Повна назва: Проект Закону про внесення змін до Закону України ,,Про волонтерську діяльність” щодо підтримки волонтерської діяльності.
Мета: проект Закону розроблено з метою забезпечення подолання викликів, які стали актуальними для волонтерського руху та неприбуткових організацій, зокрема, в умовах збройної агресії росії проти України, і які покликані створити додаткові гарантії та можливості для волонтерів в умовах війни.
Що було зроблено: Після аналізу законопроєкту юристи ГО долучилися до підготовки поправок до 2 читання для удосконалення термінології проєкту, а також для поширення дії закону на волонтерів, які надавали і продовжують надавати волонтерську допомогу поза зоною АТО/ООС після 24.02.2022.
Дати та стан проходження:
03.09. 2022 Набув чинності
01.09.2022 Повернуто з підписом від Президента
15.08.2022 Закон прийнято
31.05.2022 Прийнято за основу із скороч. строку підготовки
10.05.2022 Одержано Верховною Радою
Повна назва: Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо надання права на звільнення з військової служби та відстрочки від призову під час мобілізації особам, звільненим з полону.
Мета: Прийняття законопроекту узгодить національне законодавство з деякими положеннями Женевської конвенції про поводження військовополоненими та дозволить покращити правовий захист військовослужбовців, звільнених з полону, сприятиме відновленню їхнього морально-психологічного стану. Водночас, такі законодавчі зміни продемонструють повагу і підтримку українським захисникам, які повернулися з полону, з боку суспільства та держави.
Законопроект пропонує внести зміни до статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», якими надає право на звільнення з військової служби за власним бажанням військовослужбовцям, які повернулися з полону. Окрім цього, запропоновано зміни до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особам, які були звільнені з військової служби у зв’язку з поверненням з полону. Такі особи зможуть бути призвані на військову службу лише за їхньою згодою та лише за місцем проживання.
Що зроблено. З огляду на звернення звільнених з полону військовослужбовців, експертами ГО “Юридична сотня” було підготовлено текст та супровідні документи до законопроєкту.
20.09.2022 Направлено на розгляд Комітету ВРУ.
15.11.2022 Надано висновок Комітету про розгляд (підтримано за основу)
Повна назва: Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо звільнення від військової служби деяких категорій громадян
Мета: закон забезпечує охорону прав дітей, установлюючи додаткові підстави для звільнення з військової служби й відстрочки від мобілізації під час воєнного стану та особливого періоду.
Закон визначає нові сімейні обставини, які є підставою для звільнення контрактників під час мобілізації та воєнного стану:
Призвані за мобілізацією військовослужбовці, призвані резервісти під час воєнного стану відтепер також можуть звільнитися у зв’язку з вагітністю, декретом (це стосується лише жінок). До того ж мають право на звільнення один із подружжя, якщо обоє проходять військову службу і мають дитину (дітей), та військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей).
Додаткові підстави для звільнення під час особливого періоду відповідно до цього закону:
Додаткова підстава для відстрочки від мобілізації — жінки та чоловіки, що мають дитину (дітей) до 18 років і чоловіка (дружину), який вже проходить військову службу.
Що було зроблено. Експерти ГО долучилися до розробки тексту законопроєкту та супровідних матеріалів до нього, опрацювавши звернення військовослужбовців, які надходили на гарячу лінію організації.
Дати та стан проходження: Закон підписано
13.04.2022 Набрання чинності
12.04.2022 Повернуто з підписом від Президента
01.04.2022 Закон прийнято
24.03.2022 Одержано Верховною Радою
Юридична сотня закликає підтримати ратифікацію Римського статуту в Україні, що дозволить поширити юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на територію України. Що таке Римський статут? Римський статут Міжнародного кримінального суду – це міжнародний договір, що засну read more
Повна назва: Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення безкоштовним харчуванням дітей, один із батьків яких загинув (пропав безвісти), помер під час захисту незалежності та суверенітету України
Метою законопроєкту є підвищення рівня соціального захисту дітей, батьки яких загинули (пропали безвісти), померли захищаючи суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України.
Пропонується внести зміни до Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, “Про професійну (професійно-технічну) освіту”, “Про освіту”, “Про дошкільну освіту”, “Про дитяче харчування” щодо забезпечення безкоштовним харчуванням дітей, батьки яких загинули (пропали безвісти), померли захищаючи суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України.
Що було зроблено:
Проєкт було розроблено експертами ГО “Юридична сотня” після проведення серії робочих зустрічей із представниками ветеранської спільноти, органів соціального захисту тощо. До розробки проєкту були залучені представники Міністерства у справах ветеранів та його консультативно-дорадчих органів. Експерти ГО “Юридична сотня” є співавторами законопроєкту.
