110 000

ветеранів отримали допомогу в Юридичній Сотні

Номер гарячої лінії:

0 800 308 100

Після 24.02.2022 більшість ветеранів України повернулися на військову службу, що зумовило виникнення подвійної природи статусу Захисників – вони одночасно користуються правами та гарантіями військовослужбовця та мають право на соціальний захист, який держава гарантувала ветеранам.

Головні напрями підтримки ветеранів, щодо яких, зокрема, відбувалися законодавчі зміни після початку широкомасштабного вторгнення рф (надання послуг із реабілітації, забезпечення житлом, реалізація політики пам’яті) комплексно проаналізовані у цьому звіті. 

Біла книга – це комплексне системне дослідження системи соціального захисту ветеранів та військовослужбовців. Метою дослідження є виявлення системних проблем у сфері державної підтримки учасників російсько-української війни, інших військовослужбовців, ветеранів, членів їхніх сімей та формування рекомендацій для покращення взаємодії органів державної влади у сфері забезпечення прав і гарантій.

 

В Україні вже восьмий рік триває війна, тому підтримка військових та ветеранів має бути у фокусі державної політики. Кожного року Верховна Рада України приймає закони, покликані розв’язувати проблеми ветеранської спільноти, але частіше за все це точкові питання, які не сприяють поліпшенню ситуації.

У цьому звіті проаналізовано роботу Верховної Ради України ІХ скликання за 2021 рік. Узято до уваги нормативно-правові акти, які були прийняті та стосуються військовослужбовців, і впливають на соціально-правовий статус ветеранів війни (розділ 1), а також визначено пріоритетні напрями діяльності парламенту на майбутнє (розділ 2).

Матеріал буде корисним насамперед для народних депутатів України, представників Міністерства у справах ветеранів України, Міністерства оборони України, громадських об’єднань, діячів та експертів, які залучені до надання послуг ветеранам та членам їхніх сімей, а також до реформування системи державної підтримки ветеранів в Україні.

Законодавство у військовій сфері потребує вдосконалення, адже впливає на велику кількість людей і стан обороноздатності держави загалом. Наприклад, відповідно до інформації, наданої інформаційним агентством Міністерства оборони України, станом на лютий 2021 року в ЗСУ числиться 246 445 осіб:

– військовослужбовців —195 626 осіб, зокрема:

військових, які беруть участь в ООС — 40 114;
військових, які служать за кордоном — 359;
військовослужбовців строкової служби — 20 647;

– працівників на посадах військовослужбовців — 3 973 ;

– держслужбовців та працівників (без зазначених вище) — 46 846.

Варто також звернути увагу, що протягом останніх років чисельність жінок в армії також
постійно зростає. У 2008 році на службі в Збройних силах України було 1 800 жінок. У порівнянні з 2014 роком, коли кількість військовослужбовців-жінок дещо перевищувала 14 000, у 2020 році їхня кількість збільшилася більше ніж у 2 рази. Наразі в Збройних силах України проходить службу 31 757 жінок, що складає 15,6% від загальної кількості військовослужбовців. Значна кількість жінок свідчить про потребу у зрівнянні їхнього статусу з чоловіками, які проходять службу, адже законодавство містить багато дискримінаційних норм не лише щодо жінок, а й щодо чоловіків.

Це ж саме стосується і кількості ветеранів, яка збільшується у зв’язку з продовженням війни. Станом на лютий 2021 року до Реєстру учасників АТО/ООС внесена інформація про 405 711 осіб (серед них жінок —19 402), зокрема у 2020 році — про 27 293 учасників бойових дій, у 2021 році — 303 учасників бойових дій. Соціальний захист сприяє реінтеграції ветеранів до мирного життя, що є обов’язком держави, тому це питання також потребує належного правового регулювання.

У порівнянні з 2020 роком, коли у вказаній сфері було прийнято 10 законів, 2021 рік практично нічим не відрізняється, адже парламент підтримав у цілому 11 законопроєктів.

