[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”2_3″][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]
Повна назва проєкту: “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо проходження військової служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях”
Номер і дата реєстрації: № 5713 від 29.06.2021.
Ініціатори: Арахамія Давид Георгійович, Корнієнко Олександр Сергійович, Бардіна Марина Олегівна, Кондратюк Олена Костянтинівна, Совсун Інна Романівна та інші.
Фракції: “Слуга народу”, “Голос”, “Батьківщина”, “Європейська солідарність”, “За майбутнє”, “Довіра”.
Мета проєкту: забезпечення рівних прав жінок і чоловіків під час проходження військової служби шляхом урегулювання питань, що стосуються надання відпусток для догляду за дитиною, у зв’язку з народженням дитини; виплати компенсацій за невикористані відпустки для осіб, які мають дітей; забезпечення санаторно-курортним лікуванням, речовим та іншим забезпеченням; рівного доступу до офіцерських посад; обов’язковості проведення службових розслідувань у разі виявлення ознак дискримінації за переконаннями та підставами, що визначені статтею 24 Конституції України.
Основний зміст:
Переваги:
Запропоновані зміни спрямовані на реалізацію деяких міжнародних зобов’язань, які покликані пришвидшити вступ України в НАТО.
Так, річна національна програма під егідою комісії «Україна — НАТО» на 2021 рік, затверджена Указом Президента України від 11 травня 2021 року № 189/2021, передбачає заходи, що повинні забезпечити інтегрування гендерних підходів під час розроблення нормативно-правових актів; створення ефективної недискримінаційної системи добору, просування по службі, умов проходження служби жінок і чоловіків; запровадження механізмів використання гнучкого робочого графіка для жінок і чоловіків, які мають малолітніх дітей; проведення моніторингу виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека», розроблення та затвердження механізмів реагування на випадки насильства й дискримінації за ознакою статі та сексуальних домагань в армії тощо.
Щодо відкриття доступу жінок до всіх офіцерських посад, то також варто згадати про Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2025 року, який передбачає створення умов для проведення моніторингу призначення жінок на керівні посади.
Громадська думка
“Юридична сотня” провела опитування серед військових – 50 жінок та 42 чоловіків. Респондентів було відібрано з усіх областей України, за винятком тимчасово окупованих територій. За результатами опитування:
Довідкова інформація, статистика:
Актуальність указаних проблем зумовлена постійним зростанням чисельності жінок у лавах збройних сил. Наприклад, у 2008 році на службі в ЗСУ було 1 800 жінок. Згідно з інформацією, наданою інформаційним агентством Міністерства оборони України, у порівнянні з 2014 роком, коли кількість військовослужбовців-жінок дещо перевищувала 14 000, у 2020 році їхня чисельність зросла більше ніж у 2 рази. Наразі в Збройних Силах України проходить службу 31 757 жінок, що складає 15,6% від загальної кількості військовослужбовців. Якщо порівнювати з багатьма арміями світу, то це один із найвищих показників кількості жінок, які служать у війську, у співвідношенні до загальної чисельності збройних сил.
У більшості країн — членів НАТО — відпустка для догляду за дитиною військовослужбовцям-чоловікам надається на однакових умовах із жінками, до того ж із можливістю використовувати її частинами батьку та матері по черзі (наприклад, в Австралії Болгарії, Боснії і Герцеговині, Канаді, Хорватії, Німеччині, Греції, Угорщині, Литві, Сербії Словаччині, Словенії, Іспанії тощо).
До того ж Велика палата Європейського суду з прав людини в справі від 22.03.2012 «Костянтин Маркін проти Росії» (заява № 30078/06) зауважує, що відпустка для догляду за дитиною повинна надаватися рівноцінно як військовослужбовцям-чоловікам, так і військовослужбовцям-жінкам, інакше це буде вважатися порушенням статтей 8 та 14 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, що передбачають право на повагу до приватного та сімейного життя, а також заборону дискримінації.
Щодо до доступу до офіцерських посад, то варто вказати, що Міністерство оборони Норвегії ще в 1985 році відкрило всі військові посади для жінок, Ізраїль — у 2000 році, США — у 2015. Такі обмеження також відсутні в більшості держав — членів НАТО, як-от: Бельгії, Болгарії, Канаді, Хорватії, Франції, Німеччині, Угорщині, Італії, Латвії, Литві, Люксембургу, Чорногорії, Нідерландах, Португалії, Румунії, Словаччині, Словенії, Іспанії, Північній Македонії та інших.
Рекомендація Юридичної сотні: підтримати.
[/tm_pb_text][/tm_pb_column][tm_pb_column type=”1_3″][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]