготовки до другого читання.

Ініціатори: Гетманцев Данило Олександрович, Железняк Ярослав Іванович, Сова Олександр Георгійович, Діденко Юлія Олександрівна, Марусяк Олег Романович та ін.

Мета проєкту: збільшення оподаткування компаній, які продовжують вести бізнес у рф, зокрема Metro, Auchan та Leroy Merlin та інші, покликане створити додатковий стимул для припинення їхньої діяльності на території рф та фінансування військової агресії.

Основний зміст

Проєкт пропонує під час оподаткування в Україні міжнародних компаній, що пов’язані економічними зв’язками з рф, застосовувати коефіцієнт 1,5 до ставок податків: 

• на прибуток;
• екологічного;
• ренти; 
• на майно. 

У разі прийняття проєкту його положення застосовуватимуться з 1 березня 2022 року. Компанії будуть зобов’язані подати уточнюючі декларації із застосуванням коефіцієнта 1,5.

Відповідні компанії також не можуть перебувати на спрощеній системі оподаткування. 

Перелік таких підприємств буде оприлюднений на вебсайті Державної податкової служби України. 

Варто звернути увагу, що положення також стосуються учасників міжнародних груп компаній, якщо материнська компанія або будь-який інший учасник такої групи отримує дохід у рф.

Зобов’язання не поширюється на підприємства, якщо їхня діяльність має соціальне, гуманітарне чи економічне значення для України, наприклад, якщо така компанія здійснює постачання товарів, устаткування та обладнання, які не виробляються та не мають аналогів в Україні. Критерії для визначення таких компаній установлюватиме КМУ. У разі подання до контролюючого органу недостовірної інформації в цьому контексті на компанію буде накладений штраф у розмірі 1,5 % суми доходу за кожний податковий період, за який мав застосовуватися підвищений коефіцієнт.

Законопроєкт передбачає повідомлення компаній про збільшення податкового навантаження, що дає їм можливість ужити певних дій щодо втрати економічних зв’язків з рф задля звільнення від збільшення оподаткування. 

Переваги: збільшення оподаткування компаній, які продовжують свою роботу на території рф, слугуватиме додатковим стимулом для її припинення, що однозначно є перевагою, оскільки через податки і збори, які надходять до бюджету росії, фінансується армія агресора.

Недоліки:  

• не надано фінансово-економічного обґрунтування, хоча реалізація проєкту:

1. сприятиме збільшенню надходжень до держбюджету через додаткове податкове навантаження на міжнародні компанії, які продовжують свою діяльність на території рф;  
2. потребуватиме додаткових коштів на створення і ведення реєстру вказаних компаній;

• викликає сумніви положення про незастосування збільшеного оподаткування  підприємств, якщо їхня діяльність має соціальне, гуманітарне чи економічне значення для України:

1. присутня правова невизначеність, оскільки не зрозуміло, які саме підприємства відповідають даним критеріям; 
2. зазначене може призвести до спроб ухилення від зобов’язання через формальне та незначне за обсягом постачання відповідної продукції виключно для цілей мінімізації податків.

Висновок комітету: прийняти за основу зі скороченими строками підготовки до другого читання.

Рекомендація Юридичної сотні: підтримати з доопрацюванням.

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][tm_pb_column type=”1_4″][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]

Повна назва проєкту. Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про запобігання корупції” щодо особливостей застосування законодавства у сфері запобігання корупції в умовах воєнного стану

Номер і дата реєстрації: 7280 від 12.04.2022

Ініціатори: Радіна Анастасія Олегівна, Мошенець Олена Володимирівна, Фріз Ірина Василівна, Юрчишин Ярослав Романович, Кабаченко Володимир Вікторович та ін.

Мета проєкту: урегулювати застосування обмежень на одержання подарунків для осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, під час воєнного стану, а також визначити правила декларування таких подарунків.

