Повна назва проєкту. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реінтеграції та відновлення прав дитини

Номер і дата реєстрації:  № 7231 від 30.03.2022

Ініціатори: Третьякова Г. М., Горбенко Р. О., Вацак Г. А., Клименко Ю. Л., Мінько С. А. та ін.

Мета проєкту: урегулювати питання створення та функціонування Єдиного державного реєстру дітей, які потребують реінтеграції та поновлення своїх прав, а також удосконалити визначення окремих термінів Закону України “Про охорону дитинства”.

Основний зміст

У законопроєкті пропонується:

• створити Єдиний державний реєстр дітей, які потребують реінтеграції та поновлення своїх прав;
• доповнити Закон України «Про охорону дитинства» новим терміном —  «реінтеграція та відновлення прав дитини» — комплекс заходів держави, які включають соціальний та правовий захист, надання пільг, соціальних гарантій, необхідних для забезпечення гідних умов життя;
• установити, що перегляд цільових загальнодержавних програм реінтеграції та відновлення прав дитини відбуватиметься не рідше одного разу на 5 років;
• переглянути дефініцію поняття «дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів», зокрема, додавши у визначення категорію дітей, які внаслідок воєнних дій осиротіли чи були розлучені зі своїми сім’ями, викрадені або незаконно вивезені за межі України та яких змусили залишити своє місце проживання.

Переваги: законопроєктом розширюється поняття “дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів”, що дозволить отримати соціальний захист більшій кількості дітей.

Недоліки: законопроєкт містить низку понять, що не притаманні юридичній термінології та, відповідно, потребують перегляду й узгодження із чинним законодавством. До того ж дискусійним є запровадження реєстру дітей, які потребують реінтеграції та поновлення своїх прав, а також заміна в окремих нормах понять “соціальний захист дітей”, “захист прав та інтересів дітей”, на “реінтеграцію та відновлення прав дитини” (див. позицію міністерств та омбудсмена нижче). 

Висновок комітету: за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу.

Міністерство соціальної політики України не підтримує законопроєкт, звертаючи увагу на те, що постраждалі діти можуть перебувати у складних життєвих обставинах, які пов’язані не лише з наслідками воєнних дій та збройних конфліктів, а також бути дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, тому недоцільно вносити відомості про них до іншого реєстру, оскільки це може унеможливити запровадження комплексного підходу до організації соціального захисту дітей. Окрім цього, у міністерстві наголошують, що поняття “соціальний захист дітей”, “захист прав та інтересів дітей”, є значно ширшими за поняття “реінтеграція”, “відновлення прав дитини”, якими їх пропонується замінити в окремих нормах, та передбачають, окрім відновлення порушених прав, превентивні заходи щодо недопущення порушень прав. 

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини вважає, що законопроєкт потребує доопрацювання. На думку омбудсмена, проєком закону пропонується суттєво звузити напрями проведення державної політики, спрямованої на реалізацію цільових програм з охорони дитинства, адже відповідно до його змісту державна політика матиме за мету лише реінтеграцію та відновлення прав дітей.

Міністерство фінансів України зауважило, що реалізація положень акта впливатиме на збільшення видатків державного бюджету з огляду на створення нового реєстру. Міністерство висловило думку, що доцільно вдосконалити наповнення реєстрів для забезпечення обліку постраждалих дітей, які вже існують, аніж формувати новий.

Законопроєкт прийнятий за основу та очікує на розгляд у другому читанні.

Рекомендація Юридичної сотні: доопрацювати законопроєкт.