[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”Row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”ЮС долучається” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]
[/tm_pb_text][/tm_pb_column][/tm_pb_row][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”2_3″][tm_pb_text admin_label=”Що таке Римський статут?” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]
Римський статут Міжнародного кримінального суду – це міжнародний договір, що заснував Міжнародний кримінальний суд.
Статут надає право Суду розглядати такі міжнародні злочини:
[/tm_pb_text][tm_pb_text admin_label=”Перелік злочинів” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]
[/tm_pb_text][tm_pb_text admin_label=”Що таке Міжнародний кримінальний суд?” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]
[/tm_pb_text][tm_pb_text admin_label=”Міжнародний кримінальний суд (МКС) — це ” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]
Міжнародний кримінальний суд — це міжнародний судовий орган, який був створений у 1998 році для розслідування та переслідування осіб, звинувачених у геноциді, військових злочинах та злочинах проти людяності. Це перший орган, який діє на постійній основі. Суд почав роботу з липня 2002 року після того, як 60 країн ратифікували Римський статут.
[/tm_pb_text][/tm_pb_column][tm_pb_column type=”1_3″][tm_pb_image admin_label=”Image” src=”https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2021/09/International_Criminal_Court_logo150.png” alt=”sud” title_text=”sud” show_in_lightbox=”off” url_new_window=”off” use_overlay=”off” animation=”left” sticky=”off” align=”left” force_fullwidth=”off” always_center_on_mobile=”on” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid” module_class=”certificates-image”] [/tm_pb_image][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]
Міжнародний кримінальний суд існує з липня 2002 року та розташований у місті Гаазі, Нідерланди
[/tm_pb_text][/tm_pb_column][/tm_pb_row][tm_pb_row admin_label=”Row”][tm_pb_column type=”2_3″][tm_pb_text admin_label=”МКС може розглядати справи за трьох умов:” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]
[/tm_pb_text][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]
Ратифікація — механізм затвердження Верховною Радою України міжнародного договору та згода на його обов’язковість для держави.
Ратифікація Римського статуту дозволить: поширити юрисдикцію МКС на Україну та почати розслідування злочинів на території України.
[/tm_pb_text][/tm_pb_column][tm_pb_column type=”1_3″][/tm_pb_column][/tm_pb_row][tm_pb_row admin_label=”Row”][tm_pb_column type=”1_4″][tm_pb_text admin_label=”155 держав підписали Римський Статут” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]
✍️155 держав підписали Римський Статут
[/tm_pb_text][/tm_pb_column][tm_pb_column type=”1_4″][tm_pb_text admin_label=”139 держав підписали Римський Статут” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]
✅123 держави ратифікували Римський Статут
[/tm_pb_text][/tm_pb_column][tm_pb_column type=”1_4″][/tm_pb_column][tm_pb_column type=”1_4″][/tm_pb_column][/tm_pb_row][tm_pb_row admin_label=”Row”][tm_pb_column type=”2_3″][tm_pb_text admin_label=”Чому це важливо для України?” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]
✔ Це наразі єдиний механізм притягнення до відповідальності на міжнародному рівні Путіна та очільників т.зв. “ЛНР” та “ДНР” за злочини, скоєні на Донбасі.
✔ Ратифікація Статуту є зобов’язанням України згідно зі статтями 8 і 24 Угоди про асоціацію з ЄС.
[/tm_pb_text][tm_pb_text admin_label=”Чому Україна досі не ратифікувала Римський статут?” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]
Україна повинна привести внутрішнє законодавство (зокрема Кримінальний кодекс) у відповідність до норм Статуту. На це спрямований закон №2689 від 27.12.2019 , який було прийнято 20.05.2021. Однак станом на 05.08.21 він ще не підписаний Президентом, а отже не набув чинності.
[/tm_pb_text][/tm_pb_column][tm_pb_column type=”1_3″][/tm_pb_column][/tm_pb_row][tm_pb_row admin_label=”Row”][tm_pb_column type=”2_3″][tm_pb_text admin_label=”Ситуація із ратифікацією Римського статуту станом на 05.08.2021:” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]
🗓Ситуація із ратифікацією Римського статуту станом на 5 серпня 2021 року:
[/tm_pb_text][/tm_pb_column][tm_pb_column type=”1_3″][tm_pb_image admin_label=”Image” src=”https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2021/09/perevantazhennya-vru_1.png” show_in_lightbox=”off” url_new_window=”off” use_overlay=”off” animation=”left” sticky=”off” align=”left” force_fullwidth=”off” always_center_on_mobile=”on” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid” module_class=”certificates-image”] [/tm_pb_image][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]
Україна підписала Римський Статут у 2000 році, однак досі не ратифікувала його
[/tm_pb_text][/tm_pb_column][/tm_pb_row][tm_pb_row admin_label=”Row”][tm_pb_column type=”2_3″][tm_pb_text admin_label=”Які позитивні наслідки ратифікація матиме для України?” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]
[/tm_pb_text][tm_pb_text admin_label=”Які негативні наслідки ратифікація матиме для України?” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]
[/tm_pb_text][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]
1) Можливість притягнення українських громадян до відповідальності. У разі ратифікації Статуту його юрисдикція буде поширюватись не тільки на державу-агресора, а й на саму Україну. Це означає, що українські громадяни також можуть бути притягнені до відповідальності Судом. Однак, це малоймовірно. Тому що:
2) Сплата додаткового збору для роботи МКС. Його платять усі держави, які ратифікували Римський статут. Ці кошти направлені на забезпечення роботи суду.
