110 000

ветеранів отримали допомогу в Юридичній Сотні

Номер гарячої лінії:

0 800 308 100

Аналітика судових рішень, винесених за результатом розгляду кримінальних проваджень за статтею 435-1 КК України – Образа честі і гідності військовослужбовця, погроза військовослужбовцю

1. Образа честі і гідності, погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна військовослужбовцю, який здійснює заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф, його близьким родичам чи членам сім’ї – карається обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

 Розділ XIX доповнено статтею 4351 згідно із Законом № 2110-IX від 03.03.2022

 

 Виготовлення та поширення матеріалів, які містять образу честі і гідності, погрозу вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна військовослужбовцю, який здійснює заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, його близьким родичам чи членам сім’ї, – карається обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк. З огляду на судову практику, можемо зробити висновок, що суди схильні до застосування тримання під вартою в якості запобіжного заходу, проте під час призначення покарання може бути застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, призначення покарання шляхом поглинання більш суворим менш суворого або ж затверджено угоду про визнання винуватості. Проте у випадку, якщо образа військовослужбовців поєднана з іншим злочином (запереченням російської агресії чи глорифікацією рф), покарання, як правило, призначається без застосування пом’якшувальних обставин у вигляді та передбачає реальний характер його відбування.

Дата рішення№ справи

Посилання

Обставини справи

Мотиви суду

Результат

Примітка

1. 

20.02.2023 р. №718/418/23

Посилання на вирок

Встановлено, що громадянином України на своїх сторінках в соціальних мережах виготовлено та поширено відеоматеріали, в яких містяться образливі висловлювання на адресу начальника військового підрозділу та загалом працівників цього підрозділу. Зазначені публікації із образами військовослужбовців набули поширення серед широкого кола суспільства. Так, загальнодоступна група, на сторінці якої ОСОБА_5 систематично поширює виготовлені ним відеозаписи є публічною і налічує понад 4 тисячі учасників, що дозволяє ознайомлюватися із поширеними ним матеріалами необмеженій кількості осіб. Також людина ображала військових, які здійснювали мобілізаційні заходи, записуючи такі образи на відео і поширюючи їх в мережі Інтернет.

Під час досудового розслідування 06.02.2023 року між прокурором та обвинуваченим досягнуто та підписано угоду про визнання винуватості, за змістом якої вони погодили, що ОСОБА_5 за ч.2ст.435-1 КК України понесе покарання з застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень.

Затвердити угоду від 06.02.2023 року про визнання винуватості.

 
2.

11.07.2022 р № 308/8031/22

Посилання на вирок

14.04.2022 о 12 год. 00 хв, обвинувачений, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, побачивши військовослужбовицю ЗСУ, яка була одягнена у формений військовий одяг, діючи умисно, почав словесно ображати її честь та гідність та маючи на меті викликати в останньої реальне побоювання за своє життя та посягаючи на її особисту безпеку, як військовослужбовця, почав словесно погрожувати її вбивством, насильством, в результаті чого в жінки були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози.

 

Затвердити угоду про визнання винуватості Обвинуваченого визнати винним … і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання … з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину.

В справі також було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. 
Посилання на ухвалу.

3.

15.03.2023 р № 346/4483/22

Посилання на вирок

Обвинувачений вчинив розповсюдження матеріалів із закликами до насильницького захоплення державної влади, також публічні заклики до проведення незаконного референдуму на ТОТ, поширив матеріали, які містять образу честі і гідності військовослужбовців та матеріали, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії рф. 

Обвинувачений, реалізовуючи власний злочинний умисел на глорифікацію учасників збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році, розмістив на особистому телеграм каналі «Херсонская Республика» допис, яким позитивно характеризував військовослужбовців рф.

Визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.109, ч.5 ст. 111-1, ч.2 ст. 435-1, ч.3 ст. 436-2 КК України і призначити покарання:…

На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання у виді шести років позбавлення волі з конфіскацією майна.

 
4.

