[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”Row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”ЮС долучається” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Юридична сотня закликає підтримати ратифікацію Римського статуту в Україні, що дозволить поширити юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на територію України.

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][/tm_pb_row][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”2_3″][tm_pb_text admin_label=”Що таке Римський статут?” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Що таке Римський статут?

Римський статут Міжнародного кримінального суду – це міжнародний договір, що заснував Міжнародний кримінальний суд.

Статут надає право Суду розглядати такі міжнародні злочини:

[/tm_pb_text][tm_pb_text admin_label=”Перелік злочинів” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

1. геноцид (намір винищити певну національну, расову, етнічну або релігійну групу)
2. злочини проти людяності (масштабне переслідування мирного населення)
3. воєнні злочини (порушення законів та звичаїв ведення війни (наприклад, щодо поводження з військовополоненими або використання заборонених видів зброї)
4. злочини агресії (планування або здійснення особою, яка здійснює контроль над силовими формуваннями акту агресії, який є порушенням Статуту ООН(далі разом ці злочини – міжнародні злочини)

[/tm_pb_text][tm_pb_text admin_label=”Що таке Міжнародний кримінальний суд?” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Що таке Міжнародний кримінальний суд?

[/tm_pb_text][tm_pb_text admin_label=”Міжнародний кримінальний суд (МКС) — це ” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Міжнародний кримінальний суд — це міжнародний судовий орган, який був створений у 1998 році для розслідування та переслідування осіб, звинувачених у геноциді, військових злочинах та злочинах проти людяності. Це перший орган, який діє на постійній основі. Суд почав роботу з липня 2002 року після того, як 60 країн ратифікували Римський статут.

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][tm_pb_column type=”1_3″][tm_pb_image admin_label=”Image” src=”https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2021/09/International_Criminal_Court_logo150.png” alt=”sud” title_text=”sud” show_in_lightbox=”off” url_new_window=”off” use_overlay=”off” animation=”left” sticky=”off” align=”left” force_fullwidth=”off” always_center_on_mobile=”on” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid” module_class=”certificates-image”] [/tm_pb_image][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Міжнародний кримінальний суд існує з липня 2002 року та розташований у місті Гаазі, Нідерланди

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][/tm_pb_row][tm_pb_row admin_label=”Row”][tm_pb_column type=”2_3″][tm_pb_text admin_label=”МКС може розглядати справи за трьох умов:” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

МКС може розглядати справи за трьох умов:

1. Держава підписала та ратифікувала Римський Статут
2. Рада Безпеки ООН передає справу до МКС. За 23 роки існування Суду таке трапилося двічі, у справі щодо Південного Судану та Лівії
3. Коли держава-учасниця РС сама ініціює справу в МКС

[/tm_pb_text][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Що таке ратифікація?

Ратифікація — механізм затвердження Верховною Радою України міжнародного договору та згода на його обов’язковість для держави.

Ратифікація Римського статуту дозволить: поширити юрисдикцію МКС на Україну та почати розслідування злочинів на території України.

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][tm_pb_column type=”1_3″][/tm_pb_column][/tm_pb_row][tm_pb_row admin_label=”Row”][tm_pb_column type=”1_4″][tm_pb_text admin_label=”155 держав підписали Римський Статут” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

✍️155 держав підписали Римський Статут

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][tm_pb_column type=”1_4″][tm_pb_text admin_label=”139 держав підписали Римський Статут” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

✅123 держави ратифікували Римський Статут

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][tm_pb_column type=”1_4″][/tm_pb_column][tm_pb_column type=”1_4″][/tm_pb_column][/tm_pb_row][tm_pb_row admin_label=”Row”][tm_pb_column type=”2_3″][tm_pb_text admin_label=”Чому це важливо для України?” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Чому це важливо для України?

✔ Це наразі єдиний механізм притягнення до відповідальності на міжнародному рівні Путіна та очільників т.зв. “ЛНР” та “ДНР” за злочини, скоєні на Донбасі.

✔  Ратифікація Статуту є зобов’язанням України згідно зі статтями 8 і 24 Угоди про асоціацію з ЄС.

[/tm_pb_text][tm_pb_text admin_label=”Чому Україна досі не ратифікувала Римський статут?” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Чому Україна досі не ратифікувала Римський статут?

Україна повинна привести внутрішнє законодавство (зокрема Кримінальний кодекс) у відповідність до норм Статуту. На це спрямований закон №2689 від 27.12.2019 , який було прийнято 20.05.2021. Однак станом на 05.08.21 він ще не підписаний Президентом, а отже не набув чинності.