Основний зміст

На період воєнного стану пропонується не поширювати вимоги щодо обмеження вартості подарунків на:

1. одержання коштів, використаних у повному обсязі (за умови підтвердження) для переказів на підтримку ЗСУ та/або гуманітарної допомоги українцям, а також благодійних пожертв;
2. одержання безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової, товарів, наданих у повному обсязі з припиненням на них права власності:
   • ЗСУ або іншим військовим формуванням, добровольчим формуванням територіальних громад, розвідувальним та правоохоронним органам;
   • як благодійних пожертв чи гуманітарної допомоги особам, які постраждали внаслідок збройної агресії рф (за умови підтвердження надання таких товарів у повному обсязі на зазначені цілі);
3. одержання безоплатно або за ціною, меншою за мінімальну ринкову, особами, які проживають на тимчасово окупованих територіях України, територіях ведення бойових дій, або які були змушені покинути своє місце фактичного проживання внаслідок ведення (загрози) бойових дій, тимчасової окупації (загрози):

•  послуг із тимчасового проживання чи розміщення;
•   транспортних послуг чи послуг із перевезення з місця фактичного проживання та/або повернення до нього;
•   медичних послуг та лікарських засобів;
•   товарів, робіт або послуг, визнаних гуманітарною допомогою;
•   матеріальної допомоги від іноземної держави або міжнародної організації.

         При цьому пропонується не декларувати перелічені об’єкти та не подавати щодо них повідомлення про суттєві зміни в майновому стані.

Довідково. Під вимогами щодо обмеження вартості подарунків мається на увазі положення ч. 2 ст. 23 Закону України «Про запобігання корупції», якими забороняється отримання подарунка, що коштує більше 2481 грн, від однієї особи. Водночас сукупна вартість подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року не може перевищувати 4962 грн (цифри актуальні для 2022 року).

Недоліки. На практиці можуть виникнути проблеми з підтвердженням використання перелічених коштів та товарів у повному обсязі для підтримки ЗСУ, гуманітарної допомоги тощо. Це пов’язано з тим, що в законопроєкті не конкретизовано, які саме документи можуть бути підтвердженням цільового використання таких коштів та товарів, що може спричинити зловживання з боку осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Висновок комітету: за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу з техніко-юридичним опрацюванням та з урахуванням пропозицій Комітету.

Позиція Міністерства юстиції України: підтримує із зауваженнями.

Позиція Міністерства фінансів України: зауважень не має.

Позиція ГО “Інститут законодавчих ідей”, яка здійснює антикорупційну експертизу: підтримує ініціативу, однак з метою усунення можливих ризиків та уникнення перевантаження тексту закону пропонує конкретизувати запропонований механізм на підзаконному рівні.

21 квітня 2022 року проєкт прийнятий у першому читанні зі скороченими строками підготовки до другого читання.

Рекомендація Юридичної сотні: підтримати після доопрацювання.

Повна назва проєкту: проєкт Закону про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією рф

Номер і дата реєстрації: № 7198 від 24.03.2022

Ініціатор: Шуляк О. О., Чорний Д. С., Безугла М. В., Неклюдов В. М., Кузьміних С. В. та ін.

Мета проєкту: забезпечення компенсації громадянам України за пошкодження та знищення нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією рф, а також збір інформації для майбутніх позовів України до рф.

Основний зміст

Пропонується запровадити компенсацію за пошкоджену та знищену нерухомість внаслідок військової агресії рф.

Право на таку компенсацію матимуть громадяни України:

• які є власниками пошкодженої та/або знищеної нерухомості;
• які здійснили інвестування в об’єкти житлового будівництва, що не прийняті в експлуатацію;
• члени житлово-будівельних кооперативів, які викупили житлове приміщення, але не оформили право власності на нього;
• спадкоємці зазначених осіб.

Окрім цього, компенсацію зможуть отримати ОСББ для відновлення пошкодженого спільного майна багатоквартирного будинку.