28.03.2022 р № 204/1807/22

28.03.2022 р. № 204/1805/2

ЄРДР №22022040000000030

Посилання на ухвалу

Посилання на ухвалу

… В ході досудового розслідування встановлено, що 20.03.2022 близько 08 год 30 хв гр. ОСОБА_4 , разом з гр. ОСОБА_8 за керівництвом та особистою вказівкою гр. ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , знаходячись на території АЗС м. Павлограда образили честь і гідність, а також вчинили насильницькі дії відносно військовослужбовця Павлоградського району територіальної оборони лейтенанта, який здійснює заходи із забезпечення національної безпеки і оборони. Ці дії також кваліфікуються за ч. 1 ст. 435-1 КК України. Окрім цього, у невстановлений в ході досудового розслідування проміжок часу виник злочинний умисел, спрямований на незаконне носіння, придбання та зберігання вибухових речовин та бойових припасів. У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , придбав вибухові речовини та боєприпаси, що відповідно до пояснень експерта є корпусом гранати, а також запалом до нього, які відносяться до вибухових речовин та бойових припасів. 

 

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу вигляді тримання під вартою відносно  ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 435-1 КК України задовольнити.

Тримання під вартою


В подальшому строк запобіжного заходу було продовжено



5.

01.09.2023 № 554/7915/23

Посилання на ухвалу

СВ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023170420002357 від 28 серпня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 345, ч. ч. 1 і 2 ст. 435-1 КК України.

Органами досудового розслідування встановлено, що 19 серпня 2023 року, в  м. Полтава, обвинувачений помітив працівників ТЦК та СП під час виконання своїх службових обов`язків, які були одягнені у формений військовий одяг Збройних сил України, та почав знімати останніх на відеокамеру мобільного телефону. В ході розмови з старшим солдатом об`єднаного міського територіального центру комплектації та соціальної підтримки , будучи агресивно налаштованим до військовослужбовців, які здійснюють заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф, обвинувачений не відреагував на зауваження військовослужбовця про те, що здійснювати відеофіксацію військовослужбовців у воєнний стан заборонено, продовжував вести себе агресивно, став плювати у військовослужбовця та кричати, що у розв’язанні війни винна влада України.

В подальшому, 25 серпня 2023 року, в період часу з 09 години по 10 год 30 хв та 26 серпня 2023, в ранковий час доби, він же, перебуваючи у центральній частині міста Полтава по вул. Соборності, при спілкуванні з працівниками ОМТЦК ТСП, які були одягнені у формений військовий одяг Збройних сил України та виконували свої посадові обов`язки із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф, діючи умисно, почав словесно ображати їх честь та гідність словесно.  Обвинувачений також на своїй сторінці, де понад 10 тис. підписників, поширив шістдесят сім публікацій, серед яких містяться образливі висловлювання на адресу працівників ТЦК та СП, які виконували свої службові обов`язки.

 

Застосувати щодо особи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку тримання під вартою, передбаченого ч. 1 ст. 197 КПК України, строком на 60 днів, який обчислювати з 22 год 15 хв 29 серпня 2023 року.

Тримання під вартою

6.

04.04.2022 р. № 204/1944/22

Посилання на ухвалу

В обґрунтування клопотання зазначає, що Слідчим відділом УСБУ у Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні від 27.03.2022 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України та за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 435-1 КК України…. В ході досудового розслідування встановлено, що 26.03.2022, рухаючись на власному автомобілі автодорогою Н23 сполученням Кропивницький-Кривий Ріг, громадянин України ОСОБА_4 був зупинений на блок-посту інспектором батальйону полку патрульної поліції та сержантом поліції, які, відповідно до ст. 34 та 35 ЗУ «Про Національну поліцію» здійснили огляд автомобіля, також під час огляду співробітниками поліції автомобіля під керуванням ОСОБА_4 , поряд даного транспортного засобу знаходились два військовослужбовця 101 батальйона територіальної оборони. Після проведення огляду ОСОБА_4 покинув зазначений блок-пост на своєму авто. Після цього, рухаючись на вищевказаному автомобілі містом Кривий Ріг Дніпропетровської області, перебуваючи за кермом автомобілю, з використанням власної сторінки у соціальній мережі Інтернету «Інстаграм» громадянин України ОСОБА_4, діючи умисно, шляхом звернення до невизначеного кола осіб, задля їх підбурення до вчинення певних дій та формування у них негативного відношення до військовослужбовців Збройних Сил України, Збройних Сил України та інших військових формувань України у період дії воєнного стану, записав та поширив відеозапис, який містить образу честі і гідності військовослужбовців Збройних Сил України, які здійснюють заходи із забезпечення національної безпеки і оборони. Дії ОСОБА_4 , які виразились в перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період (період дії воєнного стану), кваліфікуються за ч. 1 ст. 114-1 КК України…. Підозрюваному  ОСОБА_4  інкримінується злочин, покарання за яке передбачено на строк до восьми років позбавлення волі, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов’язаного з триманням під вартою, є підстави вважати, що ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а саме видалити свій акаунт в соціальній мережі «Інстаграм».

