Проєкт юридичних консультацій реалізовується в межах Програми реінтеграції ветеранів, яку втілює IREX за підтримки Державного департаменту США.
Статус військовополоненого визначається Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими, яка ратифікована Україною в 1954 році.
Військовополонений — це комбатант (військовослужбовець або член інших законних збройних формувань), який потрапив під владу супротивника під час міжнародного збройного конфлікту.
Полон повинна підтвердити держава, яка тримає його в полоні. А також повідомити через офіційні канали Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ) і країну, громадянином якої він є.
Щодо військовополонених комбатантів українців: якщо людина бере участь у бойових діях і потрапляє в полон, вона має право на статус військовополоненого, якщо:
Якщо є сумніви, чи має людина право на такий статус — вона вважається військовополоненим доти, доки рішення не ухвалить компетентний суд.
Комісія з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України встановлює факт позбавлення особистої свободи українського військового для отримання одноразової грошової допомоги в разі звільнення з полону та щорічної грошової допомоги за кожен рік перебування в полоні.
Навіть якщо побратими бачили, як людину взяли в полон, вона не вважається полоненою, доки це не підтвердить Міжнародний Комітет Червоного Хреста або інше офіційне джерело (зокрема свідчення повернутих з полону військовослужбовців, не знаю чи варто додати таке).
Зниклі безвісти військові — це окремий статус. Людина вважається такою з моменту подання заяви до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
Право на гуманне поводження
Заборонено: насильство, тортури, приниження, експерименти.
Право на ідентифікацію
Полонений зобов’язаний повідомити лише ім’я, звання, дату народження тощо.
Право на інформування
Держава, яка утримує полоненого, повинна повідомити про це МКЧХ і країну походження.
Право не бути покараним за участь у війні
За сам факт участі в бойових діях полонений не може бути покараний.
Право на належні умови утримання
Харчування, житло, медична допомога, одяг, гігієна — усе безкоштовно.
Свобода віросповідання
Полонені можуть відвідувати релігійні служби та виконувати обряди.
Право на звільнення та репатріацію
Після завершення бойових дій усі полонені підлягають звільненню та поверненню додому.
Окремі категорії (поранені, важкохворі) мають бути репатрійовані раніше або госпіталізовані в нейтральних державах.
Полонений також має право отримувати/надсилати листи, посилки, релігійні, навчальні чи медичні матеріали.
Міжнародний Комітет Червоного Хреста виконує роль посередника та контролера дотримання прав військовополонених.
Інформація передається через Національні інформаційні бюро — як в Україні, так і в країні-агресорі.
Маєте запитання чи потребуєте допомоги? Звертайтеся на гарячу лінію “Юридичної сотні” за номером: 0 800 308 100, пишіть нам у соціальних мережах або на електронну пошту yursotnia@legal100.org.ua
Джерела:
Внесено зміни до постанови № 884, яка регулює виплати сім’ям військових у разі полону, зникнення чи інтернування. Тепер військові можуть самі вказати, кому саме виплачуватиметься їхнє грошове забезпечення у таких випадках.
Для цього треба скласти особисте розпорядження (завірене командиром або нотаріусом), яке зберігається в особовій справі.
Гроші щомісяця отримуватиме та особа, яку зазначив військовий.
Сума виплат враховуватиме індексацію, вислугу років та поточний рівень забезпечення.
ʼУ разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону або зникнення безвісти, грошове забезпечення військовослужбовця розподіляється таким чином:
-50% від загальної суми грошового забезпечення (після обов’язкових відрахувань) розподіляється рівними частками між:
1. дружиною (чоловіком);
2. законними представниками малолітніх або неповнолітніх дітей;
3. дітьми з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їхніми законними представниками;
4. батьками військовослужбовця (крім тих, хто отримує аліменти від військового, або тих, хто позбавлений батьківських прав — якщо ці права не були поновлені).
– Якщо немає ані особистого розпорядження, ані осіб із попереднього переліку, 20% грошового забезпечення (також після встановлених законом відрахувань) розподіляється рівними частками між:
Можна добровільно відмовитись від своєї частки на користь іншої особи, яка має право на виплати. Для цього подається нотаріально засвідчена заява.
Якщо відмова подається без вказання іншої особи, частка рівномірно розподіляється між іншими особами, які отримуюють виплати.
ВАЖЛИВО!!!Подання заяви про відмову від виплати грошового забезпечення від імені малолітніх, неповнолітніх дітей військовослужбовців, а також недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, які мають право на виплату грошового забезпечення, не допускається.
Рішення про виплату або відмову у виплаті грошового забезпечення у письмовій формі доводиться до відома заявника протягом 15 календарних днів з дня подання заяви про виплату з обов’язковим зазначенням підстави у разі відмови у такій виплаті.
Також внесено зміни до постанови КМУ від 14.05.2024 № 550 «Про затвердження Порядку та строків передачі військовослужбовцем оригіналу особистого розпорядження командиру військової частини, командиру/керівнику підрозділу органу (служби, військового формування) для зберігання в особовій справі».
Особисте розпорядження складається у письмовій формі, в довільному стилі, але з обов’язковими даними.
Що має бути в розпорядженні?
Дані про військового:
– військове звання
– ПІБ
– дата народження
– зареєстрована або задекларована адреса
– РНОКПП (код платника податків) або позначка про відмову
– дата і місце складання
Кому саме виплачувати кошти:
– ПІБ особи (осіб), які мають отримувати виплати
– дата народження
– адреса
– РНОКПП або відмітка про відмову
– номер телефону
– email
Вказати:
– яку частку грошового забезпечення отримає кожна особа
– ці виплати можуть стосуватись як випадку полону, так і одноразової допомоги у разі загибелі.
Розпорядження підписується та засвідчується командиром або нотаріусом і зберігається в особовій справі.
Військовослужбовець має право у будь-який час скасувати особисті розпорядження. Кожне нове особисте розпорядження скасовує дійсність попереднього, про що робиться запис в кожному новому особистому розпорядженні.