За 2021 рік у парламенті було зареєстровано 14 законопроєктів, які мають важливе значення у сфері соціального захисту ветеранів, оскільки спрямовані на вирішення певних проблем. З них було прийнято лише 5, зокрема варто звернути увагу на ЗУ №1622- IX (р. №4636-1), який покликаний урегулювати питання вшанування та збереження пам’яті загиблих військовослужбовців, ветеранів шляхом визначення процедури військового поховального ритуалу, а також Закон за реєстраційним №5630 про спрощений порядок набуття громадянства України іноземцями та особами без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України, №5694 про запровадження Е-посвідчення ветерана.

Такі важливі проєкти як-от проєкт №2689 про механізм безпосереднього покарання тих, хто скоює міжнародні злочини, через Міжнародний кримінальний суд та проєкт №3908-1, що розширює перелік правопорушень, за які військовослужбовці притягуються до адміністративної відповідальності на загальних засадах, а не за дисциплінарними статутами, вчиненням домашнього насильства, насильства за ознакою статі, були зареєстровані у 2019-2020 роках і прийняті у 2021 році.

Водночас серед прийнятих актів не всі мають на меті розв’язати поточну проблему системно. Наприклад, Закон про призов резервістів (за р. №3553), який замість удосконалення умов проходження служби пропонує фактично створити новий вид служби, що перешкоджатиме повноцінній реінтеграції ветеранів. Проєкт за р. №5121 про зняття раніше накладеного дисциплінарного стягнення теж є точковим та не реформує системи відповідальності та заохочень. Також в кінці цього року було прийнято проєкт №4626, що регулює питання несення служби капеланами, яке, з одного боку, довгий час було поза правовим полем, проте з іншого боку, закон містить багато недоліків, про що йтиметься нижче.

У звіті про роботу ВРУ за 2020 рік ГО «Юридична сотня» пропонувала підтримати законопроєкти №3407 та 3408 29.04.2020, що мають на меті забезпечити ефективну систему державної соціальної підтримки як безпосередніх учасників бойових дій, так і цивільних осіб, які сприяли проведенню заходів з безпеки і оборони Батьківщини та постраждалих внаслідок збройних конфліктів. Станом на кінець 2021 року ці проєкти не були розглянуті навіть у першому читанні.

Також ГО «Юридична сотня» пропонувала підтримати проєкт №2343 від 29.10.2019, покликаний покращити соціальний захист військовослужбовців. 14.01.2020 року проєкт було прийнято за основу зі скороченням строку підготовки, проте з того часу він так і не розглядався парламентом, хоча порівняльна таблиця до другого читання була надана ще в серпні 2020 року.

Позитивні зміни можна простежити щодо встановлення рівних прав чоловіків і жінок, які проходять військову службу. У попередньому звіті ГО «Юридична сотня» вказувала, що бере участь у розробленні законопроєктів, які покликані удосконалити законодавство в контексті гендерних аспектів. Так, на сьогодні зареєстровано два проєкти №5713 та 5714. Проєкт №5713 має на меті врегулювати питання, що стосуються надання відпусток для догляду за дитиною, у зв’язку з народженням дитини; виплати компенсацій за невикористані відпустки для осіб, які мають дітей; забезпечення санаторно-курортним лікуванням, речовим та іншим забезпеченням; рівного доступу до офіцерських посад; обов’язковості проведення службових розслідувань у разі виявлення ознак дискримінації за переконаннями та підставами, що визначені статтею 24 Конституції України. Проєкт №5714 пропонує урівняти чоловіків і жінок військовослужбовців у сфері притягнення до відповідальності за військові правопорушення та злочини шляхом зняття обмежень на накладання на жінок таких видів стягнення і покарання як утримання на гауптвахті та три- мання в дисциплінарному батальйоні. Однак ці проєкти так і не були прийняті.

На наступний рік ГО «Юридична сотня» рекомендує парламенту підтримати проєкти, спрямовані на вирішення питань, що пов’язані з удосконаленням соціально-правового захисту військових, зокрема встановлення рівності у правах та обов’язках чоловіків і жінок, гарантування нульової толерантності та нетерпимості до сексуальних домагань (ідеться про проєкти №5713, 5714 та 5485). На підтримку також заслуговують проєкти, покликані вшанувати пам’ять загиблих ветеранів, наприклад щодо створення Національного військового меморіального кладовища (№4225), та ті проєкти, які сприяють реінтеграції ветеранів до мирного життя, зокрема через спорт (№5526). Насамкінець Парламент повинен звернути увагу на проєкт №2343, який перебуває на розгляді у ВР ще з 2019 року.