01.01.2021 – Закон набрав чинності
02.12.2020 – підписано Президентом і повернуто до ВРУ
05.11.2020 – закон прийнято
18.09.2020 – зареєстровано у ВРУ.
Повна назва: Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права
Законопроєкт має на меті приведення законодавства України про кримінальну відповідальність у відповідність положенням міжнародного кримінального і гуманітарного права.
Законопроєктом передбачаються наступні зміни: визнання юрисдикції щодо злочинів агресії, геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів, яка не пов’язана з місцем вчинення злочину, громадянством, постійним місцем проживання підозрюваного чи потерпілого або шкодою національним інтересам держави; застосування реального і адекватного покарання до осіб, які вчинили вказані злочини; введення інституту відповідальності військових командирів, інших осіб, що фактично діють як військові командири та інших начальників; виключення, зміни та включення вдосконалених статей, які стосуються воєнних злочинів; внесення змін до статей, які стосуються злочину агресії, злочину геноциду відповідно до вимог міжнародного права; включення статті щодо злочинів проти людяності; врегулювання питання актів, які підпадають під характеристику зазначених злочинів, однак на момент їх вчинення такі злочини не були передбачені Кримінальним кодексом України.
Що було зроблено:
Юридична сотня надавала інформаційну підтримку законопроєкту. Організація включила його до розсилки та інших інформаційних матеріалів на сайті та у соцмережах. Організація адвокатувала необхідність прийняття цього законопроєкту. Зокрема, на його важливості було наголошено під час круглого столу на тему «Сучасний стан та перспективи розвитку законодавства у сфері соціальних гарантій ветеранам війни».
Повна назва: Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення безкоштовним харчуванням дітей, один із батьків яких загинув (пропав безвісти), помер під час захисту незалежності та суверенітету України
Метою законопроєкту є підвищення рівня соціального захисту дітей, батьки яких загинули (пропали безвісти), померли захищаючи суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України.
Пропонується внести зміни до Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, “Про професійну (професійно-технічну) освіту”, “Про освіту”, “Про дошкільну освіту”, “Про дитяче харчування” щодо забезпечення безкоштовним харчуванням дітей, батьки яких загинули (пропали безвісти), померли захищаючи суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України.
Що було зроблено:
Проєкт було розроблено експертами ГО “Юридична сотня” після проведення серії робочих зустрічей із представниками ветеранської спільноти, органів соціального захисту тощо. До розробки проєкту були залучені представники Міністерства у справах ветеранів та його консультативно-дорадчих органів. Експерти ГО “Юридична сотня” є співавторами законопроєкту.
Повна назва: Проєкт Закону про статус осіб, які сприяли захисту Батьківщини, та осіб, постраждалих внаслідок збройних конфліктів
Законопроєкт покликаний забезпечити ефективну державну підтримку для цивільних осіб, які сприяли захисту Батьківщини, однак не брали безпосередньої участі у відсічі і стримуванні збройної агресії у складі офіційних силових формувань (не є комбатантами) та осіб, постраждалих внаслідок збройних конфліктів. Законопроєкт покликаний на рівні держави забезпечити ефективну, індивідуалізовану та необхідну для цивільних осіб державну підтримку (соціальну та правову), яка спрямована на відновлення та підтримку здоров’я, їх подальшу інтеграцію до активного суспільного життя.
Для цього законопроєкт закріплює поняття і зміст статусу осіб, які сприяли захисту Батьківщини та осіб, які постраждали внаслідок збройних конфліктів та передбачає оновлення системи державних гарантій для кожного із зазначених статусів.
Що було зроблено:
Проєкт було розроблено експертами ГО “Юридична сотня” після проведення серії робочих зустрічей із представниками ветеранської спільноти, органів соціального захисту тощо. До розробки проєкту були залучені представники Міністерства у справах ветеранів та його консультативно-дорадчих органів.
Повна назва: Проєкт Закону про статус ветеранів та членів сімей загиблих (померлих) Захисників України та ветеранів
Законопроєкт має на меті підвищення рівня державної підтримки ветеранів, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів; узгодження дій органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері соціального та правового захисту ветеранів та їх сімей; створення в Україні ефективного (доступного, зрозумілого, передбачуваного) механізму реалізації і забезпечення належних ветеранам державних гарантій.
В законопроєкті пропонується новий підхід до надання статусу ветерана, встановлюються статуси члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана та члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника України; пропонується оновлена система державних гарантії для ветеранів та членів сімей загиблих (померлих) ветеранів.
