Проєкт закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості (№5161 від 25.02.2021)

Ініціатор: Шмигаль Денис Анатолійович, Кабінет Міністрів України.

Мета проєкту

Забезпечення гнучкості у виборі організації трудових відносин, посилення мобільності працівника при реалізації права на працю.

Зміст

• Проєкт упроваджує новий вид трудового договору, а саме договір із нефіксованим робочим часом. Це особливий вид трудового договору, умовами якого заздалегідь не встановлено конкретний час виконання роботи. Обов’язок виконати роботу не є постійним та виникає в працівника лише у випадку надання такої роботи роботодавцем. Власник або уповноважений ним орган самостійно визначає необхідність та час залучення працівника до роботи, обсяг роботи та в передбачений трудовим договором строк погоджує з працівником режим роботи та тривалість робочого часу, необхідного для виконання відповідної роботи. При цьому повинні бути дотримані вимоги законодавства щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку. Типова форма договору затверджуватиметься Мінекономіки.
• Роботодавець може укладати не більше 10% договорів із нефіксованим робочим часом (від загальної кількості трудових договорів). Якщо юридична особа або ФОП використовує працю менше 10 працівників, такий договір може бути лише один. Перевищення вказаної кількості договорів тягнутиме за собою штраф у розмірі трьох мінімальних заробітних плат (станом на 1 січня 2021 року — 18 000 грн) за кожного працівника.
• Проєкт передбачає можливість установлення базових годин та днів (часу, коли працівник зобов’язаний працювати). Кількість базових годин не може перевищувати 40 на тиждень (протягом 6 днів на тиждень) Мінімальна кількість робочих годин за таким договором фіксується на рівні 32 на місяць (навіть якщо працівник фактично відпрацював меншу кількість часу, оплата повинна бути здійснена за 32 год/місяць). Заробітна плата виплачуватиметься працівникові за фактично відпрацьований час. У випадку перевищення ліміту 40 год/тиждень працівник може відмовитись виконувати роботу. У випадку згоди працівника на перевищення такого ліміту, оплата праці в понаднормові години здійснюється в подвійному розмірі годинної ставки. Натомість відмова від роботи у визначені базові години (без поважних причин) є підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.
• Порядок оплати щорічних відпусток та компенсації невикористаних днів відпустки для працівників за договором із нефіксованим робочим часом установлюватиме КМУ.
• ЄСВ для працівників за договором із нефіксованим часом також пропонується оплачувати за реально відпрацьований час.

Позитив:

проєкт пропонує офіційне оформлення трудових договорів із пакетом соціальних гарантій для тих, хто виконує тимчасову (проєктну) роботу без чіткого графіка. Працівник зможе укладати декілька таких трудових договорів.

Негатив:

проєкт передбачає обов’язок роботодавця оплачувати мінімум 32 години роботи такого працівника (на місяць), навіть якщо роботи виконувалися протягом меншого часу.  Установлення в договорі інших причин для його розірвання, ніж ті, що передбачені трудовим законодавством, може мати негативний вплив на працівників, які його укладають (наприклад, роботодавець може протиправно обмежити можливість укладання працівником інших договорів такого виду).

Прийняття законопроєкту може призвести до збільшення перевірок фізичних осіб-підприємців, а також роботодавців, особливо з огляду на встановлення проєктом максимального обсягу базових годин за таким договором на рівні 40 год/тиждень та можливістю контролюючого органу накладати штрафи без проведення перевірки у випадку встановлення рішенням суду періоду  роботи на умовах неповного робочого часу або за трудовим договором із нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи повний робочий час,  установлений на підприємстві, в установі, організації, тоді як, відповідно до чинної статті 50 КЗпП, тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Техніко-юридичне зауваження:

раніше КМУ було зареєстровано проєкт №5054, який пропонував зміну термінів “власник або уповноважений ним орган” та “власника —фізичну особу” на “роботодавця” та “фізичну особу, яка використовує найману працю”. Натомість у проєкті № 5161 знову вживається термін “власник або уповноважений ним орган”, що може створити колізію у випадку прийняття проєкту №5054 раніше, ніж №5161.

Громадська думка.

“У цілому фрилансери можуть розглядати таку форму працевлаштування, якщо вони стурбовані дотриманням своїх соціально-трудових гарантій. Але при цьому, зазначив юрист практики корпоративного права Juscutum Дмитро Палющенко, їм доведеться відмовитися від фінансових преференцій спрощеної системи оподаткування”. “Законопроєкт не сподобався профспілкам. Останні відмовилися його погоджувати, оскільки не побачили в ньому соціальних гарантій. На їхній погляд, законопроєкт не дає відповіді на те, яким чином будуть забезпечуватися базові соціальні гарантії (забезпечення лікарняними, відпустками, достатнім рівнем заробітної плати тощо), як це задекларовано в пояснювальній записці до нього, оскільки відсутні певні норми в статті, що регулює такий режим роботи, і механізм їхньої реалізації в частині настання страхового випадку, пов’язаного з тимчасовою непрацездатністю, нещасним випадком на виробництві, безробіттям, а також обчислення стажу роботи, який дає право працівнику на щорічну відпустку, та страхового стажу для призначення пенсії”.

Рекомендація Юридичної сотні: доопрацювати проєкт.