 

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування до 1 червня 2022 року, без визначення застави.

Тримання під вартою

7.

30.09.2022 р. №591/3403/22

Посилання на ухвалу

З матеріалів поданої адвокатом ОСОБА_9 скарги вбачається, що остання звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність службових осіб Сумської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону, яка полягала у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою адвоката від 29 липня 2022 року, який, також діяв в інтересах військовослужбовців в/ч , про вчинення відносно них командиром вказаної військової частини злочинів, передбачених ст. ст. 114-1, 358, 426-1, 435-1 КК України.

…слідчим суддею не було враховано, що ч. ст. 214 КПК України містить імперативний припис, згідно з яким слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.

З врахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що не внесення даних за заявою адвоката даних про вчинення кримінальних правопорушень до ЄРДР, свідчить про бездіяльність службових осіб Сумської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону, уповноважених на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, і обставин, за яких можливо було б дійти висновку про необґрунтованість поданої скарги, під час апеляційного розгляду не встановлено…

Ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 17 серпня 2022 року, якою відмовлено у задоволенні скарги адвоката, в інтересах кількох осіб згідно договору, на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей до ЄРДР про вчинене кримінальне правопорушення скасувати, у зв`язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону.

Зобов’язання АС внесення відомостей до ЄРДР щодо командування ВЧ

8.

08.08.2023 р. № 204/11564/23

Посилання на ухвалу

Підставою для досудового розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 435-1 КК України стало повідомлення оперативного підрозділу про те, що ОСОБА_5, в період з 04 по 05 серпня 2022 року, використовуючи мобільний додаток для обміну повідомленнями «Telegram», образив честь і гідність та погрожував насильством громадянці ОСОБА_6 , яка є донькою військовослужбовця ЗСУ, а також погрожували насильством її матері та вбивством батька. Так, згідно відомостей, наданих оперативним підрозділом, громадянин України у протиправній діяльності використовує наступний номер мобільного зв`язку: НОМЕР_1, з якого було організовано незаконну діяльність, яка полягає образі честі і гідності, погрозі вбивством військовослужбовця, який здійснює заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його членів сім`ї. За наявною інформацією, ОСОБА_5 використовуючи анонімні акаунти в меседжері «Telegram» 04.08.2022 о 22:43 з одного з акаунтів  здійснював повідомлення образливого характеру стосовно ОСОБА_6 . В подальшому 05.08.2022 о 15:51 з іншого аканту, здійснено прямі погрози вбивства стосовно батька ОСОБА_6 – ОСОБА_7 (у зв`язку з його участю в бойових діях проти окупаційних військ рф) та погрози насильством її матері ОСОБА_8 .

 

Клопотання слідчого слідчого відділу УСБУ в Дніпропетровській області про продовження строку досудового розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 435-1 КК України – задовольнити.

Продовження строку досудового розслідування 

Нагадуємо, що відповідно до рішення Верховного Суду від 1 грудня 2022 року у справі № 580/2869/22 під час воєнного стану допомога повинна була виплачуватися в розмірі, визначеному урядом, адже під час воєнного стану соціальний захист може обмежуватися. 

 

Однак, 13 червня 2023 р. Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі № 560/8064/22 відмовив у задоволенні касаційної скарги ПФУ та відступив від правового висновку Верховного Суду у справі № 580/2869/22 в частині розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни.

 

Отже, розберемо детальніше цю справу. 

 

Обставини справи:

У 2022 р. особі з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни виплачено одноразову щорічну грошову допомогу до 5 травня за 2022 р. у розмірі 3906,00 грн, визначеному Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 2022 р. № 540. Не погоджуючись із її  розміром, особа звернулася до суду з позовом до ГУ ПФУ про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії.

 

Обгрунтування позивача

Позивач, з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 р. № 3-р/2020, зазначав, що відмова відповідача у нарахуванні та виплаті у 2022 р. щорічної разової грошової допомоги у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком порушує його право на отримання її у розмірі, визначеному ст. 13 Закону № 3551-XII.

