Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування питань, пов’язаних із військовополоненими та інтернованими особами в особливий період
Ініціатор:Шмигаль Денис Анатолійович, Кабінет Міністрів України.
Суть: узгодження національного законодавства з нормами міжнародного права, а саме Женевською конвенцією, шляхом визначення повноважень і завдань державних органів у сфері здійснення заходів щодо поводження з військовополоненими та інтернованими особами в особливий період. Законопроєкт передбачає визначення завдань щодо збору, супроводження, охорони та утримання військовополонених, що покладаються на центральні органи виконавчої влади, окремі правоохоронні органи, місцеві державні адміністрації. Організація таких заходів покладається на Генеральний штаб Збройних сил України.
Зміст
Визначено основні поняття:
інтернована особа — громадянин держави, що загрожує нападом чи здійснює агресію проти України, який перебуває на території України, примусово поселений у визначених місцях, , якщо це є абсолютно необхідним для забезпечення національної безпеки України.
військовополонений — особа, яка підпадає під категорію, визначену у ст. 4 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 року.
Якщо особа підлягає інтернуванню, то на цей період вона не має права виїжджати за межі України (у зв’язку з цим вона не несе адміністративної відповідальності за порушення встановленого строку перебування в Україні).
Регламентовано повноваження та завдання суб’єктів здійснення відповідних заходів:
Генеральний штаб Збройних сил України — організація відповідних заходів; за наявності підстав прийняття рішення про інтернування певних осіб;
Мінтот України — координація діяльності державних органів з питань застосування норм міжнародного гуманітарного права та моніторинг дотримання їх на території України;
МЗС України — організація зовнішніх зв’язків з державами та міжнародними організаціями щодо утримання та повернення військовополонених та інтернованих осіб;
Мінінфраструктури України — координація заходів із перевезення військовополонених та інтернованих осіб; забезпечення надання їм послуг поштового зв’язку;
Військова служба правопорядку України — організація збору, супроводження військовополонених із таборів оперативних командувань (угруповань військ), а також їхня охорона та утримання в тилових таборах для військовополонених;
СБУ — виявлення на території України громадян іншої держави, які можуть підлягати інтернуванню та повідомлення про таких осіб ГШ ЗСУ;
НГУ — участь у забезпеченні громадської безпеки та охороні громадського порядку в місцях інтернування;
Національна поліція України — (1) доставлення інтернованих осіб до місць інтернування; (2) інформування уповноважених органів про встановлення місцезнаходження інтернованих осіб у разі самовільного залишення ними місць інтернування; (3) одержання від державних органів, ОМС, юридичних осіб незалежно від форми власності, а також громадських об’єднань інформації, що необхідна для виконання визначених завдань та повноважень поліції щодо інтернованих осіб, у вигляді та у формі, що зазначені в такому запиті; (4) перевірка документів у разі, якщо особа схожа на інтерновану особу, яка самовільно залишила місце інтернування; (5) зупинення транспортного засобу, якщо є інформація про те, що водій або пасажир транспортного засобу є інтернованою особою, яка самовільно залишила місце інтернування;
виконавчі органи сільських, селищних, міських рад — участь у визначенні місця для примусового поселення інтернованих осіб; організація та здійснення заходів щодо їхнього утримання;
місцеві державні адміністрації — визначення місця для примусового пселення інтернованих осіб; організація та здійснення заходів щодо їхнього утримання (за погодженням із Мінтот України).
Відміна інтернування здійснюється в такому разі:
на підставі указу Президента України про скасування воєнного стану;
за відсутності причин, що стали підставою для примусового поселення.
Позитив: визначення повноважень державних органів у контексті здійснення заходів щодо поводження з військовополоненими та інтернованими особами, які повинні були бути визначеними ще з 2006 року, коли було прийнято ЗУ “Про зняття застережень України до Женевської конвенції про захист жертв війни від 12 серпня 1949 року”.
Негатив: у визначенні терміна “інтернована особа” вжито оціночні поняття, які можуть створювати складнощі під час нормозастосування, наприклад, “… якщо це є абсолютно необхідним для …”. Варто конкретніше визначити ознаки загрози для національної безпеки України, а також у якій формі вона може проявлятися, що буде слугувати підставою для інтернування відповідної особи. Фінансово-економічне обґрунтування вказує на те, що початком реалізації проєкту, періодом, необхідним для його реалізації, є уведення воєнного стану в Україні, проте всюди по тексту проєкту, зокрема в його назві, ідеться про особливий період, значення якого є ширшим , адже може діяти й без уведення воєнного стану, наприклад, як це відбувається сьогодні.