Подати заяву щодо такої компенсації можна буде у двох формах:

1. електронній (з використанням Дії);
2. паперовій, звернувшись до ЦНАПу, органів соціального захисту населення або нотаріуса.

При цьому очікується, що ЦНАПи та органи соціального захисту населення  створюватимуть виїзні пункти для прийому таких заяв.

Заяву можна буде подати під час дії воєнного стану та протягом 90 календарних днів після його припинення або скасування.

         У законопроєкті встановлюються три можливі варіанти отримання компенсації:

1. грошова;
2. фінансування будівництва об’єкта нерухомого майна;
3. фінансування будівельних робіт з відновлення пошкодженого спільного майна багатоквартирного будинку.

Водночас отримувач компенсації укладатиме договір про відступлення державі права вимоги до рф щодо відшкодування збитків за пошкодження або знищення нерухомості.

Порядок надання компенсації встановлюватиметься урядом.

Розмір грошової компенсації буде визначатися за результатами оцінки вартості відновлення відповідного майна з урахуванням ступеня його пошкодження відповідно до встановленої урядом методики.

Компенсація буде здійснюватись у порядку черговості надходження заяв. Проте пріоритетне право матимуть багатодітні сім’ї, особи з інвалідністю І і ІІ групи та ветерани війни. Облік черговості надходження заяв та черговості компенсації відбуватиметься автоматично з використанням Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

При цьому згідно з положеннями законопроєкту виконавчі органи ради створюватимуть комісії з розгляду питань щодо надання компенсації як тимчасові колегіальні органи.

Механізм отримання компенсації включатиме три етапи, а саме:

1. подання заяви про надання компенсації;
2. розгляд заяви Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації (протягом 30 днів з дня подання заяви);
3. забезпечення виконавчим органом ради надання компенсації.

Джерелами фінансування компенсації будуть кошти фонду відновлення майна та зруйнованої інфраструктури України у зв’язку з військовою агресією рф, міжнародна фінансова допомога та інші джерела, не заборонені законом.

Одночасно пропонується звільнити від сплати судового збору заявників у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв’язку із збройною агресією рф. Окрім цього, у законопроєкті встановлюється право на безоплатну правову допомогу у справах щодо втрати документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджену та знищену нерухомість.

У разі прийняття Закон набирає чинності через два місяці з дня його опублікування.

Переваги: законопроєкт установлює можливість отримати компенсацію та відновити пошкоджене або знищене нерухоме майно українців внаслідок військової агресії рф.

Недоліки: існують ризики, що коштів державного бюджету та міжнародної допомоги не буде достатньо для відшкодування всієї завданої шкоди внаслідок збройної агресії росії. Окрім цього, звертаючись до доктрини міжнародного права, необхідно зазначити, що шкода, завдана об’єктам нерухомості на території України, пов’язана з вчиненням рф міжнародних злочинів, у зв’язку із чим саме росія має понести матеріальну відповідальність та відшкодовувати завдані громадянам України збитки. Натомість у законопроєкті запропоновано здійснювати компенсацію за рахунок коштів державного бюджету України та міжнародної допомоги.

До того ж низка положень законопроєкту потребує конкретизації, усунення суперечностей та термінологічної неузгодженості, на що звертає увагу, зокрема, Головне науково-експертне управління.

Висновок комітету: за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу.

Законопроєкт прийнятий за основу та очікує на розгляд у другому читанні.

Рекомендація Юридичної сотні: законопроєкт потребує доопрацювання, зокрема в частині визначення джерел фінансування .

Повна назва проєкту. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реінтеграції та відновлення прав дитини

Номер і дата реєстрації:  № 7231 від 30.03.2022

Ініціатори: Третьякова Г. М., Горбенко Р. О., Вацак Г. А., Клименко Ю. Л., Мінько С. А. та ін.

Мета проєкту: урегулювати питання створення та функціонування Єдиного державного реєстру дітей, які потребують реінтеграції та поновлення своїх прав, а також удосконалити визначення окремих термінів Закону України “Про охорону дитинства”.