 

Рішення першої та другої інстанції

Адміністративний суд рішенням, залишеним без змін апеляційним адміністративним судом, задовольнив позовні вимоги, вказавши, що норми будь-яких підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанов КМУ, на які посилається відповідач у відповіді на звернення позивача, не можуть змінювати приписів законів України і не позбавляють позивача права на отримання щорічної разового грошової допомоги до 5 травня за 2022 р. у розмірі, визначеному Законом “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. 

 

Рішення Верховного Суду

Судова палата вказала, що висновки, викладені в вищезазначеній постанові щодо, є такими, що не ґрунтуються на правильному правозастосуванні. Судова палата дійшла висновку, що, оскільки на час виплати позивачу у 2022 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли положення статті 13 закону “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і порядку №540, які по-різному визначають розмір виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, з огляду на положення частини 3 статті 7 КАС України, якою визначаються загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2022 році слід застосовувати не порядок №540, а закон “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, який має вищу юридичну силу та є спеціальним законом у цій сфері відносин.

 

Висновок

Отже, цьогорічним рішенням Верховний Суд зазначив, що одноразова грошова допомога до 5 травня за 2022 рік повинна виплачуватися відповідно до розмірів мінімальних пенсій за віком, навіть в умовах воєнного стану.

Нагадуємо, 15 квітня набрав чинності закон, що замінює “виплату до 5 травня” на виплату до Дня Незалежності. Остання так само надаватиметься учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни, учасникам війни, членам сімей загиблих та особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, жертвам нацистських переслідувань. 

Обставини справи

Позивач, який є особою з інвалідністю другої групи внаслідок війни, звернувся до суду, оскаржуючи розмір виплати до 5 травня, яку він отримав у 2022 році. Пенсійний фонд нарахував позивачу 3906 гривень, як це визначено постановою Кабміну від 7 травня 2022 року № 540, замість восьми мінімальних пенсій за віком.

 

Обгрунтування позивача

Позивач вважає, що виплата повинна дорівнювати восьми мінімальним пенсіям за віком, як це було визначено статтею 13 Закону “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” у редакції до кінця 2007 року, адже зміни, внесені потім, були визнані неконституційними.

Нагадаємо, що Конституційний Суд неодноразово у своїх рішеннях наголошував на неконституційності виплати до 5 травня в розмірі, що визначається урядом. Ветерани, за рішенням КСУ, мають право на грошову допомогу в розмірі, що залежить від розміру мінімальної пенсії (ідеться про рішення КСУ від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 та 27 лютого 2020 року № 3-р/2020).

До того ж позивач просив урахувати висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 13 січня 2021 року в зразковій справі № 440/2722/20, де суд визначив, що виплата повинна бути в розмірі, еквівалентному мінімальній пенсії.

 

Рішення першої та другої інстанції

Суд першої інстанції зобов’язав Пенсійний фонд нарахувати позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та виплатити її з урахуванням уже виплачених коштів. 

Суд другої інстанції скасував прийняте рішення та відмовив позивачу у виплаті допомоги в більшому розмірі.

 

Рішення Верховного Суду

Верховний Суд підтримав рішення апеляційного суду з огляду на таке:

 

Висновок

Допомога до 5 травня у 2022 році під час воєнного стану виплачуватиметься в розмірі, визначеному урядом, адже під час воєнного стану соціальний захист може обмежуватися.

Розмір ОГД при звільненні має враховувати розмір щомісячної додаткової грошової винагороди — висновок Верховного Суду.

Обставини справи. Позивачка (звільнена в запас військовослужбовиця) вимагала від військової частини перерахунку одноразової грошової допомоги (ОГД) при звільненні, яка виплачується у випадку наявності в особи вислуги більш як 10 років, оскільки до розміру такої допомоги не було включено щомісячну додаткову грошову винагороду. Відповідач (В/Ч) зазначав про відсутність законних підстав для включення щомісячної додаткової грошової винагороди у склад грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога при звільненні. Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги, проте апеляційний суд скасував це рішення, відмовивши в задоволенні позову. У касаційній інстанції справу було передано на розгляд Великої Палати ВС.

