1. 1. Повна назва проєкту: “Проєкт Закону про право на цивільну вогнепальну зброю”

 

• Номер і дата реєстрації: 5708 від 25.06.2021

• Ініціатори:  Фріс Ігор Павлович, Бужанський Максим Аркадійович, Юнаков Іван Сергійович, Мисягін Юрій Михайлович, Ватрас Володимир Антонович та ін.

• Фракції: “Слуга народу”, “За майбутнє”, “Довіра”.

• Мета проєкту: посилення дотримання режиму законності в питаннях визначення правового режиму власності на зброю, закріплення основних прав та обов’язків громадян і юридичних осіб щодо виробництва, набуття, володіння, розпорядження та використання зброї і боєприпасів, урегулювання інших суспільних відносин, що безпосередньо і цим пов’язані.
• Основний зміст

Визначити поняття права власності на цивільну вогнепальну зброю

Право власності на цивільну вогнепальну зброю, її основні частини, засоби зменшення гучності пострілу та бойові припаси до неї набувається виключно за наявності Посвідчення власника зброї з отриманою відповідною категорією зброї (далі – Посвідчення). Володіння, користування та розпоряджання фізичними та юридичними особами відбувається за наявності Посвідчення та свідоцтва про реєстрацію зброї на кожну одиницю зброї, порядок видачі яких визначається Кабінетом Міністрів України. При цьому для юридичних осіб окремі види діяльності, пов’язані з обігом цивільної вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, підлягають ліцензуванню.

Перше Посвідчення власника зброї видається строком на три роки, а кожне наступне (продовжене) – на п’ять років. У Посвідченні зазначається категорія (категорії) зброї, яку (які) така особа отримала.

• Визначити умови та порядок отримання громадянами України та юридичними особами документів про право власності на цивільну вогнепальну зброю.

Право на отримання Посвідчення мають лише дієздатні особи, які постійно проживають на території України з урахуванням певних обмежень.

Особи, які мають намір вперше отримати Посвідчення власника зброї, повинні пройти курси з вивчення матеріальної частини зброї, правил поводження з нею та її застосування та здати відповідний іспит.

Не може бути надане Посвідчення особі за наявності однієї з таких підстав:

– наявність медичних протипоказань до поводження зі зброєю (перелік установлюється окремо);

– наявність в особи непогашеної або незнятої судимості за вчинення кримінальних правопорушень, вичерпний перелік яких встановлено законопроєктом;

– притягнення особи до адміністративної відповідальності протягом року за одне з правопорушень за визначеними статтями;

– особу обмежено або позбавлено відповідно до рішення суду права на володіння вогнепальною зброєю.

Перебування на профілактичному обліку у зв’язку з учиненням особою домашнього насильства, жорстокого поводження з дітьми, визнання особи недієздатною або обмежено дієздатною є підставами для відмови в отриманні Посвідчення.

•  Здійснити класифікацію цивільної вогнепальної зброї.

А – автоматична вогнепальна зброя. Фізичні особи не мають права набувати її  у власність.

В – гладкоствольна короткоствольна вогнепальна зброя (травматична).

Передбачена для осіб, професійна діяльність яких пов’язана з ризиком, – суддів, прокурорів, поліцейських, приватних виконавців, приватних детективів, нотаріусів, адвокатів, журналістів та інших визначених проєктом закону осіб.

С – короткоствольна вогнепальна зброя (за виключенням травматичної зброї).

Мають право спортсмени – громадяни України, які досягли 18-річного віку, що не рідше ніж два рази на рік брали участь у всеукраїнських або міжнародних спортивних змаганнях у складі збірних команд України та мають спортивне звання не нижче майстра спорту України з видів спорту, у правилах спортивних змагань яких передбачене використання спортивної вогнепальної зброї.

D – довгоствольна вогнепальна гладкоствольна зброя. 

Мають право особи, які досягли 18-річного віку.

Е – довгоствольна вогнепальна нарізна і комбінована вогнепальна зброя.

Мають право особи, які досягли 25-річного віку та щодо яких відсутні відомості в Реєстрі про притягнення їх два та більше разів до адміністративної відповідальності за статтею 191 КУпАП.

Серед забороненої до цивільного обігу вогнепальної зброї є револьвер.

• Розробити порядок видання медичного заключення (висновку) про відсутність медичних протипоказань, які перешкоджають отриманню документа на цивільну вогнепальну зброю, що передбачає створення спеціальної інформаційно-довідкової системи з провадженням кваліфікованого електронного підпису особи, яка сформувала висновок.
• Розробити порядок створення та ведення Єдиного державного реєстру цивільної вогнепальної зброї; визначити повноваження суб’єктів єдиного державного реєстру цивільної вогнепальної зброї.