На сьомому році війни актуальність правового захисту військовослужбовців та ветеранів не зменшується. В українському суспільстві регулярно піднімається питання проблем реінтеграції ветеранів у цивільне життя, і порушення їхніх прав безперечно перешкоджають швидкому процесу повернення до мирного співіснування.

Громадська організація “Юридична сотня” з 2014 року надає безоплатну правову допомогу ветеранам та бере участь у розробленні змін до законодавства для покращення системи підтримки захисників та їхніх сімей. На гарячу лінію організації за правовими консультаціями звертаються щомісяця в середньому 1100 ветеранів та військовослужбовців з усіх регіонів країни. Гаряча лінія Юридичної сотні стала важливим щоденним зв’язком із ветеранами, що дає можливість відстежити рівень актуальності та тенденції до виникнення чи вирішення проблем.

У цьому звіті наведено короткий огляд найбільш затребуваних пільг протягом кількох останніх років. Основними джерелами даних є звернення на гарячу лінію Юридичної сотні, на електронну адресу, у соціальних мережах та через партнерські контакти. Такі теми були обрані для звіту командою юристів організації для того, щоб показати, що причиною порушення прав ветеранів часто є не лише непрофесійність надавачів послуг, але також і недосконалість законодавства, відсутність політичної волі до системного вирішення проблем, брак фінансування.

Наразі чинне законодавство, зокрема Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, передбачає широкий спектр гарантій. Але цей закон прийнятий ще в 1993 році й потребує системного доопрацювання, адже зміни, які в нього вносилися протягом цього періоду, є точковими й не вирішують проблеми ветеранів по факту.

Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” установлює низку пільг, що покликані вирішити проблеми, з якими ветерани стикаються після війни. Далеко не всі гарантії виконують свою функцію, а ті пільги, що відповідають меті, не реалізуються або реалізуються на неналежному рівні через недосконалий механізм. Деякі гарантії, кошти на які продовжують виділяти з Держбюджету, взагалі втратили свою актуальність, наприклад, позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів. Такі обставини свідчать про актуальність теми серед ветеранської спільноти.

Ці проблеми стосуються не лише осіб, які звільнені з військової служби, оскільки більшість чинних військовослужбовців також мають ветеранський статус та користуються пільгами, передбаченими законодавством. Неефективність соціального забезпечення може демотивувати їх та спонукати до звільнення, що також має негативний вплив на обороноздатність держави.

Метою дослідження є окреслення основних проблем, з якими стикаються ветерани після повернення з війни, та надання пропозицій, як їх можна вирішити. Для виконання поставленої мети в основу дослідження покладено такі завдання:

– аналіз статистики отриманих дзвінків на гарячу лінію ГО “ВПО “Юридична сотня”, які надійшли з вересня 2020 року по вересень 2021 року;

– виокремлення основних гарантій, які є найактуальнішими для ветеранів та сприяють їхній реінтеграції;

– визначення проблем, з якими стикаються ветерани під час реалізації цих пільг;

– формулювання шляхів вирішення визначених проблем.

У дослідженні будуть проаналізовані основні запити, які надходять на гарячу лінію ГО “ВПО “Юридична сотня”, та розглянуті гарантії, зокрема у сфері медицини, освіти, житлового забезпечення, трудової діяльності. Також ми звернемо увагу на грошову виплату до 5 травня і дискусію, яка існує навколо цієї теми вже протягом багатьох років.
Посібник є інтелектуальною власністю Громадської організації “Юридична сотня”. Копіювання тексту забороняється. Поширення та цитування дозволяється лише за умови зазначення посилання на власників авторських прав. Особи, які порушують авторські права, несуть відповідальність, визначену законом.

