Постановою КМУ від 28.10.2026 року № 1359 внесено зміни до постанови КМУ “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи” від 15.11.2024 року № 1338, які стосуються порядку направлення на оцінювання повсякденного функціонування, його проходження громадянами України за кордоном, визначення причин інвалідності та оскарження рішень експертних команд.
1.Зміни щодо військовослужбовців
Однією з важливих змін для військовослужбовців є розширення переліку осіб, які можуть формувати направлення на оцінювання. Відтепер таке направлення за наявності відповідних підстав може сформувати начальник медичної служби військової частини, якщо його не сформував голова військово-лікарської, медичної (військово-лікарської) або лікарсько-експертної комісії за результатами проходження відповідної експертизи.
Зміни також стосуються документального підтвердження причин інвалідності військовослужбовців. До Порядку додано довідник зіставлення формулювань рішень (постанов) ВЛК, медичних (військово-лікарських) та лікарсько-експертних комісій про причинний зв’язок травм, поранень, контузій, каліцтв і захворювань із причинами інвалідності, які фіксуються експертними командами. Це має забезпечити відповідність між формулюванням причинного зв’язку, визначеним відповідною комісією, та причиною інвалідності, яку зазначає експертна команда. Крім того, під час фіксації причини інвалідності експертна команда повинна зазначати формулювання з відповідного рішення ВЛК або іншої уповноваженої комісії.
Передбачено, що якщо особа має одночасно рішення ВЛК про причинний зв’язок травми, поранення, контузії, каліцтва чи захворювання та документ, який підтверджує факт позбавлення її особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, експертна команда фіксує дві причини інвалідності: пов’язану з позбавленням особистої свободи та визначену на підставі рішення відповідної комісії.
У Порядку чітко деталізовано та розмежовано два блоки виключних підстав:
- Виключні підстави для неприбуття особи на вимогу Центру чи невиконання його вимог: такими визнаються призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період або проходження військової служби в ЗСУ, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях чи правоохоронних органах спеціального призначення. Це є підставою для перенесення строків оцінювання без застосування наслідків щодо визнання нечинними раніше ухвалених рішень про встановлення інвалідності чи причинного зв’язку.
- Виключні підстави для перенесення строків проведення безпосередньо повного медичного обстеження та додаткових досліджень: до них належать службове відрядження, тимчасова непрацездатність особи, а також призов або перебування на військовій службі під час мобілізації.
Крім того, результати оцінювання стосовно військовозобов’язаних і резервістів Служби безпеки України надсилають безпосередньо до Центрального управління або відповідних регіональних органів СБУ.
2. Зміни для ветеранів, осіб із пораненнями та винятки для чоловіків 25–60 років
Для чоловіків віком від 25 до 60 років із II або III групою інвалідності, яким було призначено строк повторного огляду, передбачено виняток із вимоги щодо проходження повторного оцінювання. Обов’язкова вимога щодо проходження повторного оцінювання у визначений період не поширюється на осіб із тяжкими порушеннями функцій організму: зокрема тих, хто не може самостійно пересуватися чи самообслуговуватися, не чує, не розмовляє, не бачить, не має кінцівок чи окремих органів, має онкологічні захворювання, інтелектуальні порушення, психічні розлади, церебральний параліч або інші паралітичні синдроми, а також на осіб, причиною інвалідності яких є інвалідність з дитинства. Для цієї категорії осіб повторне оцінювання переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану.
Окремі важливі зміни внесено безпосередньо до Критеріїв встановлення інвалідності. Для осіб, які отримали поранення, контузії, каліцтва або захворювання під час участі в АТО, заходах із забезпечення національної безпеки і оборони та відсічі збройної агресії проти України, уточнено умови встановлення групи інвалідності безстроково та на один ступінь вище (але не вище першої групи). Підвищення застосовується у випадках необоротної втрати функцій кінцівок або органів, що призводить до обмеження життєдіяльності не нижче помірного ступеня.