Що було зроблено:
Проєкт було розроблено експертами ГО “Юридична сотня” після проведення серії робочих зустрічей із представниками ветеранської спільноти, органів соціального захисту тощо. До розробки проєкту були залучені представники Міністерства у справах ветеранів та його консультативно-дорадчих органів. Після цього організація проводила адвокаційну кампанію для прийнятті даного законопроєкту.
Повна назва: Проєкт Закону про внесення зміни до статті 17 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” щодо відстрочки від призову на строкову військову службу деяких категорій громадян
Цим законопроєктом пропонується внести зміни до Закону України “Про військовий обов’язок та військову службу”.
Відповідно до цих змін, особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, прийнятим на службу до органів та підрозділів ДСНС, які водночас є громадянами призовного віку, надається відстрочка від призову на строкову військову службу для продовження професійної діяльності на весь період їх служби.
Що було зроблено:
Юридична сотня надавала інформаційну підтримку законопроєкту. Організація включила його до розсилки та інших інформаційних матеріалів на сайті та у соцмережах.
Повна назва: Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (щодо надання пільг на санаторно-курортне лікування без урахування сукупного доходу сім’ї)
Законопроєкт має на меті відновлення пільгового санаторно-курортного лікування військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) та членів їх сімей у санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах і на туристських базах Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.
Пропонується внести зміни до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, а саме виключити умову щодо розміру середньомісячного сукупного доходу сім’ї при визначенні наявності права військовослужбовців та їх сімей на зменшену оплату вартості санаторно-курортної путівки.
Що було зроблено:
Юридична сотня надавала інформаційну підтримку законопроєкту. Організація включила його до розсилки та інших інформаційних матеріалів на сайті та у соцмережах.
Повна назва: Проєкт закону Про внесення змін до Закону України “Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів” щодо державного захисту військовослужбовців Сил спеціальних операцій Збройних Сил України під час виконання ними завдань за призначенням
Законопроєкт має на меті надання гарантій державного захисту військовослужбовців Сил спеціальних операцій Збройних Сил України під час виконання ними завдань за призначенням та членів їхніх сімей.
Пропонується внести зміни до Закону України “Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів”, які поширять дію положень зазначеного закону на військовослужбовців Сил спеціальних операцій Збройних Сил України та їх близьких родичів.
Що було зроблено:
Юридична сотня надавала інформаційну підтримку законопроєкту. Організація включила його до розсилки та інших інформаційних матеріалів на сайті та у соцмережах.
Повна назва: Проєкт Закону Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька на догляд за дитиною
Цим законопроєктом пропонується забезпечити рівні можливості матері та батька на догляд за дитиною та поєднання трудової діяльності із сімейними обов’язками.
Пропонується внести такі зміни до Кодексу законів про працю та Закону України “Про відпустки”: започаткувати новий вид відпустки – відпустку при народженні дитини, яку можуть брати зокрема батьки обох статей; надати право батькам обох статей (а не тільки матері) брати відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; надати право працівникам обох статей, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, на додаткову відпустку; передбачити можливість встановлення скороченої тривалості робочого часу і для чоловіків, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, та батьків, що виховують дітей без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі).
Що було зроблено:
Юридична сотня надавала інформаційну підтримку законопроєкту. Організація включила його до розсилки та інших інформаційних матеріалів на сайті та у соцмережах.
Проблема В Україні існує термінологічна невизначеність поняття “ветеран”. Згідно з чинним законодавством цей термін не завжди означатиме людину, яка брала участь у захисті Батьківщини чи проходила службу в Збройних Силах України. Нині в Україні налічується б read more
Законопроєктом пропонується доповнити Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» нормою щодо права осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов’язаних з:
– перебуванням учасників бойових дій на території інших держав;
– участю в АТО/ООС (в тому числі для волонтерів та добровольців)
на одержання безоплатної медичної допомоги в закладах охорони здоров’я МОУ, СБУ, Служби зовнішньої розвідки України, Держспецзв’язку України, МВС, інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють керівництво військовими формуваннями.
Законопроєктом пропонується доповнити частину першу статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» новим пунктом 21, за яким статус УБД пропонується надавати членам екіпажів кораблів, катерів, суден забезпечення, літаків та вертольотів, іншим особам, які, перебуваючи на борту кораблів, катерів, суден забезпечення, літаків (вертольотів) ЗСУ, Держприкордонслужби та Нацгвардії, захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь у виконанні бойових (службових) завдань в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з військовими формуваннями інших держав і незаконними збройними формуваннями. Повноваження щодо визначення порядку надання та позбавлення статусу УБД вказаним категоріям осіб покладатимуться на КМУ.
Доцільність прийняття законопроєкту пояснюється подіями, які мали місце 25 листопада 2018 року у Керченській протоці, коли були обстріляні та затримані військовими формуваннями Російської Федерації 24 військовослужбовці Військово-морських сил ЗСУ.
