Бути військовим і боронити Батьківщину – це поклик серця свідомого громадянина. А ще, крім того – обов’язок військовозобов’язаної особи. Держава у відповідь піклується про військовослужбовців. Наприклад, воїни мають право, на достроковий вихід на пенсію – за наявн read more

Поранення, каліцтва та контузії. Це страшні наслідки повномасштабної російської агресії. І державі, яка має піклуватися про постраждалих від війни, необхідно забезпечувати їх технічними та іншими засобами реабілітації. Питання забезпечення допоміжними засобами реабіліта read more

103 903. Саме стільки шлюбів в Україні було заключено в перше півріччя цього року. Це рекордні цифри за останні 7 років.

Цікаво, що охочих одружитися побільшало, у тому числі й серед військовослужбовців. І це незважаючи на повномасштабну війну, що триває.

Проте реалії воєнного часу накладають свої умови навіть на таку радісну подію, як весілля.

То чи є вихід, якщо один (чи обоє) з наречених є військовими та відлучитися від служби ніяк не можуть?

Так, українським законодавством передбачений особливий порядок дистанційного одруження для військовослужбовців. Дане питання регулюється Постановою Кабміну від 7 березня 2022 року № 213 «Деякі питання державної реєстрації шлюбу в умовах воєнного стану».

Які категорії осіб можуть скористатися процедурою?

1. Військовослужбовці:

• Збройних Сил,
• Служби безпеки,
• Служби зовнішньої розвідки,
• Державної прикордонної служби,
• Управління державної охорони,
• Національної гвардії,
• іншого утвореного відповідно до законів України військового формування.

2. Поліцейські.

3. Особи рядового і начальницького складу:

• Служби цивільного захисту,
• Державного бюро розслідувань,
• Державної кримінально-виконавчої служби

4. Особи начальницького складу:

• Національного антикорупційного бюро,
• Бюро економічної безпеки.

5. Працівники закладу охорони здоров’я.

Який порядок дій укладення шлюбу без особистої присутності військовослужбовця?

Варіант 1

Крок 1. Складення заяви про реєстрацію шлюбу.

Така заява обов’язково має містити наступні відомості:

• у «шапці» зазначається назва відділу державної реєстрації актів цивільного стану; прізвище, ім’я, по батькові особи, яка бажає зареєструвати шлюб; назва документа, що посвідчує особу (серія, номер, яким органом і коли виданий);
• у самому тексті заяви зазначається прізвище, ім’я, по батькові, дата народження і громадянство нареченого та нареченої;
• сімейний статус — неодружений (-на), удівець (удова), шлюб розірвано;
• прізвище, бажане після укладення шлюбу: залишити своє, взяти прізвище нареченого (нареченої) тощо;
• дата та підпис.
• Для отримання зразка такої заяви та всіх необхідних роз’яснень можна звернутися на нашу гарячу лінію – 0 800 308 100

Крок 2. Передання заяви про реєстрацію шлюбу командиру.

Заява подається безпосередньому командиру (керівнику), який засвідчує справжність підпису на ній тобто ставить у графі «Підпис засвідчую» свій підпис, прізвище та ініціали, а також печатку.

Крок 3. Передання заяви до органу Державної реєстрації актів цивільного стану.

Передання (надсилання) заяви про реєстрацію шлюбу до відділу РАЦС забезпечує командир (керівник). Це може бути той РАЦС, у який заяву було подано іншим з наречених, який не є військовослужбовцем.

Крок 4. Реєстрація шлюбу.

Після того, як відділ ДРАЦС отримує заяви обох наречених, складається відповідний акт та видається свідоцтво про реєстрацію шлюбу.

Варіант 2

Також можна скористатися трохи іншою процедурою, а саме тоді, коли акт про укладення шлюбу складається не органом РАЦС, а безпосереднім командиром (керівником) військовослужбовця.

У даному випадку особиста присутність наречених не є обов’язковою. Достатнім є використання доступних засобів відеозв’язку з тим із наречених, хто відсутній.

Такий акт обов’язково має містити відомості:

• дата та місце складення акта;
• прізвище, ім’я та по батькові, дата народження, громадянство;
• обране прізвище обох наречених.
• А також скріплюватися гербовою печаткою відповідного органу (військового формування).

