[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]
26 квітня 2021
Дайджест новин для ветеранів-підприємців
[/tm_pb_text][tm_pb_image admin_label=”Image” src=”https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2021/05/YS_insta_digest_26_04.png” show_in_lightbox=”off” url_new_window=”off” use_overlay=”off” animation=”left” sticky=”off” align=”left” force_fullwidth=”off” always_center_on_mobile=”on” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”] [/tm_pb_image][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]
Порядок отримання одноразової карантинної допомоги
З 19 квітня ФОП та наймані працівники з «червоних» карантинних зон можуть надсилати заявки на отримання 8 тисяч гривень допомоги від держави через портал або застосунок “Дія”.
Алгоритм отримання допомоги, який можна знайти на порталі або в застосунку “Дія”:
Зверніть увагу! За Законом України №1358-IX у випадку подання недостовірної інформації про поточне місце роботи одноразову матеріальну допомогу потрібно повернути.
Допомога буде направлена на особистий гривневий рахунок у термін від 7 днів після подання заяви.
Кінцевим терміном подання заяви є 30 днів із дня запровадження “червоної” зони в області, де ви провадите діяльність. Якщо ви провадите діяльність в області, яку було віднесено до “червоної” зони протягом лютого-березня 2021 року, то можете подати заяву до 18 травня 2021 року включно.
Тобто отримати допомогу можна буде лише один раз у випадку дії карантинних обмежень від лютого 2021 року.
Таку допомогу можна отримати не тільки з Державного бюджету, а й з місцевого бюджету своєї області. Протягом 10 днів після завершення строку для подання заяви на отримання допомоги Мінцифра передає список осіб, які відповідають умовам надання допомоги, до органів місцевого самоврядування в областях, де було вжито посилених карантинних заходів. Додаткову заяву для цього подавати не треба. Місцеві ради визначають розмір цієї допомоги, а також переглядають отриману інформацію та формують списки тих, хто отримає допомогу .
Подання нової форми податкової звітності
З квітня 2021 року підприємці подають звіт із єдиного податку та ЄСВ в одній формі, що стало причиною масових відмов у прийнятті звітності через недоліки в системі прийняття податкової звітності на центральному рівні. З огляду на велику кількість отриманих відмов, варто наголосити:
Уряд затвердив Постанову КМУ «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 21.04.2021 р. № 405, якою продовжив карантин на території України до 30 червня.
Нагадаємо, що продовження карантину означає, зокрема, автоматичне продовження:
Також продовжать діяти норми, які дозволяють зменшити орендну плату в разі, якщо орендар у зв’язку з карантином не може в повному обсязі використовувати орендоване майно.
Карантинні зміни щодо продажу садивного матеріалу та добрив
Уряд затвердив Постанову КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236» від 21.04.2021 р. № 374.
Ця постанова стосується продажу в регіонах, які належать до червоної зони, садивного матеріалу (квітів, рослин) та добрив.
Торговельні площі під цими товарами тепер також беруть участь у формуванні частки 60 %, при якій стає можливим приймання відвідувачів.
Також у зв’язку із цим зміну внесли й до Переліку видів економічної діяльності, затвердженого постановою № 1236, на підставі якого визначають претендентів на отримання матеріальної допомоги у розмірі 8000 грн. Тепер виноска до цього переліку стосується й коду 47.76 «Роздрібна торгівля квітами, рослинами, насінням, добривами, домашніми тваринами та кормами для них у спеціалізованих магазинах», тобто, отримати одноразову матеріальну допомогу підприємці, що мають основним такий код виду економічної діяльності зможуть лише у випадку перебування їхнього населеного пункту у “червоній зоні” впродовж лютого або березня 2021 року, з квітня така допомога не надаватиметься.