Також передбачено можливість встановлення інвалідності безстроково вже під час первинного оцінювання, якщо у особи наявні анатомічні дефекти чи незворотні порушення, які не піддаються корекції чи реабілітації. Для I групи інвалідності деталізовано строки: під час первинного оцінювання її призначають на строк від одного до п’яти років або безстроково, а під час повторного оцінювання – безстроково за наявності відповідних підстав.
Додаток із переліком захворювань, дефектів і станів, за яких встановлюється інвалідність, викладено в новій розширеній редакції. Його суттєво деталізовано через упровадження чітких клінічних показників та міжнародних валідованих шкал оцінювання. Для окремих станів можливість встановлення інвалідності прямо пов’язано з неможливістю проведення хірургічного втручання чи протезування.
Зміни торкнулися і порядку продовження інвалідності під час проходження служби. До переліку осіб, для яких інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності продовжуються на період проходження служби та протягом 60 календарних днів після звільнення або до проведення оцінювання, додано поліцейських поліції особливого призначення. Раніше ця норма охоплювала військовослужбовців, осіб інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.
3. Направлення на оцінювання повсякденного функціонування
Уточнено, що лікар (лікуючий лікар, тобто як сімейний, так і профільний спеціаліст, якщо спиратися на буквальне тлумачення норми) під час прийому пацієнта, у якого виявлено стан, що відповідає критеріям направлення на оцінювання, або зміни у стані здоров’я, які можуть вплинути на вже встановлену групу інвалідності чи ступінь втрати професійної працездатності, повинен повідомити про право пройти оцінювання. За бажанням пацієнта лікар формує відповідне направлення.
Лікуючий лікар під час формування електронного направлення зобов’язаний вносити відомості про раніше встановлену інвалідність або відсоток втрати професійної працездатності за умови їх документального підтвердження.
Якщо в електронній системі вже є направлення на оцінювання або скарга щодо особи, за якими ще не ухвалено остаточного рішення, нове направлення щодо цієї особи не формується. Це обмеження діє також на час розгляду скарги та після її подання до завершення процедури оскарження.
4.Проходження оцінювання громадянами України за кордоном
Окремо врегульовано проходження оцінювання громадянами України, які легально перебувають за кордоном. Якщо особа хоче користуватися пільгами у зв’язку зі станом здоров’я в Україні, існують два шляхи встановлення групи інвалідності:
- Якщо між Україною та державою перебування укладено відповідний міжнародний договір, медична інформація передається за формулярами, передбаченими цим договором, а рішення про встановлення інвалідності ухвалюється заочно на підставі медичного обстеження, проведеного в країні перебування.
- Якщо договору немає, громадяни можуть надіслати медичні документи, видані за кордоном, та їх засвідчені відповідно до законодавства переклади українською мовою своєму лікуючому лікарю поштою, електронною поштою або іншими засобами електронної комунікації. За наявності підстав лікар формує електронне направлення, а рішення ухвалюється заочно або із застосуванням телемедицини. На період воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування експертні команди приймають такі іноземні документи (крім виданих у рф та білорусі) за умови, що вони містять інформацію про діагноз за МКХ-10, відомості про ступінь функціональних порушень та результати лабораторних і функціональних обстежень.
5.Оскарження та перевірка рішень ЕКОПФО
Уточнено, що перевірку обґрунтованості рішень експертних команд і розгляд скарг здійснює експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи. Для проведення перевірки встановлено строк до 30 календарних днів, крім випадків дії обставин непереборної сили.
Якщо для перевірки необхідне проведення повного медичного обстеження або додаткових досліджень, їх здійснюють на базі державного некомерційного підприємства “Науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України” або Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова. На час проведення такого обстеження розгляд скарги або проведення перевірки зупиняється до отримання їхніх результатів. При цьому рішення про скасування рішення експертної команди набирає чинності з дня ухвалення скасованого рішення.