Розмір: еквівалент 200 —225 тисяч євро щорічно та додаткові внески, які здійснюються у разі розслідування злочинів Судом: оплата праці слідчих, захист свідків тощо (не є досить великим в масштабах держави порівняно із членськими внесками для забезпечення роботи інших міждержавних установ).
Для порівняння Україна сплатила у 2020 році 3 827 464.92 євро до бюджету Ради Європи, в тому числі і на забезпечення функціонування Європейського суду з прав людини.
[/tm_pb_text][/tm_pb_column][tm_pb_column type=”1_3″][/tm_pb_column][/tm_pb_row][tm_pb_row admin_label=”Row”][tm_pb_column type=”3_4″][tm_pb_text admin_label=”А що з тим, що Росія не ратифікувала Римський статут?” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]
Це не зможе зупинити суд від переслідування найвищої ланки військово командувачів з російської сторони, якщо МКС збере достатньо доказів щодо злочинних наказів. Навіть, якщо Росія не ратифікувала Римський статут, наперекір її заяві про те, що вона не буде співпрацювати з МКС, російські громадяни все одно відповідальні у МКС за злочини проти людяності й воєнні злочини, скоєні в Криму і на Донбасі, оскільки МКС має юрисдикцію щодо всієї території України.
[/tm_pb_text][tm_pb_text admin_label=”І що після того як розслідування буде завершено?” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]
Мінімум: причетний до злочинів залишається невиїзним у своїй країні.
Максимум: його затримають на території держави, яка ратифікувала Римський статут.
[/tm_pb_text][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]
Лише вище командування.
Якщо Росія захоче це зробити – їй не потрібно чекати ратифікації: суд вже веде попереднє вивчення ситуації, і РФ вже може надавати будь-які матеріали. Але етап безпосереднього розслідування суд здійснює самостійно.
МКС – це неупереджений, аполітичний суд, тому розслідування й видавання ордерів на арешт здійснюються виключно на підставі доказів, які збирає та незалежно аналізує сам прокурор МКС.
До цього на етапі попереднього вивчення будь-хто (навіть ті держави, що не ратифікували Римський статут) може надавати Суду докази.
Постійне членство Росії в Раді Безпеки ООН не зробить її докази вагомішими, ніж докази з боку України. Крім того, процедура здійснення судового переслідування певною мірою гарантує високу якість доказів. Отже, якщо Росія спробує підробити докази, прокурор відмовить у їхньому розгляді Судом.
[/tm_pb_text][tm_pb_text admin_label=”Приклади позитивних рішень МКС, які є схожими до ситуації в Україні” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]
В цьому контексті дуже показовою є справа колишнього президента Судану Омара Аль-Башира. У 2009 році МКС видав ордер на арешт Аль-Башира за звинуваченнями у злочинах проти людяності та воєнних злочинах, які вчиняла суданська армія щодо цивільного населення суданського регіону Дарфур. Цей ордер зробив президента Судану майже “невиїзним” з країни, адже якби він хотів потрапити до однієї з понад 120 країн-учасниць МКС, його б одразу заарештували. Після того, як у квітні цього року його усунули від влади в результаті військового перевороту. Після зміни влади в Судані Аль-Башир був затриманий, а в червні 2021 року уряд Судану висловив бажання передати колишнього очільника держави до МКС. Тобто, навіть очільники держави можуть бути притягнуті до відповідальності за вчинення міжнародних злочинів (хоча б і після усунення від влади).
Цікавим є приклад притягнення до відповідальності очільника збройного угрупування “Патріотичні сили за звільнення Конго” Боско Нтаганди, який не лише не вживав заходів для
припинення порушень міжнародного гуманітарного права та прав людини, але й організовував та заохочував власних солдат до вбивств, ґвалтувань, організації сексуального рабства, розграбувань, рекрутингу дітей тощо. Ордер на арешт Нтаганди було видано у 2006 році, а у 2019 році його було засуджено до 30 років ув’язнення. Сума компенсацій жертвам злочинів Нтаганди сягнула 30 млн грн.
[/tm_pb_text][/tm_pb_column][tm_pb_column type=”1_4″][/tm_pb_column][/tm_pb_row][tm_pb_row admin_label=”Row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]
[/tm_pb_text][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]
Підготовлено за матеріалами наших партнерів Центру Громадянських Свобод
[/tm_pb_text][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]