Юридична Сотня була долучена до підготовки правок до другого читання до законопроєкту №1197.
Законом запроваджуються такі зміни:
– такі військовослужбовців визнаються такими, що не входять до чисельності ЗСУ
– за ними зберігається статус військовослужбовців на період здійснення кримінальних проваджень в органах досудового розслідування та судах, але служба «призупиняється». Початком призупинення військової служби пропонується визначити день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту ЗСУ;
– призупинення виплати таким особам грошового та видачі інших видів забезпечення, а також непоширення на них соціальних гарантій, установлених законодавством для військовослужбовців;
– військовослужбовці, стосовно яких обвинувальні вироки суду набрали законної сили, підлягають звільненню з військової служби;
– військовослужбовці, стосовно яких судом винесено виправдувальний вирок, що набрав законної сили, або стосовно яких закрито кримінальне провадження, військова служба та контракт продовжується, усі види забезпечення та відповідні гарантії соціального захисту їм поновлюються;
Юридична Сотня була долучена до підготовки правок до другого читання до законопроєкту №1224.
Законом визначається порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців під час виконання ними обов’язків військової служби, військовозобов’язаних та резервістів під час проходження ними зборів, а також осіб рядового та начальницького складу правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, сил цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державного бюро розслідувань за шкоду, що була ними заподіяна державі під час виконання службових обов’язків. Притягнення до матеріальної відповідальності не звільнятиме від дисциплінарної, адміністративної або кримінальної. Службову особу може бути притягнуто до матеріальної відповідальності протягом трьох років із моменту виявлення завданих збитків. Закон передбачає обмежену, повну та підвищену матеріальну відповідальність. Підвищена (кратна) може застосовуватись за шкоду, завдану розкраданням або втратою озброєння, зброї та боєприпасів до неї.
Порушник нестиме відповідальність за шкоду в розмірі нанесеної шкоди через необережність , але не більше ніж 15 прожиткових мінімумів. Командир, який порушив порядок обліку, зберігання, використання майна або не вжив заходів, щоб запобігти розкраданню, знищенню майна, також нестиме відповідальність не більше ніж 15 прожиткових мінімумів.
У законі також прописано порядок встановлення розміру завданих збитків, проведення відповідного розслідування та порядок стягнення.
Законопроєкт було розроблено на базі Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого постановою ВРУ від 23.06.1995 р. № 243/95-ВР.
Юридична Сотня була долучена до підготовки правок до другого читання до законопроєкту №1224.
Закон спрямований на врегулювання застосування бойової техніки, зброї ЗСУ, Держспецтрансслужбою, воєнізованою охороною Держспецтрансслужби. За прийнятим законом, ЗСУ надається право використання зброї, техніки не лише в мирний час, але і в особливий період. Закріплюється порядок використання військовослужбовцями Держспецтрансслужби зброї на підставах і в порядку, визначених Законом України «Про Збройні Сили України», статутами ЗСУ та іншими актами законодавства, а також спеціальних засобів відповідно до переліку та правил, затверджених КМУ.
Працівники воєнізованої охорони Держспецтрасслужби відповідно до закону мають право застосовувати зброю для захисту свого життя і здоров’я від нападу, а також життя і здоров’я інших осіб, якщо їм загрожує небезпека, для відбиття нападу на них або на об’єкти, які охороняються, для затримання озброєної особи та в інших передбачених законопроєктом №1224 випадках, а спецзасоби – відповідно до окремої постанови КМУ.
Юридична Сотня була долучена до підготовки правок до другого читання до законопроєкту №1224.
Законопроєкт передбачає надання статусу добровольцям, які безпосередньо виконували бойові завдання в АТО не менше ніж 30 календарних днів (незалежно від перерв) у складі добровольчих формувань, які не увійшли до складу офіційних, але взаємодіяли із ЗСУ, МВС чи іншими військовими формуваннями, які передбачені чинним законодавством. Рішення про надання статусу УБД добровольцям буде приймати міжвідомча комісія Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб.
Основними документами для надання статусу УБД, :
У разі відсутності вищезазначених документів, підставою для надання статусу УБД добровольцям є нотаріально завірені свідчення не менш ніж трьох свідків із статусом «учасник бойових дій» або «особа з інвалідністю внаслідок війни». А для добровольців, які отримали поранення – 2 свідчення та медичні виписки, які підтверджують поранення.
Для добровольців, які були визнані особами з інвалідністю внаслідок війни, та яким після повторного огляду медико-соціальною експертною комісією не було встановлено інвалідність, користуватимуться спрощеним порядком надання статусу учасника бойових дій.