Стати клієнтом банку віддалено – уже можливо через Систему BankID НБУ
Нацбанк України на своєму офіційному сайті повідомляє, що банки України почали реалізовувати послуги, які можна отримати без відвідування відділень, використовуючи віддалену ідентифікацію клієнтів за допомогою Системи BankID НБУ. Система BankID НБУ може бути успішно задіяна під час дистанційного відкриття рахунків у банках, а також під час надання інших як фінансових, так і нефінансових послуг. Так, банки використовують Систему BankID НБУ для віддаленої ідентифікації користувачів електронних грошей. Станом на сьогодні система налічує 90 учасників, зокрема 33 банки у ролі абонентів-ідентифікаторів. Завдяки цьому онлайн-послуги з використанням Системи BankID НБУ доступні для 99% користувачів платіжних карток на українському ринку.
Головне управління ДПС у м. Києві на офіційній сторінці надало роз’яснення, що ФОП, який використовує працю найманих осіб, сплачує та подає звітність по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за своїм місцем реєстрації, незалежно від територіального розташування робочих місць найманих працівників.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску є ФОП, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором.
Платник єдиного внеску зобов’язаний подавати звітність та сплачувати до контролюючого органу за основним місцем обліку єдиний внесок у строки, порядок та за формою, установленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування (п. 4 частини другої ст. 6 Закону № 2464).
Відповідно до п. 65.1 ст. 65 ПКУ взяття на облік ФОП у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою. Податковою адресою платника податку – фізичної особи визначається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (п. 45.1 ст. 45 ПКУ).
Головне управління ДПС у м. Києві на офіційному сайті повідомляє, що в разі встановлення відповідності платника хоча б одному з Критеріїв ризиковості, передбачених Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ від 11.11.2019 № 1165 Комісією Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН приймається відповідне рішення та через Автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України надсилається в день його прийняття із зазначенням підстави.
У приватній частині Електронного кабінету (меню «Моніторинг ПН/РК») платникам забезпечено можливість доступу до інформації щодо відповідності Критеріям ризиковості, передбачених цим Порядком.
Платнику через Електронний кабінет рекомендується надати інформацію та копії документів для виключення його з переліку платників, які відповідають Критеріям ризиковості. Ідентифікатор форми «Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості» (далі – Повідомлення): J(F)1314901. Також, до Повідомлення додаються додатки у вигляді копій документів довільного формату (ідентифікатор форми додатків J/F1360102), у форматі PDF, PNG або JPG.
Кількість документів, що додаються до Повідомлення, не повинна перевищувати 100 шт. та, відповідно до абзацу 10 пункту 6 Порядку, це можуть бути:
– договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками;
– договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, що одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
– первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
– банківські виписки з особових рахунків та/або розрахункові документи;
-документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності);
– інші документи, що підтверджують невідповідність платника Критеріям ризиковості.
Повідомлення, пояснення та копії документів, подані платником ПДВ, Комісія розглядає протягом 7 робочих днів, що настають за датою їхнього надходження, та приймає відповідне рішення, яке надсилається платнику в день прийняття засобами електронного зв’язку в приватну частину Електронного кабінету.
Списання податкового боргу
Постановою від 09 березня 2021 року в справі №300/2353/19 Верховний Суд вирішив спір на користь фізичної особи-підприємця щодо списання безнадійного податкового боргу.
У 2019 р. позивач (ФОП) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі – ГУ ДПС в Івано-Франківській області), у якому просив визнати протиправною бездіяльність та зобов’язати відповідача списати податковий борг із податку на доходи фізичних осіб та з податку на додану вартість в загальному розмірі 1 819 656,16 грн як безнадійний.
Відповідно до обставин справи, за позивачем обліковувався податковий борг у сумі 1 819 656,16 грн, що виник на підставі ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 січня 2013 року, за якою податковий борг не стягувався.
Рішенням першої інстанції позов було задоволено. Суд зазначив, що борг позивача дійсно є безнадійним, а бездіяльність відповідача щодо списання податкового боргу є протиправною.
Суд апеляційної інстанції рішення скасував та відмовив у позові. Суд, зокрема, зазначив, що звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу передбачається лише у випадку, якщо такий податковий борг виник унаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин), як це встановлено в законодавстві. В інших випадках розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків, а вчинення таких дій є правом контролюючого органу, а не обов’язком.
