Юридична Сотня допомогла 67 000 захисників України

Підтримати проєкт

Номер гарячої лінії:  0 800 308 100

Дайджест новин у сфері підприємництва від 12 квітня 2021

12 квітня 2021

Дайджест новин для ветеранів-підприємців.

Допомога підприємцям під час карантину

Президент України підписав Закон “Про надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”. Відповідно до закону, отримати одноразову допомогу зможуть наймані працівники суб’єктів господарювання та фізичні особи-підприємці, робота яких тимчасово зупинена внаслідок запровадження у 2021 році обмежувальних протиепідемічних заходів (з лютого 2021 року). Щодо ФОП, то їхня основна діяльність має здійснюватися відповідно до одного з визначених кодів виду економічної діяльності (перелік затверджений КМУ).

Допомога надається одноразово в розмірі 8000 грн (з коштів Державного бюджету). Окремо в населених пунктах, що перебувають у “червоній зоні карантину”, може запроваджуватися додаткова підтримка коштом місцевих органів влади. Як і раніше, подати заявку про отримання допомоги можна буде через додаток або портал “Дія”.

Зверніть увагу! Допомога надаватися не буде в таких випадках:

  • якщо роботодавець не сплатив ЄСВ за всі місяці кварталу, що передував установленню обмежувальних заходів;
  • якщо роботодавець (або ФОП без найманих працівників) мають основний КВЕД, виплата допомоги за яким не передбачена;
  • якщо особа працює за сумісництвом або її середня заробітна плата за попередній квартал перевищує 30000 грн;

Окрім того, для ФОП установлено й інші обмеження для отримання допомоги. Не можуть на неї претендувати також ФОП, які хоч і мають відповідний КВЕД, проте

  • є одночасно найманими працівниками;
  • за останній рік діяльності сплатили за себе ЄСВ менш, ніж за 6 місяців;
  • зареєстровані як ФОП менше 3 місяців до дати подання звернення.

Застрахована особа має право звернутися із заявою про виплату допомоги застрахованим особам протягом 30 днів із дня запровадження на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці додаткових обмежувальних протиепідемічних заходів, пов’язаних із поширенням COVID-19.

У заяві про виплату допомоги зазначаються:

  • прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) особи, її дата народження; 
  • реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);
  • адреса реєстрації місця проживання заявника;
  • номер банківського рахунка заявника для виплати допомоги – за стандартом IBAN;
  • підтвердження відповідності застрахованої особи вимогам цього закону;
  • надання згоди заявником на обробку персональних даних відповідно до закону.

Із проєктом порядку надання допомоги застрахованим особам можна ознайомитися за посиланням. За інформацією Мінсоцполітики, цей проєкт було затверджено на засіданні КМУ 07.04.2021.

Запобігання надмірному тиску на суб’єктів господарювання

27 квітня 2021 набирає чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання надмірному тиску на суб’єктів господарювання» від 04.03.2021 року № 1320-IX.

Відповідно до законодавчих змін, органи місцевого самоврядування зможуть контролювати дотримання законодавства про працю на підприємствах, в установах та організаціях комунальної власності відповідних територіальних громад або ініціювати здійснення державної перевірки на підприємствах, що не перебувають у комунальній власності, а також стосовно фізичних осіб-підприємців, які використовують працю найманих працівників. У той же час виконавчі органи міських рад та об’єднаних територіальних громад будуть позбавлені права складати протоколи про адміністративні правопорушення за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

У випадку недопущення органів (посадових осіб) до здійснення заходів державного нагляду передбачено штраф для посадових осіб підприємства (організації) від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 – 1700 грн).

Податкова звітність у 2021 році

Відповідно до вимог ЗУ “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, з початку 2021 року платники єдиного внеску зобов’язані подавати звітність про нарахування ЄСВ у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника ЄСВ у строки та порядок, установлені Податковим кодексом України.

Головне управління ДПС у Черкаській області роз’яснює, що платники єдиного податку I та II груп уперше подають до контролюючого органу додаток щодо сплати ЄСВ у складі податкової декларації, граничний термін подання якого – до 1 березня 2022 року. Платники ЄП III групи подають додаток 1 у складі Декларації за IV квартал 2021 року в термін до 9 лютого 2022 року. Проте наразі з поданням податкової звітності (в електронному та паперовому вигляді) є проблеми, тому є сенс подавати звітність у визначений законом строк після отримання додаткових роз’яснень представників ДПС.

Послаблення карантинних обмежень

Уряд послабив обмеження в “червоних” карантинних зонах та дозволив торгівлю садивним матеріалом і надання послуг із прання та хімічного чищення текстильних і хутряних виробів. 

Зміни до Постанови КМУ “Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” від 9 грудня 2020 року № 1236 набрали чинності 9 квітня. 

На території регіонів, на яких установлено “червоний” рівень епідемічної небезпеки відтепер дозволено:

  • приймання відвідувачів суб’єктами господарювання, які торгують товарами на торговельних площах, не менше 60 % яких призначено для торгівлі продуктами харчування, пальним, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами гігієни та побутовою хімією, засобами зв’язку, друкованими засобами масової інформації, ветеринарними препаратами, кормами, насінням і садивним матеріалом, засобами захисту рослин, без обмеження доступу відвідувачів до інших товарів, представлених в асортименті зазначених суб’єктів господарювання;
  • провадження діяльності з надання фінансових послуг, діяльності фінансових установ і діяльності з інкасації та перевезення валютних цінностей, діяльності операторів поштового зв’язку, а також медичної практики, ветеринарної практики, діяльності автозаправних комплексів (без зон харчування), діяльності з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, ремонту комп’ютерів, побутових виробів і предметів особистого вжитку, прання та хімічного чищення текстильних і хутряних виробів, перукарень та салонів краси за попереднім записом.