Командир (керівник), яким було складено акт, передає (надсилає) його до відділу ДРАЦС, де складається актовий запис про шлюб та вносяться відомості до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Варіант 3

Акт про укладення шлюбу також може бути складений керівником закладу охорони здоров’я, у якому перебувають або працюють один чи обоє наречених, та скріплюється печаткою (за наявності) цього закладу.

Наречені можуть бути присутні за допомогою засобів відеозв’язку, проте присутність двох свідків є обов’язковою. Прізвище, ім’я, по батькові, дата народження та підписи свідків є обов’язковим елементом акта про укладення шлюбу за цією процедурою.

Чи потрібно сплачувати державне мито за реєстрацію шлюбу?

Ні, у вищезгаданих випадках державне мито не справляється.

Як отримати Свідоцтво про реєстрацію шлюбу?

Свідоцтво про реєстрацію шлюбу видається за зверненням подружжя (або одного з них) відділом ДРАЦС, якому були надіслані заява чи акт.

Якщо жоден з подружжя не може звернутися за отриманням свідоцтва до відділу ДРАЦС, яким було зареєстровано шлюб, то його можна отримати в іншому відділі за умови внесення відомостей про цей шлюб до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

З 24 лютого наша держава дає відсіч російській агресії. Через війну життя кожного українця змінилося. Хтось з першого дня на фронті.  Комусь довелося покинути свою домівку в пошуках безпеки. А в когось війна забрала дім та минуле. ГО «Юридична сотня» стала все частіше о read more

З 24 лютого наша держава дає відсіч російській агресії. Через війну життя кожного українця змінилося. Хтось з першого дня на фронті.  Комусь довелося покинути свою домівку в пошуках безпеки. А в когось війна забрала дім та минуле.

ГО «Юридична сотня» стала все частіше отримувати запити про правильний порядок відновлення втрачених документів. Тому ми вирішили розповісти про це. 

Почемо з найважливішого документа для військовослужбовців та військовозобов’язаних осіб у запасі. З військового квитка.

Військовий квиток визначає належність власника до військової служби, служби в запасі та військового обов’язку і є безстроковим. Кожен військовослужбовець (військовозобов’язаний, резервіст) зобов’язаний:

– надійно зберігати військовий квиток;

– стежити за своєчасним і точним внесенням до нього змін;

– виконувати вимоги Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

Що ж робити, якщо під час бойових дій, при переїзді, в окупації чи за інших обставин військовий квиток втрачено? Наші юристи мають відповідь.

Військовий квиток може бути виданий повторно у випадку:

• непридатності його для подальшого користування: фізичного погіршення стану документа;
• знищення під час стихійного лиха;
• втрати або викрадення;
• зміни прізвища, імені чи по батькові військовослужбовця (військовозобов’язаного, резервіста).

Повторно військовий квиток може бути виданий тільки за рішенням керівника відповідного ТЦК та СП (військкомату) на підставі особистого рапорту (заяви) військовослужбовця (військовозобов’язаного, резервіста).

Куди звертатися?

Про втрату військового квитка діючий військовослужбовець зобов’язаний невідкладно повідомити безпосередньому командиру за місцем проходження військової служби рапортом із поясненням причин втрати військового квитка та проханням про його повторну видачу.

Особа, звільнена з військової служби (військовозобов’язаний, резервіст), звертається із заявою до керівника військкомату, у якому перебуває на військовому обліку. У заяві також слід пояснити причини втрати квитка.

Якщо необхідність одержання військового квитка повторно пов’язана зі зміною прізвища, імені чи по батькові військовослужбовця (військовозобов’язаного, резервіста), то він видається на підставі одержаного військовослужбовцем (військовозобов’язаним, резервістом) нового паспорта громадянина України.

Важливо знати, що військовослужбовець (військовозобов’язаний, резервіст) може передавати військовий квиток іншим особам лише за умови одержання оформленої у встановленому порядку розписки про отримання відповідними особами такого квитка.

За зіпсований або недбало збережений військовий квиток, через що він був втрачений, військовослужбовець (військовозобов’язаний, резервіст) несе відповідальність відповідно до закону.