 

Питання, яке досліджувалось ВС: чи входить щомісячна додаткова грошова винагорода до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби?

Обгрунтування ВС. Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення. Ієрархічні колізії нормативно-правових актів долаються шляхом застосування норми, яка закріплена в нормативно-правовому акті, що має вищу юридичну силу. Ураховуючи правове регулювання спірних правовідносин, застосуванню підлягають норми Закону № 2011-ХІІ та постанови КМУ № 889 від 22 вересня 2010 р, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, а не наказів Міноборони.

Відтак щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби.

Зверніть увагу! Цим рішенням ВС відступив від висновків щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладених Верховним Судом України в постановах від 04 листопада 2014 року у справі № 21-473а14, від 03 березня 2015 року у справі № 21-32а15 та від 19 травня 2015 року у справі № 21-466а15.

Верховний Суд скасував постанову суду апеляційної інстанції та визнав чинним рішення суду першої інстанції, яким було задоволено позовні вимоги військовослужбовиці.

Обмеження строку, під час якого можливо перерахувати одноразову грошову допомогу для особи з інвалідністю внаслідок війни є неконституційним: висновок КСУ

Обставини справи. У конституційній скарзі зазначалося про невідповідність Конституції України встановленої Законом норми, відповідно до якої перерахування ОГД для військовослужбовців (військовозобов’язаних або резервістів) можливе тільки впродовж 2 років. У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата ОГД у зв’язку зі змінами (доплата між необхідною і виплаченою сумою) не здійснюється.

Обґрунтування КСУ. Конституційний Суд України визначив, що під час розгляду скарги повинні застосовуватися принципи соціальної держави, захисту прав людини та верховенства права. Суд зауважує, що знання та досвід роботи закладів охорони здоров’я, як випливає з матеріалів справи, не свідчать, що погіршення стану здоров’я військовослужбовців, військовозобов’язаних або резервістів не може настати після спливу дворічного строку.

Також КСУ зазначив, що Закон не регулює питань пропуску такого строку з певних виключних поважних підстав, зумовлених обставинами непереборної сили.

Конституційний Суд України вважає, що громадянам України, які захищають незалежність та територіальну цілісність України, держава повинна надавати особливий статус та забезпечувати додаткові гарантії соціального захисту відповідно до частини п’ятої статті 17 Конституції України як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Конституційний Суд України зробив висновок, що встановлені оспорюваними приписами Закону обмеження щодо виплати ОГД в більшому розмірі за умови встановлення вищої групи інвалідності (або більшого відсотка втрати працездатності) лише протягом двох років є невиправданими та такими, що непропорційно обмежують право на посилений соціальний захист військовослужбовців, гарантований ч. 1 ст. 46 та ч. 5 ст 17 Конституції України.

Пункт 4 статті 16-3 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ зі змінами було визнано неконституційним. Він втрачає чинність з дня ухвалення КСУ відповідного рішення. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Джерело: Рішення КСУ від 6 квітня 2022 року № 1-р(ІІ)/2022. 

https://ccu.gov.ua/sites/default/files/docs/1_r_2_2022.pdf 

Відшкодування шкоди, заподіяної агресором: висновок Верховного Суду

Обставини справи. Позивачка звернулась до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, заподіяної росією, оскільки її чоловік загинув унаслідок російської агресії.

 

Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив, а апеляційний суд направив в рф запит на згоду або незгоду про розгляд українським судом цієї справи.

 

Довідково: відповідно до ЗУ “Про міжнародне приватне право”, пред’явлення позову до іноземної держави, накладення арешту на майно цієї держави на території України, стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів іноземної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.

 

Позиція Верховного Суду. Загальновідомим є факт вчинення рф збройної агресії проти України з 2014 року. Предметом спору є відшкодування позивачам (громадянам України) моральної шкоди внаслідок загибелі члена сім’ї (громадянина України). Загибель сталася внаслідок порушення росією норм Статуту ООН щодо заборони військової агресії на території інших суверенних держав.

 

“Верховний Суд виходить із того, що в разі застосування деліктного винятку будь-який спір, що виник на її території в громадянина України, навіть з іноземною країною, зокрема РФ, може бути розглянутий і вирішений судом України як належним та повноважним судом”.

 

Отже, починаючи з 2014 року, український суд, розглядаючи справу про відшкодування шкоди, заподіяної людині агресією рф, має право приймати рішення про відшкодування рф шкоди без урахування судового імунітету.