Над дослідженням працювали експертка ГО “Юридична сотня” Фацієвич Вікторія, кординаторка адвокаційно-аналітичного центру ГО “Юридична сотня” Івасик Вікторія та директорка ГО “Юридична сотня” Морій Юлія. Літературне редагування здійснювала Валентина Лавренюк. Дизайн та верстку звіту – Олексій Пильов.

Посібник розроблено за фінансової підтримки Freedom House Ukraine.

Наразі в Україні налічується приблизно 1,2 млн осіб, які мають ветеранський статус. Орієнтовно 400 000 з них — ветерани АТО/ ООС. Питання, що стосуються їх та осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», належать до відання Мінветеранів. Метою територіальних органів міністерства, як його представників на місцях, є реалізація державної політики у сфері соціального захисту, а також забезпечення прав та інтересів цільової аудиторії.

Актуальність посібника зумовлена активним формуванням територіальних органів Мінветеранів, діяльність яких потребує адаптації до умов та викликів. Матеріал посібyика містить корисні поради, які стануть в нагоді працівникам відділень у практичних аспектах, зокрема, як навчитись правильно комунікувати з клієнтом та реагувати на будьяку критику. Посібник допоможе швидко адаптуватись персоналу відділення, який наразі лише починає перебирати на себе функції територіального представника міністерства.

Методичний посібник має на меті донести до працівників відділів основну ціль їхньої діяльності, нагадати про місію, яку вони виконують, та інструменти, які допомагають у реалізації програм. Тут є певні тактичні прийоми, застосування яких сприятиме підвищенню професійної спроможності персоналу в комунікації всередині відділення, а також з партнерами та ветеранами загалом.

Посібник спрямований забезпечити глибше розуміння з боку працівників певних теоретичних аспектів, які займають вагоме значення у практичній діяльності, хоча на перший погляд є зовсім неваж- ливими (йдеться про поняття клієн- тоорієнтованості, приклади підходів інших держав тощо).

Матеріал поділений на вісім розділів, які містять підрозділи, що змістовно охоплюють як загальну, так і спеціальну (практичну) частини діяльності у цій сфері: від цілей, основних завдань, функціоналу, досвіду інших держав до етапів, методів взаємодії, практичних порад щодо реагування на заперечення, позитивну та негативну критику.

У першому розділі авторами проаналізовано Положення про територіальний відділ Мінветеранів, чітко визначено функції працівників та керівників відділу згідно з Положенням, а також окреслено цільову аудиторію, на яку спрямовується діяльність територіального органу та співвіднесено ці дані з місією, візією, цінностями та стратегічними пріоритетами Міністерства у справах ветеранів України на найближчі роки. Реалізовуючи такі функції у належний спосіб, територіальні органи зможуть досягти бажаного позитивного результату з тим наявним ресурсом, котрий є у них станом на дату публікації посібника, а саме налагодити комунікацію і координацію з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, установами, підприємствами і, звичайно, громадськими організаціями та ветеранською спільнотою. 

У двох наступних розділах авторами окреслені практичні поради щодо використання законодавства, яке регулює основи роботи на державній службі, та антикорупційного законодавства для держслужбовців. Розуміння таких практичних аспектів є тим необхідним базисом, на якому повинна будуватись не лише діяльність територіального органу міністерства, але й будь-якого державного органу.

Четвертий-шостий розділи посібника присвячені роз’ясненню матеріальних та соціальних складників добробуту ветерана, а також корисних порад щодо забезпечення такого добробуту. Зокрема, йдеться про належне правове та медичне забезпечення ветерана, працевлаштування, забезпечення житлом та іншими державними гарантіями тощо. У сьомому розділі здійснено огляд міжнародного досвіду та реалізації державної політики у сфері вшанування пам’яті військових ветеранів, оскільки міністерство є єдиним державним органом, який отримав мандат на реалізацію такої політики, а також є виконавчою агенцією з планування, організації та участі у програмах, заходах із вшанування пам’яті.
Останній розділ посібника автори присвятили практичним аспектам та міжнародному досвіду клієнтоорієнтованості.