Як правильно оформити працівника

На офіційному сайті Держпраці надали роз’яснення та відповіли на найактуальніші питання.

  1. Коли треба укладати трудовий договір?

Часто роботодавці укладають із працівниками цивільно-правові угоди, а не трудові. Проте тут ви не можете самі обирати варіанти. У відносинах працівник – роботодавець завжди укладається трудовий договір. Цивільно-правова угода про надання послуг укладається в разі співпраці з незалежним підрядником або особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, тобто займається підприємництвом, бізнесом.

Як правило, особа є працівником, якщо:

  • ви призначаєте її на посаду з певними обов’язками, визначаєте режим роботи та робочий час;
  • ви контролюєте, як, коли і де вона виконує роботу;
  • ви сплачуєте фіксовану погодинну, щотижневу або місячну зарплату;
  • ви платите за процес праці, а не за її результат;
  • ви надаєте матеріали та обладнання для виконання роботи;
  • ви надаєте вихідні дні та оплачувані відпустки тощо.
  1. Чи відрізняються правила оформлення працівників для юридичних осіб, фізичних осіб чи приватних підприємців (ФОП)?

Порядок оформлення трудових відносин із найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців. Він включає три основні кроки:

  • укладення трудового договору;
  • оформлення наказу про прийняття на роботу;
  • повідомлення Державної податкової служби.
  1. Які документи повинен надати працівник?

Для укладання трудового договору працівник має надати:

  • паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
  • індивідуальний податковий номер;
  • трудову книжку (за наявності).

Якщо це необхідно для роботи, ви можете попросити надати документи про освіту, довідку про стан здоров’я тощо.

  1. Чи обов’язково укладати письмовий трудовий договір?

Трудовий договір можна укласти в усній або письмовій формі.

Письмова форма обов’язкова:

  • коли на цьому наполягає працівник;
  • при організованому наборі працівників;
  • при роботі в районах з особливими природними умовами та високим ризиком для здоров’я (наприклад, радіоактивно забруднена територія);
  • при укладенні контракту;
  • при укладенні договору з неповнолітнім;
  • якщо роботодавцем є приватний підприємець або фізична особа;
  • для працівників релігійних організацій;
  • для працівників, які проходять альтернативну службу;
  • для працівників, які беруть участь у громадських роботах;
  • для працівників фермерських господарств;
  • при укладенні трудового договору про дистанційну (надомну) роботу;
  • в інших випадках, передбачених законодавством.

 В інших випадках ви можете укласти усний договір. Для цього працівнику потрібно написати заяву про прийняття на роботу на ім’я керівника. У свою чергу, керівник пише на заяві своє рішення.

  1. За якою формою укладається трудовий договір?

Якщо ви фізична особа або приватний підприємець, ви повинні використовувати затверджену форму.

Якщо ви юридична особа, можете використовувати довільну форму договору, зазначивши:

  • трудові обов’язки працівника;
  • режим роботи і відпочинку;
  • пільги, гарантії, компенсації;
  • умови оплати праці та умови преміювання;
  • доплати, надбавки та інше.

Трудовий договір може бути:

  • безстроковим;
  • на визначений строк;
  • на час виконання певної роботи.

Після укладення трудового договору видається наказ або розпорядження про прийняття працівника на роботу. Дивіться типову форму наказу.

  1. Після укладення договору необхідно повідомити Державну податкову службу України про прийняття працівника на роботу.

Також важливо пам’ятати:

  • повідомлення подається до початку роботи працівника за затвердженою формою;
  • це робить власник бізнесу, уповноважена ним особа або фізична особа за місцем їхнього обліку як платників Єдиного соціального внеску (ЄСВ);
  • повідомлення можна подати в електронній або паперовій (якщо не більше п’яти працівників) формі;
  • надану інформацію вносять до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.

Важливо! Із 2015 року фізичні особи та приватні підприємці не реєструють трудові договори в Державній службі зайнятості. Вони самостійно нумерують договори й роблять записи в трудовій книжці.

Спадкоємці ФОП повинні сплачувати його податкові борги

Про це наголосило Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.

Згідно з п. 99.1 ст. 99 ПКУ, виконання грошових зобов’язань та/або погашення податкового боргу фізичної особи (у тому числі ФОП, фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність) у разі її смерті або оголошення судом померлою, здійснюється її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), у межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці в спадщині на дату її відкриття. Претензії спадкоємцям пред’являються контролюючими органами в порядку, установленому цивільним законодавством України для пред’явлення претензій кредиторами спадкодавця. Після закінчення строку прийняття спадщини грошові зобов’язання та/або податковий борг спадкодавця стають грошовими зобов’язаннями та/або податковим боргом спадкоємців. Протягом строку прийняття спадщини на грошові зобов’язання та/або податковий борг спадкодавців пеня не нараховується.

Судова практика

Верховний Суд навів ознаки фіктивного правочину та роз’яснив підстави визнання його недійсним. 

У постанові від 31 березня 2021 року в справі № 201/2832/19 Верховний Суд зазначив, що однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність, тому дії учасників цивільних правовідносин мають їй відповідати.

Для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно враховувати, що саме собою невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. Якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Основні ознаки фіктивного правочину:

  • уведення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників;
  • свідомий намір невиконання зобов’язань договору;
  • приховування справжніх намірів учасників правочину.

 

Цей проєкт створено спільно з The International Foundation for Social Adaptation