Так, статтею 211 КУпАП передбачений штраф за недбале зберігання  в розмірі від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 850 гривень). У разі, якщо таке правопорушення вчинене повторно або в особливий період, сума штрафу складає від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 гривень).

Джерело: Указ Президента України “Про Положення про військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу та Положення про військовий квиток офіцера запасу” від 30 грудня 2016 року № 582/2016; Кодекс України про адміністративні правопорушення.

103 903. Саме стільки шлюбів в Україні було заключено в перше півріччя цього року. Це рекордні цифри за останні 7 років.

Цікаво, що охочих одружитися побільшало, у тому числі й серед військовослужбовців. І це незважаючи на повномасштабну війну, що триває.

Проте реалії воєнного часу накладають свої умови навіть на таку радісну подію, як весілля.

То чи є вихід, якщо один (чи обоє) з наречених є військовими та відлучитися від служби ніяк не можуть?

Так, українським законодавством передбачений особливий порядок дистанційного одруження для військовослужбовців. Дане питання регулюється Постановою Кабміну від 7 березня 2022 року № 213 «Деякі питання державної реєстрації шлюбу в умовах воєнного стану».

Які категорії осіб можуть скористатися процедурою?

1. Військовослужбовці:

• Збройних Сил,
• Служби безпеки,
• Служби зовнішньої розвідки,
• Державної прикордонної служби,
• Управління державної охорони,
• Національної гвардії,
• іншого утвореного відповідно до законів України військового формування.

2. Поліцейські.

3. Особи рядового і начальницького складу:

• Служби цивільного захисту,
• Державного бюро розслідувань,
• Державної кримінально-виконавчої служби

4. Особи начальницького складу:

• Національного антикорупційного бюро,
• Бюро економічної безпеки.

5. Працівники закладу охорони здоров’я.

Який порядок дій укладення шлюбу без особистої присутності військовослужбовця?

Варіант 1

Крок 1. Складення заяви про реєстрацію шлюбу.

Така заява обов’язково має містити наступні відомості:

• у «шапці» зазначається назва відділу державної реєстрації актів цивільного стану; прізвище, ім’я, по батькові особи, яка бажає зареєструвати шлюб; назва документа, що посвідчує особу (серія, номер, яким органом і коли виданий);
• у самому тексті заяви зазначається прізвище, ім’я, по батькові, дата народження і громадянство нареченого та нареченої;
• сімейний статус — неодружений (-на), удівець (удова), шлюб розірвано;
• прізвище, бажане після укладення шлюбу: залишити своє, взяти прізвище нареченого (нареченої) тощо;
• дата та підпис.
• Для отримання зразка такої заяви та всіх необхідних роз’яснень можна звернутися на нашу гарячу лінію – 0 800 308 100

Крок 2. Передання заяви про реєстрацію шлюбу командиру.

Заява подається безпосередньому командиру (керівнику), який засвідчує справжність підпису на ній тобто ставить у графі «Підпис засвідчую» свій підпис, прізвище та ініціали, а також печатку.

Крок 3. Передання заяви до органу Державної реєстрації актів цивільного стану.

Передання (надсилання) заяви про реєстрацію шлюбу до відділу РАЦС забезпечує командир (керівник). Це може бути той РАЦС, у який заяву було подано іншим з наречених, який не є військовослужбовцем.

Крок 4. Реєстрація шлюбу.

Після того, як відділ ДРАЦС отримує заяви обох наречених, складається відповідний акт та видається свідоцтво про реєстрацію шлюбу.

Варіант 2

Також можна скористатися трохи іншою процедурою, а саме тоді, коли акт про укладення шлюбу складається не органом РАЦС, а безпосереднім командиром (керівником) військовослужбовця.

У даному випадку особиста присутність наречених не є обов’язковою. Достатнім є використання доступних засобів відеозв’язку з тим із наречених, хто відсутній.

Такий акт обов’язково має містити відомості:

• дата та місце складення акта;
• прізвище, ім’я та по батькові, дата народження, громадянство;
• обране прізвище обох наречених.
• А також скріплюватися гербовою печаткою відповідного органу (військового формування).