У ньому висвітлені корисні поради щодо досягнення необхідного рівня клієнтоорієнтованості як спроможності бути інституцією, котра зосереджена на ветеранах та погоджує пріоритети Міністерства з потребами ветеранів для реалізації політики, направленої на цільову аудиторію. У розділі зазначені шляхи визначення потреб клієнтів, критеріїв досконалості надання послуг та більш ефективної взаємодії з клієнтом/партнером, реагування на заперечення, справедливу і несправедливу критику, а також обґрунтовано необхідність використання єдиної термінології у сфері ветеранських справ, що, на думку авторів, є вкрай актуальним у роботі представника територіального органу.
Видання буде корисним насамперед для територіальних органів Мінветеранів, адже воно загалом спрямоване на організацію їхньої діяльності, проте ним можуть скористатись всі, кому це актуально, особливо представники громадського простору, ветеранської спільноти та інші територіальні державні органи, які будуть вступати у взаємодію з Мінветеранів на місцевому рівні.

Наразі в Україні налічується приблизно 1,2 млн осіб, які мають ветеранський статус. Орієнтовно 400 000 з них є ветеранами АТО/ ООС. Питання, що стосуються соціального захисту та добробуту ветеранів, їхніх сімей та осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», належать до компетенції Міністерства у справах ветеранів України.

Метою цього посібника є оцінка поточної діяльності Міністерства у справах ветеранів, підвищення її ефективності за допомогою використання спроможностей Проєктного офісу — незалежного експертного центру.

Створення Проєктного офісу дасть змогу забезпечити аналітичне підґрунтя для усіх напрямів підвищення добробуту ветеранів, їх соціального захисту та утвердження суспільної поваги.

Актуальність посібника зумовлена недосконалістю чинної системи державної підтримки ветеранів, можливістю її удосконалення шляхом створення аналітично-експертного інструменту — Проєктного офісу, який сприятиме посиленню ефективності роботи Міністерства у справах ветеранів України.

Посібник складається з підрозділів, що стосуються визначення проблем ветеранів в Україні, їх джерел та наслідків, оцінки поточної діяльності Міністерства у справах ветеранів України, обґрунтування створення Проєктного офісу, його концепції, структури, імплементації, пропозицій щодо вдосконалення роботи територіальних органів Мінветеранів.

Видання буде корисним насамперед для державних службовців, представників Міністерства у справах ветеранів України, громадських діячів та експертів, які залучені до надання послуг ветеранам та членам їх сімей, а також до реформування системи державної підтримки ветеранів в Україні.

Цю публікацію підготовлено Програмою НАТО з переходу з військової кар’єри на професійну цивільну Представництва НАТО в Україні в рамках підтримки Програмою НАТО розбудови інституційного потенціалу Міністерства у справах ветеранів України (Мінветеранів). Посібник розроблено з метою сприяння створенню Проєктного офісу Мінветеранів.

Думки, висловлені у цьому документі, належать його авторам: послу Валері Рачеву, пані Вікторії Івасик, пані Марії Звягінцевій.

Цей методичний посібник створено експертами за підтримки офісу НАТО для ветеранських об’єднань, які готують та планують подавати свої пропозиції для участі в конкурсах Міністерства у справах ветеранів.

Його завдання — пояснити основи проєктної діяльності та запропонувати прості та зрозумілі інструменти в підготовці та реалізації проєктів. Крім того, ви ознайомитесь з вимогами чинного законодавства щодо підготовки пропозицій та організацій, які мають право їх подавати.

Впевнені, що реалізація та поширення вдалих проєктів з максимальним залученням в цей процес ветеранів є важливою складовою на шляху до їх соціальної стабільності та важливим кроком в розвитку громадянського суспільства в цілому.

Усвідомлюючи свою відповідальність за кошти платників податків, враховуючи власний та міжнародний досвід, покращуючи свої навички проєктної діяльності, ветеранські об’єднання отримають нові можливості для вирішення соціальних проблем, організаційний розвиток та партнерство з Мінветеранів.

Пропонуємо ознайомитися із довідником “Невидимі наслідки війни. Як розпізнати? Як спілкуватись? Як допомогти подолати?” .