Верховний Суд не погодився з висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке:
Списання безнадійного податкового боргу, у тому числі податкового боргу, стосовно якого минув строк давності в 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу, відповідно до положень пунктів 3.1, 3.2, 4.3- 4.5 Порядку № 577.
При цьому звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов’язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник унаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин), як це встановлено нормою пункту 4.1 Порядку № 577. Таким чином Верховний Суд визнав законним та обґрунтованим рішення суду першої інстанції, яким було задоволено позовні вимоги ФОП.
У якому випадку необхідно укладати трудовий договір
ТОВ звернулося з позовом до Держпраці й просило визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу. ТОВ зазначило, що відносини з працівницею мали виключно цивільно-правовий характер, оскільки вона виконувала обов’язки медичної сестри в стоматологічному центрі на підставі цивільно-правового договору, до штату Товариства не зараховувалась, на свій розсуд визначала тривалість роботи. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем доведено факт існування трудових відносин між позивачем та виявленою інспекційним відвідуванням найманою працівницею, оскільки та виконувала роботу, яка збігається з видом економічної діяльності суб’єкта господарювання, відтак на позивача правомірно накладено штрафні санкції за допущення працівника до роботи без укладення трудового договору.
У Постанові від 30 березня 2021 року в справі № 380/1563/20 Верховний Суд зазначив, що відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності підклас 85.12 “Медична практика”, яка є основним видом економічної діяльності позивача, включає медичне консультування в галузі загальної та спеціальної медицини, які надаються лікарями загального профілю (терапевтами), лікарями-спеціалістами та хірургами, діагностичні обстеження та лікування, та не включає діяльність середнього медичного персоналу: акушерок, санітарів, медсестер, персоналу фізіотерапевтичних кабінетів тощо. Відповідно до вказаного виду економічної діяльності позивачу не забороняється залучати осіб з обслуговування його діяльності, а саме медичної сестри зі стоматології на умовах трудового договору.
У разі, якщо робота, виконувана особою на користь суб’єкта господарювання, збігається з видом його економічної діяльності або є роботою з обслуговування його діяльності, то робота такої особи повинна виконуватися на умовах трудового договору.
Колегія суддів ВС також зазначає, що юридичні та фізичні особи-підприємці, залучаючи працівників до найманої оплачуваної праці та укладаючи з такими особами цивільно-правові договори замість трудових, позбавляють останніх основних прав та гарантій, установлених Конституцією (стаття 43-46) та законами України, а саме: на оплату праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, права на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня, на щорічні й додаткові оплачувані відпустки, права на здорові йбезпечні умови праці, на об’єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади тощо.
З приводу висновків суду апеляційної інстанції про те, що позивачем щодо працівниці не вівся табель обліку використання робочого часу, внутрішній розподіл заробітної плати, вона не проходила інструктажі з охорони праці, не ознайомилася з колективним договором, то вказане, ураховуючи правові відносини, які реально існували між ТОВ та працівницею, свідчить лише про недотримання позивачем вимог трудового законодавства щодо вказаних питань.
[/tm_pb_text][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]
Цей проєкт створено спільно з The International Foundation for Social Adaptation
[/tm_pb_text][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]
Підтримати організацію можна за допомогою сервісу Patreon
Після переходу за посиланням ви можете обрати будь-яку комфортну суму підтримки та натиснути кнопку Приєднатися/Join.
Далі необхідно створити аккаунт на сервісі Patreon.
Зверніть увагу, що підтримка має формат підписки. Це означає, що гроші будуть списуватись із зазначеного вами рахунка щомісяця. Але ви можете скасувати підписку в будь-який момент (у тому числі після першого списання) у налаштуваннях сервісу.
Дякуємо за підтримку! 💙💛
2018-2023 Юридична сотня
Сайт створено за підтримки koreshkovpa.space
