Постанова Уряду № 1207 від 17 листопада 2023 р.
Особи рядового та начальницького складу служб цивільного захисту (ДСНС України) , які зникли безвісті або позбавлені свободи, мають право на збереження:
• грошового забезпечення в розмірі посадового окладу
• окладу за спеціальним званням
• надбавки за вислугу років
• інші щомісячні додаткові види грошового забезпечення постійного характеру
• інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм забезпечення.
Грошове забезпечення членам сімей виплачується з дня позбавлення особи свободи або захоплення заручниками, а також зникнення безвісти за особливих обставин.
Заява на виплати подається до апарату ДСНС, територіального органу, підрозділу оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, закладу освіти, наукової установи та іншого підрозділу, у яких особа проходить службу цивільного захисту. Заява подається в паперовій або електронній формі на адресу електронної пошти органів та підрозділів цивільного захисту.
До заяви додаються:
• копія документа, що посвідчує особу, а в разі подання документів законним представником або уповноваженою особою — документів, що посвідчують особу тих, від імені кого подається заява, а також документа, який надає повноваження законному представнику або уповноваженій особі представляти таких осіб;
• копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера і мають відмітку в паспорті громадянина України);
• копія свідоцтва про народження службовця ДСНС— для виплати грошового забезпечення батькам;
• копія свідоцтва про шлюб — для виплати грошового забезпечення дружині (чоловікові);
• копія свідоцтва про народження дитини — для виплати грошового забезпечення дитині;
• копія рішення місцевої ради або суду про встановлення опіки чи піклування над дитиною, позбавленою батьківського піклування, — для осіб, які здійснюють опіку або піклування над дітьми службовця цивільного захисту;
• копія рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджує факт перебування на утриманні — для осіб, які не були членами сім’ї такої особи, але перебували на її утриманні;
• витяг з реєстру територіальної громади — для повнолітніх дітей, які проживають разом з особою;
• витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (за наявності);
• виписка з Єдиного реєстру осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України (за наявності).
Керівник органу та підрозділу цивільного захисту розглядає протягом 15 днів подані документи та приймає рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення. У рішенні про відмову у виплаті грошового забезпечення обов’язково зазначаються підстави для такої відмови:
• подання заяви невідповідними особами;
• подання не в повному обсязі документів;
• подання заяви з порушенням строків;
• подання завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів;
• подання заяви громадянами рф або Республіки Білорусь, чи особами, які постійно проживають на територіях цих держав;
• подання заяви засудженими за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Прийняття рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення у зв’язку з поданням не в повному обсязі документів залишає право на повторне звернення я до керівника органу та підрозділу цивільного захисту повторно.
Грошове забезпечення виплачується дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності — повнолітнім дітям, які проживають разом з позбавленим свободи чи зниклим безвісти, або законним представникам чи усиновлювачам дітей (осіб з інвалідністю з дитинства — незалежно від віку) такої особи, а також особам, які перебувають на утриманні, або батькам рівними частками, якщо особа не перебуває у шлюбі і не має дітей.
Якщо після призначення та виплати грошового забезпечення за його отриманням звертаються інші члени сім’ї, які мають на нього право, органи та підрозділи цивільного захисту здійснюють подальшу його виплату рівними частками між такими членами сім’ї.
Можливість отримувати виплати не поширюється на осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили місця служби.
Понад півроку у Верховній Раді законопроєкт № 8061 очікує на розгляд. Його мета — надати право звільнення з військової служби та відстрочки від призову під час мобілізації особам, звільненим з полону.
Прийняти його рекомендував головний комітет, проєкт отримав позитивні висновки та був підтриманий Міністерством оборони України. Проєкт є нагальною потребою для звільнених з полону військовослужбовців та військовослужбовиць. Проте народні депутати з листопада відкладають його розгляд у сесійній залі.
За цей час відбулося близько 20 обмінів. І суспільство вкотре побачило, у якому фізичному та психологічному стані українські захисники та захисниці повертаються з полону. Чи готові вони знову взяти до рук зброю? Це питання особистого вибору, проте закон такого вибору не дає (навіть якщо людина є обмежено придатною до військової служби).
Діючі закони не дають права військовослужбовцям та військовослужбовицям, які були у полоні, звільнитися зі служби. Після повернення вони проходять обстеження, коротку реабілітацію та повертаються в частину, у якій служили раніше.
Часто повернення у військо стає причиною погіршення психологічного чи фізичного здоров’я військових. За таких умов здатність ефективно вести бойові дії знижується, що може нести ризики для побратимів. Як показує практика, якісної психологічної реабілітації об’єктивно потребують усі звільнені з полону, проте достатньої кількості кваліфікованих спеціалістів та довготривалого фінансування для цього держава не має.
Війна триває, кількість полонених та повернених з полону збільшується, отже, потреба в реабілітації зростатиме. На початку грудня президент України Володимир Зеленський повідомляв, що додому з полону повернули понад 1,3 тис. українців та українок. Їхній стан здоров’я оцінюється як незадовільний. Жінки, для прикладу, через недоїдання, холод, поганий сон та інші неналежні умови утримання мають гінекологічні та гормональні проблеми, які потребують довготривалого лікування. І попри інформацію про ретельне обстеження та реабілітацію повернених з полону, значна частина з них потребує довготривалих програм відновлення та повинна мати право на звільнення з військової служби. Про те, що репатрійовані особи не залучаються до військової служби, говорить і стаття 117 Женевської конвенції. Сьогодні ж зі служби можуть звільнитись лише ті, які визнані непридатними. Але цей процес складний і довготривалий.
Крім того, законодавство України наразі не враховує морально-психологічний стан звільнених з полону, який впливає на можливість виконувати службові обов’язки.
На підтримку проєкту вже зареєстрована та збирає підписи петиція.
Підписати заяву можна за посиланням.
**ГО-учасниці громадської спілки “Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ”:
Підтримати організацію можна за допомогою сервісу Patreon
Після переходу за посиланням ви можете обрати будь-яку комфортну суму підтримки та натиснути кнопку Приєднатися/Join.
Далі необхідно створити аккаунт на сервісі Patreon.
Зверніть увагу, що підтримка має формат підписки. Це означає, що гроші будуть списуватись із зазначеного вами рахунка щомісяця. Але ви можете скасувати підписку в будь-який момент (у тому числі після першого списання) у налаштуваннях сервісу.
Дякуємо за підтримку! 💙💛
2018-2023 Юридична сотня
Сайт створено за підтримки koreshkovpa.space