Командир (керівник), яким було складено акт, передає (надсилає) його до відділу ДРАЦС, де складається актовий запис про шлюб та вносяться відомості до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Варіант 3

Акт про укладення шлюбу також може бути складений керівником закладу охорони здоров’я, у якому перебувають або працюють один чи обоє наречених, та скріплюється печаткою (за наявності) цього закладу.

Наречені можуть бути присутні за допомогою засобів відеозв’язку, проте присутність двох свідків є обов’язковою. Прізвище, ім’я, по батькові, дата народження та підписи свідків є обов’язковим елементом акта про укладення шлюбу за цією процедурою.

Чи потрібно сплачувати державне мито за реєстрацію шлюбу?

Ні, у вищезгаданих випадках державне мито не справляється.

Як отримати Свідоцтво про реєстрацію шлюбу?

Свідоцтво про реєстрацію шлюбу видається за зверненням подружжя (або одного з них) відділом ДРАЦС, якому були надіслані заява чи акт.

Якщо жоден з подружжя не може звернутися за отриманням свідоцтва до відділу ДРАЦС, яким було зареєстровано шлюб, то його можна отримати в іншому відділі за умови внесення відомостей про цей шлюб до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Поранення, каліцтва та контузії. Це страшні наслідки повномасштабної російської агресії. І державі, яка має піклуватися про постраждалих від війни, необхідно забезпечувати їх технічними та іншими засобами реабілітації.
Питання забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими) дорослих, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення в Україні визначено Законом України „Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні”, постановами Кабміну від 5 квітня 2012 р. № 321 та 01.10.2014 № 518.
12 квітня 2022 року внесено зміни до постанов Кабміну від 5 квітня 2012 р. № 321 та 01.10.2014 № 518.
Відтепер безкоштовно отримати допоміжні засоби реабілітації мають право всі особи, які зазнали:
– поранення;
– контузії;
– каліцтва;
– захворювання, наслідки якого викликають потребу в таких допоміжних засобах.

До цього переліку входять особи, які зазнали травм, перебуваючи безпосередньо в районах проведення бойових дій або в районах, що піддавалися бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам під час військової агресії рф проти України.

Допоміжні засоби реабілітації можна отримати на підставі висновків лікарсько-консультативних комісій закладів охорони здоров’я чи рішень військово-лікарських комісій, незалежно від установлення інвалідності.

У цій статті ми розкажемо про алгоритм дій, які необхідні для отримання допоміжного засобу реабілітації, адже ця тема, на жаль, наразі є досить актуальною.

Давайте визначимо, хто та куди може звернутися для отримання ДЗР.

Для подання заяви на отримання ДЗР можна звернутися:

– до ЦНАПу (центру надання адміністративних послуг);
– місцевого органу соціального захисту;
– якщо вже є група інвалідності, можна скористатися електронним кабінетом особи з інвалідністю.

Звернутися має або безпосередньо сама особа, яка потребує ДЗР, або уповноважений, що представляє її інтереси.

Із заявником та органом, до якого потрібно звернутися, розібралися. Тепер перейдемо до списку документів, які необхідно подавати разом із заявою на забезпечення ДЗР. Такий перелік чітко передбачений пунктом 14 постанови Кабміну від 5 квітня 2012 року № 321. Він передбачає подання таких документів:

● заява про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації);
● паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;
● висновок медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) про встановлення інвалідності для осіб з інвалідністю: у разі, коли особа вперше звертається для забезпечення засобами реабілітації або виплати компенсації, або змінюється група чи причина інвалідності;
● індивідуальна програма реабілітації (для особи з інвалідністю та дитини з інвалідністю) або висновок лікарсько-консультативну комісії (для інших осіб, осіб з інвалідністю, група інвалідності яких установлена до 1 січня 2007 року, безстроково або строк дії не закінчився);
● реєстраційний номер облікової картки платника податків;
● оригінал довідки з місця роботи, служби або навчання особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи (для осіб, які працюють, служать, навчаються).

