[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]
1 липня 2021
Проєкт закону про строки набрання чинності нових форм звітності
24.06.2021 Комітет ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував прийняти за основу
законопроєкт №5516 від 19.05.2021, який передбачає такі правила щодо строку набрання чинності нових
форм податкової звітності:
- Міністерство фінансів України зобов’язане не пізніше 90 днів із дати набрання чинності закону, що вносить зміни щодо форм податкового звітування оприлюднювати форми таких звітів;
- тестовий період нового програмного забезпечення буде тривати не менше 30 днів.
Нові форми податкової звітності набиратимуть чинності в наступному звітному періоді після завершення тестового періоду й готовності системи до роботи з новими формами документів.
[/tm_pb_text][tm_pb_image admin_label=”Image” src=”https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2021/07/YS_insta_digest_1-lipnya.png” show_in_lightbox=”off” url_new_window=”off” use_overlay=”off” animation=”left” sticky=”off” align=”left” force_fullwidth=”off” always_center_on_mobile=”on” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid” /][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]
Виявлення незадекларованих працівників
З 1 липня розпочнуться інспекційні перевірки Держпраці та ДПС для виявлення незадекларованих працівників.Для виявлення незадекларованих працівників інспектор може безперешкодно проходити до виробничих, службових та адміністративних приміщень роботодавців, знайомитися з документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, спілкуватися з працівниками та представниками роботодавця, ставити їм питання та отримувати пояснення.
Зверніть увагу! Відповідно до ст. 265 Кодексу законів про працю України, у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) роботодавець має сплатити штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення (станом на сьогодні розмір штрафу складає 60000 грн), за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої — третьої груп, застосовується попередження (якщо порушення допущено вперше).
Хто з підприємців може не сплачувати ЄСВ?
Головне управління ДПС у Кіровоградській області нагадує, що з 01.01.2021 розширено перелік платників ЄСВ, які звільняються від сплати за себе ЄСВ, та види пенсійного забезпечення, які надають право не сплачувати такий внесок.
Звільняються від сплати за себе ЄСВ ФОП-и та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, якщо
вони:
- отримують пенсію за віком або за вислугу років,
- або є особами з інвалідністю, або досягли віку, установленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Такі особи можуть бути платниками ЄСВ виключно за умови їхньої добровільної участі в системі загально обов’язкового державного соціального страхування (ч.4 ст. 4 ЗУ від 08.07.2010 №2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).
Звільняються від сплати за себе ЄСВ також:
- особи, які провадять незалежну професійну діяльність, за умови взяття їх на облік як ФОП та проваджен‑
ня ними одного виду діяльності одночасно як ФОП, так і особою, яка провадить незалежну професійну
діяльність; - особи, які провадять незалежну професійну діяльність та ФОП, які мають основне місце роботи, за місяці
звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше
мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ за умови самостійного визна‑
чення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у
розмірі менше мінімального страхового внеску бази нарахування, але не більше максимальної величини
бази нарахування ЄСВ. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового
внеску (ч.5 та 6 ст. 4 Закону №2464).3
Скасовується також обов’язок сплачувати мінімальний розмір ЄСВ за місяці, у яких не було отримано доходу
(прибутку) для ФОП (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування), осіб, які провадять незалежну
професійну діяльність та членів фермерського господарства (п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Зміни в процедурі звільнення працівників
На офіційному веб-порталі Федерація професійних спілок України нагадує, що з 10.06.2021 запрацювали електронні трудові книжки, і відтепер власник або уповноважений ним орган зобов’язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 КЗпП, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається в працівника.
Відповідно із чим з’явився обов’язковий документ, який потрібно видати працівнику, що звільняється — копія
наказу про звільнення, його необхідно видавати за будь-якої підстави звільнення працівника.
[/tm_pb_text][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]
Судова практика
Розподіл витрат, пов’язаних із наданням професійної правничої допомоги
Обставини справи: залишаючи вимоги позивача щодо земельного спору, суд першої інстанції ухвалив додаткове рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу. “Ураховуючи зміст заяв відповідача по суті, складність справи, час, затрачений представником відповідача в судових засіданнях, їхню кількість, суд першої інстанції дійшов висновку, що визначений розмір оплати є дещо завищеним та не є співмірним обсягу наданих послуг, а відтак суд указав, що справедливим та виваженим є стягнення з позивача витрат на правничу допомогу в сумі, що становить 5 000,00 грн” (відповідач заявляв про витрати в розмірі понад 11000,00 рн).
Апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін, збільшивши розмір стягнених із позивача витрат на правничу допомогу до 6000 грн.
Не погоджуючись із наведеними доказами щодо оплати правничої допомоги, позивач подав касаційну скаргу.
Верховний Суд, розглядаючи скаргу, зазначив, що “витрати за надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їхньої вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено”. А тому не може бути скасоване правильне по суті й справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань, тому відсутність посилання в тексті оскаржуваної додаткової постанови апеляційного суду на конкретний перелік документів, наданих відповідачем на підтвердження витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката, не є підставою для скасування оскаржуваного рішення.
[/tm_pb_text][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]
Матеріали розроблені ГО «Юридична сотня» на замовлення МФСА.
[/tm_pb_text][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]