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][tm_pb_column type=”1_3″][/tm_pb_column][/tm_pb_row][tm_pb_row admin_label=”Row”][tm_pb_column type=”2_3″][tm_pb_text admin_label=”Ситуація із ратифікацією Римського статуту станом на 05.08.2021:” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

🗓Ситуація із ратифікацією Римського статуту станом на 5 серпня 2021 року:

• Україна підписала Статут 20 січня 2000 року, однак ще не ратифікувала його.
• 25 лютого 2014 року ВРУ прийняла Заяву № 790-VII, якою визнала юрисдикцію Суду за ст. 7 Статуту (злочини проти людяності) під час мирних акцій протестів у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року.
• 4 лютого 2015 року ВРУ прийняла Постанову № 790-VII, якою затвердила Заяву, що визнала юрисдикцію Суду за статтями 7 (злочини проти людяності) і 8 (воєнні злочини) Статуту щодо скоєння злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій “ДНР” та “ЛНР” починаючи з 20 лютого 2014 року і без кінцевої дати.
• 11 грудня 2020 р. прокурор Суду оголосила про завершення попереднього вивчення ситуації в Україні.
• Ситуація в Україні визнана такою, що відповідає критеріям Статуту для відкриття розслідування. Наступним кроком є звернення прокурора до суддів Палати попереднього провадження Суду надати дозвіл на розслідування по суті.

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][tm_pb_column type=”1_3″][tm_pb_image admin_label=”Image” src=”https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2021/09/perevantazhennya-vru_1.png” show_in_lightbox=”off” url_new_window=”off” use_overlay=”off” animation=”left” sticky=”off” align=”left” force_fullwidth=”off” always_center_on_mobile=”on” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid” module_class=”certificates-image”] [/tm_pb_image][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Україна підписала Римський Статут у 2000 році, однак досі не ратифікувала його

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][/tm_pb_row][tm_pb_row admin_label=”Row”][tm_pb_column type=”2_3″][tm_pb_text admin_label=”Які позитивні наслідки ратифікація матиме для України?” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

👍 Які позитивні наслідки ратифікація матиме для України?

• механізм безпосереднього покарання тих, хто скоює міжнародні злочини;
• стимулювання національних органів розслідування діяти ефективніше, вивчати ширше коло фактів, що можуть вказувати на скоєння воєнних злочинів, слідувати міжнародним стандартам документування, роботи зі свідками тощо;
• залучення МКС до вивчення ситуації в країні одразу пожвавлює національне слідство та мобілізує правозахисну спільноту;
• Україна стане повноцінним учасником процесу в усіх структурах МКС, зокрема і право вносити кандидатуру судді від України та брати участь у виборах Прокурора Суду;
• жертви міжнародних злочинів зможуть бути залучені у процес розгляду справ;
• рішення міжнародних судів щодо Росії будуть вагомим чинником для продовження та розширення санкційної політики України та інших держав щодо РФ як держави-агресора.

[/tm_pb_text][tm_pb_text admin_label=”Які негативні наслідки ратифікація матиме для України?” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

👎Які негативні наслідки ратифікація матиме для України?

[/tm_pb_text][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

1) Можливість притягнення українських громадян до відповідальності. У разі ратифікації Статуту його юрисдикція буде поширюватись не тільки на державу-агресора, а й на саму Україну. Це означає, що українські громадяни також можуть бути притягнені до відповідальності Судом. Однак, це малоймовірно. Тому що:

• МКС обмежений в свої ресурсах. Тому його цікавлять лише розслідування злочинів представників вищих ешелонів влади умовно Путін, керівники “ЛНР”, “ДНР” тощо.
• МКС не притягатиме українських військових до кримінальної відповідальності за використання зброї та законне застосування сили тільки за те, що вони захищали українську землю.
• притягнути до відповідальності українських громадян можна лише за (1) геноцид, (2) злочини проти людяності, (3) воєнні злочини і (4) злочини агресії;
• звичайні солдати не в змозі самотужки організувати масове знищення цивільного населення. Перед судом постануть ті, хто віддавав злочинні накази.
• Україна є підписантом статуту ООН, і він підтверджує право країни на самозахист;
• Як і інші міжнародні організації, зокрема Організація Об’єднаних Націй і Рада Європи, прокурор МКС класифікував конфлікт у Криму як міжнародний збройний конфлікт, а війну на сході України – як міжнародний та внутрішній збройний конфлікт, що підтверджує правомірність використання Україною сили з метою самозахисту

2) Сплата додаткового збору для роботи МКС. Його платять усі держави, які ратифікували Римський статут. Ці кошти направлені на забезпечення роботи суду.
Розмір: еквівалент 200 —225 тисяч євро щорічно та додаткові внески, які здійснюються у разі розслідування злочинів Судом: оплата праці слідчих, захист свідків тощо (не є досить великим в масштабах держави порівняно із членськими внесками для забезпечення роботи інших міждержавних установ).
Для порівняння Україна сплатила у 2020 році 3 827 464.92 євро до бюджету Ради Європи, в тому числі і на забезпечення функціонування Європейського суду з прав людини.