Важливо:
Закон передбачає створення Єдиного державного реєстру ветеранів, що спрямований на збирання, реєстрацію, накопичення, зберігання, захист і знеособлення інформації про ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей таких осіб та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Реєстр повинен забезпечувати координацію діяльності органів виконавчої влади та у випадках, передбачених законом, органів місцевого самоврядування, з питань соціального захисту ветеранів, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей таких осіб та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відомості, що міститимуться в Реєстрі вважаються інформацією з обмеженим доступом і оброблення таких відомостей має здійснюватися із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних».
18 березня Рішенням Конституційного Суду України було відновлено пільги на проїзд для членів сімей загиблих, учасників війни та осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною. Зокрема, для членів сімей загиблих, учасників війни було відновлено безкоштовний проїзд за талонами (один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом незалежно від наявності залізничного сполучення або проїзд один раз на рік (туди і назад) вказаними видами транспорту з 50-відсотковою знижкою.
Незважаючи на те, що відповідно до статті 151-2 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов’язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені, для того щоб відновити норми, які передбачають безоплатний проїзд необхідно внести зміни до Закону України «Про статус ветеранів, гарантії їх соціального захисту» та до законопроєкту «Про Державний бюджет України на 2020 рік».
Законопроєктом, який покликаний вирішити цю проблему є законопроєкт №2046. У попередньому 8-му скликанні Верховної Ради вказаний законопроєкт був зареєстрований під номером 9428-2.
Законопроєкт №0906 було прийнято в першому читанні 30 травня 2019 року ще ВРУ 8 скликання, тоді номер законопроєкту був №10181. Нагадаємо, що законопроєкт №10181 у свою чергу став результатом об’єднання законопроєктів №6372 (військові звання за стандартами НАТО) та №7549 (внесення змін до статутів ЗСУ).
17 жовтня Закон прийняли в другому читанні та в цілому.
Законопроєктом №0906 вносяться зміни до статутів ЗСУ та законів України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про військову службу правопорядку у Збройних Силах України» з метою упорядкування дисциплінарних повноважень посадових осіб, врегулювання деяких питань повсякденної діяльності, визначення прав та обов’язків головних сержантів та головних старшин підрозділів військових частин ЗСУ. Законом також передбачається нова шкала військових звань, сержантський і старшинський склад поділяється на молодший, старший і вищий.
Пропонується визначити обов’язки для нових посад, зокрема, у Статуті внутрішньої служби ЗСУ – для посад «головний сержант (головний старшина) бригади, полку, батальйону, дивізіону, «начальник медичного пункту бригади, полку, батальйону, дивізіону, роти», «сержант-інструктор, старший інструктор (старшина-інструктор)». Крім того, передбачено запровадження у військових частинах Книг пам’яті куди включатимуться відомості про військовослужбовців, які загинули під час виконання військового обов’язку із захисту територіальної цілісності та незалежності України.
Повна назва. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України).
Мета. Законопроєкт стосується:
– спрощеної системи отримання посвідки на тимчасове проживання та отримання громадянства для іноземців-учасників АТО/ООС;
– заборони на примусове повернення в державу походження або третю державу, яка вчинила акт агресії проти України або в державу, яка не визнає територіальну цілісність та суверенітет України.
Юристами «Юридичної Сотні» було підготовлено поправки до ІІ читання до законопроекту №3433, які були враховані на засіданні профільного комітету. Крім того, організація проводила адвокаційні заходи, спрямовані на підтримку законопроекту №3433 – було надіслано звернення до профільного комітету та голови Верховної Ради України для винесення на голосування вказаного законопроекту.
6 червня 2019 року законопроект 3433 було прийнято за основу і в цілому, закон набув чинності.
Законопроєкт №0936 було прийнято в першому читанні 11 липня 2019 року ще ВРУ 8 скликання, тоді номер законопроєкту був №8205.
Законопроєктом передбачається закріплення статусу військовополонених та цивільних заручників у розумінні міжнародного гуманітарного права, шляхом ухвалення нового Закону. Крім того, проект містить норми щодо соціально-правових гарантій для таких осіб: медико-психологічна підтримка; забезпечення тимчасовим спеціальним житлом; право на відстрочку платежів за кредитними зобов’язаннями; забезпечення поновлення на колишній роботі (посаді); грошова компенсація за кожен місяць перебування в полоні; одноразова грошова допомога у разі смерті заручника чи незаконно засудженого. Законопроєкт є необхідним, адже проблема законодавчого забезпечення прав осіб, позбавлених волі в зв’язку зі збройною агресією РФ потребує нагального вирішення. Варто зауважити, що експертним середовищем, у тому числі юристами Юридичної Сотні було підготовлено правки до другого читання до законопроєкту №0936, оскільки прийнятий в першому читанні текст законопроєкту не відповідає нормам міжнародного права, стандартам прав людини та реаліям регулювання подій та сході України.