 

Довідник підготовлено на основі практичного досвіду роботи з ветеранами та членами їхніх сімей, узагальнення наукового доробку та міжнародного досвіду, присвячених різним аспектам роботи з травмою та її наслідками.

 

Цей посібник є корисним і дієвим інструментом, який у доступній формі надає покрокову інструкцію та рекомендації з виявлення і подолання наслідків ПТСР та інших негативних психологічних станів у осіб, які пройшли війну.

 

Публікацію  було підготовлено у 2020 році Програмою НАТО з переходу з військової кар’єри на цивільну Представництва НАТО в Україні в рамках підтримки розбудови інституційного потенціалу Міністерства у справах ветеранів України.

 

З огляду на практичну користь і актуальність довідника, у 2023 році вийшла його оновлена версія як відповідь на численні запити лікарів, працівників соціальної сфери, членів громадських і волонтерських організацій, які опікуються ветеранами на різних етапах їхнього відновлення.

Російсько-українська війна на Сході України надалі триває, а кількість ветеранів війни щоденно збіль-
шується. Так, наразі в Україні налічується приблизно 1,2 млн осіб, які мають ветеранський статус. Орієн-
товно 400 000 з них є ветеранами АТО/ООС. Така ситуація зумовлює необхідність у постійній належній підтримці військовослужбовців та учасників бойових дій. До компетенції Верховної Ради України як єдиного
колегіального законодавчого органу належить нормативна регламентація суспільних відносин, зокрема й
щодо військовослужбовців та ветеранів війни.

У цьому аналітичному звіті проаналізовано роботу Верховної Ради України ІХ скликання за перше пів-
річчя 2020 року. Взято до уваги нормативно-правові акти, які були прийняті і стосуються військовослуж-
бовців, та впливають на соціально-правовий статус ветеранів війни (розділ 1), а також визначено пріори-
тетні напрями діяльності парламенту на наступну сесію (розділ 2).

За період роботи Верховної Ради України у 2020 році, станом на 20.07.2020, було зареєстровано 1695 законопроєктів, з них приблизно 64 на військово-ветеранську тему (3,7 %). За цей час було прийнято 290 Законів та Постанов ВРУ. З числа прийнятих нормативно-правових актів лише 6 стосуються соціального статусу ветеранів та умов проходження військової служби, а це становить 2 % від загальної кількості.

Серед прийнятих актів не всі мають на меті розв’язати поточну проблему системно. Наприклад, у межах другого етапу медичної реформи участь госпіталів ветеранів війни у новій системі фінансування, яка здійснюється через Національну службу здоров’я України, відтерміновується на один рік. На противагу цьому, питання щодо безперервного забезпечення харчуванням військовослужбовців, з яким виникли проблеми у зв’язку із COVID-19, було вирішено .

За цей період у парламенті було зареєстровано два законопроєкти, які мають важливе стратегічне
значення у сфері соціального захисту ветеранів, оскільки спрямовані на комплексне вирішення проблеми.
Тож першочерговим завданням для Верховної Ради України на наступну сесію є прийняття нових законів
«Про статус ветеранів і членів сімей загиблих (померлих) Захисників України та ветеранів» та «Про статус
осіб, які сприяли захисту Батьківщини, та осіб, постраждалих внаслідок збройних конфліктів». Вони мають остаточно врегулювати питання надання статусів і оновити систему державної підтримки ветеранів відповідно до їхніх потреб.

На етапі розробки перебувають проєкти законів, які мають на меті регламентувати забезпечення безкоштовним харчуванням у закладах освіти дітей загиблих ветеранів, а також встановлення гендерної рівності в армії.

Матеріал буде корисним насамперед для народних депутатів України, представників Міністерства у справах ветеранів України, Міністерства оборони України, громадських об’єднань, діячів та експертів, які залучені до надання послуг ветеранам та членам їх сімей, а також до реформування системи державної підтримки ветеранів в Україні.

Дане соціологічне дослідження детально розкриває ставлення ветеранів до наявних у них державних пільг.  Дане соціологічне дослідження було проведено компанією Kantar. 