Форму розгляду скарги тепер визначають з урахуванням бажаної форми, зазначеної скаржником: вона може бути очною, заочною або із застосуванням методів і засобів телемедицини. Водночас Центр залишає за собою право обрати іншу форму розгляду, якщо виникне потреба отримати додаткову інформацію або особисто провести огляд особи. Строк розгляду скарги визначається відповідно до Закону України “Про адміністративну процедуру”.
Поважною причиною пропуску строку подання скарги відтепер визнається також проходження служби в органах та установах Державної кримінально-виконавчої служби.
Крім того, розширено порядок інформування про залишення скарги без руху: відповідне повідомлення за наявності технічної можливості може передавати лікуючий лікар, який формував направлення.
Строк, протягом якого особа може подати заяву про усунення описок, технічних або арифметичних помилок у рішенні експертної команди, збільшено з 40 днів до одного року з дати отримання витягу. Також змінено строк перевірки електронного направлення адміністратором системи: відтепер він становить сім календарних днів замість п’яти робочих.
6. Загальні строки встановлення та продовження інвалідності
Зміни торкнулися порядку визначення та продовження строків інвалідності під час повторного оцінювання. Якщо після закінчення попередньо встановленого строку експертна команда ухвалює рішення про зміну групи інвалідності, зміну відсотка втрати працездатності або про невстановлення групи інвалідності, попередньо встановлений строк вважається автоматично продовженим до дати ухвалення цього нового рішення. Це забезпечує безперервність юридичного статусу особи та захист її соціальних гарантій на увесь період між закінченням попереднього строку та прийняттям підсумкового рішення.
Крім того, якщо строк повторного оцінювання настає після досягнення особою пенсійного віку, інвалідність відтепер встановлюється безстроково.
Водночас виключено окреме правило щодо визначення дати встановлення інвалідності для осіб, направлених на оцінювання у зв’язку з тривалою тимчасовою непрацездатністю: відтепер для них застосовується загальне правило – датою встановлення інвалідності є дата формування електронного направлення на оцінювання. Крім того, із повноважень експертних команд вилучено функцію продовження листка тимчасової непрацездатності: це питання надалі вирішує виключно лікуючий лікар.
7. Інші зміни
До осіб, які можуть бути присутні під час розгляду справи додали перекладача жестової мови та особу, яка супроводжує пацієнта. Кількість супровідних осіб обмежено однією. Також змінено строк зберігання запису очного, виїзного та телемедичного засідання: замість трьох років він становитиме шість місяців.
Крім того, запроваджується можливість моніторингу рішень експертних команд і колишніх МСЕК на регіональному рівні. Для цього утворюватимуться робочі групи, до складу яких за згодою можуть входити медичні працівники, представники Пенсійного фонду, Національної поліції, ДБР, СБУ, НАБУ та громадських об’єднань у сфері протидії корупції. У разі виявлення ознак систематичного ухвалення необґрунтованих рішень такі групи зможуть звертатися до Центру оцінювання функціонального стану особи щодо перевірки їх обґрунтованості.
Керівники закладів охорони здоров’я повинні затверджувати та оновлювати щонайменше раз на рік перелік лікарів, які можуть проводити оцінювання, і перелік профілів експертних команд. Інформація про ці переліки та зміни до них має оприлюднюватися на вебсайтах закладів і вноситися до електронної системи.
Крім того, внесено зміни до додатка до Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних (затвердженого ПКМУ від 21.10.2015 № 835), шляхом доповнення розділу МОЗ новою позицією – знеособлена агрегована інформація про результати оцінювання повсякденного функціонування особи. Публікація таких відомостей передбачає повне вилучення будь-яких персональних і медичних даних пацієнтів, натомість надаючи зведену статистику щодо засідань і рішень експертних команд у розрізі регіонів та закладів охорони здоров’я.