Сьогодні особи, які незаконно здійснюють носіння військової форми одягу, чим вводять в оману суспільство та дискредитують військовослужбовців, а також особи, що здійснюють незаконне виготовлення державних нагород не підлягають ні адміністративній, ні кримінальній відповідальності.
За наругу над могилою чи пам’ятником, спорудженим в пам’ять захисників України, до винних осіб може бути застосоване покарання у вигляді штрафу. В той же час, за осквернення або руйнування могили, пам’ятника, спорудженого в пам’ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни, воїнів-інтернаціоналістів до осіб застосовується покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі на строк від 3 до 5 років.
Законопроектом №9217 пропонується впровадження:
1) адміністративної відповідальності за незаконне носіння військової форми та підроблення державних нагород;
2) кримінальної відповідальності за осквернення могил, пам’ятників, споруджених в пам’ять захисників суверенітету та територіальної цілісності України.+-
Законопроект було прийнято в першому читанні 18 грудня 2018 року.
6 червня 2019 року законопроект 9217 було прийнято за основу і в цілому.
Проблема Згідно аналізу, проведеного Юридичною Сотнею, з початку російсько-української війни у Верховній Раді було зареєстровано 250 законопроектів, які стосуються посилення обороноздатності та підвищення рівня соціального захисту військових та ветеранів. Більшість цих read more
Держава надає одноразову грошову допомогу (далі – ОГД) родинам загиблих військових у розмірі 750 прожиткових мінімумів. Однак якщо учасник бойових дій помирав після звільнення зі служби внаслідок поранення або захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків служби і вже не маєв статусу військовослужбовця, його родина не могла отримати допомоги.
Юридична Сотня взяла до уваги значну кількість звернень сімей померлих учасників бойових дій та розробила законопроект № 6268 «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціального захисту військовослужбовців», який пропонував встановлювати виплату одноразової грошової допомоги членам сімей померлих військовослужбовців, смерть яких настала після звільнення зі служби, в разі якщо смерть настала протягом 3-х місяців після звільнення з військової служби.
Після того члени Комітету безпеки і оборони виявили бажання бути залученими до процесу відновлення справедливості та соціального захисту сімей загиблих. Власне так з’явився законопроект № 6268-1, норми якого майже дублюють законопроект № 6268.
Відмінність № 6268-1 від № 6268 полягала в тому, що № 6268-1 пропонує надати право на виплату в разі, якщо смерть через захворювання чи поранення настала протягом одного року після звільнення зі служби. А також Законом встановлено право на отримання одноразової грошової допомоги особам, яким було встановлено інвалідність або часткову втрату працездатності внаслідок поранення, захворювання, отриманого під час виконання обов’язків військової служби, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення з військової служби.
Закон було прийнято 06.09.2018, набрання чинності відбулось 13.10.2018.
Юридичною Сотнею були розроблені пропозиції до другого читання, до проекту закону № 7163 від 04.10.2017 р., «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях».
Закон було прийнято 18 січня 2018 року, набрання чинності відбулось 24 лютого 2018 року. Саме з набранням чинності Закону в Україні розпочалася операція Об’єднаних сил.
В національному законодавстві України міститься дефініція терміну «заручник», а здійснення захоплення заручників визначається як один із видів терористичної діяльності. Українські військовослужбовці захоплені в полон мають статус військовополонених відповідно до Женевської Конвенції. Втім, законодавством поки не передбачено спеціальних правових норм, які б регламентували статус цієї категорії осіб та не передбачено можливості отримання ними окремих соціальних гарантій.
Законопроектом №6231 пропонується розширити повноваження Служби безпеки України в частині ведення обліку заручників і повідомлення родичів таких заручників про це протягом 5 днів, а також у видачі документу, що підтверджує факт утримання в заручниках. Передбачається введення двох видів одноразової грошової допомоги: одноразова грошова допомога членам сім’ї військовослужбовця, який був захоплений в заручники та одноразова грошова допомога військовослужбовцю у разі звільнення з полону, утримування в заручниках, появи військовослужбовця, якого було визнано безвісно відсутнім або оголошено померлим.
Однак, у зв’язку із початком операції Об’єднаних сил окремі норми законопроекту стали неактуальними. У зв’язку із цим та з метою комплексного врегулювання соціального захисту військовополонених та заручників Юридичною Сотнею було розпочато роботу над адвокацією законопроекту №8205 з метою його прийняття в першому читанні з умовою його подальшого доопрацювання юристами та партнерами Юридичної Сотні до другого читання.
