110 000

ветеранів отримали допомогу в Юридичній Сотні

Номер гарячої лінії:

0 800 308 100

Повна назва: Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо порядку скасування запобіжного заходу для призову на військову службу під час мобілізації або його зміни з інших підстав

Номер і дата реєстрації: 7149 від 13.03.2022

Ініціатори: Іонушас Сергій Костянтинович, Бакумов Олександр Сергійович, Медяник В’ячеслав Анатолійович, Власенко Сергій Володимирович, Михайлюк Галина Олегівна та ін.

Фракції: Слуга народу, ВО “Батьківщина”, ОПЗЖ.

Мета: удосконалення кримінального процесуального законодавства, яке діє в умовах воєнного стану.

Основний зміст: передбачається можливість скасування запобіжного заходу особам, які тримаються під вартою, під час воєнного стану для призову на військову службу під час мобілізації. 

Це не стосуються осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями ККУ:

Рішення про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прийматиметься слідчим суддею або судом. 

Крім того, підозрюваний чи обвинувачений, до якого застосовано інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, може звернутися до прокурора для його скасування та призватися на військову службу під час мобілізації.

Переваги: передбачено скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для тих, хто бажає долучитися до військової служби. Це дозволить доукомплектувати армію та інші військові формування для протидії агресії РФ.

При цьому цей нормативно-правовий акт унеможливлює звільнення осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів проти національної безпеки, життя та безпеки людей та інших тяжких й особливо тяжких злочинів.

Висновок ГНЕУ:

  1. У законі зазначається про право прокурора звернутися до слідчого судді або суду з клопотанням про скасування особі запобіжного заходу у виді тримання під вартою для призову під час мобілізації. Проте, коли йдеться про необхідність оперативного доукомплектовування армії, доцільно передбачити не право, а такий обов’язок прокурора вчинити ці дії. В іншому випадку таке рішення може бути неприйняте прокурором безпідставно, зокрема, унаслідок упередженого ставлення до підозрюваного, обвинуваченого;
  2. оскільки в умовах воєнного стану цілком вірогідною є об’єктивна неможливість звернення до суду в певній місцевості про скасування запобіжного заходу, варто передбачити порядок дій прокурора в зазначених умовах аналогічно до визначеного в ст. 615 КПК;
  3. у законі відсутні положення, якими б передбачалось, що відповідний механізм має застосовуватися тоді, коли органи комплектування збройних сил вважають доцільним призов відповідної особи по мобілізації. Тому має бути передбачений механізм отримання висновку про доцільність мобілізації особи, щодо якої застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, на військову службу в умовах воєнного стану;
  4. потребує врегулювання питання про те, чи є можливим повернення в майбутньому коштів, переданих у заставу та в подальшому внесених на спеціальні рахунки НБУ для цілей оборони України, якщо особа звертається з відповідним клопотанням у разі її виправдання.