Реєстр складається із цивільного та спеціального обліків. Обліку в Реєстрі підлягає вогнепальна зброя всіх категорій та основні частини до неї, що мають ідентифікаційні номери. Спеціальний облік містить інформацію з обмеженим доступом щодо зброї, інформація про яку віднесена до державної таємниці, зброї, прийнятої на озброєння ЗСУ та МВС України тощо.

Держателем Реєстру є Міністерство внутрішніх справ України.

• Установити порядок отримання права на цивільну вогнепальну зброю та боєприпаси.
• Визначити порядок страхування цивільної відповідальності власників цивільної вогнепальної зброї.

Проєкт закону зобов’язує особу – власника цивільної вогнепальної зброї – укласти договір страхування цивільної відповідальності за шкоду, яка може бути заподіяна третій особі або її майну протягом 5 робочих днів після отримання зброї у власність і в 3-денний строк надати його копію відповідному органу МВС України.

• Передбачити обмеження щодо права на цивільну вогнепальну зброю та боєприпаси.

Забороняється:

– застава та заклад цивільної вогнепальної зброї чи бойових припасів до неї;

– використання для травматичної зброї будь-яких патронів, за виключенням патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, холостих патронів, патронів газової дії;

– зазначення більше однієї особи як власника цивільної вогнепальної зброї у свідоцтві про реєстрацію зброї.

• Передбачити використання цивільної вогнепальної зброї для самозахисту.

Установлюються обмеження щодо застосування цивільної вогнепальної зброї для захисту, зокрема застосуванню зброї при захисті має передувати чітко виражене попередження про це особі, яка скоює посягання; заборона застосовувати вогнепальну зброю щодо жінок із явними ознаками вагітності, осіб із явними ознаками інвалідності, неповнолітніх, за винятком випадків здійснення останніми збройного або групового нападу; обов’язок викликати екстрену медичну допомогу, якщо нападнику заподіяно тілесні ушкодження.

Окрім цього, персоналу охорони забороняється застосовувати зброю проти працівників правоохоронних органів, військовослужбовців під час виконання ними службових обов’язків, крім випадків учинення ними неправомірних дій, які загрожують життю чи здоров’ю людей.

• Кабінет Міністрів України визначає зони, вільні від зброї.
• Установлюються правила носіння, транспортування та використання цивільної вогнепальної зброї та бойових припасів.

За загальним правилом носіння цивільної вогнепальної зброї забороняється. Винятками є такі випадки:

– носіння, використання зброї категорії С, D, Е дозволяється під час заняття стрільбою, полювання чи проведення спортивних заходів у межах стрілецьких тирів, стрільбищ або стендів. Носіння цивільної вогнепальної зброї категорій D, E дозволяється в межах місця постійного зберігання зброї власником цієї зброї;

– носіння цивільної вогнепальної зброї категорій В та нагородної зброї дозволяється, за винятком місць, де існує заборона перебування зі зброєю.

• Прописати основи господарської діяльності у сфері обігу (обороту) цивільної вогнепальної зброї і боєприпасів.
• Визначити загальні засади володіння та користування цивільною вогнепальною  зброєю і боєприпасами іноземцями та особами без громадянства на території України.
• Урегулювати тимчасове ввезення цивільної вогнепальної зброї і боєприпасів на територію України, тимчасове вивезення цивільної зброї і боєприпасів із території України.
• Передбачити державний контроль у сфері обігу цивільної вогнепальної зброї.

Реалізація положень законопроєкту також потребує внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, що передбачено законопроєктом № 5709. 

Зокрема:

– як адміністративне стягнення визнається позбавлення спеціального права на володіння зброєю;

– позбавлення права на володіння зброєю та боєприпасами пропонується встановити на строк від трьох до п’яти років (за порушення порядку користування таким правом), або на строк від 10 років у випадку системних порушень користування цим правом;

– збільшити штрафи за порушення громадянами порядку придбання, зберігання, передачі іншим особам або продажу цивільної вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї до розміру від 70 до 100 НМДГ (тобто від 1190 грн до 1700 грн). Наразі такі штрафи застосовуються в розмірі від 7 до 10 НМДГ (тобто від 119 грн до 170 грн);

– посилення адміністративної відповідальності за порушення правил транспортування зброї, її втрату, порушення строків повідомлення про зміну місця зберігання зброї, порушення правил продажу зброї чи боєприпасів тощо;

– передбачається можливість проведення огляду осіб, які здійснюють носіння чи транспортування цивільної зброї на стан алкогольного/наркотичного сп’яніння, у випадку, якщо є підстави вважати, що вони можуть перебувати під дією речовин, які знижують увагу;

– порушення встановленого законодавством порядку носіння вогнепальної зброї  карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років (проєкт передбачає кримінальну відповідальність);

– уточнюються визначення необхідної оборони та перевищення її меж.