Окремі норми законопроекту №6231 будуть внесенні до законопроекту №8205 при його доопрацюванні до другого читання.
Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків під час проходження військової служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях” (номер законопроекту №6109) зрівнює права чоловіків і жінок в армії, зокрема, встановлюються рівні можливості при укладенні контракту про проходження військової служби, скасовано обмеження щодо зарахування жінок-військовослужбовців до запасу, встановлюються однакові засади призначення у наряд і проходження військових зборів, направлення у відрядження, притягнення до відповідальності за порушення військової дисципліни чоловіками і жінками.
Цікаво, що кількість жінок в українській армії близько 17 тис., що становить 8,5% від загальної кількості військових, ця цифра близька до показників країн-членів НАТО.
До прийняття Закону жінки могли укладати контракт на проходження військової служби, якщо вони не досягли 40 років, а чоловіки – у 45-60 років (залежно від військового звання). Крім того, для жінок існували численні обмеження на призначення у добовий наряд, відправлення у відрядження і проходження військових зборів.
У листопаді 2017 р. Верховна Рада України прийняла поправку до другого читання законопроекту № 5697 «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», розроблену Юридичною Сотнею.
Дані зміни надали право отримати статус члена сім’ї загиблого особам, чиї родичі померли після звільнення з військової служби внаслідок захворювання, а також право отримати статус особи з інвалідністю внаслідок війни особам, які отримали інвалідність внаслідок захворювання, набутого в АТО.
Звільнення військовослужбовців за контрактом було найбільш болючим питанням у 2015-2016 роках. Після вступу в дію Закону України ” Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби” (законопроект № 5337) на початку 2017 року ситуація змінилася на краще, оскільки даний закон унормував порядок і строки звільнення контрактників: як тих, що мали строкові контракти, так і тих, у кого на руках були контракти «до закінчення особливого періоду.
Відповідно до норм цього закону для того, щоб отримати право на звільнення військовослужбовці зі строковими контрактами, які були автоматично продовжені до закінчення особливого періоду, повинні переслужити 18 місяців з дня закінчення строку дії своїх контрактів, а ті, хто мали контракти «до закінчення особливого періоду», мали вислужити 24 місяці під час особливого періоду.
Закон було прийнято 06 грудня 2016 року, набрання чинності відбулось 07 січня 2017 року
Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни та їхніх дітей для здобуття професійно-технічної та вищої освіти” розширено коло учасників бойових дій та їхніх дітей, які мають прав на державну цільову підтримку для здобуття професійно-технічної та вищої освіти у державних та комунальних навчальних закладах. Зокрема, особам, які брали безпосередню участь в АТО у складі добровольчих формувань, що в подальшому були включені до складу Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, учасникам бойових дій на території інших країн та їхнім дітям. Також знято обмеження, відповідно до якого держава забезпечує державну цільову підтримку для здобуття професійно-технічної та вищої освіти лише до 23-х років.
“Юридична Сотня” пояснює: якими освітніми пільгами зможуть скористатися ветерани https://prm.ua/116363/
Закон був прийнятий 27.02.2018 року, набрав чинності 01.01.2019 року.
Законом України «Про внесення зміни до статті 21-4 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” щодо удосконалення окремих питань виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності іноземців або осіб без громадянства, які проходять військову службу у Збройних Силах України» встановлено однакові розміри одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності для усіх бійців ЗСУ, у тому числі для іноземців.
Нагадаємо, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності іноземцям і особам без громадянства, які проходять військову службу у Збройних Силах України встановлено Законом України «Про військовий обов’язок та військову службу», а не Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Закон був прийнятий 19.04.2018 року, набрав чинності 16.05.2018 року.
Необхідність прийняття Закону була пов’язана із тим, що право на отримання грошової компенсації за піднайом (найом) жилого приміщення мали лише для військовослужбовців офіцерського складу та курсантів вищих військових навчальних закладів. Військовослужбовці рядового, сержантського та старшинського складу військової служби за контрактом змушені вирішувати житлове питання за рахунок власних коштів та можливостей, у зв’язку з недостатньою кількістю спеціально пристосованих казарм та сімейних гуртожитків, в яких повинні розміщуватись такі військовослужбовці.
Таким чином Закон України «Про внесення зміни до статті 12 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”» передбачає надання компенсації за піднайом житла для військовослужбовців рядового, сержантського та старшинського складу.
Закон був прийнятий 8 лютого, набрав чинності 21.03.2018 року. Проте Кабінет Міністрів України вніс відповідні зміни до постанови, яка регулює порядок виплати допомоги за піднайом лише 27 грудня 2018 року, а чинності ці зміни набули 3 січня 2019 року. Тобто, сьогодні контрактники вже можуть отримувати компенсацію за піднайом житла.
