Виплата середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу (№ 6170від 12.10.2021)
Повна назва: Про внесення зміни до статті 119 Кодексу законів про працю України щодо справедливого врегулювання питання виплати середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу
Мета проєкту: справедливе врегулювання питання виплати середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу.
Основний зміст:
передбачається внесення зміни до частини третьої статті 119 Кодексу Законів про працю України в частині збереження виплат середнього заробітку лише працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період. Працівники, які уклали контракти за власної ініціативи виключаються з переліку осіб, що отримують виплату середнього заробітку;
законопроєкт пропонує надання роботодавцям зазначених працівників компенсації виплати середнього заробітку за рахунок коштів Державного бюджету України.
Позитив:
скасування обов’язку виплати середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу, у тому числі прийнятим на військову службу за контрактами, є значним фінансовим полегшенням для підприємств, установ, організацій, фермерських та сільськогосподарських підприємств, а також фізичних осіб-підприємців;
скасування необхідності виплати компенсації роботодавцями за рахунок підприємства може покращити ставлення роботодавців до працевлаштування військовослужбовців та ветеранів.
Негатив:
фінансово-економічне обґрунтування вказує на можливі втрати бюджету внаслідок ненадходження до бюджетів податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску;
додаткові витрати бюджету через пропоновану компенсацію підприємствам, установам та організаціям виплаченого ними середнього заробітку працівника;
передбачається зменшення обсягу прав та гарантій для військовослужбовців, які проходять службу за контрактом, що може призвести до значної кількості судових позовів;
можливим є скорочення чисельності військовослужбовців, які проходять службу за контрактом.
Довідково. З 2015 до 2016 року законодавством було передбачено відшкодування роботодавцям витрат, пов’язаних із виплатою зарплати військовим. Процедуру компенсації регулював Порядок виплати компенсації, затверджений постановою Кабміну №105 від 4 березня 2015 року. Хоча в держбюджеті на 2015 рік і було закладено кошти на відшкодування роботодавцям, на кінець 2015 року виникла заборгованість перед роботодавцями в сумі 233,1 мільйонів гривень, яка була виплачена лише в кінці 2017 року.
Уже після скасування відшкодування роботодавцям у грудні 2016 року законом №1769-19 норму про збереження зарплати військовим було поширено не лише на мобілізованих, а й на осіб, які уклали контракт на проходження військової служби. Перекладання обов’язку виплати компенсації на роботодавців спричинило формування негативного ставлення до військових та ветеранів і є причиною постійних конфліктів між роботодавцями та працівниками. Детальний аналіз наведених аспектів можна переглянути за посиланням: https://www.pravda.com.ua/columns/2018/03/26/7175812/