Основний зміст

У законопроєкті пропонується:

• створити Єдиний державний реєстр дітей, які потребують реінтеграції та поновлення своїх прав;
• доповнити Закон України «Про охорону дитинства» новим терміном —  «реінтеграція та відновлення прав дитини» — комплекс заходів держави, які включають соціальний та правовий захист, надання пільг, соціальних гарантій, необхідних для забезпечення гідних умов життя;
• установити, що перегляд цільових загальнодержавних програм реінтеграції та відновлення прав дитини відбуватиметься не рідше одного разу на 5 років;
• переглянути дефініцію поняття «дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів», зокрема, додавши у визначення категорію дітей, які внаслідок воєнних дій осиротіли чи були розлучені зі своїми сім’ями, викрадені або незаконно вивезені за межі України та яких змусили залишити своє місце проживання.

Переваги: законопроєктом розширюється поняття “дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів”, що дозволить отримати соціальний захист більшій кількості дітей.

Недоліки: законопроєкт містить низку понять, що не притаманні юридичній термінології та, відповідно, потребують перегляду й узгодження із чинним законодавством. До того ж дискусійним є запровадження реєстру дітей, які потребують реінтеграції та поновлення своїх прав, а також заміна в окремих нормах понять “соціальний захист дітей”, “захист прав та інтересів дітей”, на “реінтеграцію та відновлення прав дитини” (див. позицію міністерств та омбудсмена нижче). 

Висновок комітету: за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу.

Міністерство соціальної політики України не підтримує законопроєкт, звертаючи увагу на те, що постраждалі діти можуть перебувати у складних життєвих обставинах, які пов’язані не лише з наслідками воєнних дій та збройних конфліктів, а також бути дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, тому недоцільно вносити відомості про них до іншого реєстру, оскільки це може унеможливити запровадження комплексного підходу до організації соціального захисту дітей. Окрім цього, у міністерстві наголошують, що поняття “соціальний захист дітей”, “захист прав та інтересів дітей”, є значно ширшими за поняття “реінтеграція”, “відновлення прав дитини”, якими їх пропонується замінити в окремих нормах, та передбачають, окрім відновлення порушених прав, превентивні заходи щодо недопущення порушень прав. 

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини вважає, що законопроєкт потребує доопрацювання. На думку омбудсмена, проєком закону пропонується суттєво звузити напрями проведення державної політики, спрямованої на реалізацію цільових програм з охорони дитинства, адже відповідно до його змісту державна політика матиме за мету лише реінтеграцію та відновлення прав дітей.

Міністерство фінансів України зауважило, що реалізація положень акта впливатиме на збільшення видатків державного бюджету з огляду на створення нового реєстру. Міністерство висловило думку, що доцільно вдосконалити наповнення реєстрів для забезпечення обліку постраждалих дітей, які вже існують, аніж формувати новий.

Законопроєкт прийнятий за основу та очікує на розгляд у другому читанні.

Рекомендація Юридичної сотні: доопрацювати законопроєкт.

Повна назва проєкту: Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо права народного депутата України перебувати на військовій службі за контрактом у складі Збройних Сил України, Сил територіальної оборони Збройних Сил України та добровольчих формувань територіальних громад у період дії воєнного стану)

Номер і дата реєстрації: № 7187 від 21.03.2022

Ініціатори: Герасимов А. В., Бондар М. Л., Климпуш-Цинцадзе ІІ. О., Южаніна Н. П., Павленко Р. М.

Мета проєкту: зміцнення правових умов для захисту України, відбиття російської збройної агресії шляхом урегулювання реалізації права народних депутатів України на участь в обороні України в умовах дії воєнного стану.