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][tm_pb_column type=”1_3″][/tm_pb_column][/tm_pb_row][tm_pb_row admin_label=”Row”][tm_pb_column type=”3_4″][tm_pb_text admin_label=”А що з тим, що Росія не ратифікувала Римський статут?” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

А що з тим, що Росія не ратифікувала Римський статут?

Це не зможе зупинити суд від переслідування найвищої ланки військово командувачів з російської сторони, якщо МКС збере достатньо доказів щодо злочинних наказів. Навіть, якщо Росія не ратифікувала Римський статут, наперекір її заяві про те, що вона не буде співпрацювати з МКС, російські громадяни все одно відповідальні у МКС за злочини проти людяності й воєнні злочини, скоєні в Криму і на Донбасі, оскільки МКС має юрисдикцію щодо всієї території України.

[/tm_pb_text][tm_pb_text admin_label=”І що після того як розслідування буде завершено?” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

І що після того як розслідування буде завершено?

Мінімум: причетний до злочинів залишається невиїзним у своїй країні.
Максимум: його затримають на території держави, яка ратифікувала Римський статут.

[/tm_pb_text][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Чи притягне до відповідальності МКС сепаратистів?

Лише вище командування.

Чи використає Росія інструмент МКС на свою користь?

Якщо Росія захоче це зробити – їй не потрібно чекати ратифікації: суд вже веде попереднє вивчення ситуації, і РФ вже може надавати будь-які матеріали. Але етап безпосереднього розслідування суд здійснює самостійно.

МКС – це неупереджений, аполітичний суд, тому розслідування й видавання ордерів на арешт здійснюються виключно на підставі доказів, які збирає та незалежно аналізує сам прокурор МКС.

До цього на етапі попереднього вивчення будь-хто (навіть ті держави, що не ратифікували Римський статут) може надавати Суду докази.

Постійне членство Росії в Раді Безпеки ООН не зробить її докази вагомішими, ніж докази з боку України. Крім того, процедура здійснення судового переслідування певною мірою гарантує високу якість доказів. Отже, якщо Росія спробує підробити докази, прокурор відмовить у їхньому розгляді Судом.

[/tm_pb_text][tm_pb_text admin_label=”Приклади позитивних рішень МКС, які є схожими до ситуації в Україні” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

☝️ Приклади позитивних рішень МКС, які є схожими до ситуації в Україні:

В цьому контексті дуже показовою є справа колишнього президента Судану Омара Аль-Башира. У 2009 році МКС видав ордер на арешт Аль-Башира за звинуваченнями у злочинах проти людяності та воєнних злочинах, які вчиняла суданська армія щодо цивільного населення суданського регіону Дарфур. Цей ордер зробив президента Судану майже “невиїзним” з країни, адже якби він хотів потрапити до однієї з понад 120 країн-учасниць МКС, його б одразу заарештували. Після того, як у квітні цього року його усунули від влади в результаті військового перевороту. Після зміни влади в Судані Аль-Башир був затриманий, а в червні 2021 року уряд Судану висловив бажання передати колишнього очільника держави до МКС. Тобто, навіть очільники держави можуть бути притягнуті до відповідальності за вчинення міжнародних злочинів (хоча б і після усунення від влади).

Цікавим є приклад притягнення до відповідальності очільника збройного угрупування “Патріотичні сили за звільнення Конго” Боско Нтаганди, який не лише не вживав заходів для
припинення порушень міжнародного гуманітарного права та прав людини, але й організовував та заохочував власних солдат до вбивств, ґвалтувань, організації сексуального рабства, розграбувань, рекрутингу дітей тощо. Ордер на арешт Нтаганди було видано у 2006 році, а у 2019 році його було засуджено до 30 років ув’язнення. Сума компенсацій жертвам злочинів Нтаганди сягнула 30 млн грн.

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][tm_pb_column type=”1_4″][/tm_pb_column][/tm_pb_row][tm_pb_row admin_label=”Row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

То що потрібно зробити?

Щоб ратифікувати Римський статут потрібно зареєструвати законопроєкт про ратифікацію. Ініціатором законопроєкту має бути Президент України (Ст. 4 ЗУ “Про міжнародні договори України”). Потім він має бути проголосований Верховною Радою.

[/tm_pb_text][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Підготовлено за матеріалами наших партнерів Центру Громадянських Свобод

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]