 

Джерело: Постанова ВС від 14 квітня 2022 року у справі № 308/9708/19 https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/zakonodastvo/Rish_sud_imun.pdf?fbclid=IwAR3l8gVC1Qp09TP5F5GKlKjz-zpCwWvKnxR4T2qW84U2d_waWU782ZqlROo 

Неконституційність обмеження максимального розміру пенсії для ветеранів – висновок Конституційного Суду України.

12 жовтня 2022 року Конституційний Суд України прийняв рішення у справі № 3-102/2021, що стосується соціальних гарантій для захисників і захисниць України. 

Обставини справи: КСУ розглянув питання конституційності статті 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” № 3668-VI ( Закон № 3668).

 

Указана стаття закріплює норму про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Зі скаргою до КСУ звернулися учасник бойових дій і звільнений у запас військовослужбовець, які мали б отримувати вищі за розміром пенсії, однак у перерахунку їм було відмовлено з огляду на зазначене обмеження. Заявники висловили позицію, що вказана норма щодо обмеження максимального розміру пенсії порушує гарантовані Конституцією України права людини, зміст та обсяг яких не можуть бути звужені.

Висновок КСУ: Суд дійшов висновку, що таке обмеження порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, які зобов’язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України. КСУ наголошує, що “установлений частиною п’ятою статті 17 Конституції України обов’язок держави забезпечити соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, поширюється як на громадян України, які безпосередньо перебувають на такій службі, так і на тих, яких звільнено з неї”.

У зв’язку з цим КСУ визнав неконституційними приписи статті 2 Закону № 3668 щодо обмеження максимального розміру пенсії, зазначивши про втрату ними чинності через шість місяців.

У підсумку, обов’язком Верховної  Ради України, як вказав Суд, є привести нормативне регулювання щодо забезпечення соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно

захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.

Джерело: Рішення КСУ від 12 жовтня 2022 року

№ 7-р(ІІ)/2022 https://ccu.gov.ua/sites/default/files/docs/7-rii2022_0.pdf?fbclid=IwAR0q1BhTygIpFdv8fRPkwrkKqeBIF7vDbr8yncTj0GXrlYeLjfNzh1ARisE 

Звільнені в запас мають право на компенсацію за неотримане житло

Верховний Суд своїм рішенням захистив право звільненого в запас військовослужбовця на отримання компенсації за житло. 

Обставини справи: позивач проходив військову службу за контрактом у ДПС України. У 2018 році позивача було звільнено з військової служби в запас у зв’язку із закінченням строку контракту. На момент звільнення загальна вислуга становила 30 років. До звільнення позивач перебував на квартирному обліку при в/ч і був 10-ий у черзі на отримання житла або грошової компенсації в розмірі 644 686,40 гривень. Листом від 15 грудня 2020 року житлова комісія повідомила позивача, що постанова КМУ № 728 від 02 вересня 2015 року на нього не поширюється, тобто він більше немає права на отримання житла чи компенсації, бо звільнений у запас у зв’язку із закінченням строку контракту.

🔸Відповідне рішення було мотивоване тим, що законодавство визначає конкретні підстави звільнення з військової служби, за яких зберігається право на отримання житла і компенсації після звільнення. Ідеться про звільнення в запас або у відставку з таких виключних причин:

🔹за віком;

🔹станом здоров’я;

🔹скорочення штатів або проведення інших організаційних заходів у разі неможливості використання на військовій службі.

Суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги, проте апеляційний суд прийняв нове рішення, яким у задоволенні позову було відмовлено.

Висновок Верховного Суду. Суд визначив, що за особою, яка має 20 і більше років вислуги й звільняється в запас у зв’язку із закінченням контракту, надалі зберігається право на отримання житла або грошової компенсації за нього, якщо немає інших підстав для виключення її з квартирного обліку. Суд зауважив, що звільнення з військової служби за віком та станом здоров’я здійснюється виключно у відставку й жодним чином не стосується звільнення в запас. Отже, визначені підстави для звільнення не є виключними для подальшого збереження права на отримання житла або компенсації.

Джерело: постанова Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі № 260/764/21 http://iplex.com.ua/doc.php?regnum=105667599&red=1000033998bb8e71ca00f2a1d0405e6c754737&d=5