Основний зміст

У законопроєкті пропонується унормувати долучення народних депутатів України до оборони України під час воєнного стану, а саме: 

• закріплюється можливість для народного депутата бути прийнятим на військову службу за контрактом до Збройних Сил України, зокрема до Сил територіальної оборони, а також увійти до складу добровольчих формувань територіальних громад на період дії воєнного стану;
• установлюється, що Міністерство оборони України закріплюватиме перелік військових посад, що можуть бути заміщені народними депутатами;
• передбачено, що на час проходження військової служби за народним депутатом зберігаються виплати, визначені Законом України «Про статус народного депутата України»; грошове забезпечення за контрактом не здійснюватиметься;
• на військове керівництво покладається обов’язок забезпечувати можливість участі народного депутата у роботі Верховної Ради та її органів; виконання народним депутатом обов’язку захисту Вітчизни вважатиметься поважною причиною для відсутності на пленарному засіданні Верховної Ради. 

Переваги: урегульовуються питання проходження військової служби народними депутатами України задля захисту Батьківщини під час воєнного стану з можливістю їхньої участі в парламентській діяльності.

Недоліки: в умовах воєнного стану є вкрай важливою робота Верховної Ради України, повноцінна діяльність якої залежить, зокрема, від участі та присутності народних депутатів на пленарних засіданнях, засіданнях комітетів, робочих груп тощо, тому існує потреба створити умови для забезпечення участі народних депутатів у парламентській діяльності під час воєнного стану, а  приєднання народних обранців до лав Збройних Сил України може негативно відобразитися на роботі Верховної Ради України та не сприятиме спроможності ефективно приймати рішення.

Висновок комітету: прийняти за основу та в цілому з техніко-юридичними правками.

Законопроєкт прийнятий за основу та очікує на подальший розгляд у другому читанні.

Рекомендація Юридичної сотні: підтримати з доопрацюванням до другого читання.

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”3_4″][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Повна назва проєкту: Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про оренду державного та комунального майна”

Номер і дата реєстрації: № 7192 від 22.03.2022

Ініціатор: Мовчан О. В. 

Мета проєкту: наділення уряду повноваженнями на період дії воєнного стану встановлювати особливі процедури щодо оренди державного та комунального майна.

Основний зміст

Пропонується надати право уряду під час дії воєнного стану визначати особливості оренди державного та комунального майна в частині:

• формування стартової орендної плати, строків проведення аукціону; 
• можливості підписання документів за допомогою електронного підпису; 
• продовження договору оренди; 
• припинення договору оренди та підписання акта повернення майна з оренди;
• здійснення передачі майна в суборенду; 
• визначення вартості об’єкта оренди, розрахунку орендної плати та інших обов’язкових платежів; 
• можливості застосування пільгової орендної плати для орендарів, які беруть участь в аукціоні з оренди державного майна з метою переміщення виробництв, розміщених на території, на якій велись (ведуться) бойові дії або тимчасово окупованій.

Переваги: спрощення правового регулювання відносин у сфері оренди державного та комунального майна, можливість запровадження пільгової оплати для орендарів, які беруть участь в аукціоні з оренди державного майна з метою переміщення виробництв, розміщених на території, на якій велись (ведуться) бойові дії або тимчасово окупованій.

Недоліки: наявна колізія щодо періоду дії закону. Так, у пункті 3 проєкту закону йдеться про те, що закон діятиме під час дії правового режиму воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення або скасування. Водночас у пункті 1 законопроєкту встановлено, що уряд наділяється переліченими повноваженнями лише на період дії воєнного стану.

Висновок комітету: прийняти за основу та в цілому з техніко-юридичними правками.

Законопроєкт прийнятий за основу та очікує на подальший розгляд у другому читанні.

Рекомендація Юридичної сотні: підтримати з доопрацюванням положення щодо періоду дії закону.

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][tm_pb_column type=”1_4″][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”3_4″][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Повна назва проєкту. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення повноважень суб’єктів забезпечення цивільного захисту та імплементації норм міжнародного гуманітарного права у сфері цивільного захисту

Номер і дата реєстрації: № 7255 від 05.04.2022.

