14 липня 2025 року Кабмін ухвалив нову постанову № 847, яка уточнює перелік органів влади, уповноважених визначати критично важливі підприємства.

Хто тепер визначає, чи підприємство є критично важливим в особливий період?

1.  Якщо це підприємство, установа чи організація в галузі національної економіки:
Центральний орган виконавчої влади (ЦОВВ);
інший державний орган;
орган державного управління, юрисдикція якого поширюється на всю територію України.

Приклад: державне підприємство у сфері оборонної промисловості — Мінстратегпром.

2. Якщо це підприємство, установа чи організація комунальної форми власності або розташовані в межах певної області/міста:
   обласна державна адміністрація;
   Київська чи Севастопольська міська адміністрація;
   військова адміністрація (у разі її утворення). 

Але лише якщо підприємство, установа чи організація  працює в одній із таких сфер: 

сільське, лісове, рибне господарство; 

добувна промисловість; 

переробна промисловість; 

енергетика; 

водопостачання і водовідведення; 

поводження з відходами; 

будівництво; 

оптова/роздрібна торгівля; 

ремонт автотранспорту; 

транспорт, логістика, доставка; 

поштова та кур’єрська діяльність.

Якщо підприємство хоче бронювати працівників, важливо знати, хто має право визнати його критично важливим, залежно від локації та сфери діяльності.

Якщо у вас виникли юридичні запитання щодо проходження військової служби, звертайтеся до нас на гарячу лінію за номером: 0 800 308 100.

22 жовтня 2024 року Указом Президента № 732/2024 введене в дію рішення РНБО від 22 жовтня 2024 року “Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів”.

Рішення стосується: 

• реформування медико-соціальної експертизи (МСЕ);
• перевірки рішень МСЕК щодо встановлення інвалідності посадовим особам державних органів;
• цифровізації всіх етапів проходження МСЕК;
• аудиту виплат по інвалідності посадовим особам державних органів;
• змін до Кримінального кодексу України та Цивільного процесуального кодексу України, які б визначали кримінальну відповідальність за незаконне збагачення для голови й членів медико-соціальних експертних комісій .

КМУ повинен забезпечити щодо МСЕК: 

• до 30 жовтня 2024 — утворення робочих груп із перевірки рішень МСЕК щодо встановлення інвалідності посадовим особам державних органів;
• до 23 січня 2025 року — доповідь про результати перевірки  рішень МСЕК щодо встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, у разі необґрунтованого прийняття таких рішень — ініціювання їх перегляду та інформування за наявності підстав правоохоронних органів;
• до 7 листопада 2024 —  підготовку та подання МОЗ разом з Мінцифри на розгляд КМУ плану цифровізації всіх етапів МСЕК;
• до 23 листопада 2024 року — розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України разом із МОЗ законопроєкту про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження оцінювання особи з обмеженням повсякденного функціонування, розробленого з метою реформування системи МСЕ в Україні, передбачивши, зокрема, ліквідацію МСЕК з 31 грудня 2024 року.

Щодо пенсійних нарахувань: 

• до 30 жовтня 2024 — проведення разом із Пенсійним фондом України, ДБР, Національною поліцією України, СБУ аудиту нарахувань пенсійних виплат по інвалідності посадовим особам державних органів;
• розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроєктів:
• разом із Мінсоцполітики щодо перегляду системи та механізму нарахувань пенсійних виплат посадовим особам державних органів;
• разом із Офісом Генерального прокурора щодо унормування порядку нарахування заробітних плат і пенсій працівникам органів прокуратури України, а також закріплення відповідних соціальних гарантій для осіб, які мають інвалідність, для роботи в органах прокуратури України; проведення повторних перевірок рішень МСЕК, на підставі яких прокурорам встановлено інвалідність.

Щодо перетину кордону: 

• до 23 листопада 2024 року забезпечити опрацювання разом із ДПС питання щодо внесення змін до НПА стосовно особливостей перетинання державного кордону України колишніми посадовими особами державних органів, які мають інвалідність, з визначенням переліку їх документів, що підлягатимуть перевірці.

Рекомендувати НАЗК:

• перевірити до 30 листопада 2024 року стан імплементації рекомендацій, визначених у дослідженні “Топ-10 корупційних ризиків медико-соціальної експертизи щодо встановлення інвалідності”, яке було проведено у 2021 році, актуалізувати його з урахуванням правового режиму воєнного стану та врахувати під час розроблення нової антикорупційної стратегії;
• розробити та забезпечити до 31 грудня 2024 року внесення на розгляд Кабінету Міністрів України проєктів законів про внесення змін до КК та ЦПК України, які б визначали голову й членів медико-соціальних експертних комісій суб’єктами кримінальної відповідальності за незаконне збагачення та відповідачами у справах про визнання необґрунтованими активів (цивільна конфіскація).

Чи означає прийняття цього рішення автоматичну ліквідацію МСЕК? 

Ні, у рішенні покладається обов’язок на КМУ розробити законопроєкт щодо запровадження оцінювання особи з обмеженням повсякденного функціонування, розробленого з метою невідкладного реформування системи МСЕ в Україні, передбачивши, зокрема, ліквідацію МСЕК з 31 грудня 2024 року.

Нагадаємо, напередодні МОЗ опублікувало Повідомлення про оприлюднення проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи». 

У законопроєкті йдеться про запровадження оцінювання особи з обмеженням повсякденного функціонування, заміну МСЕК на експертні комісії з оцінювання повсякденного функціонування особи та інші зміни.

Чи переглядатимуть та скасовуватимуть усі рішення МСЕК?

Ні, переглядатимуть рішення, якими встановлено інвалідність посадовим особам державних органів, у разі необґрунтованого прийняття — ініціюватимуть їх перегляд.

Чи буде  кримінальна відповідальність для голови й членів медико-соціальних експертних комісій?

У рішенні йдеться про обов’язок розробити законопроєкти, з метою невідкладного реформування системи МСЕ в Україні, передбачивши, зокрема, ліквідацію МСЕК з 31 грудня 2024 року. Тому доцільність зміни кримінально-правового законодавства в такий же строк виглядає недостатньо обґрунтовано. Адже  закон, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.