Для отримання компенсації військовослужбовець повинен подати рапорт командиру військової частини разом з необхідними документами (паспорт, ідентифікаційний, витяг чи інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, довідки про реєстрацію місця проживання, документи, що підтверджують родинні стосунки і т.д.; повний перелік документів передбачений постановою КМУ №450 від 26 червня 2013 року. Розмір компенсації встановлюватиметься керівниками кожного з відомств з розрахунку, що він не може перевищувати:
у місті Київ – 2-х прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня
календарного року – 3 842 грн. у ЗСУ наприклад встановили 3400;
в обласних центрах – 1,5 розміри ПМ – 2 779,5 грн (в ЗСУ – 2550 грн);
в інших населених пунктах – 1 розміру ПМ – 1921 грн. (в ЗСУ – 1700 грн)
При цьому за наявності трьох і більше членів сім’ї зазначені розміри збільшуються в 1,5 рази.
Відповідно до прийнятого Закону України «Про внесення змін до статті 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” щодо неврахування часу проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад» щорічна відпустка під час дії особливого періоду надається терміном на 30-45 днів (залежно від вислуги) без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець.
Закон прийнято у зв’язку із тим, що часто військовослужбовці близько доби витрачають на те, щоб щоб дістатися з позицій своєї частини до залізничної або автобусної станції, щоб доїхати до Києва. І півдоби – добу, щоб дістатися до місця призначення. За таких умов втрачається 2-4 дні відпустки. Таким чином порушувались права військовослужбовців.
Крім того, при наданні відпустки за сімейними обставинами, відпусток військовослужбовців строкової служби тощо, терміни відпусток обчислюються без врахування часу до місця проведення відпустки та назад.
Закон був прийнятий 22.05.2018 року, набрав чинності 27.06.2018 року.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення окремих питань проходження громадянами військової служби» врегульовано право на звільнення з військової служби осіб, які уклали контракти про проходження військової служби до кінця особливого періоду і отримали право на звільнення ще у 2017 році та у 2018 році.
Крім того, Закон підвищує граничний вік (до 30 років) прийому громадян (у тому числі військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період) на військову службу (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів.
Законом також надано право залишатись на військовій службі військовослужбовцям, які отримали травми, поранення чи інші ушкодження здоров’я під час участі в бойових діях. На виконання цієї норми було прийнято ряд підзаконних нормативно правових актів:
– Наказ МОУ від 22.08.2018 №422 «Про затвердження Змін до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України»;
– Наказ МОУ від 14.08.2018 №410 «Про затвердження Переліку посад, що можуть бути заміщені військовослужбовцями, які визнані ВЛК непридатними до військової служби»;
– Наказ МОУ від 10.10.2018 №510 «Про затвердження Переліку органів військового управління, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій, в яких посади можуть бути заміщені військовослужбовцями, які визнані ВЛК непридатними до військової служби»
Закон було прийнято 05 квітня 2018 року, набрав чинність 23 червня 2018 року.
Після майже трьох років складних переговорів та погоджень 21 червня 2018 року Верховна Рада ухвалила закон про національну безпеку України, який було внесено президентом.
Завдання документу – наблизити сектор безпеки й оборони до систем країн-членів НАТО.
Зокрема, Закон визначає, над якими сферами здійснюють контроль президент України, Рада національної безпеки й оборони, Верховна Рада, Кабінет міністрів і розмежовує фунції різних органів та інституцій сектору.
Сектор безпеки та оборони України містить чотири взаємопов’язаних складові: сили безпеки; сили оборони; оборонно-промисловий комплекс; громадяни і громадські об’єднання, які добровільно беруть участь у гарантуванні національної безпеки.
Однією з основних новацій закону є розмежування цивільно-планувальних та воєнно-операційних функцій сектору оборони.
Також варто відзначити вимогу щодо призначення міністра оборони та його заступників з числа цивільних осіб з 2019 року.
Підтримати організацію можна за допомогою сервісу Patreon
Після переходу за посиланням ви можете обрати будь-яку комфортну суму підтримки та натиснути кнопку Приєднатися/Join.
Далі необхідно створити аккаунт на сервісі Patreon.
Зверніть увагу, що підтримка має формат підписки. Це означає, що гроші будуть списуватись із зазначеного вами рахунка щомісяця. Але ви можете скасувати підписку в будь-який момент (у тому числі після першого списання) у налаштуваннях сервісу.
Дякуємо за підтримку! 💙💛
2018-2023 Юридична сотня
Сайт створено за підтримки koreshkovpa.space
