Ініціатори: Тимошенко Юлія Володимирівна, Цимбалюк Михайло Михайлович, Кожем’якін Андрій Анатолійович (IX скликання).
Суть: законопроєкт пропонує збільшити матеріальне забезпечення громадян України у зв’язку із призовом або прийняттям на військову службу, а також резервістів.
Зміст:
Позитив: законопроєкт виправляє недоліки Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” щодо розміру вихідної допомоги, який було змінено ЗУ “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року N 107-VI, що було визнано неконституційним у рішенні КСУ від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008, а також зміни кратності розміру виплат резервістам (з мінімальної заробітної плати до розміру прожиткового мінімуму) Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року №1774.
Негатив: законопроєкт, на думку авторів, не потребує додаткових видатків у 2020 році, натомість передбачає здійснення таких виплат у подальшому завдяки комплексу заходів, розроблених КМУ, спрямованих на недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах. Реального фінансово-економічного обґрунтування впливу зазначеного проєкту на показники державного бюджету не надано. Водночас на час дії особливого періоду за працівниками, призваними чи прийнятими на військову службу, зберігається середній заробіток упродовж усього строку їхньої служби (без будь-якого механізму компенсації коштом держави витрат роботодавців). Тому збільшення розміру вихідної допомоги (у разі, якщо працівник прийняв рішення звільнитись через підписання контракту про проходження військової служби) потребує виконання державою своїх зобов’язань, а покладання такого обов’язку на роботодавця сприятиме збільшенню фінансового тиску, зокрема, на представників малого та середнього бізнесу.
Рекомендація Юридичної сотні: підтримати проєкт у випадку доопрацювання фінансово-економічного обґрунтування та механізму компенсації витрат роботодавцям.