Ви дізнаєтеся:

Верховна Рада України 8 скликання розпочала свою роботу після Революції Гідності та стала відображенням надій громадянського суспільства на реформи в державі. За 5 років роботи Верховної Ради 8 скликання народні депутати рекордну кількість раз реалізовували своє право на законодавчу ініціативу. Так, народними депутатами було зареєстровано 6441 законопроект. Загалом, за час роботи
Верховної Ради 8 скликання було зареєстровано 7703 законопроектів (у тому числі Кабінетом Міністрів України, Президентом України).
У зв’язку із початком російсько-української війни особливого законодавчого захисту потребують особи, які брали участь в антитерористичній операції/операції об’єднаних сил, члени їхніх сімей та члени сімей загиблих ветеранів. Таким чином, тема національної безпеки і соціального захисту військовослужбовців і ветеранів мала б бути номером один в порядку денному Верховної Ради.
У підсумку, із загальної кількості законопроектів, зареєстрованих народними депутатами, лише 3% (близько 200) було спрямовано на покращення соціального захисту військовослужбовців та ветеранів. З них 64 законопроекти стали законами.
У розрізі тематики прийнятих законів варто зазначити, що більшість з них стосується надання та позбавлення ветеранського статусу, врегулювання питань, пов`язаних із проходженням військової служби та виконанням обов`язків військовослужбовцями в умовах існування особливого періоду.

Попри значну кількість законодавчих змін, учасники бойових дій та члени їх сімей часто змушені звертатися до суду з метою захисту своїх прав та законних інтересів.
Звіт було підготовлено юристами ГО “Юридична Сотня” Христиною Ковцун та Марією Звягінцевою. У ньому проаналізовано судові справи, позивачами у яких є учасники російсько-української війни з березня 2014 року до березня 2018 року включно.
Метою дослідження було виявлення та подальша систематизація тих проблем, з якими захисники України змушені звертатися до суду. Звіт буде корисним для учасників бойових дій, ветеранів та членів їх сімей, які обстоюють свої права, а також для юристів, адвокатів, правозахисників.

Стан виконання бюджетних програм з питань соціального захисту учасників війни України проти російської агресії.

У звіті досліджено які пільги не фінансуються та фактично стали «мертвими нормами», недоліки процесу виконання та планування бюджетних програм для учасників російсько-української війни та результативність показників бюджетних програм.

Напрямки, які були проаналізовані: забезпечення житлом, соціальна і професійна адаптація, психологічна реабілітація, санаторно-курортне лікування, медична реабілітація, протезування, медичне забезпечення, матеріальна допомога, виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, одноразова грошова допомога у разі інвалідності або загибелі (смерті) учасників війни України проти російської агресії інші, допомога громадським організаціям ветеранів

Для дослідження використовувалися положення та додатки до законів України про державні бюджети на 2016, 2017 та 2018 рр., паспорти бюджетних програм, бюджетні запити, офіційні звіти та оцінки виконання бюджетних програм, дані про використання бюджетних коштів, розміщені на офіційних веб-сайтах державних органів та інша інформація з відкритих джерел.

Стан виконання плану заходів щодо медичної, психологічної, професійної реабілітації та соціальної адаптації учасників антитерористичної операції.

У звіті досліджено фактичний та формальний стан виконання державою Плану заходів щодо медичної, психологічної реабілітації та соціальної адаптації учасників російсько-української війни. Проаналізовано недоліки, які були допущені та надано рекомендації для покращення виконання заходів реабілітації та адаптації.

Забезпечення потреб учасників російсько-української війни на місцевому рівні

Юридична Сотні першою в Україні дослідила та уніфікувала інформацію про види соціальних пільг для учасників російсько-української війни і членів їхніх сімей, які діють на місцевому рівні у всіх 24 областях України. Нині така соціальна підтримка у різних міста і областях суттєво різниться. Це пов’язано з тим, що реформа децентралізації надала органам місцевого самоврядування широкі повноваження розпоряджатися власними бюджетами.

Види соціальної підтримки, які досліджувалися: матеріальне забезпечення, поліпшення житлових питань, забезпечення земельними ділянками, пільги на проїзд, медичне забезпечення, професійна адаптація, заходи з інформування про права та пільги.