Службове розслідування — заходи для встановлення:

• дій військовослужбовця, який вчинив правопорушення;
• причинного зв’язку між правопорушенням та виконанням обов’язків військової служби;
• ступеня вини;
• порушень законодавства;
• причин та умов, що сприяли правопорушенню;
• причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних.

Підстави для службового розслідування:

• невиконання або неналежне виконання службових обов’язків, перевищення повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров’ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду;
• невиконання або неналежне виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на виконання покладених на Збройні Сили завдань;
• неправомірне застосування фізичної сили, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військових чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті;
• дії військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військового;
• втрата або викрадення зброї чи боєприпасів;
• порушення порядку та правил чергування, вартової або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки;
• недозволене розголошення змісту або втрата службових документів;
• внесення до ЄРДР відомостей про скоєне кримінальне правопорушення;
• повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення;
• скоєння ДТП під час служби, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші люди.

! Службове розслідування може також призначатися за письмовим рапортом військовослужбовця аби зняти безпідставні, на його думку, звинувачення або підозру.

Службове розслідування НЕ призначається:

• якщо  повідомлення, заяви, скарги анонімні;
• якщо причини, умови та обставини не потребують додаткового встановлення або їх встановлено під час проведення інспектування, інвентаризації, аудиту, за рішенням суду.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, у якому зазначаються 

• підстава; 
• обґрунтування або мета службового розслідування; 
• стосовно кого воно проводиться;
• строк проведення службового розслідування;
• особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення.

Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення — день надання командиру акта розслідування та матеріалів на розгляд.

Під час розслідування військовослужбовець може бути усунутий від виконання обов’язків, про що видається додатковий  наказ із зазначенням причин усунення, а тривалість усунення не повинна перевищувати строк проведення розслідування та час, необхідний для прийняття відповідного рішення.

 До участі в службовому розслідуванні заборонено залучати підлеглих військовослужбовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, учасників правопорушення або особисто зацікавлених у результатах розслідування.

Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.

Заборонено за одне правопорушення накладати кілька дисциплінарних стягнень, накладати стягнення на весь особовий склад підрозділу замість притягнення до дисциплінарної відповідальності винних осіб.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня призначення. В окремих випадках цей строк може бути продовжений, але не більше ніж на один місяць. Загальний строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців.

До строку службового розслідування не зараховується час перебування військовослужбовця у відпустці, на лікуванні або час відсутності з інших документально підтверджених поважних причин. 

Особи, які проводять службове розслідування, зобов’язані:

• дотримуватися вимог законодавства, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об’єктивного розслідування обставин правопорушення;
• виявляти обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо правопорушення, а також пом’якшують або обтяжують відповідальність;
• розглядати заяви і клопотання, подані під час службового розслідування та стосуються його проведення.

При відмові військового надати письмові пояснення по суті службового розслідування складається акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох осіб.

Військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:

• знати підстави розслідування;
• бути ознайомленим про свої права та обов’язки під час  розслідування;
• відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом;
• давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування  свідків правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення;
• порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації;
• висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо розслідування, дій або бездіяльності осіб, які його проводять;
• ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром;
• оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування.

За результатами складається акт службового розслідування, який подається разом з усіма матеріалами на розгляд командиру. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Військовослужбовець має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.

Довідково. Службові розслідування за фактами порушень законодавства у сфері охорони державної таємниці, втрати документів або розголошення відомостей, які містять службову інформацію, нещасних випадків, професійних захворювань, аварій, авіаційних подій, шкоди державному майну, а також грошовим коштам, порушень антикорупційного законодавства регулюються також окремими нормативно-правовими актами, інструкціями та правилами.