[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

3 березня 2021

У випадку, якщо додзвонювачам потребується представництво в суді в адміністративних, цивільних, кримінальних справах, а також, якщо звернення не стосується питань проходження служби чи соціального захисту ветеранів, оператори гарячої лінії Юридичної сотні направляють таке звернення до центрів Безоплатної правової допомоги.

У 2020 році 361 звернення на гарячу лінію Юридичної сотні було перенаправлено до центрів БВПД, що становить 2.4% від всіх звернень, які надходять на нашу гарячу лінію.

Підтримати роботу гарячої лінії Юридичної сотні можна тут.

[/tm_pb_text][tm_pb_image admin_label=”Image” src=”https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2021/03/info_2020_zagalna_4-1.png” show_in_lightbox=”off” url_new_window=”off” use_overlay=”off” animation=”left” sticky=”off” align=”left” force_fullwidth=”off” always_center_on_mobile=”on” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”] [/tm_pb_image][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]

[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”Text”]

3 березня 2021

Аналізуємо рішення Верховного Суду від 22 грудня 2020 року справа № 750/8002/19, яке стосується захисту житлових прав ветерана.

[/tm_pb_text][tm_pb_image admin_label=”Image” src=”https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2021/03/YS_zhitlo_vs_fb.png” show_in_lightbox=”off” url_new_window=”off” use_overlay=”off” animation=”left” sticky=”off” align=”left” force_fullwidth=”off” always_center_on_mobile=”on” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid” /][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Обставини справи

Позивачем у справі є учасник бойових дій, який має 33 роки вислуги у ЗСУ та  проживає у службовому житлі. Він звернувся до виконавчого комітету міської ради з клопотанням передати йому житло у якому він проживає, шляхом виключення даної квартири з числа службового житла. Він обґрунтував клопотання тим, що перебуває на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов, а тому, відповідно до вимог закону, має право на отримання житла для постійного проживання. Він отримав відмову у виконавчому комітеті, тому звернувся до суду.  Третьою особою у справа став квартирно-експлуатаційний відділ, який надавав клопотання про виведення квартири з числа службового житла.

Міськвиконком обґрунтував свою відмову у виключенні квартири із числа службового житла  тим, що квартирно-експлуатаційний відділ у своєму клопотанні надав недостатні підстави, зокрема, не зазначив про потреби в його подальшому використанні. Міськвиконком зазначив, що оскільки Міністерство оборони України не ліквідовано, то вбачається і необхідність подальшого використання квартири як службового приміщення.

Рішення суду першої та апеляційної інстанції

Суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги, скасувавши частину рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради про відмову квартирно-експлуатаційному відділу  міста Чернігова в зміні статусу службової трикімнатної квартири. Суд зобов’язав виконавчий комітет виключити вказане в позові житло із числа службового. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.

Рішення Верховного Суду

За скаргою відповідача було відкрите касаційне провадження. Розглянувши матеріали, Верховний Суд зробив висновок, що обов’язковою умовою для виключення квартир із числа службових є перебування військовослужбовців й осіб, звільнених у запас або відставку, на квартирному обліку в Збройних Силах України та відповідність займаного житла нормам законодавства, установленим для даного населеного пункту, що буде підставою для зняття сім’ї військовослужбовця з квартирного обліку.

При цьому Верховний Суд зазначив, що позивач раніше вже був змушений звертатися до суду для захисту свого права на житло з аналогічних підстав і судовим рішенням було встановлено обов’язок виконавчого комітету розглянути клопотання КЕВ, проте такий спосіб не призвів до відновлення порушеного права (оскільки ветерану було відмовлено повторно).

“Таким чином, унаслідок бездіяльності відповідача позивач фактично позбавлений можливості реалізувати свої права на житло, що є порушенням житлових прав у розумінні статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб”.

Верховний Суд залишив касаційну скаргу виконавчого комітету без задоволення, указавши на правильність рішення судів попередніх інстанцій, і захистив право на житло ветерана та його сім`ї.

Повний текст постанови можна прочитати за посиланням.

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]