Коли військовий потрапляє в полон, кожна дрібниця – фото, позивний чи згадка в соцмережах – може мати значення. Часто родини, намагаючись знайти бодай якусь інформацію, публікують у мережі всі дані зниклого, не підозрюючи, що це може нашкодити.

Адвокат, юрист ГО “Юридична сотня” Олександр Дяковський нагадує: “Персональні дані — це не лише паспорт чи номер телефону. Це будь-яка інформація, за якою можна ідентифікувати людину”.

Що є персональними даними?

• Ім’я, дата народження, номер телефону, податковий номер;
• фотографії, відео, електронні адреси;
• а у випадку військових — також позивний, звання, номер частини, татуювання чи інші особливі прикмети.

Навіть якщо ім’я не вказане прямо, але з опублікованого можна зрозуміти, хто це — це теж елемент розголошення персональних даних.

Публікація деталей про полоненого без його згоди або офіційного підтвердження може ускладнити переговори щодо обміну, наражати полоненого та його побратимів на небезпеку або створити ризик шахрайства чи психологічного тиску на родину.

Що робити, якщо дані полоненого поширили?

Якщо ви помітили публікації з персональними даними військовополоненого без дозволу родини, повідомте про це:

• Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
• Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими;
• правоохоронні органи України.

Звернення можна подати в довільній письмовій формі. Важливо лише описати суть порушення і додати докази (посилання, скріншоти тощо).

Якщо дані не видаляють добровільно, родина може звернутися до суду з позовом про видалення персональної інформації. Це передбачено Законом України «Про захист персональних даних».

Якщо ви потребуєте поради щодо захисту персональних даних або допомоги у зверненні до відповідних органів, зателефонуйте на нашу гарячу лінію 0 800 308 100 або напишіть нам у соцмережах Instagram/Facebook. Наші юристи безкоштовно проконсультують і допоможуть підготувати звернення.