Учасники бойових дій, яким не встановлено групу інвалідності, постраждалі додатково подають такі документи:
● рішення військово-лікарської чи висновок лікарсько-консультаційної комісії;
● довідку органу внутрішніх справ про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством;
● висновок експерта за результатами судово-медичної експертизи;
● документ, що підтверджує відомості про зареєстроване (задеклароване) місце проживання (перебування) особи безпосередньо в районах та в період проведення воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам під час військової агресії рф проти України;
● витяг з наказу командира військової частини (начальника територіального підрозділу) або довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), видану командиром військової частини (начальником територіального підрозділу), або копію іншого документа з відомостями про участь в АТО\ООС, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією рф проти України;
● довідку з місця роботи (для постраждалих осіб);
● довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для постраждалих, які є внутрішньо переміщеними особами).
Після подання документів органи, через які подаються такі документи, також зобов’язуються вчинити ряд певних дій, зокрема:

● прийняти заяву з пакетом документів на забезпечення ДЗР;
● ознайомити особу з переліком підприємств, до яких можна звернутися з питанням забезпечення ДЗР;
● ознайомити з каталогом ДЗР;
● ознайомити з механізмом забезпечення ДЗР або отримання компенсації;
● повідомити особу, яка потребує ДЗР, про прийняте рішення та сформоване електронне направлення до підприємства або про необхідність подання відсутніх документів.

Після подання документів і отримання направлення на певне підприємство, заявник звертається до обраного ним підприємства із заявою про намір на забезпечення ДЗР. Тут варто наголосити, що особа, яка потребує ДЗР, має право протягом 14 днів після звернення до підприємства змінити обране підприємство при бажанні (наприклад, щось не сподобалося або не підійшло).
Після остаточного вибору підприємства особі, яка потребує ДЗР, підбирають вид ДЗР та формують замовлення для того, щоб можна було почати виготовляти індивідуальний ДЗР. Заявник має підписати обране замовлення.
Після того, як ДЗР виготовлено спеціально для замовника, його запрошують на примірку. Якщо все підійшло, то замовник підписує замовлення (повторно) та акт прийому-передачі.
Останнім кроком є отримання вже готового ДЗР, інструкції щодо його використання та відповідної гарантії на ремонт. Засоби реабілітації видаються разом з настановою щодо експлуатування (паспортом) і талоном на гарантійний ремонт такого виробу.

Ось такий алгоритм дій кожного, хто потребує ДЗР.

Якщо у вас виникли додаткові питання, телефонуйте на нашу гарячу лінію і ми з радістю допоможемо .

Бути військовим і боронити Батьківщину – це поклик серця свідомого громадянина. А ще, крім того – обов’язок військовозобов’язаної особи.

Держава у відповідь піклується про військовослужбовців. Наприклад, воїни мають право, на достроковий вихід на пенсію – за наявності необхідної вислуги або ж за станом здоров’я. Часом трапляється, що військовий пенсіонер має ще достатньо сил та енергії, зовсім не похилого віку і за станом здоров’я є придатним до служби, а тому його цілком законно можуть мобілізувати на час воєнного стану.

Основною умовою для призначення «військової» пенсії є звільнення з військової служби. А що ж відбувається з пенсійними виплатами у разі повторного прийняття пенсіонерів з числа військовослужбовців на військову службу? Про це розкаже наша організація.

Роз’яснення з цього питання надав Пенсійний фонд України.

Виплата “військових” пенсій не припиняється у разі повторного прийняття пенсіонерів з числа військовослужбовців на військову службу:
● за призовом під час мобілізації, на особливий період,
● за призовом резервістів в особливий період,
● за контрактом під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня звільнення.

Після звільнення зі служби пенсії таких військовослужбовців переглядаються з урахуванням додаткової вислуги років та грошового забезпечення, що визначається за останньою посадою на час повторного звільнення зі служби.
Для перерахунку пенсії уповноважений орган міністерства або відомства, з якого військовослужбовець звільнився зі служби, надає:
– грошовий атестат,
– довідку про додаткові види грошового забезпечення,
– розрахунок вислуги років військовослужбовця.
Відтак, після звільнення зі служби особі, яка на момент призову вже отримувала «військову» пенсію, буде зроблено перерахунок із урахуванням вислуги і грошового забезпечення. І розмір пенсії зросте.