[tm_pb_section admin_label=”section”][tm_pb_row admin_label=”row”][tm_pb_column type=”4_4″][tm_pb_text admin_label=”Text”]

25 лютого 2021

Статистика притягнення до відповідальності за порушення карантину.

76215 протоколів про адмінправопорушення було складено за порушення правил карантину (ч.1 ст. 44-3 КУПаП), згідно з даними Нацполіції України на 18.02.2021.

Майже вдвічі більше, а саме 128075 було винесено постанов за перебування в громадських місцях без масок (ч.2 ст. 44-3 КУПаП). За цією статтею всього на розгляд судів надійшло 76 029 адмінпротоколів про притягнення осіб до адмінвідповідальності, але було розглянуто тільки 46 250 справ (станом на 19.01.2021).

Лише 3 426 разів було прийнято рішення про накладення штрафу. Це 4.51% від кількості адмінпротоколів.

Тобто як ми можемо побачити з цих статистичних даних, суди не ставлять собі за мету будь-що покарати особу, а доволі змістовно і подекуди лояльно підходять до розв’язання таких питань.

[/tm_pb_text][tm_pb_image admin_label=”Image” src=”https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2021/02/sud-karantin-statistika.png” show_in_lightbox=”off” url_new_window=”off” use_overlay=”off” animation=”left” sticky=”off” align=”left” force_fullwidth=”off” always_center_on_mobile=”on” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid” /][tm_pb_text admin_label=”Text” text_orientation=”left” use_border_color=”off” border_color=”#ffffff” border_style=”solid”]

Підхід судів стосовно притягнення до адміністративної відповідальності за порушення карантинних обмежень

Якщо говорити безпосередньо про судову практику, то здебільшого суди не притягають осіб до адміністративної відповідальності з таких підстав:

• складання адміністративного протоколу, на особу яка не є суб’єктом даного правопорушення. Українські суди виходять з того, що відповідальність за порушення карантинних вимог щодо заборони роботи суб’єктів господарювання, які приймають відвідувачів, можуть нести тільки суб’єкти господарювання, а не їхні працівники, оскільки останні не здійснюють господарську діяльність та не відповідають за дії суб’єкта господарювання, у якому працюють;
• відсутність належних доказів вчинення адміністративного правопорушення, адже сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може слугувати належним доказом для встановлення вини особи, необхідна сукупність доказів;
• не вказання в протоколі порушеної чинної норми закону, оскільки норма ч.1 ст. 44-3 КУПаП є бланкетною;
• наявність пом`якшуючих обставин, визнання особою своєї вини, характер правопорушення та відсутність негативних наслідків (малозначність).

[/tm_pb_text][/tm_pb_column][/tm_pb_row][/tm_pb_section]