• Переваги: 

1. 1. загальне запровадження нормативного регулювання цивільної вогнепальної зброї;
   2. передбачено умови, за яких особа може стати власником зброї, що важливо для запобігання потрапляння зброї до суспільно небезпечних осіб;
   3. запровадження обов’язкових курсів із вивчення матеріальної частини зброї, правил поводження з нею та її застосування;
   4. створення єдиного реєстру цивільної зброї, що є позитивним кроком, оскільки сприятиме контролю за обігом цивільної зброї, а також допоможе у відслідковуванні осіб, які застосували таку зброю для вчинення злочинів; 

• установлюються підстави для обмеження права на отримання Посвідчення власника зброї;

1. установлюються обмеження щодо застосування цивільної вогнепальної зброї для захисту.

• Недоліки 

1. Не є зрозумілими міркування, якими обумовлений віковий ценз громадян, яким надається право на набуття у власність цивільної зброї.
2. Передбачено, що фізичні особи можуть бути нагороджені відзнакою «Іменна вогнепальна зброя» та відомчою заохочувальною відзнакою «Вогнепальна зброя» цивільною вогнепальною зброєю будь-якої категорії, крім категорії А. У цьому випадку виникає ситуація, коли нагороджувати можна буде будь-яких осіб, за будь-якими підставами і навіть за відсутності таких підстав, що, по-перше, нівелює цінність таких відомчих відзнак, а по-друге, створює корупціогенні фактори. 
3. Включення зброї, що перебуває в спеціальному обігу, у відповідний розділ Реєстру є недоцільним, оскільки це може негативно позначитись на стані національної безпеки, адже за таких умов у разі несанкціонованого доступу до такого Реєстру сторонні особи матимуть змогу отримати інформацію про кожну одиницю відповідної зброї, яка знаходиться на озброєнні. 
4. Законопроєкт визначає держателем реєстру МВС, проте за задумом Української асоціації власників зброї, реєстри зброї мали б передати до Міністерства юстиції, оскільки в МВС доволі багато повноважень та інструментів впливу, через що виникає монополія одного органу, а тому необхідна система противаг і конкуренція між державними органами.
5. Передбачається, що юридичні особи, які мають ліцензію на діяльність тирів та стрільбищ, виробництво цивільної вогнепальної зброї і бойових припасів до неї, мають право на набуття цивільної вогнепальної зброї всіх категорій без обмеження.
6. На органи МВС покладаються повноваження щодо погодження укладення трудового (цивільно-правового) договору юридичної особи з фізичною особою на право користуватися зброєю та бойовими припасами до неї, які належать такій юридичній особі, що створює корупційні ризики й посилює вплив державних структур на суб’єктів господарювання.
7. не вирішене питання переходу цивільної вогнепальної зброї у випадку припинення юридичної особи, яка мала відповідне Посвідчення.
8. законопроєкт робить неможливим використання зброї для самозахисту, оскільки встановлюються жорсткі обмеження на носіння цивільної вогнепальної зброї (лише під час заняття стрільбою, полювання чи проведення спортивних заходів тощо), а носіння травматичної зброї дозволяється лише окремим категоріям осіб.
9. Відсутність у проєкті закону зон, вільних від зброї. Передбачено, що такі обмеження мають установлюватися КМУ. Проте набуття чинності закону без цих обмежень є ризикованим та небезпечним.
10. У разі носіння зброї громадянами під час воєнного стану передбачено право військовослужбовців чи поліцейських вилучити таку зброю, проте не визначено обов’язкових документів, що складаються внаслідок такого вилучення, порядок унесення відомостей до Реєстру в разі вилучення тощо. Це створює додаткові можливості для зловживань службовим становищем під час воєнного стану.
11. У переліку осіб, щодо яких установлені обмеження на застосування цивільної вогнепальної зброї для захисту, відсутні малолітні особи.
12. Порушення встановленого законодавством порядку носіння вогнепальної зброї  карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років, що є порушенням принципу пропорційності та справедливості. 
13. Пропонується звузити право на необхідну оборону шляхом заміни однієї з обставин посягання, що виключають перевищення меж необхідної оборони. Зокрема, замість “нападу озброєної особи” передбачено формулювання “напад із застосуванням вогнепальної або холодної зброї”. Таке формулювання звужує право на необхідну оборону, оскільки це внеможливить виправдання судами осіб, які захищалися від нападників, озброєних кухонними ножами, сокирами, палицями та іншими предметами, що можуть застосовуватись як зброя, проте такими не є.

• Висновок комітету: опрацьовується в комітеті.

Рекомендація Юридичної сотні:  доопрацювати законопроєкт.