Діагноз хронічний вірусний гепатит часто викликає у військовозобов’язаних та військовослужбовців запитання: чи означає він автоматичну непридатність до служби? 

Розклад хвороб (додаток 1 до Наказу МОУ № 402) містить класифікацію хвороб, станів та фізичних вад, що визначає ступінь придатності до військової служби. Стаття 4 цього документа визначає критерії оцінки стану осіб, у яких діагностовано хронічні вірусні гепатити В, С, D та інші хронічні ураження печінки.

Важливо: встановлення діагнозу гепатит не є автоматичною підставою для визнання непридатним до служби. 

Саме від тяжкості ураження залежить ступінь придатності до військової служби.

Які рішення може ухвалити ВЛК?

Стаття 4 Розкладу хвороб передбачає три рівні оцінки стану здоров’я, кожному з яких відповідає окреме рішення щодо придатності:

1. Тяжкі форми хронічних вірусних гепатитів, які важко піддаються лікуванню та значно порушують функції органів і систем —  непридатність до військової служби.
2. Хронічні вірусні гепатити з помірними порушеннями функцій — придатність до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв’язку, оперативного забезпечення, охорони.
3. Хронічні вірусні гепатити з незначним порушенням функцій або без порушення функцій — придатність до військової служби.

Непридатними до військової служби є люди з вираженими та стійкими порушеннями функцій печінки.

Зокрема, якщо людина хворіє на:

• хронічні вірусні гепатити з вираженою, стійкою (впродовж щонайменше одного місяця) цитолітичною активністю — підвищення АЛТ ≥10 верхніх меж норми (ВМН), впродовж щонайменше одного місяця, що важко піддаються корекції чи мають стійкі порушення вуглеводної, білкової, пігментної функцій печінки за наявності щонайменше двох з наведених показників: 
  • загальний білок ≤50 г/л чи альбумін ≤17,5 г/л, 
  • загальний білірубін ≥50 мкмоль/л, 
  • протромбіновий індекс ≤60 %, 

а також з проявами печінкової енцефалопатії, геморагічного синдрому;

• виражений фіброз печінки (стадія F4 за шкалою METAVIR), підтверджений інструментально;
• хронічний гепатит В у поєднанні з дельта-агентом (мікст-гепатит ВГВ+ВГД).

У таких випадках рішення, як правило, приймають після додаткового обстеження та консультації консиліуму лікарів.

Придатними до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв’язку, оперативного забезпечення, охорони є люди з помірними порушеннями функцій печінки.

Підстава — стійке (не менше одного місяця) підвищення АЛТ менше ніж у 10 ВМН та наявність щонайменше двох лабораторних показників:

• загальний білок ≤65 г/л або альбумін ≤29,3 г/л;
• загальний білірубін до 50 мкмоль/л;
• протромбіновий індекс ≤70 %.

Повністю придатними є хворі на:

• хронічні вірусні гепатити з незначною цитолітичною активністю — підвищення АЛТ <5 ВМН та незначним порушенням функцій печінки (загальний білірубін до 30 мкмоль/л);
• вірусні гепатити з хронічним перебігом без порушення функції печінки та з мінімальною цитолітичною активністю — підвищення трансаміназ до 1,5 ВМН.

Медичний огляд військовослужбовців доцільно проводити після завершення противірусного лікування:

• при хронічному вірусному гепатиті С (ВГС) — не раніше ніж через 12 або 24 тижні після закінчення терапії та досягнення стійкої вірусологічної відповіді (СВВ12/СВВ24);
• при хронічному вірусному гепатиті В (ВГВ) — через 12 місяців від початку лікування нуклеозидними або нуклеотидними інгібіторами зворотної транскриптази.

Громадяни, яких направляють для проходження базової військової служби та які мають хронічний ВГС, підлягають обов’язковому лікуванню. Після цього визначається СВВ12, а експертне рішення щодо придатності приймається через 12 місяців після завершення лікування.

Медичний огляд за цією статтею не проводять військовослужбовцям і призовникам:

1) які успішно пройшли курс лікування хронічного ВГС і досягли СВВ, за наявності антитіл anti-HCV та за відсутності РНК вірусу гепатиту С у крові (за результатами ПЛР)

та

2) у яких відсутній рецидив чи повторне інфікування протягом 12 місяців після лікування.

У такому разі рішення про придатність до військової служби ухвалюється на загальних підставах відповідно до Таблиці додаткових вимог.

Якщо противірусні препарати відсутні, лікування не завершене або людина від нього відмовилась — медичний огляд проводять за відповідним пунктом статті. Під час мобілізації в умовах воєнного стану враховують фактичний стан здоров’я та ступінь порушення функцій печінки на момент огляду.

Якщо у вас залишилися запитання щодо порядку проходження ВЛК, рішення за результатами огляду та інші, повʼязані з проходженням військової служби — звертайтеся на нашу гарячу лінію: 0 800 308 100.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».