Повна назва проєкту: “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення використання земель оборони та земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні національних академій наук, державних підприємств, установ, організацій”
Мета проєкту: проєкт закону покликаний сприяти ефективному та раціональному використанню земель оборони, а також земель, які перебувають у постійному користуванні Національної академії наук України, національних галузевих академій наук тощо, зокрема шляхом законодавчого врегулювання процедури передання таких земель сільськогосподарського призначення в оренду з отриманням за це офіційного доходу.
Основний зміст проєкту:
визначає, що постійними користувачами земель оборони є військові частини, заклади, установи та організації збройних сил та МОУ, інших військових формувань, правоохоронні, розвідувальні та інші державні органи зі сфери національної безпеки і оборони;
надає дозвіл на передання земельних ділянок зі складу земель оборони на конкурентних засадах в оренду для сільськогосподарського використання на таких умовах:
це не повинно завдавати шкоду бойовій та мобілізаційній готовності, а в разі введення воєнного стану чи особливого періоду на всій території України або в тій її місцевості, де розташована земельна ділянка, постійний користувач земель оборони або їхній власник має право на одностороннє розірвання договору;
землі оборони, які можуть передаватися в оренду, повинні бути включені до переліку, який визначається МОУ та іншими відповідними органами сил безпеки і оборони;
такі земельні ділянки передаються в оренду лише за згодою власників, тобто МОУ,інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями та сил цивільного захисту;
договір оренди земельної ділянки, що належить до земель оборони, для сільськогосподарського використання укладається за результатами торгів між постійним користувачем, її власником та орендарем (фізичні і юридичні особи України);
орендарями не можуть бути іноземні держави, іноземні юридичні особи, іноземці та особи без громадянства;
право користування земельною ділянкою за договором виникає після реєстрації такого права;
строк оренди такої земельної ділянки не може перевищувати 7 років;
орендовані землі оборони не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, спадщину, орендар не має переважного права на отримання орендованої земельної ділянки у власність та не може передавати її в суборенду, а також орендодавець не зобов’язаний відшкодовувати капітальні витрати, пов’язані з поліпшенням стану об’єкта оренди;
орендна плата за користування земельною ділянкою, що належить до земель оборони, визначається на торгах, зараховується до Державного бюджету України і використовується з метою забезпечення національної безпеки і оборони;
урегульовує питання передачі в оренду земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні Національної академії наук України, національних галузевих академій наук, підприємств, установ, організацій, віднесених до їх відання, та інших суб’єктів права постійного землекористування.
Переваги:
реалізація проєкту сприятиме надходженню додаткових коштів до Держбюджету з орендних платежів. Такі кошти повинні використовуватися в інтересах ЗСУ, МОУ та інших військових формувань, державних органів, що належать до сил національної безпеки і оборони;
проєкт може сприяти виведенню з нелегального обігу земель оборони сільськогосподарського призначення, що не використовуються і не можуть на законних підставах передаватися в оренду, натомість вони здаються в обробіток стороннім землекористувачам на підставі договорів про спільну діяльність або в нелегалізовану оренду, доходи від якої є тіньовими.
Недоліки:
ідея проєкту суперечить ч. 1 ст. 92 ЗК, оскільки постійні користувачі мають лише право володіти та користуватися земельними ділянками, а не розпоряджатися ними;
передбачено, що 50 % коштів від орендних платежів за землі с/г призначення Національної академії наук України, підприємств, установ, організацій, що віднесені до її відання, спрямовуються не до Держбюджету, а на виконання статутних завдань Національної академії наук України та підприємств, установ, організацій, що віднесені до відання Національної академії наук Україн, проте не визначено механізмів контролю за цільовим використанням таких коштів;
указано, що державні підприємства, установи, організації та суб’єкти права постійного користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності мають право передавати земельні ділянки, що тимчасово не використовуються за цільовим призначенням, в оренду, проте не визначено часових рамок такої тимчасовості;
указано, що земельні ділянки державної власності, що перебувають у постійному користуванні та належать до земель оборони, є об’єктами оренди землі, проте не визначено цільового призначення таких земель тощо.
Техніко-юридичні зауваження:
у тексті вживається неоднакова термінологія щодо призначення земельних ділянок, яка не узгоджується із Земельним кодексом. Ідеться про землі господарського, сільськогосподарського призначення, землі, що використовуються для господарської діяльності, землі для сільськогосподарського використання, а також землі, що використовуються для господарської діяльності та є придатними для потреб сільського господарства тощо;
указано, що проведення державної реєстрації права оренди може здійснюватися, зокрема, відповідно до технічної документації (проєкту) із землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки в разі, якщо така земельна ділянка не зареєстрована в Держгеокадастрі, водночас в інших положеннях ідеться про те, що до переліку земель, що належать до земель оборони та можуть передаватися в оренду, можуть бути віднесені лише ті земельні ділянки, яким уже присвоєні кадастрові номери. Варто звернути увагу, що якщо певні землі не віднесені до переліку, то вони не можуть передаватися в оренду.
Рекомендація Юридичної сотні: може бути підтриманий.