Ініціатори: Бондаренко Олег Володимирович, Задорожний Андрій Вікторович, Мандзій Сергій Володимирович, Криворучкіна Олена Володимирівна, Матусевич Олександр Борисович та ін.

Мета проєкту: удосконалення механізмів захисту цивільного населення і територій під час військової агресії з дотриманням норм міжнародного гуманітарного права. 

Основний зміст

Проєкт уносить доповнення до деяких положень законів з уточненням, що в Україні повинні виконуватися норми міжнародного гуманітарного права. Також, відповідно до проєкту, до ліквідації наслідків воєнних дій можуть залучатися військові формування, правоохоронні органи спеціального призначення та добровольці.

Крім того, законопроєкт визначає суб’єкти, які повинні забезпечувати цивільний захист:  центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, Рада міністрів АРК, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, суб’єкти господарювання, громадські об’єднання та громадяни України.

Проєкт уточнює функції у сфері цивільного захисту деяких з таких суб’єктів, наприклад:

Уряд:

• створює безпечні зони для захисту цивільних;
• вживає заходів щодо евакуації та розшуку зниклих безвісті, загиблих, поранених;
• під час воєнного стану визначає порядок ідентифікації загиблих та здійснення їхнього поховання;
• установлює порядок маркування будівель та споруд, транспортних засобів розпізнавальними знаками, а також видання деяким особам відповідних посвідчень, передбачених Женевською конвенцією.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад:

• готують, затверджують, організовують виконання місцевих програм;
• забезпечують діяльність комунальної аварійно-рятувальної служби, пожежно-рятувальних підрозділів і т.д.; 
• організовують і забезпечують навчання; 
• утворюють місцеві комісії з питань надзвичайних ситуацій для координації діяльності, спеціальні комісії з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; 
• утворюють органи з евакуації, планують, готують та проводять у разі необхідності евакуації населення, культурних і матеріальних цінностей;
• утворюють комісії з визначення розміру шкоди, забезпечують надання довідок про визнання особи постраждалою; 
• забезпечують оповіщення та інформування населення про надзвичайні ситуації;
• забезпечують укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту; 
• вживають заходів для забезпечення сталого функціонування суб’єктів господарювання; 
• підтримують у готовності засоби індивідуального захисту від хімічного забруднення ТОЩО.

Недоліки:

• декларативні доповнення проєкту до інших законів щодо виконання норм міжнародного гуманітарного права не мають практичної цінності, оскільки ст. 9 Конституції України вже визначає, що чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана ВР України, є частиною національного законодавства;
• віднесення громадян України та громадського сектору до переліку суб’єктів забезпечення цивільного захисту є нелогічним, оскільки цивільний захист — це насамперед функція держави щодо захисту населення;
• з початку та до закінчення воєнного конфлікту на КМУ покладається обов’язок розшуку зниклих безвісті, загиблих та поранених, хоча такі дії не повинні припинятися закінченням воєнного конфлікту;
• проєкт покладає на місцеві ради обов’язок затверджувати програми у сфері цивільного захисту, хоча відповідно до ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні” вони можуть затверджувати програми лише соціально-економічного та культурного розвитку та цільові програми з інших питань місцевого самоврядування;
• відповідно до проєкту, органи місцевого самоврядування можуть утворювати комісії щодо надзвичайних ситуацій, проте ні кодекс, ні проєкт не визначають характер їхніх повноважень, форми і методи діяльності тощо;
• проєкт наділяє органи місцевого самоврядування деякими повноваженнями, які вже покладені на місцеві державні адміністрації, наприклад організація евакуації та проведення навчання;

Техніко-юридичні зауваження:

• доречніше вживати термін “збройний конфлікт”, як це зроблено в чинній редакції кодексу, замість “воєнний конфлікт”;
• використовуються оціночні поняття, як-от: “забезпечення сталого функціонування”, “забезпечення життєдіяльності постраждалих”.

Рекомендація Юридичної сотні: доопрацювати. 

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][tm_pb_column type=”1_4″][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]